Рішення

від 11.06.2009 по справі 24/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/124

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.06.09 р.                                                                                                       Справа № 24/124                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої   

При секретарі судового засідання  Зеленевій Т.М.

Представників сторін:

від позивача: Тромса Є.В., довіреність № 1 від 08.01.2009 р., паспорт серія СО 314032, виданий Московським РУГУ МВС України в місті Києві 28.12.1999 р.

від відповідача: Михайлов В.Г., довіреність б/н від 14.09.2004 р., паспорт серія ВА 765647, виданий Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області    16.07.1997 р.  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м. Київ

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Донтехстрой”,           м. Донецьк

про стягнення 88 048 грн. 92 коп.

СУТЬ СПОРУ:               

Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донтехстрой”, м. Донецьк про стягнення боргу за договором фінансового лізингу № 231 від 10.04.2007 р. в розмірі 88 048,92 грн., в тому числі            83 737,50 грн. - основного боргу, 3 154,70 грн. – пені, 897,43 - індексу інфляції,         259,29 грн. -  3% річних від суми боргу.   

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу № 231 від 10.04.2007 р., замовлення на ТЗ № 231/0012 від 10.04.2007 р., план лізингу № 231/001 від 10.04.2007 р., зміни до плану лізингу № 231/001 від 25.06.2007 р., зміни до плану лізингу № 231/001 від 13.09.2008 р., акт приймання-передачі ТЗ № 231/001 від 25.06.2007 р., замовлення та ТЗ № 231/001 від 04.06.2007 р., план лізингу № 231/002 від 04.06.2007 р., зміни до плану лізингу № 231/002 від 17.07.2007 р., зміни до плану лізингу № 231/002 від 14.09.2008 р., що є додатками до договору фінансового лізингу, видаткову накладну № РА-1000251 від 19.07.2007 р., довіреність серія ЯОЕ № 163924 від 17.07.2007 р., лист-повідомлення № 231 ФЛ від 05.03.2009 р. та докази його відправки, розрахунок позовної суми.

В ході розгляду справи позивач надав заяву про збільшення суми позовних вимог та просить стягнути з відповідача 147 711, 21 грн., з яких заборгованість по сплаті платежів у розмірі 139 446,20 грн., 6 548,96 грн. – пеня, 897,43 грн. – збитки від інфляції, та 3% річних у сумі 818,62 грн.

Відповідач збільшені позовні вимоги визнав, що зафіксовано протоколом судового засідання від 11.06.2009 р., надав відзив на позовну заяву, яким просив поставити питання перед позивачем про укладення мирової угоди щодо погашення заборгованості лізингових платежів із складанням графіку погашення заборгованості.

Разом з тим, дана позиція не підтверджена нормами права, оскільки суд нормами Господарського процесуального кодексу наділений повноваженнями щодо затвердження мирової угоди по справам, в яких сторони досягли згоди з певних питань.

Відповідач надав клопотання про надання розстрочки по сплаті заборгованості на 18 місяців у зв'язку із складним фінансовим становищем на підприємстві, яке обумовлено фінансовою кризою у країні, різким скороченням об'ємів виконаних робіт, підвищенням курсу валют та інше.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (далі лізингодавець) та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 231 від 10.04.2007 р., який підписаний обома сторонами. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Відповідно до п. 1.1. Договору лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності з замовленням на транспортний засіб.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона передає другій стороні у користування майно на певний строк і за встановлену плату.

Позивачем на підставі замовлень на транспортний засіб № 231/001 від 10.04.2007 р., № 231/002 від 04.06.2007 р., були надані транспортні засоби – Камаз 65115-018 та Екскаватор колісний НМК-200W2.

Відповідно до п. 4.5. договору після надання транспортного засобу лізингоодержувачі на дату надання сторони підписують акт прийому – передачі транспортного засобу.

Факт передачі підтверджено актом приймання – передачі транспортних засобів    № 231/001 від 25.06.2007 р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯОЕ № 163924 від 17.07.2007 р.

Відповідно до умов вказаного договору план лізингу є додатком до договору в якому визначається строк лізингу, розмір лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів та інші умови.

На виконання умов договору фінансового лізингу, сторонами договору було підписано план лізингу № 231/001 від 10.04.2007 р. зміни до плану лізингу № 231/001 від 25.06.2007 р. № 231/001 від 13.09.2008 р., план лізингу № 231/002 від 04.06.2007 р., зміни до плану лізингу № 231/002 від 17.07.2007 р., № 231/002 від 14.09.2008 р.  

Згідно з п. 5.1. договору за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір і строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках.

Відповідно до п. 5.5. договору лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причини пошкодження транспортного засобу або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини лізингоодержувача.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором майнового найму (лізингу), тому відносини, що виникають у зв'язку з договором лізингу регулюються нормами статей 806-809 Цивільного кодексу України, статей Закону України “Про фінансовий лізинг”.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” (далі Закону) лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Заборгованість з лізингових платежів по строку оплати з 20.02.2009 р. по 20.05.2009 р. (за планами лізингу) становить 139 446,96 грн. за планами лізингу.

Також позивач просить стягнути пеню в сумі 6548,96 грн. за період з 20.02.2009 р. по 20.05.2009р. Позивачем надані докази несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання у спірний період.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.2. договору при порушенні лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, та/або інших платежів, передбачених цим договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки.  

Відповідно до ст.ст. 216 –218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Позивачем в ході розгляду справи надано розрахунок пені з урахуванням подвійної облікової ставки Національного Банку України, що відповідає приписам діючого законодавства.

Пеня в розмірі 6 548, 96 грн. нарахована відповідно до діючого законодавства і підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просять стягнути з відповідача 897,43 грн. - індексу інфляції та           818,62 грн. - 3% річних.    

Вказані суми нараховані відповідно до діючого законодавства і підлягають стягненню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом розглянуто клопотання відповідача про надання розстрочки по сплаті заборгованості на 18 місяців.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання саме на цей строк.

Враховуючи доводи, наведені відповідачем, також виходячи з інтересів двох сторін, суд вважає, що клопотання відповідача підлягає задоволенню частково, а саме на 12 місяців.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

          В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

           На підставі ст. ст. 526, 527, 625, 806 – 809 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,  Закону України „Про фінансовий лізинг”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донтехстрой”, м. Донецьк про стягнення      147 711 грн. 21 коп., - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донтехстрой”, м. Донецьк (83121, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 299, ЄДРПОУ 33200074, п/р 2600138825 у Київському відділенні ДОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м. Київ (03035, м. Київ,            вул. Сурікова, 3, ЄДРПОУ 32774741, п/р 26003030836400 в АКІБ “УКРСИББАНК”,             м. Харків, МФО 351005): 139 446 грн. 20 коп. – боргу; 6 548 грн. 96 коп. – пені;                                    897 грн. 43 коп. – індексу інфляції; 818 грн. 62 коп. – 3% річних.

Розстрочити виконання рішення господарського суду № 24/124 від 11.06.2009 р. на 12 місяців: з 22.06.2009 р. по 22.05.2010 р. рівними частинами по 12 309 грн. 27 коп., у червні 2010 р. – 12 309 грн. 24 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донтехстрой”, м. Донецьк (83121, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 299, ЄДРПОУ 33200074, п/р 2600138825 у Київському відділенні ДОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м. Київ (03035, м. Київ,            вул. Сурікова, 3, ЄДРПОУ 32774741, п/р 26003030836400 в АКІБ “УКРСИББАНК”,             м. Харків, МФО 351005): 1 447 грн. 11 коп. – державного мита; 312 грн. 50 коп. – витрати на інформарційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його підписання.

Повний текст рішення підписано 11.06.2009 р.

               Суддя