Постанова

від 03.07.2014 по справі 911/4758/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2014 р. Справа№ 911/4758/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від Виконкому Бориспільської міськради: Жарий О.К. - дов. від 01.04.2013 року № 12-27-1292

від ТОВ „ПІК-1952": Конашевич Т.А. - дов. від 30.10.2013 року б/н

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІК-1952" на рішення господарського суду Київської області від 06.05.2014 року

у справі № 911/4758/13 (головуючий суддя Рябцева О.О., Бабкіна В.М., Конюх О.В.)

за позовом Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (м. Бориспіль Київської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІК-1952" (м. Бориспіль Київської області)

про стягнення 305 995 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІК-1952" (м. Бориспіль Київської області)

до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (м. Бориспіль Київської області)

про внесення змін до умов договору

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області звернувся Виконавчий комітет Бориспільської міської ради Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІК-1952" про стягнення з відповідача з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь місцевого бюджету міста Борисполя пені в сумі 305 995 грн. за прострочення терміну сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної структури міста Борисполя.

Ухвалою від 14.01.2014 року господарський суд Київської області прийняв для сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 911/4758/13 зустрічну позовну заяву ТОВ „ПІК-1952" до Виконкому Бориспільської міської ради Київської області про зміну умов договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Бориспіль від 11.02.2011 року № 86/11, укладеного між сторонами по справі, а саме викладення у новій редакції п. 5.1 договору з моменту укладення договору: „5.1 За несвоєчасну оплату „Замовником" пайового внеску, „Виконком" має право вимагати від „Замовника" сплати пені у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.".

Рішенням від 06.05.2014 року господарський суд Київської області первісний позов задовольнив частково. Стягнув з ТОВ „ПІК-1952" на користь місцевого бюджету міста Борисполя 24 017 грн. 04 коп. пені. Стягнув з ТОВ „ПІК-1952" на користь Виконкому Бориспільської міської ради Київської області 480 грн. 34 коп. судового збору. В іншій частині первісного позову відмовив. В задоволенні зустрічного позову відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „ПІК-1952" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 06.05.2014 року по справі № 911/4758/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 року апеляційна скарга ТОВ „ПІК-1952" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 911/4758/13 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Розпорядженням секретаря судової палати від 03.07.2014 року склад судової колегії змінювався.

В судовому засіданні 03.07.2014 року представник відповідача [за первісним позовом] підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник позивача [за первісним позовом] проти вимог апеляційної скарги заперечував.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Згідно з п.п. 5 п. „а" ч. 1 ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

11.02.2011 року між виконавчим комітетом Бориспільської міської ради (виконком) та товариством з обмеженою відповідальністю „ПІК-1952" (замовник) було укладено договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бориспіль № 86/11.

Зазначений договір від 11.02.2011 року № 86/11 укладено відповідно до ст. 27-1 чинного на той час Закону України „Про планування і забудову територій".

Згідно з ч. 2 ст. 27-1 Закону України „Про планування і забудову територій" замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 1.1 укладеного сторонами договору від 11.02.2011 року № 86/11 його предметом є обов`язок замовника взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя при забудови території (далі - пайова участь); Замовник зобов`язується сплатити кошти Виконкому в розмірі та на умовах, встановлених цим договором, або додатковими угодами до нього.

Пунктом 1.3 договору від 11.02.2011 року № 86/11 передбачено, що метою забудови є будівництво офісно-складського комплексу на розі об'їзної дороги Бориспіль - Бровари та продовження вул. Тельмана (далі - об`єкт) на земельній ділянці загальною площею 6,0 га, що надана в оренду відповідно до договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.03.2006 року від 01.04.2009 року, в районі с. Нестерівка в м. Борисполі Київської області.

Відповідно до п. 1.4 договору від 11.02.2011 року № 86/11 кошти, що вносяться замовником для створення і розвиту інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, надходять шляхом сплати певної суми коштів на рахунок цільового фонду соціально-економічного та культурного розвитку міста (міський бюджет).

Згідно з пунктом 4.2 договору від 11.02.2011 року № 86/11 граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію.

Відповідно до частини 3 ст. 27-1 Закону України „Про планування і забудову територій" пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. (ч. 13 ст. 27-1 Закону).

12.03.2011 року, тобто після укладення договору від 11.02.2011 року № 86/11, набрав чинності Закон України „Про регулювання містобудівної діяльності".

Абз. 4 ч. 9 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 27-1 Закону України „Про планування і забудову територій" величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Згідно з ч. 7 ст. 27-1 Закону України „Про планування і забудову територій" граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків.

Пунктом 2.2 чинного на час укладення договору Порядку пайової участі замовника у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя, затвердженого рішенням Бориспільської ради від 03.03.2009 року № 5493-48-V, передбачено, що розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, становить 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення).

Відповідно до п. 3.1 договору від 11.02.2011 року № 86/11 розмір внеску за будівництво офісно-складського комплексу на розі об'їзної дороги Бориспіль-Бровари та продовження вул. Тельмана, що здійснюється замовником визначається відповідно до рішення міської ради від 03.03.2009 року № 5493-48-V „Про затвердження Порядку пайової участі замовника у створені та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя" і становить 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування.

Таким чином, сторонами відповідно до вимог ч. 7 ст. 27-1 Закону України „Про планування і забудову територій" та пункту 2.2. Порядку пайової участі замовника у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя, затвердженого рішенням Бориспільської ради від 03.03.2009 року № 5493-48-V, передбачено у пункті 3.1 договору від 11.02.2011 року № 86/11, що пайовий внесок становить 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування.

Відповідно до ч. 9 ст. 27-1 Закону України „Про планування і забудову територій" розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками.

Ч. 11 ст. 27-1 Закону України „Про планування і забудову територій" передбачено, що істотною умовою договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, зокрема є: розмір пайового внеску; терміни (графік) оплати пайового внеску; відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (ч. 12 ст. 27-1 Закону).

Проте, в договорі від 11.02.2011 року № 86/11 розміру пайового внеску не визначено.

При цьому пунктом 3.2 договору від 11.02.2011 року № 86/11 передбачено, що сторони дійшли згоди, що розмір пайового внеску визначається та оформлюється додатковою угодою до основного договору. Для цього замовнику необхідно звернутися до виконкому та надати позитивний висновок комплексної державної експертизи, загальний кошторис вартості будівництва погоджений управлінням капітального будівництва виконавчого комітету міської ради.

Відповідно до п. 2.2.2 договору від 11.02.2011 року № 86/11 Замовник зобов`язаний в десятиденний термін з дня затвердження проектної документації на будівництво об'єкта містобудування, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт, надати таку проектну документацію до відділу економічної та інвестиційної політики для здійснення розрахунку розміру пайового внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом директора ТОВ „ПІК -1952" від 21.12.2011 року № 8 затверджено проектно-кошторисну документацію по будівництву офісно-складського комплексу в м. Бориспіль, вул. Тельмана, 49 (перший пусковий комплекс).

23.02.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області за № КС08312027931 було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництву офісно-складського комплексу в м. Бориспіль, вул. Тельмана, 49.

02.11.2012 року відповідачем [за первісним позовом] надано позивачу [за первісним позовом] скорегований зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва офісно-складського комплексу в м. Бориспіль, вул. Тельмана, 49 (погоджений управлінням капітального будівництва) для подальшого опрацювання та визначення розміру пайової участі, що підтверджується вхідним штампом виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 02.11.2012 року на супровідному листі відповідача [за первісним позовом], до якого було додано кошторисний розрахунок.

Виконком посилається на те, що листом від 14.11.2012 року № 12-31-5193 ним було повідомлено відповідача [за первісним позовом] про те, що для визначення розміру пайової участі йому необхідно надати кошторис на об`єкт в цілому. Доказів направлення зазначеного листа відповідачу виконкомом суду не надано, а відповідачем факт отримання листа заперечується. Крім того, станом на 14.11.2012 року кошторис на об`єкт в цілому ще не був затверджений.

Отже, відповідачем [за первісним позовом] надано позивачу [за первісним позовом] проектну документацію на будівництво з порушенням п. 2.2.2 договору від 11.02.2011 року № 86/11, водночас, позивачем [за первісним позовом] порушено ч. 5 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з якою у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Наказом від 05.04.2013 року № 1 про перезатвердження проектної документації директора ТОВ „ПІК-1952" було затверджено проект будівництва офісно-складського комплексу в м. Бориспіль, вул. Тельмана, 49.

22.04.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області за № КС143131120649 було зареєстровано декларацію про готовність об`єкта - „Будівництво офісно-складського комплексу в м. Бориспіль, вул. Тельмана, 49, Київська область, 1 черга будівництва" до експлуатації.

17.05.2013 року відповідач [за первісним позовом] надав позивачу [за первісним позовом] копію зареєстрованої в інспекції державного архітектурного будівельного контролю у Київській області декларації про готовність до експлуатації першої черги будівництва офісно-складського комплексу в м. Бориспіль по вул. Тельмана, 49, що підтверджується вхідним штампом виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 17.05.2013 року на супровідному листі відповідача.

Виконком звернувся до відповідача [за первісним позовом] з листом від 29.05.2013 року № 12-31-2108, в якому вказував на порушення відповідачем ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" та необхідність надання додаткових документів для розрахунку пайової участі.

30.07.2013 року відповідач [за первісним позовом] звернувся до позивача [за первісним позовом] з заявою від 28.05.2013 року, в якій просив визначити розмір пайової участі у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури та укласти додаткову угоду до договору від 11 лютого 2011 року № 86/11, при здійсненні будівництва офісно-складського комплексу (перша черга) за адресою: м. Бориспіль по вул. Тельмана, 49. До заяви ТОВ „ПІК-1952" додало документи, в тому числі: копію декларації про початок виконання будівельних робіт від 23.02.2012 року, копію зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, затвердженого наказом від 05.04.2013 року, копію декларації про готовність І черги будівництва.

23.09.2013 року між виконавчим комітетом Бориспільської міської ради (виконком) та товариством з обмеженою відповідальністю „ПІК-1952" (замовник) було підписано додаткову угоду до договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бориспіль № 86/11.

Додатковою угодою від 23.09.2013 року сторонами Розділи 2, 3 та п. 4.1 договору викладені в новій редакції. Розділ 3 викладено в наступній редакції: „3.1. Замовник сплачує грошові кошти у розмірі 1 779,041 тис. грн. згідно з Розрахунком пайової участі замовників у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя до місцевого бюджету.

Як вбачається з Розрахунку розміру пайової участі до договору № 86/11 від 11.02.2011 року, розмір пайової участі (пайовий внесок (10%) у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя при здійсненні будівництва офісно-складського комплексу по вул. Тельмана,49 (І черга будівництва) становить 1 779 041 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що таким чином, лише 23.09.2013 року сторонами на виконання п. 3.2 договору оформлено додаткову угоду до основного договору, якою визначено розмір пайового внеску (1 779 041 грн.).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).

Отже, обов`язок відповідача сплатити пайовий внесок передбачений діючим на час виникнення спірних правовідносин Законом України „Про планування і забудову територій". При цьому, строки сплати та розмір визначаються договором, укладеним виконкомом та замовником з дотриманням вимог зазначеного закону.

Як вже зазначалося, частинами 3, 13 ст. 27-1 Закону України „Про планування і забудову територій", який був чинний на дату укладення договору, передбачено, що пайова участь (внесок) замовника полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів, які сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1 договору від 11.02.2011 року № 86/11 Замовник зобов`язується сплатити кошти Виконкому в розмірі та на умовах, встановлених цим договором, або додатковими угодами до нього.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що зобов`язання зі сплати пайового внеску виникло у відповідача [за первісним позовом] лише після визначення його розміру, який відповідно як до Закону України „Про планування і забудову територій" (ст. 27-1) так і до Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" (ст. 40) є суттєвою умовою договору, а розрахунок величини пайової участі є його невід'ємною частиною.

Згідно з пунктом 4.2 договору від 11.02.2011 року № 86/11 граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки додаткову угоду до основного договору, якою визначено розмір пайового внеску (1 779 041 грн.) укладено 23.09.2013 року, тобто більш ніж через місяць після прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію, то саме з 24.09.2013 року відповідач [за первісним позовом] є таким, що прострочив виконання зобов`язання зі сплати до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (пайового внеску).

Посилання позивача [за первісним позовом] на абз. 4 ч. 9 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" є помилковим з огляду на наступне.

Згідно з п. 7. Розділу V Прикінцеві положення Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року, який набрав чинності 12.03.2011 року, якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

Отже, Прикінцевими положеннями Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено обов`язковість приведення у відповідність із цим Законом укладених до набрання ним чинності договорів лише в частині обсягу сплати пайового внеску, а не строку сплати.

При цьому, обсяг сплати пайової участі замовником будівництва у договорі від 11.02.2011 року № 86/11 відповідає вимогам п. 6 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності".

Пункт 4.1 договору в редакції додаткової угоди від 23.09.2013 року, згідно з яким виконання взятих Замовником зобов'язань за розділом 3 цього договору, полягає у відрахуванні до міського бюджету повної суми коштів до прийняття об'єкта в експлуатацію, але до оформлення майнових прав на об'єкт нерухомого майна, стосується інших черг будівництва, оскільки зазначена додаткова угода підписана після введення першої черги будівництва в експлуатацію.

Місцевий господарський суд правомірно не взяв до уваги посилання відповідача [за первісним позовом] на те, що після укладення додаткової угоди від 23.09.2013 року у нього не виникло зобов`язання зі сплати пайового внеску, оскільки додаткова угода була підписана представником ТОВ „ПІК-1952" ОСОБА_4 з перевищенням наданих йому повноважень, про що листом від 25.09.2013 року було повідомлено виконком.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Статтею 239 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до статті 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довіреності від 12.08.2013 року, ТОВ „ПІК-1952", в особі директора Кокота Сергія Олександровича, даною довіреністю уповноважило адвоката ОСОБА_4 укладати та підписувати додаткові угоди, додатки до договору від 11.02.2011 року № 86/11, а також інші правочини (угоди), доповнення, протоколи, меморандуми.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що оскільки видана ТОВ „ПІК-1952" адвокату ОСОБА_4 довіреність від 12.08.2013 року не містить жодних обмежень щодо повноважень останнього на укладення та підписання додаткових угод і додатків до договору від 11.02.2011 року № 86/11, то додаткова угода від 23.09.2013 року до договору від 11.02.2011 року № 86/11 підписана представником ТОВ „ПІК-1952" ОСОБА_4 без перевищення наданих йому повноважень.

29.09.2013 року відповідач [за первісним позовом] звернувся до позивача [за первісним позовом] з листом № 29/09-2013, в якому просив на найближчій сесії ради розглянути питання про зменшення розміру пайової участі ТОВ „ПІК-1952" у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Борисполя до 5%, посилаючись на те, що товариством проводяться роботи з облаштування інженерних мереж водопроводу та каналізації, які для потреб мешканців міста буде передано до комунальної власності територіальної громади міста Бориспіль.

Рішенням Бориспільської міської ради від 01.10.2013 року № 3619-42-VІ було встановлено розмір пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Борисполя товариству з обмеженою відповідальністю „ПІК-1952" при здійсненні будівництва офісно-складського комплексу по вул. Тельмана, 49 (І-ша черга будівництва) у м. Борисполі - 5 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

25.10.2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору від 11.02.2011 року № 86/11, якою Розділи 2 та 3 та п. 4.1 договору викладені в новій редакції. Розділ 3 викладено в наступній редакції: „3.1. Замовник сплачує грошові кошти у розмірі 889,52 тис. грн. згідно з Розрахунком пайової участі замовників у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя до місцевого бюджету.".

Як вбачається з Розрахунку розміру пайової участі до договору від 11.02.2011 року № 86/11 розмір пайової участі (пайовий внесок (5%) у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя при здійсненні будівництва офісно-складського комплексу по вул. Тельмана,49 (І черга будівництва) становить 889,52 тис. грн.

Згідно з ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що 25.10.2013 року сторонами в належній формі відповідно до вимог ст. 654 ЦК України було змінено п. 3.1. договору від 11.02.2011 року № 86/11 та визначено, що розмір пайової участі замовника становить 889 520 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як вже зазначалося, відповідно до п. 1.1 договору від 11.02.2011 року № 86/11 Замовник зобов`язується сплатити кошти Виконкому в розмірі та на умовах, встановлених цим договором, або додатковими угодами до нього.

Таким чином, зобов`язанням відповідача [за первісним позовом] за договором від 11.02.2011 року № 86/11 є сплата до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у розмірі 889 520 грн.

Відповідач 25.10.2013 року перерахував до місцевого бюджету м. Бориспіль 889 520 грн. з призначенням платежу „пайова участь відповідно до договору від 25.10.20013 року № 86/11", що підтверджується платіжним дорученням від 25.10.2013 року № 262, листом відповідача від 29.10.2013 року № 12-31-4475 та довідкою від 29.10.2013 року № 01-24/321 фінансового управління виконавчого комітету Бориспільської міської ради.

Як вже зазначалося, позивачем на підставі п. 5.1 договору від 11.02.2011 року № 86/11 за період з 22.04.2013 року по 20.10.2013 року нараховано відповідачу пеню у сумі 305 995 грн., яку він просить суд стягнути на користь місцевого бюджету м. Бориспіль. Пеню нараховано з 22.04.2013 року по 01.10.2013 року на суму 1 779 041 грн. та за період з 01.10.2013 року по 20.10.2013 року на суму 889 520 грн.

Пунктом 5.1 договору від 11.02.2011 року № 86/11 сторони передбачили, що у разі невиконання або прострочення строків сплати пайового внеску замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми коштів за кожну добу прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що 21.11.2013 року відповідачем [за первісним позовом] було направлено на адресу позивача [за первісним позовом] лист № 21-11/2013, до якого додано два примірника додаткової угоди до договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бориспіль від 11.02.2011 року № 86/11, зміст якої полягав у внесенні змін до пункту 5.1. договору з моменту його укладення та викладенні пункту в наступній редакції: „5.1. За несвоєчасну оплату замовником пайового внеску, виконком має право вимагати від замовника сплати пені у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня".

Листом № 12-31-5097 від 06.12.2013 р. позивач [за первісним позовом] відмовився від внесення змін до договору, запропонованих відповідачем [за первісним позовом].

В зустрічній позовній заяві ТОВ „ПІК-1952", посилаючись на те, що сторони не досягли згоди щодо зміни умов договору, згідно з ч. 4 ст. 188 ГК України просить суд змінити умови договору від 11.02.2011 року № 86/11, а саме, пункт 5.1 викласти у новій редакції з моменту укладення договору: „5.1. За несвоєчасну оплату замовником пайового внеску, виконком має право вимагати від замовника сплати пені у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».

Відповідно до Закону України „Про планування і забудову територій" (ст. 27-1) і Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" (ст. 40) відповідальність сторін є істотною умовою договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Водночас, законом не визначено розмір штрафних санкцій, що застосуються у разі порушення умов договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Згідно з п. 8.3 Порядку залучення та розрахунку розміру пайової участі у розвитку і створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя, затвердженого рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 03.03.2009 року № 5493-48-V, із змінами, внесеними рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 20.12.2011 року № 1562-19-VІ, у разі невиконання або прострочення строків пайової участі єдиним платежем або відповідно до графіку, замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми коштів за кожну добу прострочення.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до якої розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не поширює свою дія на порядок нарахування та сплати пені за несвоєчасну сплату платежів до бюджетів усіх рівнів.

Частиною 3 статті 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно з ч. 10 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Відповідно до п. 1.4 договору від 11.02.2011 року № 86/11 кошти, що вносяться замовником для створення і розвиту інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, надходять шляхом сплати певної суми коштів на рахунок цільового фонду соціально-економічного та культурного розвитку міста (міський бюджет).

Таким чином, оскільки відповідно до ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" пайовий внесок сплачується до бюджету населеного пункту, в даному випадку до міського бюджету, то положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не поширюють свою дію на порядок нарахування та сплати пені за порушення строків сплати вказаного платежу.

Місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні зустрічного позову.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, оскільки розмір пені за прострочення сплати пайового внеску законом не визначено, а передбачений частиною 6 статті 231 ГК України розмір відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами, то суд дійшов висновку, що, в даному випадку, пеня за невиконання або прострочення строків сплати пайового внеску розраховується виходячи з розміру, передбаченого сторонами в п. 5.1 договору від 11.02.2011 року № 86/11, а саме 0,1 відсотка від нарахованої суми коштів за кожну добу прострочення.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом на прострочену заборгованість у сумі 889 520 грн. за період з 24.09.2013 року (дата прострочення визначена судом) по 20.10.2013 року (заявлена позивачем дата закінчення періоду нарахування), сума пені становить 24 017 грн. 04 коп.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув пеню у розмірі 24 017 грн. 04 коп.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача [за первісним позовом], викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІК-1952" на рішення господарського суду Київської області від 06.05.2014 року по справі № 911/4758/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 06.05.2014 року по справі № 911/4758/13 залишити без змін.

3. Справу № 911/4758/13 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано___7.07.2014 р.__

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім