Рішення

від 11.06.2009 по справі 22/162

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/162

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/162

11.06.09

За позовом          Дочірнього підприємства „Полісінтез” акціонерного товариства „Органіка”

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Аспо”

про                    стягнення заборгованості

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:                    не з'явились;

від відповідача:          не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство „Полісінтез” акціонерного товариства „Органіка” (надалі ДП «Полісінтез»АТ «Органіка», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аспо” (надалі ТОВ «Аспо», відповідач) основного боргу за договором поставки в сумі 234 592, 88 грн., а також 41 992,12 грн. втрат від інфляції, 5 655, 56 грн. 3% річних, 9 820, 05 грн. пені.

Згідно наявної у справі заяви про зменшення позовних вимог, сума основного боргу відповідача складає 183 792, 75 грн..

Заяву про збільшення позовних вимог від 26.02.2009р. судом не прийнято до розгляду через відсутність доказів направлення такої заяви відповідачу про що зокрема судом зазначено в ухвалі суду від 27.02.2009р.. В подальшому позивачем вимог щодо надіслання вказаної заяви на юридичну адресу відповідача позивачем не виконано, відповідно розгляд справи здійснюється за вимогами без врахування заяви про збільшення від 26.02.2009р..  

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 03/02/2007 від 19.12.2006р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленої продукції. Також з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків, 3 процентів річних.   

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду та позовна заява направлені на юридичну адресу ТОВ «Аспо»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 10.06.2009р. наявна в матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджалось в ухвалах від 17.11.2008р., від 19.01.2009р., від 27.02.2009р..

В судове засідання призначене на 11.06.209р. представник позивача не з'явився, за клопотанням отриманим судом 11.06.2009р. позивач просив розгляд справи здійснювати за наявними у справі матеріалами, без участі представника підприємства.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2006р. між ТОВ «Аспо»та ДП «Полісінтез»АТ «Органіка»укладено договір поставки № 03/02/2007 за умовами якого останнє зобов'язувалось поставляти, а покупець (відповідач у справі) зобов'язувався приймати та оплачувати пінополіуретан (поролон), реборд (поролон повторного вспінення) піномат (поролон повторного вспінення) та волок.

В силу положень договору (п. 3.3) датою поставки партії товару вважається дата підписання покупцем товарно-транспортної накладної на дану партію товару.

Поставка товару з приводу оплати якої виник спір підтверджується видатковими накладними № РН-000001033 від 18.10.2007р. на суму 6 101, 20 грн., № РН-000001175 від 22.11.2007р. на суму 112 292, 75 грн., № РН-000001108 від 02.11.2007р. на суму 74 300, 14 грн.. Отримання зазначеного у накладних товару відповідачем підтверджується довіреностями серії ЯЗО № 577798 від 18.10.2007р., серії ЯОГ № 705953 від 20.11.2007р., серії ЯЗО № 577799 від 01.11.2007р. про що зазначено у самих накладних, довіреності залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 7.7 договору, договір діє до 31 грудня 2007р., а в частині фінансових розрахунків сторін –до повного завершення, відповідно зазначені вище документи свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, серед яких вказано й договори, визначено також статтею 11 Цивільного кодексу України.

Як про те погоджено сторонами у п. 2.1 Договору покупець оплачує кожну партію товару протягом 15 днів з дати отримання товару від постачальника.

Оплату за поставлений товар відповідачем здійснено не у повному обсязі (банківські виписки підтверджують надходження коштів в рахунок оплати в наступних сумах –6 101, 20 грн. –19.10.2007р. (оплачено товар за накладною від 18.10.2007р.), 1 300, 14 грн. –13.11.2008р., 1 500 грн. –30.12.2008р. (часткова оплата товару отриманого за накладною від 02.11.2007р.)), у зв'язку з чим  заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 183 792, 75 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 2.1 Договору № 03/02/2007 від 19.12.2006р. покупець мав здійснити оплату товару протягом 15 днів з дня отримання товару, відповідно строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого за накладною № РН-000001108 від 02.11.2007р. настав 19.11.2007р. (оскільки останній день в який відповідач мав здійснити розрахунок є 17.11.2007р. яке припадає на вихідний день суботу), за накладною № РН-000001175 від 22.11.2007р. –07.12.2007р..    

Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленої продукції за вказаними вище накладними, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 183 792, 75 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 5.1 Договору № 03/02/2007 від 19.12.2006р. за прострочення термінів оплати товару проти термінів, встановлених договором, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0, 15% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

За накладною № РН-000001108 від 02.11.2007р. правомірним є нарахування пені за період з 20.11.2007р. по 19.05.2008р., за накладною № РН-000001175 від 22.11.2007р. правомірним є нарахування пені за період з 08.12.2007р. по 07.06.2008р.. Зважаючи, що суд обмежений заявленими позовними вимогами, в тому числі їх розміром, а позивач згідно розрахунку до позовної заяви просив стягнути пеню визначену за період з 06.12.2007р. по 06.06.2008р. в розмірі 9 820, 05 грн. і нарахована позивачем сума пені є меншою, аніж розрахована судом, вимоги про стягнення пені у сумі визначеній позивачем за вказаний період підлягають задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням виникнення заборгованості у відповідача перед позивачем за накладними № РН-000001108 від 02.11.2007р., № РН-000001175 від 22.11.2007р. у періоді з 08.12.2007р. по 31.08.2008р.  (період за який здійснено розрахунок позивачем та заявлено до стягнення за поданим позовом) в розмірі 186 592, 89 грн., сума інфляційних збитків за вказаний період згідно розрахунку суду складає 30 276, 20 грн..

Сума трьох процентів річних за період з 08.12.2007р. по 25.09.2008р. у зв'язку з простроченням сплати боргу в сумі 186 592, 89 грн. в періоді за який здійснено розрахунок позивачем, складає 4 493, 56 грн.

186 592, 89 грн. (сума заборгованості в періоді з 08.12.2007р. по 25.09.2008р.) х 3% : 365 (кількість днів у 2007р.) х 24 (кількість днів прострочення в періоді з 08.12.2007р. по 31.12.2007р.) = 368, 07 грн.;

186 592, 89 грн. (сума заборгованості) х 3% : 366 (кількість днів у 2008р.) х 269 (кількість днів прострочення в періоді з 01.01.2008р. по 25.09.2008р.) = 4 125, 49 грн..

Заявлені позовні вимоги відповідачем  не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій та доказів здійснення розрахунків за договором № 03/02/2007 від 19.12.2006р. у відповідності з положеннями і у строки встановлені договором, на вимоги суду не представлено, та виходячи з наведених розрахунків штрафних санкцій, позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 2 921 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 2 378, 69 грн..

Витрати по сплаті державного мита сплачені позивачем в розмірі 28 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки сплата коштів в сумі 1 300, 14 грн., 1 500 грн. здійснено відповідачем після подання позовної заяви до суду 13.11.2008р., 30.12.208р. (позов подано 13.10.2008р.).

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, оскільки зменшення позовних вимог у зв'язку невірністю заявленої до стягнення суми, не пов'язане з діями відповідача.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспо»(юрид. адреса: 03035, м. Київ, вул. Механізаторів 1, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32103245) на користь Дочірнього підприємства «Полісінтез»Акціонерного товариства «Органіка»(81220, Львівська обл., Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Галицька 170, р/р 26005047032501 в ЛРУ АТ «Індексбанк», МФО 325279, ідент. код 31373137) 183 792, 75 грн. (сто вісімдесят три тисячі сімсот дев'яносто дві гривні 75 копійок) основного боргу, 9 820, 05 грн. (дев'ять тисяч вісімсот двадцять гривень 05 копійок) пені, 30 276, 20 грн. (тридцять тисяч двісті сімдесят шість гривень 20 копійок) інфляційних збитків, 4 493, 56 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто три гривні 56 копійок) 3% річних.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспо»(юрид. адреса: 03035, м. Київ, вул. Механізаторів 1, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32103245) на користь Дочірнього підприємства «Полісінтез»Акціонерного товариства «Органіка»(81220, Львівська обл., Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Галицька 170, р/р 26005047032501 в ЛРУ АТ «Індексбанк», МФО 325279, ідент. код 31373137) 2 378, 69  грн. (дві тисячі триста сімдесят вісім гривень 69 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                                                                                                           Р.І. Самсін