Рішення

від 29.05.2009 по справі 52/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/222

29.05.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства «Фесто»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»про стягнення   26 385,60 грн. за участю представників позивача –Костенка С.В., довіреність № б/н від 14.05.2009 р., Климова А.Р., довіреність № 1/6 від 01.06.2007 р., представника відповідача –Пересунько Л.А., довіреність № б/н від 10.03.2009 р.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 26 385,60 грн. збитків у розмірі вартості неотриманого пального у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з передачі товару.

Позивач у позовній заяві просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача на р/р 26001400751483 в ОД АКБ «Укрсоцбанк», м. Київ, МФО 321013.   

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Проте, позивач не надав доказів в обгрунтування того, що невжиття  заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться у відповідача, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду. За таких обставин, в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову судом було відмовлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.05.2009 року.

15.05.2009 року у судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позовних вимог заперечив.

27.05.2009 року через відділ діловодства господарського суду м. Києва в порядку ст. 22 ГПК України позивач уточнив зміст позовної заяви.

У судовому засіданні 29.05.2009 року представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, а представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-КВЦ000202 від 15.01.2008р. на суму 55 200,00 грн. позивач платіжним дорученням № 76 від 16.01.2008р. перерахував в якості оплати за бензин грошові кошти на загальну суму 55 200,00 грн.

На підставі видаткової накладної № ОТ-КВЦ000226 від 18.01.2008р. відповідач відпустив позивачу 10 000 літрів бензину шляхом видачі 650 бланків дозволу, що підтверджують право покупця на отримання палива: бензин А-95 в кількості 3000 літрів на суму 16560,00 грн., бензин А-95 в кількості 7000 літрів на суму 38640,00 грн., згідно рахунку № СФ-КВЦ000202 на суму 55 200,00 грн., ПДВ –9200,00 грн.

Позивач зазначає, що з грудня 2008 року автозаправні станції припинили відпуск бензину за бланками дозволу, виданими відповідачем позивачу, внаслідок чого у позивача залишилось 239 бланків дозволу на отримання 20 літрів бензину А-95 за кожним бланком, а всього на отримання 4780 літрів бензину А-95 на суму 26 385,60 грн.

03.02.2009р. позивач направив відповідачу претензію № 1 за № 02 з вимогою на протязі 10 днів з дати одержання цього листа здійснити заміну залишку бланків дозволу на отримання 4 780 літрів бензину А-95. Вказану претензію відповідач отримав 04.02.2009р., що підтверджується відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення № 07130123 від 03.02.2009 року.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України. Судом встановлено, що права і обов‘язки сторін виникли в результаті оплати товару згідно платіжного доручення № 76 від 16.01.2008р. на суму 55 200,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з оплати товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з передачі пального та має перед позивачем заборгованість у сумі 26 385,60 грн., що не заперечується сторонами.

Доказів передачі бензину за виданими  відповідачем бланками дозволу вартістю 26 385,60 грн., які оплачені позивачем, чи повернення цієї суми відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов‘язання відповідно до  ст. 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов‘язання внаслідок односторонньої відмови від зобов‘язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов‘язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов‘язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов‘язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов‘язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов‘язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов‘язання, доказується кредитором.

Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та упущена вигода (ст. 22 ЦК України).

Позивач просить стягнути з відповідача збитки у вигляді вартості неотриманого пального в розмірі 26 385,60 грн. внаслідок невиконання  останнім зобов'язань з передачі бензину. Розмір витрат позивач розраховує, виходячи із суми сплачених відповідачу на підставі рахунку-фактури № СФ-КВЦ000202 від 15.01.2008р. грошових коштів згідно платіжного доручення № 76 від 16.01.2008р. за вирахуванням суми отриманого пального.

Факт сплати позивачем грошових коштів в розмірі 55 200,00 грн. підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема, вищевказаним платіжним дорученням.

Представник відповідача  в судовому засіданні 29.05.2009 р. визнав  позов. Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.          

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин, позовні вимоги про відшкодування  відповідачем позивачу 26 385,60 грн. збитків у вигляді вартості неотриманого пального є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 263,86 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 78, 82-85 ГПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»(02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52,  код 32527593) на користь Дочірнього підприємства «Фесто»(04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 11, код 13683489) 26 385 (двадцять шість тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 60 коп. збитків, 263 (двісті шістдесят три) грн. 86 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять)  грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.   

Суддя                                                                            С.Чебикіна