40/69
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.06.09 р. Справа № 40/69
Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Рожковій А.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: відкритого акціонерного товариства „ГРЕТА”, м. Дружківка
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Нові природоохоронні технології”, м. Донецьк
про стягнення 14 598 грн. 10 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача: Лемехова Т.І.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство „ГРЕТА” звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Нові природоохоронні технології” про стягнення основного боргу в сумі 6 774 грн. 51 коп. та пені в сумі 7 823 грн. 59 коп. за прострочення виконання грошових зобов'язань згідно договору поставки №15/2-1 від 02.10.07р.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Строк вирішення спору було продовжено відповідно до вимог частини 3 статті 69 ГПК України.
Неприбуття до судового засідання представника відповідача, якого було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в неї матеріалів.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:
До прийняття рішення по справі, позивачем заявлено клопотання згідно вимог статей 22, 55 ГПК України про уточнення ціни позову відносно стягнення суми пені, у зв'язку з погашення відповідачем суми основного боргу. Тому позивач намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 733 грн. 89 коп. за недопоставку продукції за період прострочення з 21.10.08р. по 21.04.09р.
Позов мотивовано тим, що між відкритим акціонерним товариством „ Грета”, надалі Покупець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Нові природоохоронні технології”, надалі Постачальник, було укладено договір поставки №15/2-1 від 02.10.07р. та специфікацій до нього, які є невід'ємними частинами договору.
На виконання пункту 1.1 договору Постачальник узяв на себе обов'язки здійснити на адресу Покупця постачання продукції – сталі типу х/к за специфікаціями на загальну суму 25 000 000 грн.
Відповідно до умов договору, Постачальник за період з 06.11.07р. по 06.03.08р. здійснив постачання сталі на загальну суму 4 937 368 грн. 93 коп., а Покупець отримав вказану продукцію.
Виконуючи умови договору Покупець перерахував на розрахунковий рахунок Постачальника грошові кошті на загальну суму 4 944 143 грн. 44 коп.
Умови договору поставки Постачальником виконанні не у повному обсязі, а саме ним не здійснено постачання сталі на загальну суму 6774 грн. 51 коп., яка і заявлена у позові та підтверджена сторонами в акті звірки розрахунків станом на 02.12.08р.
Оскільки мале місце недопоставка продукції, позивач відповідно до умов пункту 7.1. договору намагається стягнути, з урахуванням своїх уточнень пеню, яка дорівнює 733 грн. 89 коп. за прострочення постачання за період з 21.10.08р. по 21.04.09р.
Дослідивши матеріали справи, надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.
Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Незалежно від того, що у ЦК України договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712), і до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а саме ст. ст. 655-697 ЦК України, коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Господарський кодекс України чітко вказує, що сторонами договору постачання можуть бути лише суб'єкти господарювання в розумінні статті 55 ГК України.
Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Статтями 526 ЦК України, 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняються виконанням проведеним належним чином за приписами ст. 599 ЦК України та ст. ст. 202, 203 ГК України.
Матеріали справи свідчать, що мали місце обставини, на які посилається позивач, оскільки вони підтверджені наданими сторонами доказами. Так, під час судового процесу по справі виявлено, що відповідачем погашено суму боргу в розмірі 2 000 грн., однак до звернення кредитора з позовом. У задоволенні позовних вимог в цій частині позову щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 2000 грн. слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.
Розрахункові документи ( платіжні доручення) надані представником позивача у судовому засіданні, та приєднані до справи, підтверджують факт перерахування відповідачем на адресу позивача боргу в сумі 4 774 грн. 51 коп., однак після звернення кредитора з позовом. Тому провадження у справі щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 4 774 грн. 51 коп. слід припинити за відсутністю предмету спору згідно приписів пункту 1-1 статті 80 ГПК України, з віднесенням витрат по державному миту в цій частині позову на відповідача.
Частиною 6 ст. 232 ГПК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки мале місце недопоставка продукції за договором позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 733 грн. 89 коп. за період прострочення постачання з 21.10.08р. по 21.04.09р., обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У задоволенні решти частини позову щодо стягнення з відповідача пені в сумі 7 089 грн. 70 коп. слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.
Витрати по держмиту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.
Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. А в разі присутності представника лише однієї сторони - за згодою цього представника. Відповідачем надана така згода, тому судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення по справі. Представник позивача надав суду згоду на оголошення скороченого тексту рішення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 9, ст.ст. 11, 15, 16, 253, 526, 599, 625, 655-697, ст. 712 ЦК України, ст. ст. 55, 180, 181, 193, 202, п. 6 ст. 232, 264, 265, 266 ГК України, ст. ст. 4-2,4-3, 44, 49, 55, ч. 3 ст. 69, 75, п.1-1 ст. 80, 82, 84, ч.ч. 2,3 ст. 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Провадження у справі щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „ Нові природоохоронні технології” боргу в сумі 4 774 грн. 51 коп. припинити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ Нові природоохоронні технології”, 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 89, ід. код 32842800, р/р 260001569 у ВАТ КБ „ Промінвестбанк” м. Донецька, МФО 334992, на користь:
- відкритого з обмеженою відповідальністю „ Грета” , 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Чайковського, буд. 1, ід. код 0153488, п/р 26007301474400 у АК Промінвестбанк” м. Дружківка, МФО 334334, пеню в сумі 733 грн. 89 коп., витрати по держмиту в сумі 55 грн., 08 коп. та витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 44 грн. 53 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „ Нові природоохоронні технології” боргу в сумі 2 000 грн. відмовити
4. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю” Нові природоохоронні технології” пені в сумі 7 089 грн. 70 коп. відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2009 |
Оприлюднено | 22.06.2009 |
Номер документу | 3877074 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні