Постанова

від 14.05.2014 по справі 821/1444/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/1444/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Рябчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2014 р. № 0002161702,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернулася з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2014 р. № 0002161702, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 75831,19 грн., з яких за основним платежем на 65350,94 грн., за штрафними санкціями на 10480,25 грн.

Свої вимог мотивує неправомірністю проведення перевірки, оскільки повідомлення та наказ на проведення перевірки їй не було вручено. Вважає протиправними висновки ДПІ у м.Херсоні щодо нікчемності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Фаворіт-Найс", ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", оскільки факт отримання товарів від вказаних контрагентів підтверджується первинними документами, які є належним доказом формування показників звітності з податку на додану вартість. Жодним нормативним актом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що правомірність формування податкового кредиту по відносинах з ТОВ "Фаворіт-Найс" та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними. Відповідачем вказані первинні документи взагалі не досліджувалися, а було взято до уваги лише інформацію про проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо контрагентів ФОП ОСОБА_3 Вказує на те, що податкове законодавство не пов'язує право платника податку на податковий кредит з виконанням контрагентами зобов'язань по сплаті податку до бюджету.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог. Суду пояснив, що 22.01.2014 р. ДПІ у м.Херсоні винесено наказ № 90 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3" та виписано направлення від 22.01.2014 р. № 60/21-03-17-02. У зв'язку із неможливістю вручення вказаних документів співробітниками податкового органу складено акти "Про неможливість вручення наказу та направлення" від 22.01.2014 р. № 7/21-03-17-29/18400155005, від 24.01.2014 р. № 8/21-03-17-29/18400155005, від 27.01.2014 р. № 9/21-03-17-29/18400155005 та акт від 27.01.2014 р. № 10/21-03-17-29/18400155005 "Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з ТОВ "Фаворіт-Найс" (37517254) за період червень-вересень 2011 року, грудень 2011 року, з ТОВ "Радіус Інвест" (37517328) за квітень 2012 року". 29.01.2014 р. посадовими особами ДПІ у м.Херсоні проведено позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ "Фаворіт-Найс" за період червень-вересень 2011 року, грудень 2011 року, з ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" за квітень 2012 року. Представник відповідача пояснив, що при написанні акту перевіряючим допущено технічну помилку щодо виду перевірки та періоду її проведення, оскільки фактично було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку 29.01.2014 р., а не документальну планову виїзну і не в період з 22.01.2014 р. по 27.01.2014 р. Зазначив, що встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняте спірне податкове повідомлення-рішення є законним. Вказав на те, що позивач протиправно формувала податковий кредит по господарських операціях з контрагентами - ТОВ "Фаворіт-Найс" за червень-вересень 2011 року, грудень 2011 року та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" за квітень 2012 року, які є безтоварними, оскільки за наслідками перевірок вищезазначених суб'єктів господарювання встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій. Дані підприємства не мають необхідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Херсонської міської ради 25.09.2000 р. та перебуває на податковому обліку у ДПІ у м.Херсоні з 25.09.2000 р.

На підставі наказу ДПІ у м.Херсоні від 29.01.2014 р. № 125, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ "Фаворіт-Найс" (код за ЄДРПОУ 37517254) за період червень-вересень 2011 року, грудень 2011 року, з ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" (код за ЄДРПОУ 37517328) за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 03.02.2014 р. № 169/21-03-17-02/НОМЕР_2.

У висновку акта перевірки зазначено про порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 65350,94 грн., в тому числі: за червень 2011 року на суму 23433,93 грн.; за липень 2011 року на суму 6653,67 грн.; за серпень 2011 року на суму 13073,67 грн.; за вересень 2011 року на суму 5570,50 грн.; за грудень 2011 року на суму 14902,50 грн.; за квітень 2012 року на суму 1716,67 грн.

На підставі вказаних висновків ДПІ у м.Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 08.04.2014 р. № 0002161702, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 75831,19 грн., з яких за основним платежем на 65350,94 грн., за штрафними санкціями на 10480,25 грн.

Фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугували висновки ДПІ у м.Херсоні про нікчемність господарських операцій позивача з ТОВ "Фаворіт-Найс" та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест". Ці висновки відповідача ґрунтуються на тому, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32012230000000072 за фактом сприяння в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки невстановленими особами, які використовували реквізити підприємств ТОВ "Фаворіт-Найс" (ЄДРПОУ 37517254) та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" (ЄДРПОУ 37517328), передбаченого ч.5 ст.27-ч.3 ст.212 КК України. В рамках досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ "Фаворіт-Найс" та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" протягом періоду з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р. здійснювали заходи, направлені на формування штучного податкового кредиту, та, як наслідок, завищення податкових зобов'язань (відображення в податковому обліку безтоварних операцій) сприяли реально діючим СГД в ухиленні від сплати податків.

Між тим суд не погоджується з такими висновками відповідача з наступних підстав.

І. Щодо правомірності дій ДПІ у м.Херсоні по проведенню документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3

Згідно ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючім органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З аналізу вищезазначених норм слідує, що документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.

У судовому засіданні встановлено, що 22.01.2014 р. в.о.начальника ДПІ у м.Херсоні винесено наказ № 90 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2)" та направлення на перевірку № 60/21-03-17-02, відповідно до яких тривалість перевірки 5 робочих днів.

22.01.2014 р., 24.02.214 р. та 27.01.2014 р. перевіряючим було складено акти №№ 7/21-03-17-29/НОМЕР_2, 8/21-03-17-29/НОМЕР_2, 9/21-03-17-29/НОМЕР_2, згідно із якими наказ від 22.01.2014 р. № 90 та направлення на перевірку від 22.01.2014 р. № 60/21-03-17-02 неможливо вручити ФОП ОСОБА_3 у зв'язку з її відсутністю за адресою реєстрації: АДРЕСА_1

27.01.2014 р. посадовою особою ДПІ у м.Херсоні складено акт 10/21-03-17-29/НОМЕР_2 "Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) з ТОВ "Фаворіт-Найс" (код за ЄДРПОУ 37517254) за період червень-вересень 2011 року, грудень 2011 року, з ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" (код за ЄДРПОУ 37517328) за квітень 2012 року".

29.01.2014 р. в.о.начальника ДПІ у м.Херсоні винесено наказ № 125 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2)".

Наказ від 29.01.2014 р. № 125 та повідомлення про проведення перевірки від 29.01.2014 р. № 129/21-03-17-02 направлено позивачу 29.01.2014 р. рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Між тим, як вбачається з наказу, повідомлення та пояснень представника відповідача, перевірка проводилася з 29.01.2014 р. (хоча в акту перевірки вказано період проведення з 22.01.2014 р. по 27.01.2014 р.). Тобто, копія наказу та повідомлення про проведення перевірки були направлені позивачу в день початку проведення перевірки - 29.01.2014 р. При цьому суд зазначає, що ФОП ОСОБА_3 не могла отримати вказану поштову кореспонденцію, оскільки у період з 26.01.2014 р. по 17.02.2014 р. виїжджала з території України, що підтверджується копією закордонного паспорту з відповідними відмітками.

Таким чином, відповідачем розпочато позапланову невиїзну документальну перевірку без вчинення обов'язкових дій щодо надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що є порушенням норм п.79.2 ст.79 ПК України.

Недотримання відповідачем вимог Податкового кодексу України дає підстави суду для висновку про протиправність дій ДПІ у м.Херсоні по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3, оформленої актом від 03.02.2014 р. № 169/21-03-17-02/НОМЕР_2.

ІІ. Що стосується позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2014 р. № 0002161702 суд зазначає наступне.

Порядок формування податкового кредиту врегульовано Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит платника ПДВ визначається виходячи із сум ПДВ сплачених (нарахованих) постачальникам товарів/послуг, підтверджених належним чином складеними податковими накладними та при умові, якщо ці товари/послуги призначені для використання в оподатковуваній господарській діяльності такого платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для формування податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 відповідно до ліцензії Херсонської обласної державної адміністрації від 14.08.2007 р. серії НОМЕР_3 має право на здійснення будівельної діяльності.

10 червня 2011 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Фаворіт-Найс" укладено договір поставки № 100602, відповідно до п.1.1 якого Постачальник (ТОВ "Фаворіт-Найс") зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, по заявці передати у власність Покупця (ФОП ОСОБА_3) Товар, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити такий товар.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Постачальник здійснює поставку Товару на умовах EXW, франко-завод Постачальника, якщо інше не узгоджено Сторонами (Інкотермс-2000). Право власності на Товар та всі ризики, пов'язані з ним переходять до Покупця в момент передачі йому Товару в пункті поставки (п.3.5 Договору).

На виконання умов договору ТОВ "Фаворіт-Найс" поставило позивачу будівельні матеріали:

- у червні 2011 року на загальну суму 140603,57 грн., з яких ПДВ - 23433,92 грн., що підтверджується податковими накладними від 16.06.2011 р. № 79, від 23.06.2011 р. №№ 121, 122, видатковими накладними від 16.06.2011 р. № РН-160601, від 23.06.2011 р. №№ РН-230601, РН-230602, рахунками-фактурами від 16.06.2011 р. № СФ-160601, від 23.06.2011 р. №№ СФ-230601, СФ-230602;

- у липні 2011 року на загальну суму 39922 грн., з яких ПДВ - 6653,67 грн., що підтверджується податковою накладною від 13.07.2011 р. № 85, видатковою накладною від 13.07.2011 р. № РН-130701, рахунком-фактурою від 13.07.2011 р. № СФ-130701;

- у серпні 2011 року на загальну суму 78442 грн., з яких ПДВ - 13073,65 грн., що підтверджується податковими накладними від 04.08.2011 р. № 20, від 11.08.2011 р. № 41, видатковими накладними від 04.08.2011 р. № РН-040801, від 11.08.2011 р. № РН-110802, рахунками-фактурами від 04.08.2011 р. № СФ-040802, від 11.08.2011 р. № СФ-110804;

- у вересні 2011 року на загальну суму 33423 грн., з яких ПДВ - 5570,49 грн., що підтверджується податковою накладною від 28.09.2011 р. № 130, видатковою накладною від 28.09.2011 р. № РН-280901, рахунком-фактурою від 28.09.2011 р. № СФ-280901;

- у грудні 2011 року на загальну суму 89415 грн., з яких ПДВ - 14902,48 грн., що підтверджується податковими накладними від 12.12.2011 р. № 56, від 20.12.2011 р. № 103, від 29.12.2011 р. № 154, видатковими накладними від 12.12.2011 р. № РН-121201, від 20.12.2011 р. № РН-201201, від 29.12.2011 р. № РН-291209, рахунками-фактурами від 09.12.2011 р. № СФ-091201, від 20.12.2011 р. № СФ-201201.

Розрахунки проведено у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 16.06.2011 р. № 10, від 23.06.2011 р. №№ 543, 544, від 13.07.2011 р. № 547, від 04.08.2011 р. № 652, від 11.08.2011 р. № 654, від 27.09.2011 р. № 571, від 12.12.2011 р. № 902, від 20.12.2011 р. № 907, від 29.12.2011 р. № 908 та виписки з банківського рахунку.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 за результатами господарських операцій з ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" за квітень 2012 року сформовано податковий кредит в сумі 1716,67 грн.

Так, відповідно до податкової накладної від 28.04.2012 р. № 125 ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" поставило позивачу 100 кв. м лінолеуму Fors "Ямайка" на загальну суму 10300 грн., з яких ПДВ - 1716,67 грн.

Розрахунок проведено у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням від 27.04.2012 р. № 18 та випискою з банківського рахунку.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що перевезення товарів від ТОВ "Фаворіт-Найс" та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" здійснювалося постачальниками, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 16.06.2011 р. №34, від 23.06.2011 р. № 48, від 13.07.2011 р. № 54, від 04.08.2011 р. № 68, від 11.08.2011 р. № 76, від 28.09.2011 р. № 81, від 12.12.2011 р. № 83, від 20.12.2011 р. № 94, від 29.12.2011 р. № 98, від 28.04.2012 р. № 49.

Також представником позивача надано до суду первинні бухгалтерські документи (договори на ремонтно-будівельні роботи, договори підряду, податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт), які підтверджують використання придбаних у ТОВ "Фаворіт-Найс", ТОВ Фірма "Радіус Інвест" товарів у власній господарській діяльності.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціях з вищевказаними контрагентами, які були предметом перевірки.

Зазначені контрагенти позивача на момент проведення операцій з ФОП ОСОБА_3 були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому мали право на виписку податкових накладних.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Суд зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціях з такими контрагентами.

Встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагентів платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Наведені в акті перевірки обставині діяльності ТОВ "Фаворіт-Найс" та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", з якими ДПІ у м.Херсоні пов'язує безтоварність операцій із позивачем, були виявлені податковим органом вже після проведених позивачем з ними операцій.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності цих контрагентів, в матеріалах справи відсутні. ДПІ у м.Херсоні не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності його постачальників на момент проведення з ними операцій.

Стосовно механізму підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким був сформований податковий кредит з ПДВ, слід зазначити, що Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій.

Суд зазначає, що відповідачем взагалі не досліджувалися первинні бухгалтерські документи по відносинах ФОП ОСОБА_3 з вказаними контрагентами. Відповідач у акті перевірки зазначив, що позивачем на запит від 21.11.2013 р. № 5007/10/21-03-17-02-28 не надано документального підтвердження з питань відносин з ТОВ "Фаворіт-Найс" за червень-вересень 2011 року, грудень 2011 року, з ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" за квітень 2012 року. Між тим жодних доказів про отримання ФОП ОСОБА_3 цього запиту ДПІ у м.Херсоні не надала.

Суд вважає, що з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ у м.Херсоні повинна надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів у вищевказаних контрагентів в реальності не виконувались, а мало місце лише перерахування позивачем на їхню адресу коштів з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства. Однак у даній справі докази вчинення позивачем таких дій відсутні.

З наведеного слідує, що під час проведення господарської операції із суб'єктом господарювання, що має ознаки фіктивності, платник податків може бути необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності свого контрагента і реально отримати товари роботи чи послуги від осіб, які діють від імені такого контрагента і мають наміри порушити податкове законодавство, або ж бути обізнаним щодо фіктивності такого контрагента, і використовувати його з метою незаконної конвертації грошових коштів, завищення своїх валових витрат та податкового кредиту.

При цьому в першому випадку дії платника податків є добросовісними, і такими, що не порушують приписи податкового законодавства, а в другому випадку його дії є незаконними, що вчиняються із прямим умислом на порушення норм податкового законодавства і тягнуть як податкову, так і кримінальну відповідальність.

ДПІ у м.Херсоні не посилається на факти вчинення позивачем чи його представниками таких злочинних дій, і не надає докази притягнення посадових осіб позивача та осіб, які причетні до діяльності вищевказаних контрагентів, до кримінальної відповідальності за такі дії.

Суд не вважає належним доказом протиправності формування податкового кредиту посилання відповідача на порушення кримінального провадження № 32012230000000072 за фактом сприяння в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки невстановленими особами, які використовували реквізити підприємств ТОВ "Фаворіт-Найс" та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, так як згідно ч.4 ст.72 КАС України належним та допустимим доказом може бути лише вирок суду у кримінальному провадженні. Однак такого вироку на даний час не має.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення позивачем чи його представниками фіктивних господарських операцій з ТОВ "Фаворіт-Найс", ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з цими підприємствами, висновок ДПІ у м.Херсоні про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентами, які порушують податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагентів.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 р. по справі № 21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Стосовно тверджень ДПІ у м.Херсоні про нікчемність правочинів, суд зазначає, що по-перше, угоди позивача із вказаними контрагентами за своєю суттю є оспорюваними, так як їх недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цих угоди недійсними немає, а по-друге, відсутні будь-які докази того, що сторони цих угод при їх укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає неправомірними висновки ДПІ у м.Херсоні щодо протиправності формування ФОП ОСОБА_3 податкового кредиту по операціях з ТОВ "Фаворіт-Найс", ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", а тому податкове повідомлення-рішення від 08.04.2014 р. № 0002161702 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 08.04.2014 р. № 0002161702.

Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 травня 2014 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.3