Постанова

від 26.01.2007 по справі 20-11/075

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-11/075

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

25 січня 2007 року  

Справа № 20-11/075

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря В.І.,

суддів                                                                      Щепанської О.А.,

                                                                                          Горошко Н.П.,

за участю представників сторін:

позивача, Кремер Олена Анатоліївна, довіреність №  4   від 06.04.06,  Севастопольське об'єднання по профілактичній дезинфекції;

         Булигін Євген Миколайович, довіреність №  б/н   від 17.07.06,  Севастопольське об'єднання по профілактичній дезинфекції;

відповідача, Михайлова Наталія Володимирівна, довіреність №  12   від 05.01.07,  Державне комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16";

третіх осіб, Червінська Олеся Михайлівна, довіреність №  06/43-1.1   від 09.01.07,  Ленінська районна державна адміністрація міста Севастополя;

                  Червінська Олеся Михайлівна, довіреність №  80/29-1.1   від 12.01.07,  Управління житлово-комунального господарства Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя;

розглянувши апеляційну скаргу Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Дмитрієв В.Є.) від 17.11.2006 у справі №20-11/075

за позовом           Севастопольського об'єднання по профілактичній дезинфекції (пл. Пірогова, 6-а, місто Севастополь,99003)

до           Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" (пр. Ген. Острякова, 149, місто Севастополь,99055)

  треті особи: Ленінська районна державна адміністрація міста Севастополя (майд. Повсталих, 6, місто Севастополь,99008)

Управління житлово-комунального господарства Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя (майд. Повсталих, 6, місто Севастополь,99008)

про стягнення заборгованості в сумі 20991,67 грн.

                                                           ВСТАНОВИВ:

                    Севастопольське об'єднання по профілактичній дезинфекції звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до державного комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16” про стягнення заборгованості в сумі 20991,67 грн.

Ухвалою від 15.06.06 суд залучив до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Ленінську районну державну адміністрацію міста Севастополя.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору № 60 від 01.01.2005.

Відповідач позовні вимоги не визнав за мотивами, що Ленінською районною державною адміністрацією міста Севастополя не було профінансовано державне комунальне підприємство „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16”  для погашення заборгованості за договором № 60 від 01.01.2005.

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17.11.2006 (суддя Дмитрієв В.Є.) позов задоволено.

                    З державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" на користь Севастопольського об'єднання по профілактичній дезинфекції стягнуто основну заборгованість у розмірі 18069,65грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 180,67грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 101,57 грн.

Не погодившись з вказаним судовим актом, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати.

                    Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджені матеріали, докази та обставини справи. Крим того, на думку відповідача, рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Детальніше доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї від 05.12.2006.

                    З заперечення на апеляційну скаргу слідує, що позивач з її доводами не згоден, вважаючи рішення повністю законним та обґрунтованим.

У зв'язку з неможливістю брати участь у  судовому процесі 11.01.2007, розпорядженням керівництва суду у складі судової колегії суддю СотулаВ.В. було замінено на суддю Плута В.М.

Представником відповідача у судовому засіданні було заявлене клопотання про зупинення провадження у справі.

Судова колегія відхилила заявлене клопотання так як вважає можливим розглянути справу по суті.

У зв'язку з неможливістю брати участь у  судовому процесі 25.01.2007, розпорядженням керівництва суду у складі судової колегії суддю Плута В.М було замінено на суддю Щепанську О.А.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

01.01.2005 між державним комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" та Севастопольським об'єднанням по профілактичній дезинфекції було укладено договір № 60 про надання послуг профілактичної дезинфекції.

Відповідно до пункту 3.1 договору загальна вартість робіт по ньому складає 14142,95 грн.

У відповідності з пунктом 3.6 договору Платник перераховує Заказнику дотацію, яку направлено на компенсацію поточних витрат на проведення дератизаційних та дезінсекційних робіт у 2005 році, по мірі надходження бюджетних коштів.

          01.04.2005 між сторонами підписано угоду про внесення змін в договір № 60 від 01.01.2005, відповідно до пункту 3.1 якого загальна вартість робіт по договору за період з 01.04.2005 по 31.12.2005 складає 42428,86 грн.

01.06.2005 між державним комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" та Севастопольським об'єднанням по профілактичній дезинфекції підписано угоду про внесення змін до договору № 60, у якому пункт 3.1 вказує, що вартість робіт по договору оцінюється згідно з розміром дотації. Яка направляється на компенсацію поточних витрат на проведення дезінсекційних робіт в 2005 році, по мірі надходження бюджетних коштів.

01.08.2005 між сторонами підписана угода про внесення змін в договір № 01.01.2005, відповідно якого вартість робіт по договору з 01.08.2005 по 31.12.2005 складає14647,61 грн. у тому числі по дератизації –9647,75 грн., по дезінсекції з 01.08.2005 по 31.10.2005-499,86 грн.

01.11.2005 між державним комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" та Севастопольським об'єднанням по профілактичній дезинфекції підписано угоду про внесення змін до договору № 60, пунктом 1 якого передбачено, що роботи по договору № 60 від 01.01.2005 „у зв'язку з недостатнім бюджетним фінансуванням” зупинені на період з 01.11.2005 по 31.12.2005.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга державного комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16”  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку визнається зобов'язанням. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов договору, відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що хоча роботи, виконувані позивачем, і не були призначені безпосередньо для відповідача та були спрямовані на задоволення суспільних інтересів у сфері санітарного й епідемічного благополуччя населення міста Севастополя, єдиним приводом, який спонукав позивача до виконання робіт, було саме замовлення цих робіт відповідачем і укладення відповідного договору.

З матеріалів справи вбачається, що діяльність позивача належить до категорії підприємницької, та не є благодійною і здійснюється на основах госпрозрахунку та самооплатності, без договору, винятково за власною ініціативою позивач не розпочав би виконання цих робіт.

Договір є оплатним та, незалежно від інших умов, припускає оплату робіт, виконаних позивачем, за цінами, які погоджені сторонами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 511 Господарського кодексу України зобов'язання не породжує обов'язків для третіх осіб. Тобто, при укладанні договору сторони не могли розраховувати на те, що оплату за виконані роботи буде здійснювати третя особа, яка не є стороною за договором. У будь-якому разі відповідно до вимог наведеної вище статті 528 Цивільного кодексу України у разі невиконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

З огляду на бездіяльність відповідача в період, що пройшов після укладання договору, судова колегія вважає його поведінку недобросовісною.

Державне комунальне підприємство „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16”, посилаючись на те, що воно не має обов'язку оплатити виконані по його замовленню роботи до того, поки він не одержить відповідну дотацію з бюджету, відповідач, у той же час не вжив заходів до витребування бюджетних коштів від їхнього розпорядника.

Сукупність зазначених приписів закону та фактичних обставин дають апеляційному суду підстави вважати, що обов'язок з оплати виконаних робіт має нести відповідач.

Щодо посилань відповідача на те, що виконання Севастопольським об'єднанням по профілактичній дезинфекції робіт у листопаді 2006 року відбувалося поза межами договору № 60 від 01.01.2005, оскільки відповідно до додаткової угоди від 01.11.2005 сторони домовилися припинити виконання робіт за договором, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 4 додаткової угоди від 01.11.2005 ця додаткова угода набуває чинності з моменту підписання її сторонами. Проект цієї додаткової угоди був направлений позивачем державному комунальному підприємству „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16”  відповідно листа № 238 від 01.11.2005.

Як вбачається з листа № 2305 від 12.11.2005 відповідач відмовився від підписання зазначеної додаткової угоди.

Однак, листом № 2358 від 25.11.2005 відповідач відкликав лист № 2305 від 12.11.2005 та направив на адресу позивача підписану угоду про зупинення робіт від 01.11.2005. Останній лист зареєстрований канцелярією Севастопольського об'єднання по профілактичній дезинфекції 28.11.2005 за вх. № 443.

Направлення підписаної угоди (лист № 2358 від 25.11.2005) відповідно до статті. 645 Цивільного кодексу України слід розглядати як нову пропозицію (оферту), адресовану відповідачем позивачеві. Позивач не заперечує обов'язковості даної додаткової угоди й посилається на неї в обґрунтування своїх вимог.

Господарським судом правильно встановлено, що датою набуття чинності зазначеної додаткової угоди слід вважати не дату, зазначену в її тексті - 01.11.2005, а дату згоди позивача прийняти нову оферту. Такою датою господарський суд вважає дату підписання акту приймання виконаних робіт за листопад 2005 року.

На підставі наведеного, судова колегія дійшла висновку, що роботи, які були виконані позивачем в листопаді 2005 року, підпорядковуються умовам договору № 60 від 01.01.2005.

З пояснень третьої особи вбачається, що відповідач отримував бюджетну дотацію протягом 2005 року.

Не заперечуючи факту отримання дотації, відповідач разом з тим посилається на те, що під час перерахування коштів не було визначено цільове їх призначення - за винятком суми, що була перерахована у грудні 2005 року і яку відповідач у повному обсязі перерахував позивачеві.

Однак, відсутність вказівки на цільове призначення коштів також не було перешкодою для використання їх на оплату робіт з профілактичної дезінфекції.

Враховуючи дану обставину, а також те, що державне комунальне підприємство „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16”  не вживало будь-яких заходів для отримання додаткових сум дотацій з бюджету, судова колегія вважає можливим стягнути з нього суму основного боргу.

Приймаючи до уваги наведені обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Севастополя  ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Керуючись статею 101, частиною 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                           ПОСТАНОВИВ:          

                    Апеляційну скаргу державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" залишити без задоволення.

                    Рішення господарського суду міста Севастополя від 17.11.2006 у справі № 20-11/075 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  В.І. Гонтар

Судді                                                                                О.А. Щепанська

                                                                                Н.П. Горошко