Рішення

від 01.06.2009 по справі 53/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/204

01.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенеж»  

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек-Універсал»

про стягнення 6 472,81 грн.

                                                                                              Суддя   Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Кожемякін О. П. –представник за довіреністю від 01.03.2009р.

від відповідача: не з'явились    

СуТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек-Універсал ЛТД»заборгованості за Договором постачання від 28.08.2008р. в розмірі 6 472,81 грн., в тому числі 6 129,05 грн. -  основний борг, 305,47 грн. –пеня, 38,29 грн. –3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2009р. порушено провадження по справі № 53/204, розгляд справи призначено на 08.05.2009р.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін розгляд справи відкладено на 01.06.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 01.06.2009р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 661210 від 20.05.2009р., наданим позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.06.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

28.08.2008р. між сторонами у справі укладено Договір відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язується поставляти товари та документи до них у власність Дистриб'ютора, а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти їх і оплатити на умовах даного Договору (п. 1.1 Договору від 28.08.2008р.).

Між сторонами у справі було підписано Додаток № 1 до Договору від 28.08.2008р. –Специфікацію до договору поставки, в якій сторони погодили перелік продукції та її вартість.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 68 992,88 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної № 5901 від 13.11.2008р. (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

Відповідно до п. 4.2 Договору від 28.08.2008р. оплата за поставлений Постачальником товар здійснюється Дистриб'ютором протягом 21 календарного днів з моменту переходу права власності на поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

          Згідно зі ст. 265 ГК України та ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що товар був прийнятий згідно з видатковою накладною уповноваженою особою покупця.

          Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач по справі частково розрахувався за поставлений товар на суму 1 666,67 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача станом на 12.12.2008р.

Також відповідач повернув товар позивачу на суму 61 197,16 грн., як вбачається з накладних про повернення товару: № 28 від 19.01.2009р., № 27 від 20.01.2009р., № 26 від 19.01.2009р., № 25 від 19.01.2009р., № 1064 від 25.12.2008р., № 1061 від 25.12.2008р., № 1063 від 25.12.2008р., № 1062 від 25.2008р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 129,05 грн.

          Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати поставленого товару по договору виконав не повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 6 129,05 грн., що також підтверджується довідкою позивача підписаною генеральним директором та головним бухгалтером та актом звірки розрахунків.

          Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо належного виконання зобов'язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі  6 129,05 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач також заявляє про стягнення з відповідача по справі пені  за неналежне виконання Договору від 28.08.2008р.

Як вбачається з пункту 6.2 Договору 28.08.2008р. у випадку порушення строків оплати товару Дистриб'ютор сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період, від суми заборгованості, за кожний день прострочення заборгованості.

Позивач надав суду розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору від 28.08.2008р. в розмірі 305,47 грн. відповідно до пункту 6.2 Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 305,47 грн.

          Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі  38,29 грн. обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек-Універсал»(03067, м. Київ, вул. Гарматна, 38; ідентифікаційний код 21491278 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенеж»(49082, м. Дніпропетровськ, вул. Східна, 10; ідентифікаційний код 34365841) основний борг в сумі 6 129 (шість тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 05 коп., пеню в сумі 305 (триста п'ять) грн. 47 коп., 3% річних в сумі 38 (тридцять вісім) грн. 29 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                         Грєхова О.А.