Постанова

від 18.05.2009 по справі 4/473 (10/475-08)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/473 (10/475-08)

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.05.2009                                                                                           № 4/473 (10/475-08)

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Капацин  Н.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 Від позивача –      не з'явився;

Від відповідача  - Москвічов А.С. (довір. №01-48/252 від 27.01.2009);

Від третьої особи 1 -Наталич А.А. (довір. №31-28020-02-2/15 від 02.07.2008);

Від третьої особи 2 - не з'явився;

Від третьої особи 3 - не з'явився;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

 на рішення Господарського суду м.Києва від 10.03.2009

 у справі № 4/473 (10/475-08) (суддя  

 за позовом                               Державної податкової інспекції в м. Суми

 до                                                   Сумської обласної державної адміністрації

            Міністерство фінансів України

          Головне управління Державного казначейства в Сумській області

          Головне фінансове управління Сумської обласної державної адміністрації

 про                                                   стягнення 775015,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2009р. у справі  № 4/473 (10/475-08)  позов задоволено частково. Стягнуто з Сумської обласної державної  адміністрації  на користь Державного бюджету України 94271грн.36коп. боргу. Стягнуто з Сумської обласної державної адміністрації  на користь Державного бюджету 942грн.72 коп. державного мита, на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр”  59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті частині позову відмовлено.

          Рішення суду першої інстанції грунтується на тому, що кошти, надані відповідачу згідно договору № 14-304/18, укладеного між Міністерством фінансів України  і Виконавчим комітетом Сумської обласної Ради народних депутатів про надання Мінфіном Сумському облвиконкому фінансової допомоги на зворотній основі, підлягають кваліфікації не як поворотна фінансова допомога в контексті  Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а як позичка державного бюджету України, тобто бюджетна позичка.

          Відносини, як зазначає скаржник, які виникли між державою та Сумською обласною державною адміністрацією є бюджетними, до них не застосовується цивільне законодавство і на вимоги про стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України за бюджетною позичкою позовна давність, встановлена Цивільним кодексом України не поширюється.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції  позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва в частині відмови в задоволенні позовних вимог, та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

          В апеляційній скарзі  позивач вказує про те, що на виконання Закону України „Про порядок погашення зобов'язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від  21.12.2000 року №2181-III, державною податковою адміністрацією розроблені інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2001 року №77та Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверджена наказом Державної  податкової адміністрації України від 11.06.2003 року №290, на підставі яких Головне управління Державного казначейства України у Сумській області і нараховує пеню на суму простроченої заборгованості Сумської обласної державної адміністрації.

         Ухвалою Київського апеляційного господарського суду  від 27.04.2009р. розгляд апеляційної скарги Державної податкової інспекції в м. Суми призначено на 18.05.2009р.

         18.05.2009р. в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились:  представник   позивача, третьої особи 2 та третьої особи 3.

        Через канцелярію Київського апеляційного господарського від Державної податкової інспекції в м. Суми (скаржник) надійшло клопотання  про розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника позивача.

       Враховуючи те, що позивач, третя особа 2 та третя особа 3 про розгляд апеляційної скарги 18.05.2009р. повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2009р.) як третій особі 2 так і третій особі 3, колегія суддів, з урахуванням думки інших представників сторін та третьої особи 1  вважає можливим розгляд апеляційної скарги у відсутності позивача та  третіх осіб.

       19 вересня 1994 року Міністерство фінансів України і Виконавчий комітет Сумської обласної Ради народних депутатів уклали договір №14-304/18 про надання Мінфіном Сумському облвиконкому фінансової допомоги на зворотній основі у сумі 25600 млн. карбованців підприємствам теплоенергетики, що перебувають у комунальній власності, а також при необхідності використовувати її для кредитування теплоенергетичних підприємств інших міністерств та відомств ( крім Міненерго України) пропорційно постачання ними тепла для потреб житлово-комунального господарства, без права використання цин коштів на споживання та погашення заборгованості перед бюджетом , з оплатою 30 процентів річних.

       Згідно даних Міністерства фінансів України за період з 30.08.1994р. по 27.10.1994р. Сумським облвиконкомом була отримана фінансова допомога у сумі 276000 тис. грн., про що свідчать платіжні доручення.

        Пунктом 1.2 зазначеного договору передбачено повне повернення коштів та нарахованих відсотків до 20 грудня 1994 року.

       При цьому визначено, що у разі невиконання чи несвоєчасного виконання „Облвиконкомом” свого зобов'язання, зазначеного в п. 1.2 договору „Мінфін” має право у безспірному порядку списати відповідну суму коштів з основного поточного рахунку обласного бюджету №01010132401 та з рахунку №749406 позабюджетного фонду, або зменшити на відповідну суму перерахування коштів, передбачених у Державному бюджеті (п. 1.5 договору).

        Відповідно до листа Державного казначейства України від 07.10.2004р. №07-06/2037-8760 та довідки про стан взаємних розрахунків між державним та обласними бюджетами за 1998-2003 роки, починаючи з 1998 року Державним казначейством України проводилось погашення заборгованості минулих років за взаємними розрахунками та короткотерміновими позичками між державним та обласним бюджетами відповідно до законодавчо-нормативних актів, тільки за узгодженням з Міністерством фінансів України.

         Відповідно до п.5.1 договору, Міністерство фінансів України мало право в термін до закінчення дії даного договору врегулювати питання щодо погашення заборгованості в разі її виникнення.

        Листом Міністерства фінансів України до Кабінету Міністрів України від 24.03.2008р. №31-11070-3-8/2184 визнано, що в Державній податковій адміністрації України, Головному контрольно-ревізійному управлінні України   відсутня  інформація про наявність чи відсутність заборгованості.

        Позивач, встановленим законодавством доказів, необхідних для задоволення позову, суду не надав, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором  задоволенню не підлягають.                                                                         

        Задовольняючи позовні вимоги  в частині  стягнення боргу місцевий господарський суд виходив з того, що кошти надані Сумському облвиконкому згідно з договором №14-304/18 від 19.09.1994р. підлягають кваліфікації не як поворотна фінансова допомога, а як позичка державного бюджету України.

         З таким висновком колегія суддів не погоджується з огляду на те, що           заявлені позовні вимоги  Державної податкової інспекції в м. Суми про стягнення  основного боргу по фінансовій допомозі, боргу по нарахованим відсоткам  по фінансовій допомозі та боргу по нарахованій пені за прострочення зобов'язання по фінансовій допомозі грунтуються на правовідносинах, що виникли на підставі господарського договору №14-304/18 „Про надання  Міністерством фінансів України фінансової допомоги на зворотній основі” , яким зокрема сторони погодили забезпечення повного повернення коштів з оплатою 30 процентів річних.

       Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

          Як зазначалась вище п.1.2 договору сторони погодили  повернення коштів з оплатою 30 процентів річних, що в свою чергу не може розцінюватиь як бюджетні відносини.

          Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає що вимога позивача щодо стягнення суми пені не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як зазначає позивач, нарахування пені здійснюється у відповідності до інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №290 від 11.06.2003р.

          Однак зазначену інструкцію до даних правовідносин  застосовано бути не може, оскільки спірний договір укладено 19.09.1994р., а інструкція, згідно якої позивач просить стягнути пеню, затверджено в 2003 році.

          Згідно зі ст.5 Цивільного кодексу України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

           За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що  рішення Господарського суду міста Києва  по справі № 4/473 (10/475-08)   від 10.03.2009р. підлягає скасуванню.

         Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу    Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва  від 10.03.2009р.  у справі № 4/473 (10/475-08)  скасувати.

3. В позові відмовити.  

4. Матеріали справи № 4/473 (10/475-08) повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 25.05.09 (відправлено)