Рішення

від 01.06.2009 по справі 53/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/193

01.06.09

За позовом Приватного підприємства «Трек-Захід»  

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «Екопром»

про стягнення 5 800,00 грн.

Суддя                     Грєхова О. А.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «Екопром»заборгованості за Договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.10.2008р. в розмірі 5 800,00 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2009р. порушено провадження по справі № 53/193, розгляд справи призначено на 27.04.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2009р., у зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважених представників сторін, розгляд справи № 53/193 було відкладено до 01.06.2009р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився,  проте через відділ «Діловодства»Господарського суду міста Києва направив клопотання про розгляд справи без участі повноваженого представника та надав документи на виконання вимог попередніх ухвал суду.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 23.04.2009р. № 1987, наданим позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача та його відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.10.2008р. між сторонами у справі було укладено Договір № 2099 про надання транспортно-експедиційних послуг (далі Договір), відповідно до умов якого експедитор (позивач) зобов'язався за плату і за рахунок клієнта (відповідач) організувати виконання перевезення вантажу транспортом і маршрутом, вибраним позивачем (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, вид, кількість (об'єм, маса), характер, властивості і умови перевезення вантажу, строки перевезення (початок завантаження і початок розвантаження), вантаж відправника (вантажоодержувача), спосіб і місце завантаження (розвантаження), особливі умови перевезення та інші дані необхідні для належного виконання свого зобов'язання експедитором зазначаються клієнтом у письмовій заявці-дорученні, яка є невід'ємною частиною договору, оформляється на кожне перевезення та підтверджує повноваження експедитора представляти клієнта у відносинах з іншими експедиторами, перевізниками та іншими організаціями.  

Вартість послуг експедитора по кожному перевезенню, включаючи витрати по організації перевезення вантажу, визначаються за погодженням сторін і зазначаються в заявці-доручення на організацію перевезення.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням (ч. 1 ст. 929 ЦК України).

Відповідно до договору замовником було надано експедитору заявку № 0810 від 08.10.2008р. на перевезення вантажу по маршруту м. Херсон –с. Гірники.

Вартість перевезення згідно заявки № 0810 замовника експедитору складає 5 800,00 грн.

Перевезення вантажу підтверджується актом № РН-0002105 здачі-приймання робіт (послуг) на суму 5 800,00 грн. підписаним сторонами без зауважень (оригінал в справі).

Відповідно до п. 3.2 Договору послуги експедитора (прямі витрати на організацію перевезення вантажу і комісійна винагорода), надані по даному договору оплачуються клієнтом за кожною заявкою на організацію перевезення на підставі виставлених експедитором рахунків протягом 5 днів з моменту отримання оригіналів документів.

До матеріалів справи додано повідомлення про вручення відповідачу 17.10.2008р. оригіналів документів, серед яких: рахунок-фактура № ЗВ-0810094 від 08.10.2008р., акт № РН-0002105 здачі-приймання робіт (послуг) та податкова накладна.   

Крім того, матеріали справи також свідчать, що позивач звертався до відповідача з претензією № 104 від 10.11.2008р. погасити заборгованість. На доказ отримання претензії відповідачем позивач надав повідомлення з відміткою відповідача про вручення 13.11.2008р.

Однак, відповіді на вказану претензію відповідач не надав, заборгованість в добровільному порядку не погасив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач в порушення умов договору взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих послуг не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача становить 5 800,00 грн., вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач жодного доказу того, що він  вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті наданих послуг суду не надав.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «Екопром» (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 14, ідентифікаційний код 33738730, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства «Трек-Захід»(43008, м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 13А, ідентифікаційний код 32650027) основний борг в сумі 5 800 (п'ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп., витрати на сплату державного мита в сумі  102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                 Грєхова О.А.