Рішення

від 02.06.2009 по справі 4/280

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/280

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/280

02.06.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аттіс»

До           Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»

Простягнення 60 000 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Бекіров С.Н. –дов.

Від відповідача          Нечипорук А.В. –дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»60 000 грн. заборгованості за договором на розрахунково-касове  обслуговування № 462/2-03 від 25.03.2003р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про зміну та зменшення позовних вимог, а саме просить зобов'язати акціонерний комерційний банк «Національний кредит»сплатити на користь позивача 60 000 грн. та стягнути з відповідача пеню в сумі 3500 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 28.04.2009р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аттіс»і Акціонерним комерційним банком «Національний кредит»в особі Закарпатської філії був укладений договір на розрахункове-касове обслуговування № 462/2-03.

Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язався за заявою позивача відкривати поточні, валютні, депозитні та інші рахунки, присвоювати номер рахунку, забезпечувати розрахункове та касове обслуговування в операційний час, прийом та обробку розрахункових касових документів позивача, наданих як в паперовому та і в електронному вигляді, а позивач зобов'язався оплачувати послуги відповідача згідно тарифів останнього.

02 квітня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аттіс», як покупцем, і ДП «Аттіс», як постачальником, був укладений договір поставки товару № 30/04, згідно з умовами якого ДП «Аттіс»зобов'язався постачати ТОВ «Аттіс»брухт та відходи металів згідно виставлений рахунків-фактур, а ДП «Аттіс»зобов'язався своєчасно оплачувати поставлений товар.

На виконання умов вказаного договору поставки позивач надав відповідачу для перерахування коштів на користь ДП «Аттіс»наступні платіжні доручення: № 187 від 06.11.2008 р. на суму 20 000, 00 грн.;№ 189 від 07.11.2008 р. на суму 15 000, 00 грн.; № 02 від 29.01.2009 р. на суму - 25 000, 00 грн., які були прийняті відповідачем до виконання відповідно 10.11.2008 p., 11.11.2008 p. і 30.01.2009 p., що підтверджується відмітками останнього на цих дорученнях.

Станом на 30.01.2009 p., вказані платіжні доручення відповідачем виконані не були, контрагент позивача - ДП «Аттіс»зазначених коштів не отримало, на розрахунковий рахунок позивача вони не повернулися.

Даний факт підтверджується довідкою АКБ «Інтеграл»№ 13-2 від 12.09.2009 p., який обслуговує отримувала коштів - ДП «Аттіс».

Позивач листом від 30.01.2009 р. звернувся до відповідача із вимогою щодо виконання в тому числі вказаних платіжних доручень, проте жодної відповіді на даний час не отримав.

Відповідно до п. 2.2.3. клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та виконання інших послуг за цим договором в межах наявних на його рахунках коштів;

Пунктом 2.3.2 Договору передбачено, що відповідач приймає на себе зобов'язання виконувати належним чином оформлені розрахункові документи, зокрема платіжні доручення, що надішли до банку протягом операційного дня, в день їх надходження та в межах наявних на рахунка клієнта коштів. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, відмічаються штампом «Вечірня»та проводяться банком наступного робочого дня.

Відповідно до п. 2.3.3. банк зобов'язаний здійснювати платежі з рахунків Клієнта в межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня; 2.З.4.забезпечити своєчасне зарахування коштів на рахунок Клієнта.

Пунктом 3.1. передбачена відповідальність за несвоєчасне списання / зарахування коштів з рахунків/на рахунки Клієнта банк несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що переказ грошових коштів в сумі 60 000,00 грн. не проведений відповідачем, і тому уточнена вимога позивача про зобов'язання акціонерний комерційний банк «Національний кредит»сплатити на користь позивача 60 000 грн. підлягає задоволенню.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3.5 договору відповідальністю за несвоєчасне списання/зарахування коштів з рахунків/на рахунки Клієнта Банк несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 32.2. ст.. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»- у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.  

Отже, порушення відповідачем строків, передбачених п. 3.5 Договору № 462/2-03 від 25 березня 2003р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню відповідно до розрахунку позивача у сумі 3500 грн.

Постановою НБУ № 439 від 19.12.2008 р. в «Про введення тимчасової адміністрації в АКБ «Національний кредит»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців, а саме з 19.12.2008 р. до 18.06.2009 р.

Разом з цим ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором.

Із врахуванням викладеного, належить визнати, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

При розгляді справи, судом встановлено, що Позивачем при подачі позову до суду було сплачено державне мито в сумі 660 грн., але враховуючи, що позовна вимога про зобов'язання здійснити дії має немайновий характер, державне мито повинно було бути сплачено у розмірі 85 грн. вимога про стягнення 3500грн.пені (державне мито у сумі 102грн.), а разом позивач повинен був сплатити 187грн.державного мита, тому зайво сплачене державне мито підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Акціонерний комерційний банк «Національний кредит»(04053, м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58, код ЄДРПОУ  20057633) сплатити на користь Дочірнього підприємства «Аттіс»(08154, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул.. 40 років Жовтня, 36, р/р 26009112801 в АКБ «Інтеграл-Банк»м. Київ, МФО 320735, код ЄДРПОУ 24918056) кошти у сумі 60 000 грн.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіс»(88017, Закарпатська область,  м. Ужгород, вул. Трудова, 2, адреса для кореспонденції: 01025, м.Київ, вул. Велика Житомирська, 29-Б, кв. 3, код ЄДРПОУ 31682702) 3500 грн. пені, 187 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст..16 ГПК України.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Аттіс»(88017, Закарпатська область,  м. Ужгород, вул. Трудова, 2, адреса для кореспонденції: 01025, м.Київ, вул. Велика Житомирська, 29-Б, кв. 3, код ЄДРПОУ 31682702) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 473 (чотириста сімдесят три) грн. Оригінал квитанції № SH87CS5 від 06.03.2009р. знаходиться в матеріалах справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко