cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 травня 2014 року 14:20 № 2а-18442/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., секретар судових засідань Голод А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготерра» до 1) Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві 2) Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості, за участю сторін:
представник позивача: Возняк В.С., Соловчук Л.Д.
представник відповідача-1: Руда Н.С.
представник відповідача-2: не прибув
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14.05.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготерра» (далі - позивач, ТОВ «Енерготерра») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000417225/0 та стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 5 642 154,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Енерготерра» відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014 касаційну скаргу ТОВ «Енерготерра» задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що при новому розгляді суду необхідно дослідити реальність здійснення спірних господарських операцій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2013 адміністративну справу № 2а-18442/11/2670 прийнято до провадження.
Під час судового розгляду даної адміністративної справи, позивач збільшив позовні вимоги та остаточно виклав їх наступним чином:
- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, відображеної у податковій звітності за квітень 2010 року;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.07.2011 №0000417225/0;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 №0001715668;
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у місті Києві на користь ТОВ «Енерготерра» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 5 642 154,00 грн.
Представники позивача позов підтримали в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог, зазначили, що висновки відповідача-1 про протиправне заявлення позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість є необґрунтованими. Посилались на наявність належним чином складених первинних документів, які підтверджують реальність придбання та подальшої реалізації на експорт зернових культур. Вказали на те, що сума, задекларована позивачем у складі податкового кредиту, який виник за результатом здійснення експортних операцій, була підтверджена відповідачем-1 за результатами проведеної планової перевірки. Однак, після заявлення позивачем даної суми до бюджетного відшкодування, відповідач-1, всупереч положенням законодавства, протиправно зменшив її шляхом винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності оскаржуваних дій та податкових повідомлень-рішень посилався на те, що за результатами перевірок позивача встановлено порушення ним положень податкового законодавства, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування. Крім того, представник відповідача вважає, що позивач не підтвердив належними доказами факту придбання товару, який в подальшому був експортований ним контрагенту Nibulon S.A. (Швейцарія). Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Відповідач-2 явку свого представника у судові засідання не забезпечив, про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином. Своєї позиції стосовно заявлених позовних вимог суду не повідомив.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Посадовими особами відповідача-1 проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Енерготерра» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.01.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 25.01.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 19.07.2010 №1807/2302/34820176 (далі - акт планової перевірки №1807/2302/34820176) (а.с. 54-81 Т. І).
Зі змісту вказаного акту видно, що в ході перевірки відповідач встановив факт декларування ТОВ «Енерготерра» за період з 25.01.2007 по 31.03.2010 залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 6 936 100,00 грн. Контролюючим органом встановлено, що від'ємне значення на вказану суму виникло за результатом здійснення експортних операції по продажу зернових культур (пшениці, кукурудзи, ріпака) основному покупцю Nibulon S.A. (Швейцарія). Правомірність формування від'ємного значення на суму 6 936 100,00 грн. у повному обсязі підтверджена контролюючим органом.
Позивач подав до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, у якій задекларував до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.1) суму податкового у розмірі 5 642 154,00 грн., однак дана декларація не визнана відповідачем-1 як податкова.
За результатом судового оскарження дій відповідача-1 щодо неприйняття податкової звітності ТОВ «Енерготерра», постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011, дії ДПІ у Шевченківському районі щодо невизнання поданих ТОВ «Енерготерра» податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2010 року, декларацій з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року та 3 квартали 2010 року були визнані протиправними.
У квітні 2011 року позивач повторно подав податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, у якій задекларував до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.1) суму податкового у розмірі 5 642 154,00 грн., до якої також додав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 30-36 Т. І).
У зв'язку із тим, що позивач заявив до відшкодування з бюджету податку на додану вартість у розмірі більше 100 тис. гривень, посадовою особою відповідача-1 на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Енерготерра».
За результатами перевірки відповідач-1 склав акт №117/07-214/34820176 від 30.06.2011 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Енерготерра» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2010 року (далі - акт №117/07-214/34820176) (а.с. 37-47 Т. І).
Згідно висновків даного акту, перевіркою підтверджено право ТОВ «Енерготерра» на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 1 204 839 грн., згідно декларації за квітень 2010 року та встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 4 437 315,00 грн.
На підставі акту перевірки №117/07-214/34820176 відповідач-1 виніс податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 15.07.2011 №0000417225/0, яким зменшив суму бюджетного відшкодування ТВО «Енерготерра» (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 4 437 315,00 грн.
Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення у порядку адміністративного оскарження, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.
Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві від 22.09.2011 № 9354/10/25-114 та рішенням Державної податкової служби України від 05.10.2011 №6860/6/10-2115 скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 15.07.2011 №0000417225/0 - без змін.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2012 №2а-18442/11/2670, відповідач-1 провів позапланову виїзну перевірку ТОВ «Енерготерра» з питань правильності відображення у податкових деклараціях суми від'ємного значення податку на додану вартість за періоди: березень-грудень 2009 року, січень, квітень 2010 року, за результатами якої склав акт №24/15-670/34820176 від 07.05.2012 (далі - акт №24/15-670/34820176) (а.с. 64-80 Т. ІІ).
Згідно висновків акту №24/15-670/34820176, відповідач-1, зокрема, встановив, що в порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач завищив суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року у розмірі 5 642 154,00 грн.
Враховуючи те, що сума у розмірі 4 437 315,00 грн. була зменшена податковим повідомленням-рішенням від 15.07.2011 №0000417225/0 (згідно акту №117/07-214/34820176), то на підставі акту №24/15-670/34820176, відповідач-1 виніс податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 №0001715668, яким зменшив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 204 839,00 грн. (а.с. 81 Т. ІІ).
Вважаючи протиправними дії відповідача-1 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, відображеної у податковій звітності за квітень 2010 року у розмірі 5 642 154,00 грн. та не погоджуючись із винесеним відповідачем-1 податковими повідомленнями-рішеннями від 15.07.2011 №0000417225/0 і від 21.05.2012 №0001715668, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 5 642 154,00 грн., позивач оскаржив їх до суду.
У зв'язку з тим, що вищезазначені перевірки ТОВ «Енерготерра» охоплювали періоди до 01.01.2011, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що податковий кредит у розмірі 5 642 154,00 грн., сума якого в подальшому була заявлена позивачем до бюджетного відшкодування виникла за результатом здійснення експортних операцій, на підставі зовнішньоекономічних контрактів, укладених з компанією Nibulon S.A. (Швейцарія).
Матеріали справи свідчать про те, між ТОВ «Енерготерра» (Продавець) та компанією Nibulon S.A. (Покупець) укладено дев'ять контрактів на поставку зернових культур (кукурудзи, насіння ріпаку, пшениці), а саме: контракт №PSA142-FC від 15.01.2009, контракт №PSA137-FC від 26.10.2009, контракт №PSA147-FC від 10.11.2009, контракт №PSA180-FC від 02.04.2009, контракт №PSA075-RS від 31.08.2009, контракт №PSA079-W від 31.08.2009, контракт №PSA076- W від 31.08.2009, контракт №PSA077- W від 31.08.2009, контракт №PSA078- W від 31.08.2009, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 11-55 Т. ІІІ).
На підтвердження завершення експортних операцій позивач надав до матеріалів справи копії вантажно-митних декларацій з відмітками митних органів про проходження митного контролю (а.с. 147-197 Т. І, а.с. 102-139 Т. ІІІ).
Представники позивача зазначили, що зберігання та відвантаження продукції відбувалось на сертифікованому зерновому елеваторі - ДП ДАК «Хліб України «Новоукраїнський КХП», який розташований у м. Новоукраїнка Кіровоградської області. Транспортування продукції відбувалось залізничним транспортом, про що позивач уклав договори про надання транспортних послуг із ТОВ «Мелагрейн» та ДП «Одеська залізниця». Продукція транспортувалась на перевантажувальний термінал ТОВ СП «Нібулон», де відбувалося її приймання та відвантаження на судно. Час транспортування продукції складав до чотирьох діб, після чого сільськогосподарську продукцію завантажували на судно. Фактично час від дати придбання до дати завантаження та подальшого оформлення митних документів про факт перетину митного кордону України становив від десяти до двадцяти п'яти діб.
На підтвердження наведених доводів, представники позивача надали до матеріалів справи копії таких первинних документів: договору на транспортно-експедиторське обслуговування, додатків до договору, договору на митно-брокерське обслуговування, договору на організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, додаткові угоди, договору про надання послуг з транспортної обробки зернових вантажів, актів приймання-передачі, довідки Одеської залізниці.
Згідно пояснень представників позивача, зернові культури, які були експортовані за вищевказаними контрактами, укладеними з компанією Nibulon S.A. (Швейцарія), були придбані у контрагентів-продавців ТОВ «Теплик-Агро» та ТОВ «Згода». На підтвердження чого до матеріалів справи надано копії таких первинних документів: договорів купівлі-продажу зернових культур, специфікацій, рахунків-фактур, актів приймання-передачі, видаткових накладних, податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.
Розрахунки з контрагентами-постачальниками та контрагентом-покупцем здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав суду банківські виписки (а.с. 199-336 Т. І, а.с. 140-180 Т. ІІІ).
За результатами здійснення вищезазначених експортних операцій, ТОВ «Енерготерра» у період 2009-2010 роки задекларувало залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 6 936 100,00 грн. У податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року позивач заявив до бюджетного відшкодування частину зазначеної суми у розмірі 5 642 154,00 грн.
Представник відповідача надав письмові пояснення, де зазначив, що, на його думку, позивачем не підтверджено факту придбання зернових культур, які в подальшому були експортовані компанії Nibulon S.A. (Швейцарія).
Суд відхиляє наведені доводи відповідача-1, оскільки документи, наявні в матеріалах справи, підтверджують реальність придбання позивачем у ТОВ «Теплик-Агро» та ТОВ «Згода» сільськогосподарської продукції, а також її транспортування і експорт.
Крім того, зі змісту актів перевірок відповідача №1807/2302/34820176, №117/07-214/34820176 та №24/15-670/34820176 вбачається, що в ході здійснення відповідачем-1 перевірок правомірності заявленої ТОВ «Енерготерра» суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, контролюючому органу були надані первинні документи, на підставі яких сформовані відповідні показники у податковій звітності. Жодних зауважень до реальності господарських операцій щодо придбання та експорту зернових культур у відповідача-1 не було.
Відповідно до визначення пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Аналогічні норми містяться у Податковому кодексу України.
Зокрема, згідно з підпунктом «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то, зокрема, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Відповідно до пункту 200.17 статті 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.
Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.
Згідно зі статтею 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Тобто, управління наявними коштами державного бюджету, коштами державних позабюджетних фондів та позабюджетними коштами установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету здійснює державне казначейство як система органів державної виконавчої влади
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача-1 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, відображеної у податковій звітності за квітень 2010 року в сумі 5 642 154,00 грн. та податкових повідомлень-рішень від 15.07.2011 №0000417225/0 і від 21.05.2012 №0001715668, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 5 642 154,00 грн., з огляду на що вони підлягають скасуванню.
За результатом системного аналізу положень законодавства, дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку про наявність у ТОВ «Енерготерра» права на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість на рахунок позивача за квітень 2010 року у розмірі 5 642 154,00 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.
Аналогічна правова позиція викладена у судових рішеннях Вищого адміністративного суду від 04.12.2013 №К/800/1544/13, від 13.02.2014 №К/9991/2914/11, від 18.03.2013 № К/9991/51985/12, від 01.04.2014 №К/800/34709/13, від 01.04.2014 №К/800/34810/13.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач-1, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготерра» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, відображеної у податковій звітності за квітень 2010 року.
3. Скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2011 №0000417225/0 та від 21.05.2012 №0001715668.
4. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у місті Києві (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 11а, код ЄДРПОУ 24262621) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготерра» (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 23, оф. 3, код ЄДРПОУ 34820176) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 5 642 154,00 грн. (п'ять мільйонів шістсот сорок дві тисячі сто п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський
Повний текст постанови складено та підписано 20.05.2014.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2014 |
Оприлюднено | 21.05.2014 |
Номер документу | 38774365 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні