Постанова
від 18.06.2009 по справі 29/41-09
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/41-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 року                                                                     Справа № 29/41-09

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді        Карбань І.С.,

                         судді        Бабакової Л.М.,

  судді        Шутенко І.А. –доповідач,

при секретарі - Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача -   Сотнікова В.А. (дов. № 3 від 17.11.2008р.),

відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 837Х/2-4) ЗАТ"Золочівське хлібоприймальне підприємство" на рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2009р. по справі № 29/41-09

за позовом ПП "Агросервіс", смт. Пісочин, Харківська область,

до  ЗАТ "Золочівське хлібоприймальне підприємство" смт. Золочів,  Харківська область,

про стягнення 1616483,05 грн., -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 749556,72грн., суму штрафів за несвоєчасну оплату отриманого товару - 803537,63грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - 6604,42грн., суму інфляційних за прострочення виконання грошового зобов'язання   - 3949,01грн., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання - 52835,27грн., що виникли внаслідок порушення відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №30/01-2 укладеного 30.01.2008р., а судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.03.2009 р. по справі №29/41-09 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ЗАТ "Золочівське Хлібоприймальне підприємство" на користь ПП "Агросервіс" суму основного боргу у розмірі 749556,72 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання  - 6604,42грн., суму інфляційних за прострочення виконання грошового зобов'язання  - 3949,01грн., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання  - 52833,33 грн., 8129,43 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Відповідач,  не погодившись з рішенням господарського суду Харківської області від 03.03.2009р. по даній справі  подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати  рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити позивачу у позові, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи. Апелянт вважає, що суд першої інстанції, розглянувши справу за відсутністю представника відповідача, порушив п. 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України, що є підставою для скасування оскарженого рішення.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що рішення господарського суду Харківської області від  03.03.2009р. по справі № 29/41-09 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

15.06.2009р. до судового засідання Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття його представника у судове засідання через знаходження на лікарняному.

Розглянувши клопотання відповідача та матеріали справи, колегія суддів зазначає, що ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2009р., від 06.05.2009р. та від 27.05.2009р. розгляд даної справи неодноразово відкладався, додаткових пояснень до апеляційної скарги чи-то додаткових доказів по справі відповідач не надав, про час та місце розгляду апеляційної скарги відповідач був повідомлений   належним чином, проте, у жодне судове засідання Харківського апеляційного господарського суду представник відповідача не з'явився, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101ГПК України, заслухавши доводи представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як судом першої інстанції, так і під час апеляційного провадження встановлено, що 30.01.2008р. між ПП «Агросервіс»(продавець) та ЗАТ «Золочівське ХПП»було підписано договір №30/01-02 купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1 якого, продавець зобов'язаний передати, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті та по цінах, вказаних у накладних, рахунках, чеках, або інших документах, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.3 договору №30/01-02 від 30.01.2008р., покупець зобов'язався здійснити оплату товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок  продавця 100% вартості товару не пізніше 15.10.2008р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав у власність відповідача матеріальні цінності загальною вартістю 788035,92гр., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000003 від 30.01.2008р., видатковою накладною №РН-0000051 від 07.04.2008р., видатковою накладною № РН-0000081 від 21.04.2008р., видатковою накладною № РН-0000090 від 25.04.2008р., видатковою накладною №РН-0000101 від 05.05.2008р., видатковою накладною №РН-0000107 від 07.05.2008р., видатковою накладною № РН-0000123 від 19.05.2008р., видатковою накладною № РН-0000129 від 20.05.2008р., видатковою накладною №РН-0000131 від 21.05.2008р., видатковою накладною № РН-0000182 від 21.06.2008р., видатковою накладною № РН-0000187 від 27.06.2008р. та  видатковою накладною № РН-0000194 від 03.07.2008р.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором №30/01-02 від 30.01.2008р. виконав належним чином, передав відповідачеві товар на суму 788035,92грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується відповідними довіреностями  на отримання матеріальних цінностей (а.с.35-45)

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару за договором №30/01-02 від 30.01.2008р. належним чином не виконав,  на виконання п.2.3 договору № 30/01-2 від 30.01.2008 р. відповідач сплатив позивачу лише частину вартості товару в розмірі 34979,20 грн., а саме: сплатив 5000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 19.11.2008р.; 9000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 04.12.2008р.; 24979,20 грн., було погашено шляхом зарахування   однорідних   зустрічних  вимог, що підтверджується заявою про зарахування однорідних зустрічних вимог №29/01-2 від 26.01.2009р., в зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість  у розмірі 749556,72 грн.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 749556,72 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних.

Таким чином, позовні вимоги позивача в сумі 3949,01 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 6604,42 грн. річних, обґрунтовані та правомірно були задоволені судом першої інстанції.

Згідно п. 3.2 договору №30/01-02 від 30.01.2008р.,  за невиконання, або неналежне виконання зобов'язань за даним договором, винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки його виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 52833,33 грн. відповідає умовам договору та вимогам законодавства, тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача пеню в сумі 52833,33 грн., та відмовив в задоволенні позову в частині стягнення 1,94 грн. пені у зв'язку з невірним розрахунком.

Пунктом 3.1 договору №30/01-02 від 30.01.2008р.,   сторони встановили, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 1 % від суми боргу за кожен день прострочки його оплати.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 549 Цивільного кодексу України, вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що штрафні санкції,  які встановлені в п. 3.1 договору №30/01-02 від 30.01.2008р.,  по суті є пенею.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня, як і штраф, є одним із різновидів неустойки, а згідно ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення .

Оскільки, судом були задоволені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за неналежне виконання його зобов'язань по договору №30/01-02 від 30.01.2008р.,  щодо несвоєчасної оплати поставленого товару в сумі 52833,33 грн., то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог в частині  стягнення з відповідача на користь позивача 803537,63 грн. штрафу.

Стосовно посилань апелянта на те, що його не було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання суду першої інстанції, в якому було винесене оскаржуване рішення, колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів справи, ухвала господарського суду Харківської області від 30.01.2009р. про порушення провадження у справі була отримана відповідачем 07.02.2009р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення. 13.02.2009р. відповідач подав до господарського суду Харківської області клопотання про відкладення розгляду справи. Господарський суд Харківської області ухвалою від 16.02.2009р. клопотання відповідача задовольнив, розгляд справи відклав на 03.03.2009р. Ухвала господарського суду була направлена сторонам по справі 19.02.2009р. за вих. №003904, що підтверджується відповідним штампом канцелярії господарського суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів зазначає, що твердження апелянта про те, що йому не було відомо про час та місце розгляду справи, спростовуються матеріалами справи.

З огляду на викладене, при винесенні рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед статей 33, 38, 43, 79 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно чинного законодавства, та дав правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 101, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів одноголосно, -

постановила:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Золочівське хлібоприймальне підприємство" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області  від  03.03.2009р. по справі №29/41-09  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 17.06.2009р.

         Головуючий суддя                                                                    Карбань І.С.  

                                 Судді                                                                    Бабакова Л.М.  

                                                                                                               Шутенко І.А.  

СудХарківський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення18.06.2009
Оприлюднено22.06.2009
Номер документу3877900
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —29/41-09

Постанова від 11.08.2009

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Шевченко В.В.

Ухвала від 15.04.2009

Господарське

Господарський суд Одеської області

Аленін О.Ю.

Рішення від 10.06.2009

Господарське

Господарський суд Одеської області

Аленін О.Ю.

Ухвала від 18.05.2009

Господарське

Господарський суд Одеської області

Аленін О.Ю.

Постанова від 18.06.2009

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Шутенко І.А.

Рішення від 03.03.2009

Господарське

Господарський суд Харківської області

Тихий П.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні