Рішення

від 06.05.2014 по справі 911/4758/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2014 р. Справа № 911/4758/13

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: Рябцевої О.О. (головуючий), Бабкіної В.М., Конюх О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, Київська обл., м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК-1952», Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 305995,00 грн.

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК-1952», Київська обл., м. Бориспіль

до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, Київська обл., м. Бориспіль

про внесення змін до умов договору

за участю представників:

від позивача: Гончаренко І.В. (дов. № 12-27-130 від 13.01.2014р); Калініченко І.В. (дов. № 12-27-1291 від 01.04.2013р.);

від відповідача: Ландишева С.М. (дов. від 30.10.2013р.); Конашевич Т.А. (дов. від 30.10.2013р.);

Обставини справи:

виконавчий комітет Бориспільської міської ради Київської області (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК-1952» (далі-відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача 305995,00 грн. пені за прострочення терміну сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій», згідно з якою замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, 11 лютого 2011 року між виконавчим комітетом Бориспільської міської ради (виконком) та товариством з обмеженою відповідальністю «ПІК-1952» (замовник) було укладено договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бориспіль № 86/11, пунктом 4.1 якого передбачено, що Замовник зобов`язаний відрахувати до відповідного місцевого бюджету повну суму коштів (пайового внеску) для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, граничний термін сплати якого відповідно до п. 4.2. Договору не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію. Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що у разі невиконання або прострочення строків сплати пайового внеску замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми коштів за кожну добу прострочення. Позивач посилається на те, що лише 23.09.2013 р. сторонами в додатковій угоді було встановлено, що розмір пайового внеску становить 1779,041 тис. грн., в яку 25.10.2013 р. були внесені зміни, згідно з якими розмір пайового внеску становить 889,52 грн. Оскільки декларація про готовність об`єкта - «Будівництво офісно-складського комплексу в м. Бориспіль, вул. Тельмана, 49, Київська область, 1 черга будівництва» до експлуатації зареєстрована 22.04.2013р., а відповідачем всупереч абз. 4 пункту 9 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» сплачений пайовий внесок 25.10.2013 р., тобто після введення об`єкта в експлуатацію, то позивачем за період з 22.04.2013 р. по 20.10.2013 р. нараховано відповідачу пеню у сумі 305995 грн., яку він просить суд стягнути на користь місцевого бюджету м. Бориспіль.

11.01.2014 р. до господарського суду Київської області до початку розгляду справи по суті надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК-1952» до виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області про внесення змін до умов договору.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що позивач за зустрічним позовом 21.11.2013 р. на підставі ст. 188 ГК України та п.7.2. договору направив на адресу відповідача лист № 21-11/2013 з пропозицією внести зміни в пункт 5.1. договору № 86/11 шляхом укладення додаткової угоди до договору. Позивач запропонував відповідачу (позивачу за первісним позовом) пункт 5.1. договору викласти в новій редакції з моменту укладення договору: « 5.1. За несвоєчасну оплату замовником пайового внеску, виконком має право вимагати від замовника сплати пені у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня». Відповідач листом № 12-31-5097 від 06.12.2013 р. відмовився від внесення змін до договору, запропонованих позивачем. Оскільки сторони не досягли згоди щодо зміни умов договору, позивач, посилаючись на ч. 4 ст. 188 ГК України просить суд змінити умови договору № 86/11 від 11.02.2011 р., а саме, пункт 5.1. викласти у новій редакції з моменту укладення договору: « 5.1. За несвоєчасну оплату замовником пайового внеску, виконком має право вимагати від замовника сплати пені у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».

Ухвалою господарського суду від 14.01.2014 р. прийнято зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК-1952» до виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області про внесення змін до умов договору для сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 911/4758/13.

16.01.2014 р. до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що пунктом 3.2., укладеного між сторонами договору від 11.02.2011 р., можливість сплати відповідачем пайового внеску ставиться в залежність від підписання сторонами додаткової угоди до Договору про визначення розміру пайової участі, отже , відповідно до умов договору відповідач мав можливість сплатити пайовий внесок лише після підписання додаткової угоди до Договору про визначення розміру пайової участі у грошовому виразі, тобто не раніше 25 жовтня 2013 року. Оскільки 25.10.2013 р. (в день підписання додаткової угоди до договору) відповідач сплатив позивачу грошові кошти в сумі 889,52 тис. грн., про що отримав від позивача лист-підтвердження про отримання грошових коштів, то виконав свої зобов`язання належним чином та в повному обсязі. Відповідач також зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 220 ГК України згідно з якою боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора, він є таким, що не прострочив виконання зобов`язання з оплати пайової участі. Крім того, відповідач посилається на те, що розрахунок пені, який здійснений позивачем за ставкою 0,1% та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені з 22 квітня 2013 року по 20 жовтня 2013 року становить 305995 грн., не відповідає вимогам ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

24.03.2014 р. до господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення.

08.04.2014 р. до господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшов відзив від 08.04.2014 р. на зустрічну позовну заяву, в якому він просив у задоволенні зустрічного позову відмовити.

18.04.2014 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення.

В судових засіданнях 16.01.2014 р., 13.02.2014 р., 08.04.2014 р. та 24.04.2014 р. оголошувалась перерва відповідно до 28.01.2014 р., 21.02.2014 р., 24.04.2014 р. та 06.05.2014 р.

Представники позивача в судових засіданнях 16.01.2014р., 13.02.2014р., 04.03.2014., 08.04.2014р., 24.04.2014р. та 06.05.2014р. первісний позов підтримали, проти зустрічного позову заперечували.

Представники відповідача в судових засіданнях 16.01.2014р., 28.01.2014р., 13.02.2014р., 21.02.2014р., 04.03.2014р., 25.03.2014р., 08.04.2014р., 24.04.2014р. та 06.05.2014р. зустрічний позов підтримали, проти первісного позову заперечували.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

Встановив:

Згідно з підпунктом 5 пункту а) ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

11 лютого 2011 року між виконавчим комітетом Бориспільської міської ради (виконком) та товариством з обмеженою відповідальністю «ПІК-1952» (замовник) було укладено договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бориспіль № 86/11 (далі - договір).

Зазначений договір укладено відповідно до ст. 27-1 чинного на той час Закону України «Про планування і забудову територій».

Згідно з ч. 2 ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 1.1. укладеного сторонами договору його предметом є обов`язок Замовника взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя при забудови території (далі-пайова участь); Замовник зобов`язується сплатити кошти Виконкому в розмірі та на умовах, встановлених цим договором, або додатковими угодами до нього.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що метою забудови є будівництво офісно-складського комплексу на розі об'їзної дороги Бориспіль-Бровари та продовження вул. Тельмана (далі - об`єкт) на земельній ділянці загальною площею 6,0 га, що надана в оренду відповідно до договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.03.2006 р. від 01.04.2009 р., в районі с. Нестерівка в м. Борисполі Київської області.

Відповідно до п. 1.4 договору кошти, що вносяться замовником для створення і розвиту інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, надходять шляхом сплати певної суми коштів на рахунок цільового фонду соціально-економічного та культурного розвитку міста (міський бюджет).

Згідно з пунктом 4.2. договору граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію.

Відповідно до частини 3 ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. (ч. 13 ст. 27-1 Закону).

12.03.2011 р., тобто після укладення договору № 86/11, набрав чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Абзацом 4 частини 9 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Посилаючись на те, що декларація про готовність об`єкта - «Будівництво офісно-складського комплексу в м. Бориспіль, вул. Тельмана, 49, Київська область, 1 черга будівництва» до експлуатації зареєстрована 22.04.2013р., а відповідачем всупереч абз. 4 пункту 9 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» сплачений пайовий внесок 25.10.2013 р., тобто після введення об`єкта в експлуатацію, позивачем за період з 22.04.2013 р. по 20.10.2013 р. нараховано відповідачу пеню у сумі 305995 грн., яку він просить суд стягнути на користь місцевого бюджету м. Бориспіль.

Проте, твердження позивача про те, що саме з 22.04.2013 р. відповідач прострочив строк сплати пайового внеску, є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Згідно з ч. 7 ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків.

Пунктом 2.2. чинного на час укладення договору Порядку пайової участі замовника у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя, затвердженого рішенням Бориспільської ради від 03 березня 2009 року № 5493-48-V, передбачено, що розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, становить 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення).

Відповідно до п. 3.1 договору № 86/11 розмір внеску за будівництво офісно-складського комплексу на розі об'їзної дороги Бориспіль-Бровари та продовження вул. Тельмана, що здійснюється замовником визначається відповідно до рішення міської ради від 03 березня 2009 року № 5493-48-V «Про затвердження Порядку пайової участі замовника у створені та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя» і становить 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування.

Таким чином, сторонами відповідно до вимог частини 7 ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» та пункту 2.2. Порядку пайової участі замовника у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя, затвердженого рішенням Бориспільської ради від 03 березня 2009 року № 5493-48-V, передбачено у пункті 3.1 договору № 86/11, що пайовий внесок становить 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування.

Відповідно до ч. 9 ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками.

Частиною 11 ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що істотною умовою договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, зокрема є: розмір пайового внеску; терміни (графік) оплати пайового внеску; відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (ч.12 ст. 27-1 Закону).

Проте, в договорі № 86/11 розміру пайового внеску не визначено.

При цьому, пунктом 3.2 договору передбачено, що сторони дійшли згоди, що розмір пайового внеску визначається та оформлюється додатковою угодою до основного договору . Для цього замовнику необхідно звернутися до виконкому та надати позитивний висновок комплексної державної експертизи, загальний кошторис вартості будівництва погоджений управлінням капітального будівництва виконавчого комітету міської ради.

Відповідно до п. 2.2.2. договору Замовник зобов`язаний в десятиденний термін з дня затвердження проектної документації на будівництво об'єкта містобудування, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт, надати таку проектну документацію до відділу економічної та інвестиційної політики для здійснення розрахунку розміру пайового внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом № 8 від 21.12.2011 р. директора ТОВ «ПІК -1952» затверджено проектно-кошторисну документацію по будівництву офісно-складського комплексу в м. Бориспіль, вул. Тельмана, 49 (перший пусковий комплекс).

23.02.2012 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області за № КС08312027931 було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництву офісно-складського комплексу в м. Бориспіль, вул. Тельмана, 49.

02.11.2012 р. відповідачем надано позивачу скорегований зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва офісно-складського комплексу в м. Бориспіль, вул. Тельмана, 49 (погоджений управлінням капітального будівництва) для подальшого опрацювання та визначення розміру пайової участі, що підтверджується вхідним штампом виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 02.11.2012 р. на супровідному листі відповідача, до якого було додано кошторисний розрахунок.

Виконком посилається на те, що листом від 14.11.2012 р. № 12-31-5193 ним було повідомлено відповідача про те, що для визначення розміру пайової участі йому необхідно надати кошторис на об`єкт в цілому. Доказів направлення зазначеного листа відповідачу виконкомом суду не надано, а відповідачем факт отримання листа заперечується. Крім того, станом на 14.11.2012 р. кошторис на об`єкт в цілому ще не був затверджений.

Отже, відповідачем надано позивачу проектну документацію на будівництво з порушенням п. 2.2.2. договору № 86/11, водночас, позивачем порушено ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з якою у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Наказом № 1 від 05.04.2013 р. про перезатвердження проектної документації директора ТОВ «ПІК-1952» було затверджено проект будівництва офісно-складського комплексу в м. Бориспіль, вул. Тельмана, 49.

22.04.2013 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області за № КС143131120649 було зареєстровано декларацію про готовність об`єкта - «Будівництво офісно-складського комплексу в м. Бориспіль, вул. Тельмана, 49, Київська область, 1 черга будівництва» до експлуатації.

17.05.2013р. відповідач надав позивачу копію зареєстрованої в інспекції державного архітектурного будівельного контролю у Київській області декларації про готовність до експлуатації першої черги будівництва офісно-складського комплексу в м. Бориспіль по вул. Тельмана, 49, що підтверджується вхідним штампом виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 17.05.2013 р. на супровідному листі відповідача.

Виконком звернувся до відповідача з листом від 29.05.2013 р. № 12-31-2108, в якому вказував на порушення відповідачем ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та необхідність надання додаткових документів для розрахунку пайової участі.

30.07.2013 р. відповідач звернувся до позивача з заявою від 28.05.2013 р., в якій просив визначити розмір пайової участі у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури та укласти додаткову угоду до договору від 11 лютого 2011 року № 86/11, при здійсненні будівництва офісно-складського комплексу (перша черга) за адресою: м. Бориспіль по вул. Тельмана, 49. До заяви ТОВ «ПІК-1952» додало документи, в тому числі: копію декларації про початок виконання будівельних робіт від 23.02.2012 р., копію зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, затвердженого наказом від 05.04.2013 р., копію декларації про готовність І черги будівництва.

23.09.2013 р. між виконавчим комітетом Бориспільської міської ради (виконком) та товариством з обмеженою відповідальністю «ПІК-1952» (замовник) було підписано додаткову угоду до договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бориспіль № 86/11.

Додатковою угодою від 23.09.2013 р. сторонами Розділи 2, 3 та п. 4.1 договору викладені в новій редакції. Розділ 3 викладено в наступній редакції: « 3.1. Замовник сплачує грошові кошти у розмірі 1779,041 тис. грн. згідно з Розрахунком пайової участі замовників у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя до місцевого бюджету.

Як вбачається з Розрахунку розміру пайової участі до договору № 86/11 від 11.02.2011 р., розмір пайової участі (пайовий внесок (10%) у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя при здійсненні будівництва офісно-складського комплексу по вул. Тельмана,49 (І черга будівництва) становить 1779,041 тис. грн.

Таким чином, лише 23.09.2013 р. сторонами на виконання п. 3.2 договору оформлено додаткову угоду до основного договору , якою визначено розмір пайового внеску (1779041 грн.).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).

Отже, обов`язок відповідача сплатити пайовий внесок передбачений діючим на час виникнення спірних правовідносин Законом України «Про планування і забудову територій». При цьому, строки сплати та розмір визначаються договором, укладеним виконкомом та замовником з дотриманням вимог зазначеного закону.

Як вже зазначалося, частинами 3, 13 ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій», який був чинний на дату укладення договору, передбачено, що пайова участь (внесок) замовника полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів, які сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1. договору Замовник зобов`язується сплатити кошти Виконкому в розмірі та на умовах, встановлених цим договором, або додатковими угодами до нього.

Таким чином, зобов`язання зі сплати пайового внеску виникло у відповідача лише після визначення його розміру, який відповідно як до Закону України «Про планування і забудову територій» (ст. 27-1) так і до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (ст. 40) є суттєвою умовою договору, а розрахунок величини пайової участі є його невід'ємною частиною.

Згідно з пунктом 4.2. договору граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки додаткову угоду до основного договору, якою визначено розмір пайового внеску (1779041 грн.) укладено 23.09.2013 р., тобто більш ніж через місяць після прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію, то саме з 24.09.2013 р. відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання зі сплати до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (пайового внеску).

Посилання позивача на абзац 4 ч. 9 ст. 40 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» є помилковим з огляду на наступне.

Згідно з п. 7. Розділу V Прикінцеві положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р., який набрав чинності 12.03.2011 р., якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

Отже, Прикінцевими положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено обов`язковість приведення у відповідність із цим Законом укладених до набрання ним чинності договорів лише в частині обсягу сплати пайового внеску, а не строку сплати.

При цьому, обсяг сплати пайової участі замовником будівництва у договорі № 86/11 відповідає вимогам пункту 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пункт 4.1 договору в редакції додаткової угоди від 23.09.2013 р., згідно з яким виконання взятих Замовником зобов'язань за розділом 3 цього договору, полягає у відрахуванні до міського бюджету повної суми коштів до прийняття об'єкта в експлуатацію, але до оформлення майнових прав на об'єкт нерухомого майна, стосується інших черг будівництва, оскільки зазначена додаткова угода підписана після введення першої черги будівництва в експлуатацію.

Посилання відповідача на те, що після укладення додаткової угоди від 23.09.2013 р. у нього не виникло зобов`язання зі сплати пайового внеску, оскільки додаткова угода була підписана представником ТОВ «ПІК-1952» ОСОБА_7 з перевищенням наданих йому повноважень, про що листом від 25.09.2013 р. було повідомлено виконком, не беруться судом до уваги з огляду на наступне .

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Статтею 239 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до статті 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довіреності від 12.08.2013 р., ТОВ «ПІК-1952», в особі директора ОСОБА_8, даною довіреністю уповноважило адвоката ОСОБА_7 укладати та підписувати додаткові угоди, додатки до договору № 86/11 від 11.02.2011 р., а також інші правочини (угоди), доповнення, протоколи, меморандуми.

Тобто, оскільки видана ТОВ «ПІК-1952» адвокату ОСОБА_7 довіреність від 12.08.2013 р. не містить жодних обмежень щодо повноважень останнього на укладення та підписання додаткових угод і додатків до договору № 86/11 від 11.02.2011 р., то суд дійшов висновку, що додаткова угода від 23.09.2013 р. до договору № 86/11 від 11.02.2011 р. підписана представником ТОВ «ПІК-1952» ОСОБА_7 без перевищення наданих йому повноважень.

29.09.2013 р. відповідач звернувся до позивача з листом № 29/09-2013, в якому просив на найближчій сесії ради розглянути питання про зменшення розміру пайової участі ТОВ «ПІК-1952» у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Борисполя до 5%, посилаючись на те, що товариством проводяться роботи з облаштування інженерних мереж водопроводу та каналізації, які для потреб мешканців міста буде передано до комунальної власності територіальної громади міста Бориспіль.

Рішенням Бориспільської міської ради № 3619-42-VІ від 01.10.2013 р. було встановлено розмір пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя товариству з обмеженою відповідальністю «ПІК-1952» при здійсненні будівництва офісно-складського комплексу по вул. Тельмана, 49 (І-ша черга будівництва) у м. Борисполі - 5 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

25.10.2013 р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору № 86/11 від 11.02.2011 р., якою Розділи 2 та 3 та п. 4.1 договору викладені в новій редакції. Розділ 3 викладено в наступній редакції: « 3.1. Замовник сплачує грошові кошти у розмірі 889,52 тис. грн. згідно з Розрахунком пайової участі замовників у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя до місцевого бюджету.

Як вбачається з Розрахунку розміру пайової участі до договору № 86/11 від 11.02.2011 р., розмір пайової участі (пайовий внесок (5%) у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя при здійсненні будівництва офісно-складського комплексу по вул. Тельмана,49 (І черга будівництва) становить 889,52 тис. грн.

Згідно з ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, 25.10.2013 р. сторонами в належній формі відповідно до вимог ст. 654 ЦК України було змінено п. 3.1. договору № 86/11 та визначено, що розмір пайової участі замовника становить 889520,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як вже зазначалося, відповідно до п. 1.1. договору Замовник зобов`язується сплатити кошти Виконкому в розмірі та на умовах, встановлених цим договором, або додатковими угодами до нього.

Таким чином, зобов`язанням відповідача за договором № 86/11 є сплата до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у розмірі 889520 грн.

Відповідач 25.10.2013 р. перерахував до місцевого бюджету м. Бориспіль 889520 грн. з призначенням платежу «пайова участь відповідно до договору від 25.10.20013 р. № 86/11», що підтверджується платіжним дорученням № 262 від 25.10.2013 р., листом відповідача № 12-31-4475 від 29.10.2013 р. та довідкою № 01-24/321 від 29.10.2013 р. фінансового управління виконавчого комітету Бориспільської міської ради.

Як вже зазначалося, позивачем на підставі п. 5.1 договору № 86/11 за період з 22.04.2013 р. по 20.10.2013 р. нараховано відповідачу пеню у сумі 305995,00 грн., яку він просить суд стягнути на користь місцевого бюджету м. Бориспіль. Пеню нараховано з 22.04.2013 р. по 01.10.2013 р. на суму 1779041,00 грн. та за період з 01.10.2013 р. по 20.10.2013 р. на суму 889520,00 грн.

Пунктом 5.1 договору № 86/11 сторони передбачили, що у разі невиконання або прострочення строків сплати пайового внеску замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми коштів за кожну добу прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що 21.11.2013 р. відповідачем за первісним позовом було направлено на адресу позивача за первісним позовом лист № 21-11/2013, до якого додано два примірника додаткової угоди до договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бориспіль № 86/11 від 11.02.2011 р., зміст якої полягав у внесенні змін до пункту 5.1. договору з моменту його укладення та викладенні пункту в наступній редакції: « 5.1. За несвоєчасну оплату замовником пайового внеску, виконком має право вимагати від замовника сплати пені у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».

Листом № 12-31-5097 від 06.12.2013 р. відповідач за зустрічним позовом відмовився від внесення змін до договору, запропонованих позивачем.

В зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом, посилаючись на те, що сторони не досягли згоди щодо зміни умов договору, згідно з ч. 4 ст. 188 ГК України просить суд змінити умови договору № 86/11 від 11.02.2011 р., а саме, пункт 5.1. викласти у новій редакції з моменту укладення договору: « 5.1. За несвоєчасну оплату замовником пайового внеску, виконком має право вимагати від замовника сплати пені у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».

Вказана зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, пунктом 5.1 договору № 86/11 сторони передбачили, що у разі невиконання або прострочення строків сплати пайового внеску замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми коштів за кожну добу прострочення.

Відповідно як до Закону України «Про планування і забудову територій» (ст. 27-1) так і до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (ст. 40) відповідальність сторін є істотною умовою договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Водночас, законом не визначено розмір штрафних санкцій, що застосуються у разі порушення умов договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Згідно з п. 8.3 Порядку залучення та розрахунку розміру пайової участі у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя, затвердженого рішенням Бориспільської міської ради Київської області № 5493-48-V від 03.03.2009 р., із змінами, внесеними рішенням Бориспільської міської ради Київської області № 1562-19-VІ від 20.12.2011 р., у разі невиконання або прострочення строків пайової участі єдиним платежем або відповідно до графіку, замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми коштів за кожну добу прострочення.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідно до якої розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені , штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Отже, Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не поширює свою дія на порядок нарахування та сплати пені за несвоєчасну сплату платежів до бюджетів усіх рівнів.

Частиною 3 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно з ч. 10 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Відповідно до п. 1.4 договору № 86/11 кошти, що вносяться замовником для створення і розвиту інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, надходять шляхом сплати певної суми коштів на рахунок цільового фонду соціально-економічного та культурного розвитку міста (міський бюджет ).

Таким чином, оскільки відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пайовий внесок сплачується до бюджету населеного пункту, в даному випадку до міського бюджету, то положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не поширюють свою дію на порядок нарахування та сплати пені за порушення строків сплати вказаного платежу.

Отже, зустрічна позовна заява задоволенню не підлягає.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, оскільки розмір пені за прострочення сплати пайового внеску законом не визначено, а передбачений частиною 6 статті 231 ГК України розмір відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами, то суд дійшов висновку, що, в даному випадку, пеня за невиконання або прострочення строків сплати пайового внеску розраховується виходячи з розміру, передбаченого сторонами в п. 5.1. договору, а саме 0,1 відсотка від нарахованої суми коштів за кожну добу прострочення.

Так, позивач за первісним позовом на підставі п. 5.1. договору просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню у сумі 305995,00 грн., що нарахована з 22.04.2013 р. по 01.10.2013 р. на суму 1779041,00 грн. та за період з 01.10.2013 р. по 20.10.2013 р. на суму 889520,00 грн.

При цьому, позивачем невірно визначено дату початку періоду прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати пайового внеску.

Як вже зазначалось, зобов`язання зі сплати пайового внеску виникло у відповідача лише після визначення його розміру, тобто після укладення 23.09.2013 р. додаткової угоди до основного договору, а тому відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання зі сплати до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (пайового внеску) лише з 24.09.2013 р.

Як встановлено господарським судом, зобов`язанням відповідача за договором № 86/11 є сплата до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у розмірі 889520 грн.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом на прострочену заборгованість у сумі 889520,00 грн. за період з 24.09.2013 р. по 20.10.2013 р. (заявлена позивачем дата закінчення періоду нарахування), сума пені становить 24017,04 грн.

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача 305995,00 грн. пені підлягає частковому задоволенню у сумі 24017,04 грн.

Витрати по сплаті судового збору за первісним позовом відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК-1952» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Тельмана, буд. 49, код 33870158) на користь місцевого бюджету міста Борисполя 24017,04 грн. (двадцять чотири тисячі сімнадцять грн. 04 коп.) пені.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК-1952» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Тельмана, буд. 49, код 33870158) на користь виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 72, код 33003375) 480,34 грн. (чотириста вісімдесят грн. 34 коп.) судового збору.

2 . В іншій частині первісного позову відмовити.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Головуючий Рябцева О.О.

Суддя Бабкіна В.М.

Суддя Конюх О.В.

Рішення підписано 21.05.2014 р.