Ухвала

від 13.05.2014 по справі 733/547/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 733/547/14-ц Провадження № 22-ц/795/999/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Чугуєвська Т.П. Доповідач - Вінгаль В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2014 року м. Чернігів АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіВІНГАЛЬ В.М. суддів:КУЗЮРИ Л.В., ЗІНЧЕНКО С.П. при секретарі:Шкарупі Ю.В. за участю:представника позивача ОСОБА_4, представника Головного управління Держземагенства у Чернігівській області Дмитренка Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держземагенства у Чернігівській області на ухвалу судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 31 березня 2014 року про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_6 до Головного управління Держземагенства у Чернігівській області, відділу Держземагенства в Ічнянському районі, ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8 про визнання недійсними наказів та договорів оренди землі,

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Ічнянського районного суду від 31 березня 2014 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_6 до Головного управління Держземагенства у Чернігівській області, відділу Держземагенства в Ічнянському районі, ОСОБА_7, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_8 про визнання недійсними наказів Головного управління Держземагенства у Чернігівській області про надання дозволу громадянину ОСОБА_8 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства в оренду та договорів оренди земельних ділянок, укладених між Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області та ОСОБА_7

Не погоджуючись з ухвалою судді, Головне управління Держземагенства у Чернігівській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Ічнянського районного суду від 31 березня 2014 року про відкриття провадження у справі. Апелянт зазначає, що судом при винесенні ухвали про відкриття провадження у справі не дотримано правил підсудності.

Апелянт вважає, що цей спір в частині визнання недійсними наказів Головного управління є адміністративним, оскільки згідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок, щодо визнання недійсним договорів оренди, то такий спір повинен розглядатися господарським судом.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без зміни виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16 квітня 2004 року № 7 захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

У п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01 березня 2013 року № 3 роз'яснено, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (ст. 1 ЦК України, ст. 2, 5 ЗК України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК України, ст. 152 ЗК України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі ст. 15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, як позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, так і про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи не вирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК України та інші), крім спорів, передбачених ч. 1 ст. ст. 16 ЗУ від 17.11.2009 року № 1559-VI " Про відчуження земельних ділянок, інших суб'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210,211 ЗК України), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (ст. 212 ЗК України).

Виходячи з предмету спору у даній справі він є спором про право, тобто цивільно - правовим, в якому сторони виступають як рівноправні учасники цивільних відносин, у зв'язку з чим він підлягає розгляду за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Розпорядженням № 110 Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 05 квітня 2011 року позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, орієнтованою площею 168га за рахунок земель державної власності (земель запасу та резерву) Гужівської сільської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

З наведених норм матеріального права на момент звернення до суду з позовом фермерське господарство не створене і не було звернення до суду як фізична особа - підприємець. Лише у разі створення фермерського господарства при дотриманні вищезазначеної процедури і наданні дозволу на розробку проекту землеустрою фермерському господарству з подальшим наданням також дозволу іншій особі, виникають правовідносини, які підвідомчі господарському суду.

А тому спір і в частині визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними повинен розглядатись саме за правилами цивільного, а не господарського судочинства.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, у апеляційного суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Чернігівській області - відхилити.

Ухвалу судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 31 березня 2014 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: