Ухвала

від 28.10.2014 по справі 821/1444/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1444/14

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойко А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області на окрему ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Окремою ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року зобов'язано податковий орган вжити заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли порушенню податкового законодавства України, під час проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати окрему ухвалу суду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо наявності порушень з боку податкового органу, оскільки останній діяв у межах своїх повноважень та у спосіб визначений законом.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.01.2014 року податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження його господарських відносин з ТОВ "Фаворіт-Найс" за червень-вересень 2011 року, грудень 2011 року та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", за квітень 2012 року, про що складено акт №169/21-03-17-02/НОМЕР_1 від 03.02.2014 року, яким встановлено порушення позивачем ст.198 та п.200.1 ст.200 ПК України, що призвело до заниження розміру податку на додану вартість за ці періоди, на загальну суму 65350,94 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002161702 від 08.04.2014 року, про збільшення підприємству сум ПДВ, у розмірі 65350,94 грн., та застосування штрафних санкцій, у розмірі 10480,25 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, зроблено висновок щодо необхідності скасування оскаржуваного рішення та встановлено порушення податковим органом вимог чинного законодавства України, що й стало підставою для винесення окремої ухвали відносно суб'єкта владних повноважень.

Судова колегія погоджується з даною окремою ухвалою суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України - контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України - документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з п.6 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" - факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ст. 166 КАС України - суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Судовою колегією встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної окремої ухвали суду є численні порушення податковим органом порядку проведення документальної позапланової перевірки позивача, а саме: не дослідження контролюючим органом первинної господарської документації платника податків; складання акту перевірки із неточностями та помилками; відсутністю доказів отримання позивачем запиту про надання інформації від 21.11.2013 року; проведення перевірки у день надіслання платнику податків копії відповідного наказу.

З акту перевірки вбачається, що податковим органом взагалі не досліджено жодної первинної документації позивача щодо його господарських відносин з контрагентами, а зроблено висновок про безтоварність проведених операцій лише на підставі порушених кримінальних справ відносно даних підприємств (т.1 а.с.19-23).

В самому акті перевірки містяться численні неточності - щодо виду перевірки (у назві - планова виїзна, у вступній частині - позапланова невиїзна), періоду проведення перевірки (в акті зазначено - з 22.01.2014 року по 27.01.2014 року, проте фактично проведено 29.01.2014 року), щодо повідомлення позивача про проведення перевірки (в акті вказано на те, що перевірку проведено з відома та в присутності фізичної особи-підприємця, що не відповідає дійсності, оскільки позивач у той час перебував за кордоном, що підтверджено копією закордонного паспорту), не зазначено про проведення попередніх перевірок позивача (не вказані перевірки, оформлені актами від 19.04.2013 року, від 06.09.2013 року).

Податковим органом не надано доказів фактичного отримання позивачем запиту про надання інформації по вищевказаних контрагентам (ненадання відповіді на даний запит й стало підставою для проведення позапланової перевірки) та крім того перевірку проведено у день надіслання платнику податків копії відповідного наказу, проте позивач й не міг отримати вказану поштову кореспонденцію, оскільки у період з 26.01.2014 року по 17.02.2014 року знаходився поза межами України.

Усіма вказаними діями порушено права платника податків, оскільки фактичне не дослідження податковим органом первинної господарської інформації позивача призвело до прийняття необґрунтованого акту перевірки, а як наслідок неправомірного податкового повідомлення-рішення. Оформлення акту перевірки із численними неточностями є також неприпустимим, оскільки суб'єкт владних повноважень зобов'язаний чітко та вірно відображати у ньому всю наявну інформацію. Відсутність доказів отримання позивачем інформаційного запиту та неотримання ним копії наказу на проведення перевірки призвело до неможливості його участі у прийнятті рішення та неможливості надання своїх доказів і заперечень.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом допущено грубі порушення вимог податкового законодавства України, чим порушено права та інтереси платника податків, а тому окрема ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та підлягає виконанню відповідачем.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що податковим органом фактично визнано порушення, викладені в окремій ухвалі суду та прийнято ухвалу суду до виконання, оскільки листом ДПІ №3748/8/21-03-17-02-29 від 29.05.2014 року повідомлено суд першої інстанції про прийняття даної ухвали та про проведення відповідних занять з працівниками, з метою недопущення порушень в подальшому (т.3 а.с.64).

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області - залишити без задоволення, а окрему ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло