Рішення

від 10.06.2009 по справі 43/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/104

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.06.09 р.                                                                                                       Справа № 43/104                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь”,                               м. Маріуполь

до відповідача: Донецького колективного спеціалізованого управління “Укренергочормет”, м. Донецьк

про стягнення грошових кошт у розмірі 298266,04грн., неустойки у сумі 114832,42грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 9609,88грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Бєзуєвська О.А. за дов. №301/3Д від 05.01.09р.

від відповідача: представник не з'явився.

посадова особа: не з'явилася

          СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Донецького колективного спеціалізованого управління “Укренергочормет”,                        м. Донецьк про стягнення грошових кошт у розмірі 298266,04грн., неустойки у сумі 114832,42грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі  9609,88грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №25АЭСсн від 28.01.08р. з додатком №1, калькуляцію вартості зводу печі-ковшу для ЗАТ “АзовЕлектроСталь”, протокол розбіжностей до договору №25 АЭСсн від 28.01.08р., платіжні доручення №20 від 11.02.08р., №1728 від 20.02.08р., №4368 від 20.02.08р., №252684 від 15.04.08р., №1714 від 20.06.08р., №4875 від 24.06.08р., №1939 від 26.06.08р., №1923 від 26.06.08р., накладну №27 від 03.08.08р. Як на правові підстави позову посилається на ст.ст.525, 530, 636, 631, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.193, ст.231 Господарського кодексу України.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 15.04.09р., 06.05.09р., 20.05.09р. та повідомлення про вручення поштового відправлення №№11346533, 11467055, 11591589, 11591597. Проте відповідач право на подання відзиву не використав і його представники в судове засідання не з'явилися. Причин нез'явлення останній не пояснив та витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору не надав.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/2085 від 20.05.09р., станом на 13.05.09р., Донецьке колективне спеціалізоване управління “Укренергочормет” (ідентифікаційний код - 00192459) є юридичною особою та знаходиться за адресою вказаною у позові.

Ухвалою суду від 20.05.09р. залучено до участі у судовому процесі для надання пояснень по справі №43/104 посадову особу – керівника Донецького колективного спеціалізованого управління “Укренергочормет” Літвіненко Костянтина Миколайовича. Однак, Літвіненко К.М. у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Причини нез'явлення останнього суду не відомі.

З огляду на викладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез'явлення у судове засідання справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -  

ВСТАНОВИВ:

28.01.08р. між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) був укладений договір №25АЭСсн, відповідно до якого постачальник зобов'язався виготовити та поставити, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити звід водоохолоджувальний установки “Піч-Ковш”, 2 шт. за ціною 298266,04грн./шт., у т.ч. ПДВ 20% - 49711,01грн. (пункт 1.1. договору).

Означений договір та пртокол розбіжностей до нього підписані сторонами з прикладанням фірмових печаток підприємств.

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Відповідно до пункту 2.1. договору загальна вартість договору визначається у додатку №1 (протокол узгодження про договірну ціну) та становить 596532,08грн., у т. ч. ПДВ-20% - 99422,02грн.

Пунктами 2.2., 2.3. договору визначено, що оплата по договору здійснюється у виді авансового платежу на поточний рахунок постачальника у розмірі 50% від суми договору протягом 10-ти днів з моменту підписання договору та виставлення рахунку постачальником. Після перерахування авансового платежу вартість по договору не збільшується. Наступні 50% від загальної суми договору перераховуються на поточний рахунок постачальника протягом 7-ми днів після повідомлення постачальника про готовність обладнання до відвантаження.

Відповідно до пункту 2.4. договору датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Після перерахування передплати вартість робіт зміні не підлягає.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.6. договору визначено, що постачальник постачає покупцю товар по договору протягом 6-ти місяців з моменту перерахування авансового платежу на поточний рахунок постачальника згідно пункту 2.2. договору. Поставка обладнання здійснюється на умовах СРТ, згідно “Інкотермс 2000” на склад покупця у м. Маріуполі. Поставка (відвантаження) обладнання здійснюється у присутності представника постачальника. Доставку обладнання до місця складування на території покупця здійснює постачальник. Постачальник разом з товаром передає наступні документи: технічну документацію у відповідності з пунктом 1.2. договору; податкову накладну; товарну накладну; рахунок-фактури; сертифікат якості, акт прийомки-передачі поставленого товару.

Відповідно до пункту 9.1. договору договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.08р.

Як встановлено судом, авансовий платіж перераховувся поетапно в період з лютого по квітень 2008р. платіжними дорученнями №№20 від 11.02.08р., 1728 від 20.02.08р., 4368 від 20.02.08р., 252684 від 15.04.08р. (арк.спр.14-17).

Згідно до приписів ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під виконанням зобов'язання розуміється виконання кредитором та боржником дій по здійсненню прав та обов'язків, що витікають із зобов'язання. При цьому, закон встановлює, що припиняє зобов'язання не будь-яке, а саме належне його виконання (ст.599 ЦК України).

Згідно з вказаними вище пунктами договору встановлений обов'язок відповідача поставити позивачу товар протягом 6-ти місяців з моменту перерахування авансового платежу, тобто у строк до 15.10.08р. Доказом поставки товару є товарна накладна, підписана представниками сторін.

Згідно накладної №27 від 03.08.08р. відповідач поставив позивачу звід печі-ковша у кількості 1 одиниці, вартістю 298266,04грн. Платіжними дорученнями №№1714 від 20.06.08р., 4875 від 24.06.08р., 1939 від 26.06.08р., 1923 від 26.06.08р. (а.с.18-21) позивач перерахував на рахунок відповідача остаточну суму вартості товару.

Проте станом на 10.06.09р. відповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином взяті за договором зобов'язання не виконав – звід печі-ковша у кількості 1 одиниці, вартістю 298266,04грн. не поставив.

Як встановлено судом, строк дії договору сплив 31.12.08р.

Отже, на момент подачі позову вартість оплаченого позивачем, але не поставленого відповідачем товару становить 298266,04грн.

За приписами ст.174 ГК УКраїни господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок придбання або збереження майна суб'єкта господарювання без достатніх на те підстав.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Стаття 1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Отже, доведеною позивачем суд вважає суму оплати вартості зводу печі-ковша, набуту відповідачем безпідставно (сплачену ЗАТ “АзовЕлектроСталь” та не погашену ДКСУ “Укренергочормет” виконанням) в розмірі 298266,04грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

У розуміння ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 5.2. договору, у разі порушення строків передбачених пунктом 3.1. договору постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен прострочки. Неустойка нараховується на весь період прострочки.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, позивачем на підставі пункту 5.2. договору нараховано та пред'явлено до стягнення пеню у розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен прострочки у сумі 114832,42грн. (кількість днів прострочення платежів 77, період з 16.10.08р. по 31.12.08р.).

Водночас, оскільки відповідач по закінченню строку дії договору не повернув грошові кошти, то з наступного дня, а саме 01.01.09р. по 08.04.09р. позивачем нараховано до стягнення з відповідача 9609,88грн. – відсотки за користування чужими грошовими коштами згідно з ч.6 ст.231 ГК України.

Розрахунок неустойки та відсотків є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого приймається судом до уваги як доказ по справі.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач у судові засіданні не з`являвся, вимоги ухвал від 15.04.09р., 06.05.09р., 20.05.09р. не виконав.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідповідача, відповідно до стю49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.174, 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 509, 599, 611, 612, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 6, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь”,                               м. Маріуполь, до Донецького колективного спеціалізованого управління “Укренергочормет”, м. Донецьк про стягнення грошових кошт у розмірі 298266,04грн., неустойки у сумі 114832,42грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 9609,88грн.

Стягнути з Донецького колективного спеціалізованого управління “Укренергочормет” (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 273а; код ЄДРПОУ 00192459, р/р 26001230088000 у відділенні №1 ЗАТ “Донгорбанк” м. Харцизьк МФО 334970) на користь Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь” (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1; код ЄДРПОУ 25605170, р/р 26003900175599 в Маріупольській філії ПУМБ м. Маріуполя, МФО 335742) грошові кошти у розмірі 298266,04грн., неустойку у сумі 114832,42грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 9609,88грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 4227,08грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Зубченко І.В.