Ухвала
від 28.10.2014 по справі 821/1444/14
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1444/14

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойко А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача №0002161702 від 08.04.2014 року, про збільшення підприємству сум ПДВ, у розмірі 65350,94 грн., та застосування штрафних санкцій, у розмірі 10480,25 грн.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням податковим органом подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо необхідності скасування оскаржуваного рішення податкового органу, так як відповідачем в ході проведеної перевірки встановлено порушення підприємством ст.198 та п.200.1 ст.200 ПК України, а саме безпідставне віднесення позивачем до складу свого податкового кредиту суми, яку отримано за договорами з ТОВ "Фаворіт-Найс" та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", а тому податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.01.2014 року податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження його господарських відносин з ТОВ "Фаворіт-Найс" за червень-вересень 2011 року, грудень 2011 року та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", за квітень 2012 року, про що складено акт №169/21-03-17-02/НОМЕР_1 від 03.02.2014 року, яким встановлено порушення позивачем ст.198 та п.200.1 ст.200 ПК України, що призвело до заниження розміру податку на додану вартість за ці періоди, на загальну суму 65350,94 грн.

Порушення полягає у тому, що між позивачем та вищевказаними контрагентами укладено безтоварні угоди, які не мають реальних наслідків, а тому у підприємства позивача відсутні підстави для віднесення вказаних сум до складу свого податкового кредиту з ПДВ.

За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002161702 від 08.04.2014 року, про збільшення підприємству сум ПДВ, у розмірі 65350,94 грн., та застосування штрафних санкцій, у розмірі 10480,25 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо відсутності порушення податкового законодавства з боку позивача, так як господарські операції між ним та його контрагентами носять реальний характер.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 188 Податкового Кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на етиловий спирт, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до акту перевірки позивачем занижено ПДВ всього в сумі 65350,94 грн., в тому числі: за червень 2011 року на суму 23433,93 грн.; за липень 2011 року на суму 6653,67 грн.; за серпень 2011 року на суму 13073,67 грн.; за вересень 2011 року на суму 5570,50 грн.; за грудень 2011 року на суму 14902,50 грн.; за квітень 2012 року на суму 1716,67 грн.

На формування розміру вказаних податків вплинули господарські операції позивача з ТОВ "Фаворіт-Найс" та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" щодо придбання будівельних матеріалів, які виконано на підставі договорів поставки №100602 від 10.06.2011 року та №2704-1 від 27.04.2012 року.

На підтвердження господарських відносин позивача з даними контрагентами судом зібрано наступні документи: копія договору із контрагентами (т.2, а.с.7), видаткові та податкові накладні, рахунки фактури (т.2, а.с.8-10, 13-16, 18-20, 23-25, 28-30, 33-35, 38-40, 43-45, 48-49, 51, 53-54, 57), платіжні доручення (а.с.11, 17, 21, 26, 31, 36, 42, 46, 50, 55, 59), товарно-транспортні накладні (а.с.12, 22, 27, 32, 37, 41, 47, 52, 56, 58,) докази подальшого використання придбаних будівельних матеріалів у власній господарській діяльності (будівництві \ ремонті за договорами з третіми особами) (т.2, а.с.92-249).

Судовою колегією досліджено дані документи та встановлено, що основним видом діяльності підприємства позивача є будівництво будівель (а.с.19), а тому ним укладено договори поставок з ТОВ "Фаворіт-Найс" та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" щодо придбання у них необхідних будівельних матеріалів, а належними доказами підтверджено оплату товару, його транспортування, фактичне отримання позивачем та подальше використання у власній господарській діяльності, в процесі якої й здійснення списання придбаних матеріалів.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що належними доказами підтверджено товарність проведених операцій, а тому позивачем підтверджено визначений ним розмір ПДВ за вказані періоди, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення податкового органу.

Колегія суддів також зазначає, що позивачем добросовісно придбано товари і послуги у вищевказаних юридичних осіб, а тому, якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме до цих осіб.

Такої правової позиції додержується й Верховний Суд України у постанові від 09.09.2008 року, по справі №21-500во08, від 01.06.2010 року, по справі №21-573во10 та від 31.01.2011 року, по справі №21-47а10.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло

СудОдеський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення28.10.2014
Оприлюднено05.11.2014
Номер документу41188327
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —821/1444/14

Ухвала від 17.12.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 17.12.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 28.10.2014

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Яковлєв О.В.

Ухвала від 28.10.2014

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Яковлєв О.В.

Ухвала від 19.06.2014

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Яковлєв О.В.

Ухвала від 19.06.2014

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Яковлєв О.В.

Ухвала від 17.06.2014

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Яковлєв О.В.

Ухвала від 17.06.2014

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Яковлєв О.В.

Постанова від 14.05.2014

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Бездрабко О.І.

Ухвала від 14.05.2014

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Бездрабко О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні