Постанова

від 22.04.2009 по справі 47/44

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/44

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.04.2009                                                                                           № 47/44

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Гарник Л.Л.

 суддів:            Іваненко  Я.Л.

          Пантелієнка  В.О.

 при секретарі:           Семеник Т.В.

 За участю представників:

 від позивача - Саліван Л.Ф., дов. б/н від 23.03.2009 року

 від відповідача -Ніколаєв О.В., дов. Б/н від 25.09.2008 року

від відповідача 2 - Присяжнюк Г.В. - директор

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 18.02.2009

 у справі № 47/44 (суддя Станік С.Р.)

 за позовом                               Акціонерне товариство закритого типу "ДЕКС"

 до                                                   ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія ім. Ярослава Мудрого"

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 75048,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2009 року у справі № 47/44 позов Акціонерного товариства закритого типу “ДЕКС” (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Будівельно-інвестиційна компанія ім. Ярослава Мудрого” (далі-відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасизалізобетон” (далі-відповідач 2) про стягнення 75 048, 77 грн. задоволено частково.

З відповідача 1 на користь позивача стягнуто 1 479, 75 грн. пені, 14, 80 грн. витрат по сплаті державного мита та 2, 28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. З відповідача 2 на користь позивача стягнуто 62 512, 40 грн. основного боргу, 4 029, 55 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 226, 07 грн. – 3% річних, 667, 68 грн. витрат по сплаті державного мита та 102, 78 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач 2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2009 та прийняти нове, яким в частині задоволення позовних вимог позивача до відповідача 2 відмовити повністю. Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а тому воно є необґрунтованим.

В обґрунтування вимог відповідач 2 зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що згідно п. 3.2 Договору на відповідача 2 було покладено зобов'язання перерахувати позивачу лише аванс у розмірі 51 646, 64 грн., що і було зроблено відповідачем 2, а оскільки згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тому підстави для стягнення з останнього будь-яких інших коштів відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.04.2009 року.

14.04.2009 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу відповідача 2 – без задоволення.

В судовому засіданні 15.04.2009 року було оголошено перерву до 22.04.2009 року.

21.04.2009 року від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу (№ 72 від 17.04.2009 року), в якому останній просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача 2 основного боргу в сумі 62 512, 40 грн., 4 029, 55 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 226, 07 грн. – 3% річних, 667, 68 грн. витрат по сплаті державного мита та 102, 78 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та прийняти нове, яким заборгованість в розмірі 62 512, 40 грн. стягнути з відповідача 1.

В судове засідання 22.04.2009 року зявились представники сторін та підтримали свої вимоги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників позивача відповідача 1 та відповідача 2, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 пені в розмірі 5 707,95 грн., 3 447,22 грн. збитків, які пов'язані із найманням юриста, та стягнення з відповідача 2 основного боргу в розмірі 62 512,40 грн., 2 660,91 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 720,29 грн. та судових витрат.

28.01.2009 позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача 1 - 5 707,95 грн. пені, 3 447,22 грн. збитків, які пов'язані із найманням юриста, а з відповідача 2 - 62 512,40 грн. основного боргу, 4 029,55 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 961,48 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.03.2008 року між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір на виконання проектно - вишукувальних робіт №18-ПР (далі-Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого визначено, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець (позивач) бере на себе зобов'язання своїми силами виконати проектно - вишукувальні роботи стадії “Робоча документація” по об'єкту “Зовнішнє електропостачання житлово-офісного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями і підземним паркінгом на вул. Драгомирова, 2-А в Печерському районі міста Києва”, замовник (відповідач 1) зобов'язався прийняти вказані роботи по акту здачі-приймання виконаних робіт, а інвестор (відповідач 2) зобов'язався оплатити їх на умовах визначених даним договором.

Пунктом 2.1.3 Договору передбачено обов'язок замовника (відповідача1) здійснити прийом проектної документації на умовах та в строки, передбачені цим Договором, а інвестор (відповідач 2) зобов'язався при цьому оплатити проектні роботи.

Пунктом 2.4.3. даного Договору передбачено, що у випадку, якщо інвестор (відповідач 2) без належних на те підстав, не сплатив встановленої вартості роботи, яка належить виконавцю (позивачу) за даним договором, виконавець (позивач) має право притримати результати роботи до моменту відповідної оплати та внести зміни в строки виконання робіт на відповідну кількість днів. В разі невиплати належної суми понад 10 днів від строку погодженого договором, строк виконання робіт корегується календарним планом виконаних робіт та оформлюється додатковою угодою.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що загальна вартість робіт за  договором згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток №2) та зведеним кошторисом (додаток №3) складає з ПДВ 20% - 103 293,28 грн.

Відповідно до п.3.2 Договору протягом 10-ти календарних днів інвестор (відповідач 2) перераховує виконавцю (позивачу) аванс у розмірі 50% вартості договору, що становить з ПДВ 20% - 51 646,64 грн.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що вартість робіт по договору може бути збільшена лише за згодою сторін, шляхом укладання додаткових угод до договору.

Згідно з п.3.7. Договору розрахунки по даному договору проводяться шляхом перерахування інвестором (відповідач 2) грошових коштів на поточний рахунок виконавця (позивача).

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати виконаних робіт замовник (відповідач 1) несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених коштів за кожен день прострочення.

Як зазначено в пункті 5.6. Договору, сторони домовились, що загальна сума пені, нарахованої за невиконання або неналежне виконання сторонами своїх договірних зобов'язань не повинна перевищувати 5% вартості проектно-вишукувальних робіт по договору.

В пункті 1.1 Додаткової угоди №1 від 28.05.2008 року до Договору передбачено, що у зв'язку з коригуванням п.8.1.4 технічних умов № 17635 від 06.02.2008 року виконавцю (позивачу) необхідно додатково виконати проектно - вишукувальні роботи по п.1 (трансформаторна підстанція 10/0,4 кВ 2x1000 кВА, РУ-10 кВ на 8 комірок) та п.2 (кабельний поверх для РУ-10 кВ і РУ-0,4 кВ) кошторису №4-рд відповідно до коригованих ТУ, замовнику (відповідачу 1) прийняти вказані роботи за актом приймання - передачі, інвестору (відповідачу 2) оплатити їх на умовах визначених цією додатковою угодою №1 до Договору №18-ПР від 13.03.2008 року.

Пунктом 2 Додаткової угоди передбачено, що загальна вартість робіт за додатковою угодою №1 згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток №1 до додаткової угоди) та кошторисом (додаток №2 до додаткової угоди №1) складає 10 865,76 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

В пункті 3 Додаткової угоди сторонами погоджено, що протягом 10 календарних днів з дня підписання додаткової угоди №1 інвестор (відповідач 2) перераховує виконавцю (позивачу) аванс у розмірі 50 % вартості додаткової угоди, що становить 5 432,88 грн. в т.ч. ПДВ - 20%.

Згідно виписки банку з особового рахунку позивача від 18.04.2008 року відповідачем 2 було перераховано позивачу на виконання умов Договору 51 646,64 грн., тобто 50 % вартості Договору (п. 3.2 Договору). При цьому, в порушення п. 3 Додаткової угоди № 1, аванс у розмірі 50 % вартості додаткової угоди, що становить 5 432, 88 грн., відповідачем 2 сплачено не було, що не заперечувалось останнім в судових засіданнях апеляційної інстанції.

Відповідно до акту здачі - приймання виконаних робіт №1 від 24.06.2008 року до Договору вартість виконаної позивачем (виконавцем) та прийнятої відповідачами 1 та 2 (замовником та інвестором відповідно) проектної документації склала 74 584,01 грн. з ПДВ 20%. Вказаний акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їхніми печатками.

Відповідно до акту здачі - приймання виконаних робіт №1 від 31.07.2008 року до Договору вартість виконаної позивачем (виконавцем) та прийнятої відповідачами 1 та 2 (замовником та інвестором відповідно) проектної документації склала 39 575,03 грн. з ПДВ 20%. Вказаний акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їхніми печатками.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачем (виконавцем) було виконано, а відповідачами прийнято проектну документацію на загальну суму 114 159,04 грн.

05.11.2008 року позивачем на адреси відповідачів 1 та 2 було надіслано лист - вимогу №1090 про сплату заборгованості у розмірі 62 512,40 грн. Вказаний лист був отриманий відповідачем 1 15.12.2008 року, що підтверджується повідомленням про врученні рекомендованого поштового відправлення № 2415924, а відповідачем 2 вказаний лист отримано 07.11.2008 року, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №244508.

18.12.2008 року відповідач 2 надіслав позивачу лист (вих.№436 від 18.12.2008 року), в якому відповідач 2 повідомляв позивача про своє скрутне матеріальне становище, просив відстрочити сплату заборгованості у розмірі 62 512,40 грн. та зобов'язався сплати заборгованість протягом 1 кварталу 2009 року, тим самим визнавши борг у розмірі 62 512,40 грн.

У зв'язку з невиконанням інвестором (відповідачем 2) свого обов'язку по повній оплаті виконаних позивачем (виконавцем) та прийнятих замовником (відповідачем 1) робіт, позивач (виконавець) звернувся з позовом до господарського суду міста Києва.

В матеріалах справи також наявний договір про надання юридичних послуг від 05.12.2008 року, укладений між позивачем та Саліван Л.Ф., відповідно до якого остання зобов'язалась надавати позивачу правову допомогу у даній справі.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 887 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник, зокрема, зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Пунктом 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав умови договору на виконання проектно - вишукувальних робіт №18-ПР від 13.03.2008 року та додаткової угоди №1 від 28.05.2008 року до нього, що підтверджується відповідними актами здачі - приймання виконаних робіт, які були підписані сторонами (виконавцем, замовником та інвестором) без заперечень, а відповідач 2 обов'язку щодо повної оплати виконаних позивачем робіт у строк не виконав.

Відповідач 2 повинен був виконати свій обов'язок по повній оплаті виконаних позивачем робіт з урахуванням вимог п.2 ст.530 ЦК України у строк до 14.11.2008 року включно (позивачем було надіслано відповідачу 2 лист - вимогу №1090 від 05.11.2008 року про сплату заборгованості у розмірі 62 512,40 грн., а вказаний лист був отриманий відповідачем 2 07.11.2008 року).

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 суми боргу у розмірі 62 512,40 грн. за виконані позивачем роботи (відповідно до актів здачі - приймання виконаних робіт було виконано роботи на загальну суму  114 159,04 грн. - 51  646,64 грн., які перераховані відповідачем №2 відповідно до виписки банку з особового рахунку позивача від 18.04.2008 року) є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 5.3 Договору за порушення термінів оплати виконаних робіт замовник несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених коштів за кожний день прострочення.

Позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 1 пені в розмірі 5 707, 95 грн.

За розрахунком суду першої інстанції сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача за період з 23.12.2008 року до 27.01.2009 включно (позивачем на адресу відповідача 1 було надіслано лист - вимогу №1090 від 05.11.2008 року про сплату заборгованості у розмірі 62 512,40 грн., вказаний лист був отриманий відповідачем 1 15.12.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №2415924, а тому зобов'язання по оплаті відповідно до вимог п.2 ст.530 Цивільного кодексу України повинно було бути здійснено у строк до 22.12.2008 року включно) складає 1 479,75 грн. (62 512,40 грн. основного боргу*36 днів прострочки*12% облікова ставка НБУ *2/365 днів).

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 пені у розмірі в розмірі 5 707, 95 грн. підлягає частковому задоволенні в сумі 1 479,75 грн.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2 витрат з урахуванням індексу інфляції в розмірі 4 029,55 грн. та 961,48 грн. - 3% річних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню згідно з наданим позивачем розрахунком.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 3 447,22 грн. збитків, які пов'язані із найманням юриста, на підставі договору про надання юридичних послуг від 05.12.2008 року, укладеного між позивачем та Саліван Л.Ф., задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не було надано суду доказів, які б підтверджували фактичне понесення ним зазначених витрат, а саме, платіжних доручень про сплату Саліван Л.Ф. грошових коштів у розмірі 3 447,22 грн., виписок банку з особового рахунку позивача тощо, а також акту приймання виконаних робіт, що підтверджувало б фактичне надання цих послуг.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення з відповідача 1 на користь позивача пені в розмірі 1 479, 75 грн., в частині стягнення з відповідача 2 на користь позивача основного боргу у розмірі 62 512,40 грн., витрат з урахуванням індексу інфляції в розмірі 4 029,55 грн. та 961,48 грн. - 3% річних, оскільки зазначені вимоги підтверджуються матеріалами справи.

При цьому, доводи відповідача 2, викладені в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються як такі, що спростовуються матеріалами справи, а саме, умовами укладеного між сторонами Договору № 18-пр на виконання проектно-вишукувальних робіт від 13.03.2008 року, в пункті 2.1.3 якого чітко визначено обов'язок замовника здійснити прийом проектної документації на умовах та у строки, передбачені цим Договором, а інвестора – відповідача 2 оплатити проектні роботи, та в пункті 3.7 якого зазначено, що розрахунки по даному Договору проводяться шляхом перерахування інвестором – відповідачем 2 грошових коштів на поточний рахунок виконавця, а також, листом № 436 від 18.12.2008 року, в якому відповідач 2 повідомив позивача про своє скрутне матеріальне становище та просив відстрочити сплату заборгованості у розмірі 62 512, 40 грн., зобов'язавшись погасити її протягом 1 кварталу 2009 року, тим самим визнавши за собою існування вказаної заборгованості та підтвердивши свій обов'язок здійснення остаточних розрахунків за Договором № 18-пр від 13.03.2008 року.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача 2, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2009 року у справі № 47/44 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасизалізобетон” - без задоволення.

2.Матеріали справи № 47/44 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Гарник Л.Л.

 Судді                                                                                          Іваненко  Я.Л.

                                                                                          Пантелієнко  В.О.

 27.04.09 (відправлено)