Рішення

від 19.05.2009 по справі 18/373

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/373

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/373

19.05.09

За позовом          Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

„Моквелд Маркетинг”;

До                    ВАТ КБ „Надра” в особі філії Сумське РУ Слобожанщина;

Про                    стягнення 350 000,00 Євро та 150 000,00 доларів США

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Марченко І.В., представник, довіреність б/н від 15.12.2008 р.;

Від відповідача:           не з”явились

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2008 р. порушено провадження у справі №18/373, справа призначена слуханням на 23.12.2008 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 23.12.2008 р. до 29.01.2009 р., з 29.01.2009 р. до 19.02.2009 р., з 19.02.2009 р. до 12.03.2009 р., з 12.03.2009р. до 09.04.2009 р., з 09.04.2009 р. до 19.05.2009 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 350 000,00 Євро та 150 000,00 доларів США депозитних коштів, 25 500,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У ході судового вирішення спору позивачем до господарського суду була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просить розірвати договори банківського вкладу: від 29.04.2008 р. №33/2008/89004 на суму 150 000,00 доларів США; від 05.05.2008 р. №33/2008/89005 на суму 250 000,00 ЄВРО; від 15.07.2008 р. №33/2008/89006 на суму 100 000,00 Євро; стягнути з відповідача на користь позивача 350 000,00 Євро та 150 000,00 доларів США, 25 500,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечував, просив провадження у справі припинити, посилаючись на те, що постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009р. №59, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 10.02.2009 р. до 10.08.2009 р. Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї документів, позивач вважає, що строком настання зобов'язань з повернення депозитних коштів є 13.10.2008 р., тобто до призначення тимчасової адміністрації. Згідно зі статтями 2, 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” на вимогу позивача щодо повернення депозиту поширюється дія мораторію. Підсумовуючи вищевикладене, відповідач стверджує про те, що у відповідача не виникло зобов'язань в частині виконання умов спірного договору про повернення сум депозиту на час розгляду даної справи Господарським судом міста Києва, оскільки згідно зі статтею 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” виконання зобов'язань по вказаним договорам зупинено на час мораторію, тобто до 10.08.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

29.04.2008 р. між сторонами укладений договір №33/2008/89004 строкового банківського вкладу (депозиту), за умовами якого позивач перераховує на вкладний рахунок №26159000089001 в Сумській філії ВАТ КБ „Надра” грошові кошти у сумі 150 000,00 доларів США.

Згідно з п. 1.2. договору №33/2008/89004 строк вкладу складає 12 місяців і 12 днів. Датою повернення вкладу є 12.05.2009 р.

На виконання умов договору №33/2008/89004 позивач платіжним дорученням в іноземній валюті №32 від 29.04.2008 р. перерахував на вкладний рахунок 150 000,00 доларів США.

05.05.2008 р. між сторонами укладений договір №33/2008/89005 строкового банківського вкладу (депозиту), за умовами якого позивач перераховує на вкладний рахунок №26159000089002 в Сумській філії ВАТ КБ „Надра” грошові кошти у сумі 250 000,00 Євро.

Пунктом 1.2. договору №33/2008/89005 передбачено, що датою повернення вкладу є 17.05.2009 р.

06.05.2008 р. позивач платіжним дорученням в іноземній валюті №34 перерахував на вкладний рахунок 250 000,00 Євро.

15.07.2008 р. між сторонами укладений договір №33/2008/89006 строкового банківського вкладу (депозиту), за умовами якого позивач перераховує на вкладний рахунок №26157000089003 в Сумській філії ВАТ КБ „Надра” грошові кошти у сумі 100 000,00 Євро.

Пунктом 1.2. договору №33/2008/89006 передбачено, що датою повернення вкладу є 19.01.2009 р.

16.07.2008 р. позивач платіжним дорученням в іноземній валюті №62 перерахував на вкладний рахунок 100 000,00 Євро.

29.10.2008 р. позивач направив відповідачеві заяву вих. №1424/О-6 від 13.10.2008 р., в якій просив достроково розірвати договір №33/2008/89005 та повернути суму вкладу у розмірі 250 000,00 Євро. Зазначений лист відповідач отримав 31.10.2008 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №310753.

25.12.2008 р. позивачем на адресу відповідача була направлена заява вих. №1860/О-6 від 24.12.2008 р., в якій позивач просив достроково розірвати дію депозитних договорів згідно з п. 4.5. договорів: від 29.04.2008 р. №33/2008/89004 на суму 150 000,00 доларів США; від 05.05.2008 р. №33/2008/89005 на суму 250 000,00 ЄВРО; від 15.07.2008 р. №33/2008/89006 на суму 100 000,00 Євро. Направлення вищезазначеної заяви відповідачеві підтверджується поштовими квитанціями вих. №7475 та №7476 від 25.12.2008 р.

Відповідно до п. 3.4.5. договору відповідач зобов'язаний при закінченні строку дії договору, а також у випадках його дострокового розірвання, сплатити проценти і повернути вклад шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що у разі дострокового розірвання дії цього договору або дострокового повернення частини вкладу за ініціативою вкладника, останній зобов'язаний повідомити про це відповідача шляхом подання заяви в двох примірниках не пізніше ніж за 14 календарних днів, по закінченні яких банк зобов'язаний повернути вклад або його частину.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, на день настання виконання зобов'язання, грошові кошти у сумі 350 000,00 Євро та 150 000,00 доларів США не повернув.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1058 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 3 статті 1058 Цивільного кодексу визначено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (п.3 ст. 1066 Цивільного кодексу України).

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Разом з тим, господарським судом враховані посилання відповідача на постанову Правління Національного банку України №59 від 10.02.2009 р. про призначення строком на 1 рік, з 10.02.2009 р. до 10.02.2010 р., тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 10.02.2009 р. до 10.08.2009 р.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання банком (відповідачем) своїх зобов'язань за договором.

Частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку відповідача за договором щодо повернення позивачу суми депозиту.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.

Системний аналіз змісту положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень частини 2 статті 58 та пункту 2 частини 3 статті 85 вказаного Закону банк звільняється від відповідальності, яка виникає у зв'язку із невиконанням зобов'язань на які поширюється дія мораторію, саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання цих зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Таким чином, зважаючи на положення пункту 1 частини 3 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” примусове виконання рішення суду про звернення стягнення на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Позовну вимогу позивача щодо розірвання договорів банківського вкладу: від 29.04.2008 р. №33/2008/89004 на суму 150 000,00 доларів США; від 05.05.2008 р. №33/2008/89005 на суму 250 000,00 ЄВРО; від 15.07.2008 р. №33/2008/89006 на суму 100 000,00 Євро господарський суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Пунктом 6.1. зазначених договорів передбачено, що строк дії договорів збігається зі строком вкладу. Згідно з умовами договору №33/2008/89004 датою повернення вкладу є 12.05.2009 р.; датою повернення вкладу за договором №33/2008/89005 є 17.05.2009 р.; датою повернення вкладу за договором №33/2008/89006 є 19.01.2009 р. Таким чином, строк дії вищезазначених договорів станом на день слухання справи у судовому засіданні є закінченим, а тому господарський суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача щодо їх розірвання.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до завершення Окружним адміністративним судом м. Києва справи №5/512 за позовом Ранцева Д.В. до Національного банку України про визнання нечинними та незаконними п. 2.5. постанови Національного банку України від 11.10.2008 р. №319 не підлягає задоволенню, оскільки статтею 79 ГПК України визначений виключний перелік підстав для зупинення провадження у справі. Вирішення адміністративної справи №5/512 ніяким чином не впливає на рішення у даній справі, а тому господарський суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання відповідача.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача –Національного банку України не підлягає задоволенню, оскільки, виходячи зі змісту статті 27 ГПК України, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, може бути залучено господарським судом до участі у справі лише тоді, коли рішення з господарського спору може вплинути на її права та обов'язки. У даному випадку рішення суду у даній справі не може вплинути на права та обов'язки Національного банку України, а тому зазначене клопотання не підлягає задоволенню.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договори банківського вкладу: від 29.04.2008 р. №33/2008/89004 на суму 150 000,00 доларів США; від 05.05.2008 р. №33/2008/89005 на суму 250 000,00 ЄВРО; від 15.07.2008 р. №33/2008/89006 на суму 100 000,00 Євро, укладені між Спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Моквелд Маркетинг” (інд. 40022, м. Суми, пров. Інститутський, 1/1, код ЄДРПОУ 19368501) та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк „Надра” в особі відділення №33 філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” Сумське РУ „Слобожанщина” (інд. інд. 40030, м. Суми, вул. Кірова, 4, код ЄДРПОУ 14005646).

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку „Надра” (інд. 04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Моквелд Маркетинг” (інд. 40022, м. Суми, пров. Інститутський, 1/1, код ЄДРПОУ 19368501) депозитні кошти у сумі 350 000 (триста п'ятдесят тисяч) Євро та 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) доларів США. Видати наказ.

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку „Надра” (інд. 04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Моквелд Маркетинг” (інд. 40022, м. Суми, пров. Інститутський, 1/1, код ЄДРПОУ 19368501) 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко