Ухвала
від 08.06.2016 по справі 826/12942/13-а
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

08 червня 2016 року м. Київ К/800/28678/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А.,

секретаря судового засідання: Носенко Л.О.,

за участю представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Косинської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВ «Кронос» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про скасування постанови, за касаційною скаргою ТОВ «Кронос» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2014 року,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2013 року ТОВ «Кронос» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 304/13 від 25.07.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року позов задоволено. Скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 304/13 від 25.07.2013.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ТОВ «Кронос», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Встановлено, що відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, на підставі доручення Держархбудінспекції України від 03.06.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Кронос» на об'єкті будівництва: «Будівництво та експлуатація торгового комплексу на вул. Братиславській, 3, у Деснянському районі м. Києва.

За наслідком перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві складено акт від 21.06.2013, у якому зафіксовано, що на земельній ділянці площею приблизно 1 га, яка знаходиться в користуванні позивача на підставі договору оренди № 351 від 01.09.1999, зі змінами від 01.09.2003, самовільно збудовано торгівельний комплекс у складі якого: нежитлова будівля літера «Г», загальною площею 1717,19 м 2 ; нежитлова будівля літера «Д», загальною площею 917,6 м 2 ; нежитлова будівля літера «Е», загальною площею 615,1 м 2 , та використовується ним з порушенням вимог чинного законодавства, без введення в експлуатацію.

21.06.2013 на цій підставі Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відносно позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис, у якому вимагалось у термін до 25.08.2013 усунути виявлені порушення.

25.07.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві складено спірну у цій справі постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 5 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 424 390,00 грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд посилався на відсутність доказів на підтвердження прийняття в експлуатацію ТОВ «Кронос» нежитлових об'єктів, які були предметом перевірки, а тому Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві правомірно накладено штраф у передбаченому розмірі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VІ від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VІ) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно статті 4 Закону № 3038-VІ, у редакції на час спірних правовідносин, об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

За змістом пунктів 1, 2 частини 1 статті 34 Закону № 3038-VІ замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

У частині 1 статті 37 Закону № 3038-VІ визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Частинами 1, 2 статті 39 Закону № 3038-VІ, у редакції на час спірних правовідносин, передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29.04.2009, яке набрало законної сили, з урахуванням ухвали від 15.05.2009 про виправлення описки, за ТОВ «Кронос» визнано право власності на нежитлову будівлю літера «Г», загальною площею 1717,19 м 2 ; нежитлову будівлю літера «Д», загальною площею 917,6 м 2 ; нежитлову будівлю літера «Е», загальною площею 615,1 м 2 по вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі м. Києва.

У статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Між тим, докази на підтвердження державної реєстрації за позивачем приміщень, які були предметом перевірки, матеріали справи не містять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 1 статті 69 КАС України).

Стаття 32 Закону № 3038-VІ визначає, що усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Встановлено, що ТОВ «Українська будівельна експертиза» на запит Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві листом № 3/0807/139 від 08.07.2013 повідомила останню про те, що самовільно збудовані будівлі на території ринку «Юність» по вулиці Братиславській, 3, у місті Києві можуть бути віднесені: будівля літера «Г» - IV категорії складності; будівля літера «Д» - ІІІ категорії складності; будівля літера «Е» - ІІІ категорії складності.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 208/94-ВР від 14.10.1994 (далі - Закон № 208/94-ВР від 14.10.1994).

За змістом абзацу 5 пункту 6 частини 2 статті 2 вказаного Закону суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, складаючи постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги його не спростовують.

За змістом частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ТОВ «Кронос» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді :

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення08.06.2016
Оприлюднено13.06.2016
Номер документу58245398
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/12942/13-а

Постанова від 13.06.2017

Адміністративне

Верховний Суд України

Прокопенко О.Б.

Ухвала від 01.06.2017

Адміністративне

Верховний Суд України

Прокопенко О.Б.

Ухвала від 12.09.2016

Адміністративне

Верховний Суд України

Прокопенко О.Б.

Ухвала від 08.06.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Сорока М.О.

Ухвала від 08.06.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Сорока М.О.

Ухвала від 25.05.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Сорока М.О.

Ухвала від 23.09.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Шулежко В.П.

Ухвала від 23.12.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Сорока М.О.

Постанова від 05.05.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Бабенко К.А

Постанова від 05.05.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Бабенко К.А

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні