Постанова

від 16.04.2014 по справі 807/129/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року м. Ужгород№ 807/129/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.

при секретарі - Нагорна Л.І.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Жулінська О.А.

третя особа - не з'явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Ужгородського міськрайонного управління юстиції (третя особа - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради) про визнання незаконним та скасування рішення про відмову у зверненні до суду та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (далі - позивачі) звернулися в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції в особі начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян по м. Ужгороду про визнання незаконним і скасування рішення про відмову у зверненні до суду та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року замінено відповідача по справі Реєстраційну службу Ужгородського міськрайонного управління юстиції в особі начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян по м. Ужгороду на Ужгородське міськрайонне управління юстиції (далі - відповідач, Ужгородське МУЮ).

20 березня 2014 року в судовому засіданні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів залучено Виконавчий комітет Ужгородської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 02 листопада 2012 року по справі № 2-7703/11 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корзо-4», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Державний реєстратор Ужгородського міськвиконкому про визнання недійсними і скасування рішення № 1 установчих зборів власників приміщень про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) «Корзо-4», затвердження Статуту ОСББ і обрання правління ОСББ від 26 червня 2008 року позов задоволено. Рішення суду мотивоване тим, що при створенні ОСББ «Корзо-4» були допущені численні порушення Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-ПІ від 29 листопада 2001 року. Рішення залишено без змін апеляційним судом Закарпатської області і набуло законної сили 12 березня 2013 року.

02 липня 2013 року позивачі звернулись до Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області із заявою, в якій просили подати до суду позовну заяву, у якій заявити наступні вимоги:

- про ліквідацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корзо-4» (юридична адреса: м. Ужгород, вул.. Корзо, 4, державна реєстрація юридичної особи за № 13241020000003809 від 15.08.2008 року);

- про повернення на баланс виконкому Ужгородської міської ради частини житлового комплексу по вул. Корзо, 4 в м. Ужгороді, переданої на баланс ОСББ «Корзо-4» рішенням виконкому Ужгородської міської ради № 254 від 06 липня 2011 року.

Листом № 15/06-5 від 23 липня 2013 року начальник відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Павлик Г.Ю. відмовила у зверненні до суду з тих підстав, що органи державної влади мають право звертатись до суду із позовом про припинення (ліквідацію) юридичної особи лише у випадках та з підстав, які прямо законом передбачені, однак у переліку виключних повноважень державного реєстратора, які визначені ч.1 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців» № 755-IV від 15 травня 2613 року відсутні повноваження реєстратора щодо пред'явлення до суду вимоги про ліквідацію юридичної особи.

Таке рішення державного реєстратора про відмову заявникам у зверненні до суду вважають незаконною, та такою, що підлягає скасуванню із зобов'язанням відповідача вчинити певні дії, з огляду на те, що позивачі не є учасниками ОСББ «Корзо-4», тому не можуть пред'явити до суду вимогу про його ліквідацію.

В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав з підстав наведених у позовній заяві та просив суд такий задовольнити, визнавши незаконним і скасувати рішення начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Павлик Г. Ю. від 23 липня 2013 року про відмову заявникам у зверненні до суду із позовом про ліквідацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корзо-4» та зобов'язавши відповідача звернутись до Господарського суду Закарпатської області із позовом, у якому заявити наступні вимоги:

- про ліквідацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корзо-4» (юридична адреса: 88000, м. Ужгород, вул.. Корзо, 4, кв. 5, ідентифікаційний код 36055300, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 1 324 102 0000 003809 від 15. 08 2008 року);

- про повернення на баланс виконкому Ужгородської міської ради частини житлового комплексу по вул. Корзо, 4 в м. Ужгороді, переданої на баланс ОСББ «Корзо-4» рішенням виконкому Ужгородської міської ради № 254 від 06 липня 2011 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала з мотивів викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Згідно з такими зазначає, що відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції не уповноважений пред'являти до суду позовні вимоги про ліквідацію ОСББ «Корзо-4», тому просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи до суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення Укрпошти про вручення судових повісток третій особі 27.03.2014 року та 07.04.2014 року.

Судом було ухвалено розглядати адміністративну справу у відсутності представника третьої особи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників судового засідання, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ти законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивачі звернулися в Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області з цивільним позовом до ОСББ «Корзо-4» про визнання недійсними та скасування рішення №1 установчих зборів власників приміщень про створення ОСББ «Корзо-4», затвердження Статуту ОСББ і обрання правління ОСББ від 26 червня 2008 року. 02 листопада 2012 року Ужгородським міськрайонним судом було винесено рішення, яким позов задоволено та визнано недійним і скасовано рішення №1 установчих зборів власників приміщень про створення ОСББ «Корзо-4», затвердження Статуту ОСББ і обрання правління ОСББ від 26 червня 2008 року.

12 березня 2013 року Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області апеляційну скаргу ОСББ «Корзо-4» було відхилено, а Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 02 листопада 2012 року залишено без змін.

02 липня 2013 року позивачі звернулись до Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області із заявою, в якій просили подати до суду позовну заяву, у якій заявити наступні вимоги:

- про ліквідацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корзо-4» (юридична адреса: м. Ужгород, вул.. Корзо, 4, державна реєстрація юридичної особи за № 13241020000003809 від 15.08.2008 року);

- про повернення на баланс виконкому Ужгородської міської ради частини житлового комплексу по вул. Корзо, 4 в м. Ужгороді, переданої на баланс ОСББ «Корзо-4» рішенням виконкому Ужгородської міської ради № 254 від 06 липня 2011 року.

Однак, у відповідь на таке звернення позивачів їм було відмовлено (Лист №15/06-5 від 23.07.2013 року).

Суд приходить до переконання про правомірність вищевказаного рішення у зв'язку з наступним.

Статтею 110 Цивільного кодексу України зазначається, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами або за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які неможливо усунути, чи в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України вимога про ліквідацію юридичної особи за рішенням суду, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, відповідним органом державної влади лише у випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Частиною 1 ст. 6 даного Закону дається вичерпний перелік виключних повноважень державного реєстратора, серед яких має місце лише звернення до суду із заявою про зміну мети установи у встановленому законом порядку.

Згідно з ст. 103 Цивільного кодексу України орган, який здійснює державну реєстрацію, може звернутися до суду із заявою про визначення іншої мети установи за погодженням з органами управління установою. Тобто, зміна мети юридичної особи суттєво відрізняється від звернення із позовом про її ліквідацію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян по місту Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції відсутні повноваження пред'являти до суду позовні вимоги про ліквідацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корзо-4», як це просять позивачі.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення, що встановлено в судовому засіданні та підтверджено дослідженими в межах розгляду справи належними доказами, в зв'язку з чим вимоги позовної заяви щодо визнання незаконним та скасування рішення - є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позову, то відсутні підстави для відшкодування судових витрат позивача.

Ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного кодексу України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення судових експертиз.

Доказів понесення відповідачем судових витрат суду не надано.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 104-107, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Ужгородського міськрайонного управління юстиції (третя особа - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради) про визнання незаконним та скасування рішення про відмову у зверненні до суду та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяЯ.М. Калинич