Постанова

від 14.05.2014 по справі 2а-15092/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 травня 2014 року № 2а-15092/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРД Телеком" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2011 р. №0001232307/21164 та №0001242307/21165

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «АРД Телеком» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення від 24 травня 2011 року № 0001232307/21164 та № 0001242307/21165.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АРД Телеком" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про скасування податкових повідомлень - рішень відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРД Телеком" задоволено частково. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року, справу направлено на новий розгляд.

За результатом автоматичного розподілу, адміністративну справу № 2а-15092/11/2670 передано на розгляд судді Гарнику К.Ю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 року адміністративну справу № 2а-15092/11/2670 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23 квітня 2014 року, яке відкладено на 05 травня 2014 року.

У судовому засіданні 05 травня 2014 року замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі міста Києва на належного Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві.

Представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити. Також зазначив, що всі наявні у позивача докази додані до матеріалів справи, додаткові пояснення та докази відсутні.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засіданні був повідомлений належним чином.

Керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі направлень від 11.04.2011 р. № 453, від 18.04.2011 р. № 507 та наказів від 08.04.2011 р. № 513-П, від 15.04.2011 р. № 571-П, виданих ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, постанови слідчого в ОВС СВ УСБ України в Київській області капітана юстиції Павловського І.М. від 28.02.2011 р., відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "АРД Телеком"(код ЄДРПОУ 34575036) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої було складено Акт № 2142/2307/34575036 від 27.04.2011 р.

В Акті перевірки відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. №168/97ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 89 450,00 грн., а також п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за IV квартал 2010 р. в сумі 177 083 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення рішення від 24.05.2011 р. № 0001232307/21164, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 221 353,75 грн., з яких 177 083 грн. за основним платежем та 44 270,75 за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 24.05.2011 року та № 0001242307/21165, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 113 010,20 грн., з яких 89 450 грн. за основним платежем та 23 560,20 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової служби України, які рішеннями про результати розгляду скарг від 02.08.2011 р. та від 12.10.2011 р. залишили оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін, а скарги позивача - без задоволення.

На думку позивача, висновки акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Скасовуючи постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2014 року зауважено, що в процесі розгляду даної справи судами не було витребувано та досліджено належних та допустимих доказів, як то відповідних первинних документів та пояснень відповідальних осіб, з метою підтвердження, або спростування доводів позивача щодо періоду та обсягу вчинення останнім порушень вимог чинного законодавства у межах спірних правовідносин. При цьому, в процесі розгляду даної справи, судами не були дослідженні реальність здійснення господарських операцій, факти придбання та подальшого використання товару.

Частиною 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інтеграл-Юг», ТОВ «Віктрейд-ЛТД», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ «Інтеграл-Юг» укладено Договір № І-Ю/АРД70909 від 07 вересня 2009 року, за умовами якого Виконавець за завданням Замовника приймає на себе виконання нижченаведених робіт: «Розробка технологічної основи для будівництва національної телекомунікаційної мережі.

На виконання умов Договору, між сторонами підписано акт передачі приймання-виконаних робіт від 30 грудня 2009 року.

Також, між позивачем та ТОВ «Віктрейд ЛТД» укладено Договір поставки № В/АРД/09/10 від 01 вересня 2010 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві, а Покупець - прийняти продукцію та своєчасно здійснити її оплату на умовах даного Договору.

Згідно Додатку до Договору № 1 та видаткових накладних № В-00002887 від 22 грудня 2010 року та № В-00001074 від 03 березня 2011 року, позивачем замовлено поставку товару на 665888,18 грн.

В свою чергу, ТОВ «Віктрейд ЛТД» вписано на адресу позивача податкові накладні № 1595 від 18 жовтня 2010 року, № 3917 від 21 грудня 2010 року на загальну суму 665888,18 грн.

Оплата за поставку товару здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки з банківського рахунку.

Законом, що визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, на момент виникнення спірних правовідносин є Закон України "Про податок на додану вартість".

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З обставин справи видно, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Інтеграл-Юг» та ТОВ «Віктрейд-ЛТД», у зв'язку з придбанням товарів.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведеності факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та реальності господарської операції.

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

На підтвердження реальності господарських взаємовідносин із ТОВ «Інтеграл-Юг» та ТОВ «Віктрейд-ЛТД» позивачем зазначено, що придбані товару та послуги використані ним безпосередньо в своїй господарській діяльності, а саме - передані ТОВ «Телесистеми Україна» на виконання умов Договору поставки № ТСУ 130808-1 від 13 серпня 2008 року. (копії специфікацій, видаткових накладних, рахунків фактур та податкових накладних по взаємовідносинам позивача та ТОВ «Телесистеми Україна» містяться в матеріалах справи).

Проте, надані позивачем документи не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання придбаних товарів в господарській діяльності позивача.

При цьому, надані позивачем копії податкових та видаткових накладних, виписаних ТОВ «Інтеграл-Юг» та ТОВ «Віктрейд-ЛТД»не свідчать про наявний необхідний транспорт, трудові ресурси та устаткування, необхідне для здійснення господарської діяльності підприємства, тобто відсутні будь-які докази, які б дали змогу ідентифікувати участь ТОВ «Інтеграл-Юг» та ТОВ «Віктрейд-ЛТД» у поставці товару.

До того ж, надані товарно-транспортні накладні оформлені не належним чином, а саме, не містять всіх необхідних реквізитів: відсутні номер посвідчення водія, що не дає можливості його ідентифікувати; у графі «назва товару» зазначено «телекомунікаційне обладнання», що не співпадає із визначенням товару в податкових накладних.

Таким чином, доказів реального придбання позивачем у ТОВ «Інтеграл-Юг» та ТОВ «Віктрейд-ЛТД» товарів та їх подальшої реалізації матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 року про відкриття провадження у справі судом витребувано ані щодо зв'язку господарської операції (факту придбання товарів (робіт, послуг спорудження оснівних фондів, понесення інших витрат тощо) з господарською діяльністю підприємства; письмові пояснення щодо укладених договорів між позивачем із контрагентами-постачальниками (продавцями) із детальним зазначенням первинних документів, складених у результаті взаємовідносин, та мети придбання товарів (послуг); інші документи, що підтверджують взаємовідносини з підприємствами-контрагентами.

Проте, представником позивача зазначено, що всі наявні у позивача докази додані до матеріалів справи, додаткові пояснення та докази відсутні.

При цьому, як видно із наявних матеріалів справи, Господарським судом м. Києва 24.11.2010 р. по справі № 5/162/10, ТОВ "Інтеграл-Юг" було визнано банкрутом.

Крім того, державну реєстрацію контрагента позивача ТОВ "Інтеграл-Юг" було скасовано 24.12.2010 р.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", безнадійна заборгованість - це заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- заборгованість по зобов'язаннях. за якою минув строк позовної давності;

- прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

- фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

- фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визначених у судовому порядку безвісті відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Таким чином, згідно п.п. 12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку (покупець) зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

- або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості /її частини), передбаченого договором або визначеною претензією;

- або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Як видно з наявних матеріалів справи, перевіркою було встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку на підприємстві станом на 01.07.2010 р. по рахунку 631 перед ТОВ "Інтеграл-Юг"(код ЄДРПОУ 36486247) обліковується кредиторська заборгованість у сумі 708 333,00 грн.

Підприємством ТОВ "АРД Телеком" у періоді з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. на рахунок підприємства ТОВ "Інтеграл-Юг" в рахунок погашення даної кредиторської заборгованості грошові кошти у сумі 708 333,00 грн. не перераховувало, інші готівкові чи безготівкові взаєморозрахунки не проводились, у зв'язку з чим дана кредиторська заборгованість обліковувалася по рахунку 63 і станом на 31.12.2010 р.

Зважаючи на те, що ухвалою Господарського суду м Києва від 24.11.2010 р. по справі № 5/162/10, ТОВ "Інтеграл-Юг" було визнано банкрутом, та скасовано державну реєстрацію юридичної особи 24.12.2010 р., то відповідно до ст. 205 Господарського кодексу України - господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Тобто, кредиторська заборгованість ТОВ "АРД Телеком" перед ТОВ "Інтеграл-Юг" розмірі 708 333,00 грн. може вважатися безнадійною, з огляду на неможливість її погашення перед контрагентом, якого в судовому порядку визнано банкрутом та скасовано державну реєстрацію юридичної особи, а відповідно вказана підлягала включенню до складу валового доходу у IV кв. 2010 р.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це:

- товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами. які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладання таких угод;

- роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;

- товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Таким чином, згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", товари (роботи, послуги), отримані ТОВ "АРД Телеком" від ТОВ "Інтеграл-Юг" на суму кредиторської заборгованості у розмірі 708 333,00 грн. фактично є наданими безоплатно, а тому їх вартість має бути включена до складу валового доходу у IV кв. 2010 р.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що перевіркою було правомірно встановлено порушення ТОВ "АРД Телеком" вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 334\94-ВР, оскільки ТОВ "АРД Телеком" не було включено до складу валового доходу суму 708 333,00 грн., та в результаті цього занижено податок на прибуток у IV кв. 2010 р. на суму 177 083,00 грн.

Крім того, як видно з наявних матеріалів справи, перевіркою було також встановлено, що у періоді з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. ТОВ "АРД Телеком" перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Віктрейд ЛТД" (код ЄДРПОУ 36927332), що здійснювались на підставі договору № В/АРД 09/10 від 01.09.2010 р.

Так, ТОВ "Віктрейд ЛТД" (Продавець), на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором поставки товару, на адресу ТОВ "АРД Телеком"виписало податкові накладні від 18.10.2010 р. на загальну суму 129 186, 00 грн., в тому числі ПДВ - 21 531, 00 грн., та від 21.12.2010 р. на загальну суму 538 702, 18 грн., в тому числі ПДВ - 89 450, 36 грн.

Згідно бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту") та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, встановлено, що суми ПДВ, зазначені в отриманих податкових накладних, були віднесені підприємством ТОВ "АРД Телеком"до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах та відповідають даним декларацій з ПДВ за жовтень, грудень 2010 р.

08.02.2011 року підприємством ТОВ "АРД Телеком"до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було подано уточнюючий розрахунок (№ 3941 від 08.02.2011 р.) податкових зобов'язань за жовтень 2010 р.

Відповідно додатку 5 до уточнюючого розрахунку № 3941 від 08.02.2011 р., підприємством ТОВ "АРД Телеком"було самостійно скориговано податковий кредит на суму ПДВ 21 531,00грн., а саме, зменшено податковий кредит за жовтень 2010 р. за рахунок виключення податкової накладної № 1595 від 18.10.2010 р., виписаної ТОВ "Віктрейд ЛТД"на адресу ТОВ "АРД Телеком" на загальну суму 129 186,00 грн., в т.ч. ПДВ 21 531,00 грн.

Однак, що також підтверджується наявними матеріалами справами, перевіркою було встановлено відхилення за результатами опрацювання даних "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України". Зокрема, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "АРД Телеком"(код ЄДРПОУ 34575036) за грудень 2010 р. встановлено розбіжність, а саме: завищення податкового кредиту на суму 89 450,36грн. по контрагенту ТОВ "Віктрейд ЛТД". Дана розбіжність виникла внаслідок не визнання податковою звітністю декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 р., що була подана ТОВ "Віктрейд ЛТД"до ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Також, перевіркою було встановлено, що ТОВ "Віктрейд ЛТД" перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідно баз даних АІС "ОР" має стан платника - 32 "фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації".

Звітність з податку на додану вартість, подана ТОВ "Віктрейд-ЛТД" до ДПІ у Печерськом) районі м. Києва за період з травня по липень 2010 р,. свідчить про відсутність оподатковуваних поставок, за період з серпня 2010 р. по грудень 2010 р., а тому прийнята до відома та не визнана як податкова звітність.

Звітність з податку на прибуток за І квартал 2010 р., подана ТОВ "Віктрейд ЛТД"до ДПІ у Печерському районі м. Києва свідчить про відсутність оподатковуваних поставок, за І півріччя 2010 р,. 9 місяців 2009 р. та за 2010 рік - декларації з податку на прибуток не визнані як податкова звітність та прийняті до відома.

В ході аналізу декларацій з податку на прибуток та декларацій з податку на додану вартість за період 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р., поданих ТОВ "Віктрейд ЛТД"до ДПІ у Печерському районі м. Києва, за даними АІС "ОР"встановлено, що ТОВ "Віктрейд ЛТД"звітує про відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення підприємством основного виду діяльності, зазначеного у довідці з ЄДРПОУ.

Відповідно даних АІС "ОР", єдиною посадовою особою (директор, бухгалтер, засновник) значиться ОСОБА_3 (інд.н. НОМЕР_1).

Відповідно до Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375 із змінами та доповненнями: економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

А отже, що підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема податковою звітністю платника податків, у ТОВ "Віктрейд ЛТД" відсутні трудові ресурси, основні засоби (вантажний автотранспорт) та матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правилами податкового обліку не встановлено особливих вимог до первинних документів та облікових регістрів, що повинні використовуватися при справлянні податків, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.1.6, 1.7, 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість", податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, законодавством чітко передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Однак, як було зазначено вище, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "АРД Телеком"(код ЄДРПОУ 34575036) за грудень 2010 р. встановлено розбіжність, а саме: завищення податкового кредиту на суму 89 450,36 грн. по контрагенту ТОВ "Віктрейд ЛТД".

Таким чином, до державного бюджету не поступили кошти з податку на додану вартість по господарських правовідносинах між позивачем та ТОВ "Віктрейд ЛТД"в сумі 89 450,36 грн., які в свою чергу були включені позивачем до суми податкового кредиту за грудень 2010 р.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 89 450,00 грн., а також п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за IV квартал 2010 р. в сумі 177 083 грн.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає адміністративний позов ТОВ «АРД Телеком» таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АРД Телеком» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник