Постанова

від 14.05.2014 по справі 826/4810/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 травня 2014 року № 826/4810/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілнет" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2013р. №0004772203, №0004782203

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Стілнет» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 20 листопада 2013 року № 0004772203 та № 0004782203.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями, вважаючи їх протиправними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного податкового законодавства. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження відсутності реальної можливості здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Абсолют Бест» та ТОВ «Бест-Торг-Компані», а реальність господарських операцій підтверджується належним чином оформленими документами.

Заперечення відповідача співпадають із висновками акту перевірки від 21 жовтня 2013 року № 1666/26-56-22-03-09/37826757.

Суд, керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі направлення від 08 жовтня 2013 року № 543 та наказу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08 жовтня 2013 року № 609, згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілнет» з питань дотримання податкового законодавства по фінансово - господарським взаємовідносинам з ТОВ «Абсолют Бест» (код ЄДРПОУ 38000288) за період з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012 року, з ТОВ «Бест-Торг-Компані» (код ЄДРПОУ 38000295) за період з 01 жовтня 2012 року по 30 листопада 2012 року та ТОВ «Торгівельна компанія «Астея» (код ЄДРПОУ 38114650) за період 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 21 жовтня 2013 року № 1666/26-56-22-03-09/37826757.

Як висновок проведеної перевірки з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах ТОВ «Стілнет» (код за ЄДРПОУ 37826757 з ТОВ «Абсолют Бест» (код за ЄДРПОУ 38000288) та ТОВ «Бест - Торг - Компані» (код за ЄДРПОУ 38000295) за період з 01.03.2012р. по 30.11.2012р. встановлено порушення:

- п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України , внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 170312 грн., у тому числі по періодам: за І кв. 2012 рік на загальну суму 8545 грн.; за I півр. 2012 року на загальну суму 8545 грн. ( у т. ч. за II кв. 2012 року на загальну суму 0 грн.); за III кв. 2012 року на загальну суму 8545 грн. ( у т. ч. за III кв. 2012 року на загальну суму 0 грн.); за 2012 рік на загальну суму 170312 грн. ( у т. ч. за IV кв. 2012 року на загальну суму 161767 грн.);

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 162201 грн. у тому числі по періодам: квітень 2012 року - 8138 грн.; жовтень 2012 року - 73413 грн.; листопад 2012 року - 80650 грн.

Не погоджуючись із такими висновками акту перевірки позивачем 08 листопада 2013 року подані заперечення, які за результатом розгляду залишені без задоволення, висновку акту - без змін (копія листа Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 15 листопада 2013 року № 7177/10/26-56-22-03-05 міститься в матеріалах справи).

Податковим повідомленням рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20 листопада 2013 року № 0004782203 позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 202751,00 грн., а тому числі за основним платежем - 162201,00 грн., за штрафними санкціями - 40550,00 грн.

Податковим повідомленням рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20 листопада 2013 року № 0004772203 позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 212890,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 170312,00 грн., за штрафними санкціями - 42578,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, вищезазначені податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

На думку позивача, висновок акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірним та підлягають скасуванню.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Абсолют Бест», ТОВ «Бест-Торг-Компані», обставини використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як свідчать матеріали справи, 01 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стілнет» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест-Торг-Компані» (Продавець) укладено Договір № 8010, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві продукцію (далі по тексту «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти Товар від Продавця та оплатити його вартість на умовах, установлених даним Договором.

Пунктами 1.2., 1.3. Договору визначено, що Товар передається Продавцем та приймається Покупцем партіями. Партією Товару вважається його кількість за найменуванням та цінами, вказаними у видаткових накладних (Актах приймання - передачі Товару), оформляються по факту відвантаження Товару Покупцю на кожну окрему поставку, та у товарно - транспортній, якщо доставка Товару здійснюється перевізником. Найменування, загальна кількість, одиниця виміру, вартість одиниці товару, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) та загальна вартість кожної партії, визначаються у: або погоджених Сторонами специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного Договору та містить посилання на нього; або видатковій накладній (Акт приймання - передачі Товару).

Матеріали справи містять копії видаткових накладних, виписаних ТОВ «Бест-Торг-Компані», якими супроводжувалась кожна поставка товару.

В свою чергу, ТОВ «Бест-Торг-Компані» виписано на адресу позивача податкові накладні № 40 від 29 листопада 2012 року, № 39 від 27 грудня 2012 року, № 38 від 26 грудня 2012 року, № 30 від 22 листопада 2012 року, № 29 від 21 листопада 2012 року, № 28 від 20 листопада 2012 року, № 47 від 19 листопада 2012 року, № 26 від 16 грудня 2012 року, № 25 від 15 листопада 2012 року, № 11 від 08 листопада 2012 року, № 10 від 07 листопада 2012 року, № 9 від 05 листопада 2012 року, № 46 від 02 листопада 2012 року, № 45 від 01 листопада 2012 року, № 6 від 01 листопада 2012 року, № 40 від 30 жовтня 2012 року, № 39 від 29 жовтня 2012 року, № 28 від 24 жовтня 2012 року, 27 від 23 жовтня 2012 року, № 26 від 22 жовтня 2012 року, № 48 від 22 жовтня 2012 року, № 17 від 19 жовтня 2012 року, № 16 від 18 жовтня 2012 року, № 15 від 17 жовтня 2012 року, № 14 від 16 жовтня 2012 року, № 13 від 15 жовтня 2012 року, № 7 ввід 12 жовтня 2012 року, № 47 від 11 жовтня 2012 року, № 6 від 11 жовтня 2012 року, № 5 від 10 січня 2012 року, № 46 від 09 жовтня 2012 року, № 4 від 09 жовтня 2012 року, № 3 від 08 жовтня 2012 року, № 45 від 05 жовтня 2012 року, № 44 від 03 жовтня 2012 року, № 43 від 02 жовтня 2012 року, № 42 від 01 жовтня 2012 року, № 41 від 01 жовтня 2012 року.

На підтвердження перевезення товару надано копії товарно-транспортних накладних, згідно яких автопідприємство ТОВ «Укрпартнер Трейд» здійснювало перевезення на замовлення ТОВ «Бест-Торг-Компані».

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки з банківського рахунку.

Крім цього, у перевіряємий період між позивачем та ТОВ «Абсолют-Бест» (Продавець) укладено Договір № 2603 від 26 березня 2012 року за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві продукцію (далі по тексту «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти Товар від Продавця та оплатити його вартість на умовах, установлених даним Договором.

Пунктами 1.2., 1.3. Договору визначено, що Товар передається Продавцем та приймається Покупцем партіями. Партією Товару вважається його кількість за найменуванням та цінами, вказаними у видаткових накладних (Актах приймання - передачі Товару), оформляються по факту відвантаження Товару Покупцю на кожну окрему поставку, та у товарно - транспортній, якщо доставка Товару здійснюється перевізником. Найменування, загальна кількість, одиниця виміру, вартість одиниці товару, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) та загальна вартість кожної партії, визначаються у: або погоджених Сторонами специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного Договору та містить посилання на нього; або видатковій накладній (Акт приймання - передачі Товару).

Матеріали справи містять копію видаткової накладної, виписаної ТОВ «Абсолют-Бест», якою супроводжувалась поставка товару.

В свою чергу, ТОВ «Абсолют-Бест» виписано на адресу позивача податкову накладну № 30 від 27 березня 2012 року на загальну суму 40639,50 грн.

При цьому, згідно рахунку-фактури № 1903 від 19 березня 2012 року та акту здачі-прийняття робіт позивачем замовлено у ТОВ «Абсолют-Бест» розробки креслень лінійки антивандальних на суму 8190,00 грн.

Відповідно, ТОВ «Абсолют-Бест» виписано позивачу податкову накладну від 30 березня 2012 року № 31.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки з банківського рахунку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податковій декларації з податку на додану вартість за спірний період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Абсолют Бест» та ТОВ «Бест-Торг-Компані» у зв'язку з придбанням робіт.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вирішуючи питання про реальність виконання та отримання позивачем виконаних робіт та їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не місять доказів подальшої реалізації придбаних у ТОВ «Абсолют Бест» та ТОВ «Бест-Торг-Компані» товарів, що унеможлює встановлення мети укладання із зазначеними контрагентами договорів.

При цьому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 року витребувано у позивача дані щодо зв'язку господарської операції (факту придбання товарів (робіт, послуг спорудження оснівних фондів, понесення інших витрат тощо) з господарською діяльністю підприємства, проте витребувані документи суду не надано.

Надані позивачем документи не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання придбаних товарів в господарській діяльності позивача.

При цьому, надані позивачем копії податкових та видаткових накладних, виписаних ТОВ «Абсолют Бест» та ТОВ «Бест-Торг-Компані» не свідчать про наявний необхідний транспорт, трудові ресурси та устаткування, необхідне для здійснення господарської діяльності підприємства, тобто відсутні будь-які докази, які б дали змогу ідентифікувати участь ТОВ «Абсолют Бест» та ТОВ «Бест-Торг-Компані» поставці товару.

До того ж, надані товарно-транспортні накладні оформлені не належним чином, а саме, не містять всіх необхідних реквізитів: відсутні номер посвідчення водія, що не дає можливості його ідентифікувати; у графі «назва товару» зазначено «мережеве обладнання», що не співпадає із визначенням товару в податкових накладних.

Таким чином, доказів реального придбання позивачем у ТОВ «Абсолют Бест» та ТОВ «Бест-Торг-Компані» товарів та їх подальшої реалізації матеріали справи не містять.

До того ж, за умовами Договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Абсолют Бест» та ТОВ «Бест-Торг-Компані» передбачено наявність сертифікатів якості товару, проте ані під час розгляду справи ані під час проведення перевірки, позивачем не надано сертифікатів якості товару, хоча судом витребувано.

Як свідчить акт перевірки від 21 жовтня 2013 року № 1666/26-56-22-03-09/37826757 позивачем окрім податкових та видаткових накладних перевіряючим не надано інших документів.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів на спростування вищезазначених обставин.

З огляду на вищевикладене висновки акту перевірки про порушення позивачем п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.185.1 ст.185, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 170312 грн. та податку на додану вартість на загальну суму 162201 грн. є обґрунтованими, відтак спірні податкові повідомлення - рішення не підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна» задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 23 жовтня 2013 року, внесено зміни у підпункті 1 пункту 3: а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1147,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 4872,00 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 4684,80 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілнет» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілнет» (код ЄДРПОУ 37826757) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4684,80 грн.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник