Постанова

від 15.04.2014 по справі 826/1506/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2014 року № 826/1506/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаедж Сі Ай Ей»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіаедж Сі Ай Ей» з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.08.2013р. №0005292204, 0005302204, від 25.10.2013р. №0005172204.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначені рішення винесені на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагентам, до податкового кредиту, а сум - до валових витрат.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятих рішень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ», (далі -позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 p., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт №714/26-58-22-04-11/35372205 від 23.07.2013 р. (далі - акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0005292204 з податку на додану вартість по вітчизняних товарах, яким ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» донараховано 547 885 грн., що включає в себе 481 919 грн. - за основним платежем та 65 965 грн. - за штрафними санкціями;

№ 0005302204 з податку на прибуток приватних підприємств, яким ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» донараховано 561 762 грн., що включає в себе 491041грн. - за основним платежем та 70 721 грн. - за штрафними санкціями.

За результатами адміністративного оскарження позивачем вищезазначених податкових повідомлень - рішень відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.10.2013 р № 0005172204, яким було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток 539 839 грн., в тому числі за основним платежем - 491 041 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -48 798 грн.

Прийняття зазначених рішень мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем:.

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами і доповненнями, п.44.1 ст.44, п. 138.2, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження належної до сплати суми податку на прибуток на загальну суму 557383грн. в т.ч. у 4 кварталі 2010року на 32173грн., у 1 кварталі 2011 року на 118661грн., у 2 кварталі 2011 року на 194573грн., З кварталі 2011 року на 26179грн., 4 кварталі 2011 року на 22784грн., у 1 кварталі 2012року на -74377грн., у 2 кварталі 2012року на 22603грн. , у З кварталі 2012року на 33675грн., у 4 кварталі 2012року на 32358грн.;

- п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) на загальну суму 481919грн. в т.ч за жовтень 2010р. на суму 24168грн., за листопад 2010р. на суму 35435грн., за грудень 2010р. на суму 25738грн., за січень 2011р. на суму 26031грн., за лютий 2011р. на суму 2170грн., за березень 2011р. на суму 49755грн., за квітень 2011р. на суму 115706грн., за травень 2011р. на суму 9975грн., за червень 2011р. на суму 14431грн., за липень 2011р. на суму 6396грн., за серпень 2011р. на суму 8514грн., за жовтень 2011р. на суму 6320грн., за листопад 2011р. на суму 5504грн., за грудень 2011р. на суму 5038грн., за січень 2012р. на суму 14913грн., за березень 2012р. на суму 43156грн., за квітень 2012р. на суму 6932грн., за червень 2012р. на суму 13864грн., за серпень 2012 р. на суму 24651грн., за вересень 2012 р. на суму 10690грн., за жовтень 2012р. на суму 14468грн., за листопад 2012р. на суму 6932грн., за грудень 2012р. на суму 11132грн.;

- пп. 164.2.19 п. 164.2 ст.164, пп. а) п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України щодо заниження податку на суму 818,00 грн. у 2012 році.

Порушення були встановлені перевіркою за наступних обставин.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «ГФК ЮКРЕЙН», яке надавало ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ»:

- маркетингові послуги: дані ТВ панелі (дані соціологічного дослідження, метою якого є визначення телевізійної аудиторії) у відповідності до договору №7411 від 30.12.10 та право на використання програмного забезпечення MARKDATA;

- право на використання програмного забезпечення компанії MARKDATA для сприйняття даних соціологічного дослідження слухання радіостанцій у відповідності до договору №5012 від 03.01.2012р.;

- право на використання програмного забезпечення компанії MARKDATA для сприйняття даних соціологічного дослідження слухання радіостанцій у відповідності до договору №6412/4 від 01.03.2012р.; аналіз даних, отриманих за його допомогою. До перевірки не надано первинні документи, які б засвідчували факт надання послуг (дані соціологічного дослідження та ін.) ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» своїм замовникам (безпосереднім зацікавленим особам).

Крім того, відповідно до штатного розпису на ТОВ «МЕДІАЕДЖ; СІ-АЙ-ЕЙ» працює фахівець з дослідження кон'юнктури рекламного ринку.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕИ» не має потреби в залученні сторонніх організацій з метою отримання програмного забезпечення та аналізу даних соціологічних досліджень за його допомогою, ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» не доведено, що кошти сплачені за послуги сторонніх організацій з метою отримання програмного забезпечення та аналізу даних соціологічних досліджень за його допомогою - це діяльність, що направлена на отримання доходу підприємством і, як наслідок, сплата за вказані послуги повинна була відбуватись за рахунок прибутку підприємства.

Виходячи з вищевикладеного, придбані наведені вище послуги безпосередньо не пов'язані з господарською діяльністю та не призвели до отримання прибутку підприємством.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК» (код ЄДРПОУ 25642478), яке надавало ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» аудиторські послуги у відповідності до договорів №AUD UA 11/65 від 28.04.2011р. та №AUD UA 11/146 від 06.12.2011р. Відповідно до штатного розпису на ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» створена бухгалтерська служби на чолі з головним бухгалтером.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» не має потреби в залученні сторонніх організацій з метою отримання аудиторських послуг.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «Індустріальний Телевізійний комітет» (код ЄДРПОУ 37553649), яке надавало ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ»: - послуги з передачі Даних ТВ панелі, Даних дослідження проявів телевізійної сітки та реклами у відповідності до договору №301211-02 від 30.12.11; право на використання програмного продукту для аналізу даних ТВ панелі у відповідності до договору №31 від 30.12.2011р.

Згідно наданих до перевірки документів встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору, ТОВ «Індустріальний Телевізійний комітет» було надано ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» послуги відповідно до договору №301211-02 від 30.12.11 та складено акти прийняття - передачі послуг.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» в перевіряемому періоді мало взаємовідносини з ТОВ "Тейлор Нельсон Софрез Україна" (код ЄДРПОУ 31813098), яке надавало ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» маркетингові послуги (дослідження споживацького попиту на продукцію (роботи, послуги), стиль життя та медіа споживання населення) у відповідності до договорів №А-20110428/11686 від 28.04.11 та №А-20120618/672 від 18.06.12.

Згідно наданих до перевірки документів, встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору, ТОВ "Тейлор Нельсон Софрез Україна" було надано ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» послуги відповідно до договору №А-20110428/11686 від 28.04.11

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» в перевіряемому періоді мало взаємовідносини з ТОВ "Дорс Консалтинг" (код ЄДРПОУ 33239761), яке надавало ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» послуги з надання Даних досліджень зовнішньої реклами у відповідності до договору №72-11 від 05.05.11, №97 від 01.03.12 (надання права використання програмного забезпечення та його встановлення).

Згідно наданих до перевірки документів встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору, ТОВ "Дорс Консалтинг" було надано ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» послуги відповідно до №72-11 від 05.05.11, №97 від 01.03.12

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» в перевіряемому періоді мало взаємовідносини з ТОВ "Комунікаційний альянс-ООНи (код ЄДРПОУ 36133430), яке надавало ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» послуги з надання Даних досліджень проявів зовнішньої реклами у відповідності до договору №04052011 від 04.05.11. Згідно наданих до перевірки документів встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору, ТОВ "Комунікаційний альянс-ООН" було надано ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» послуги відповідно до №04052011 від 04.05.11

Акт перевірки містить висновок, що отримані від ТОВ «ГФК ЮКРЕЙН», ТОВ «Індустріальний Телевізійний комітет», ТОВ "Тейлор Нельсон Софрез Україна", ТОВ "Дорс Консалтинг", ТОВ "Комунікаційний альянс-ООНп послуги не несли за собою будь - яких вигод та не вплинули на фінансово - господарську діяльність ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ», а отримання згаданих послуг завідома направлене на зменшення фінансового результату та не пов'язане з веденням фінансово - господарської діяльність підприємства, оскільки відсутній будь який суттєвий вплив на фінансово-господарську діяльність (отримання прибутку) ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ», оскільки ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» не має потреби в залученні сторонніх організацій з метою отримання послуг.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновків, що порушення п. 138.2, п.п. 138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» було завищено витрати на загальну суму 934442грн. в т.ч. у 2 кварталі 2011 року на 131669грн., 3 кварталі 2011року на 113824грн., 4 кварталі 2011 року на 99058грн., у 1 кварталі 2012року на 167817грн. , у 2 кварталі 2012року на 107636грн. , у 3 кварталі 2012року на 160351грн. , у 4 кварталі 2012року на 154087грн.

Суд з наявністю таких порушень не погоджується, виходячи з такого.

Відповідно до приписів пункту 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд доходить висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм Податкового кодексу та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Також суд вважає, що пунктом 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України встановлено такий критерій господарської діяльності, як направлення діяльності на отримання доходу. Натомість, зазначеною правовою нормою не встановлено вимог щодо отримання доходу від кожної конкретної господарської операції.

Позивач стверджує, що придбання зазначених послуг обумовлено діяльністю позивача та опосередковано призвело до збільшення його доходу.

Судом вбачається підтвердженою матеріалами справи обставина безпосереднього зв'язку господарських операцій позивача з його господарською діяльністю, натомість, відповідачем тверджень позивача не спростовано.

Також в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ "Мультісайт" (код ЄДРПОУ 34981466), яке надавало ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» рекламні послуги (виготовлення та/або розміщення реклами на спеціальних конструкціях) у відповідності до договорів №004 від 30.12.10 та №210111 від 29.12.10.

Згідно наданих до перевірки документів встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору, ТОВ "Мультісайт" було надано ТОВ «МЕДІАЕДЖ: СІ-АЙ-ЕЙ» послуги відповідно до договорів №004 від 30.12.10 та №210111 від 29.12.10 та складено наступні акти прийняття - передачі послуг. До ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві надійшов акт ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 08.02.2012 р. №57/23-3/34981466 та від 25.03.2011 №281/23-3/34981466 про результати документальних позапланових невиїзних перевірок ТОВ «Мультісайт» (код ЄДРПОУ 34981466), яким встановлено наступне:

«З метою вручення копії наказу органу ДПС про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки, та ознайомлення з повідомленням про проведення перевірки, 08.02.2012 р. здійснено виїзд за юридичною адресою та встановлено відсутність суб'єкта господарювання за юридичною адресою, про що складено акт про неможливість вручення копії наказу та ознайомлення з повідомленням від 08.02.2012 р. №60/23-3.» Декларацію з податку на прибуток за 3 квартал 2011-не подано. Дані останньої податкової звітності, наданої підприємством до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, свідчать про відсутність у підприємства ТОВ «Мультісайт» трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. За даними податкової звітності основні засоби у ТОВ «Мультісайт» відсутні.»

Суд не погоджується з такими посиланнями відповідача, з огляду на наступне.

Матеріали справи не містять жодних висновків експертних установ стосовно первинних бухгалтерських документів, наданих позивачем. Також матеріали справи не містять вироків посадовим особам контрагента позивача, припинення державної реєстрації підприємства чи донарахування йому податкових зобов'язань.

Стаття 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України передбачає, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. ( абзац 2 підпункту 1 пункту 1 статті 138 Податкового кодексу України).

Отже, зазначеною нормою передбачено безумовне включення до витрат операційної діяльності собівартості наданих послуг.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання послуг позивачем та використання їх у власній господарській діяльності.

Матеріали справи містять податкові накладні, акти приймання - передачі робіт, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів не надано.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованими платниками податку.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, фіктивним правочином.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на визначення податкових зобов'язань контрагентам позивача, винесення вироків посадовим особам підприємств щодо ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Положення покладає на керівника підприємства, головного бухгалтера обов'язок обліковувати первинні документи. За п. 2.15 Положення, Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Положенням забороняється приймати до виконання лише первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення. (п. 2.16 Положення).

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, такою особою є підприємство (установа, організація), але не її керівник. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні питання про недійсність податкової накладної.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Господарська діяльність контрагента позивача на момент здійснення правочинів не була припинена, що не заперечувалось податковим органом, дане товариство було зареєстровано платникам податку на додану вартість, а тому податкові накладні складені належними особами та не суперечить приписам норм чинного законодавства.

Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, всупереч вищезазначеним вимогам, не довів правомірності прийнятих рішень.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві від 07.08.2013р. №0005292204, 0005302204, від 25.10.2013р. №0005172204.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян