Рішення

від 15.05.2014 по справі 911/736/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2014 р. Справа № 911/736/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корма України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерзерноторг» про стягнення 315 967, 24 грн. за участю представників:

позивача:Бернацький А.В. відповідача:Котов О.Б., Сатирь Л.В.

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 315 967, 24 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 375/П/15 від 15.11.2013 р, з яких: 306 748, 00 грн. - основного боргу, 6 992, 17 грн. - пені, 1 613, 57 грн. - 3 % річних та 613, 50- інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за переданий товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.03.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 24.03.2014 р.

21.03.2014 р. через канцелярію господарського чуду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вих. № 12- Ю від 20.03.2014 р. (вх. № 5085/14 від 21.03.2014 р.), у якому останній заперечує проти задоволення позову.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання вих. № 14-Ю від 24.03.2014 р. (вх. № 5264/14 від 24.03.2014 р.) про залучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.03.2014 р. судом, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 14.04.2014 р.

01.04.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 27.03.2014 р. (вх. № 5915/14 від 01.04.2014 р.) про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якого відповідачем було частково погашено заборгованість на суму 69 496, 00 грн.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв вищезазначене клопотання про уточнення розміру позовних вимог до розгляду, яке за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Таким чином, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 253 287, 79 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 375/П/15 від 15.11.2013 р., з яких: 237 252, 00 грн.- основного боргу, 10 359, 47 грн. - пені, 2 390, 66 грн. - 3 % річних та 3 285, 66- інфляційних втрат.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання вих. № 15-Ю від 11.04.2014 р. (вх. № 6840/14 від 14.04.2014 р.) про зупинення провадження у справі у зв'язку з наявністю кримінального провадження № 12014110230000226.

В силу недоведеності відповідачем наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені в ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, а саме: в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави, суд відмовляє у задоволенні поданого відповідачем клопотання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2014 р., за клопотанням представника відповідача, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/736/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 15.05.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання позивача та неналежним виконанням ним вимог суду.

Присутній у судовому засіданні 15.05.2014 р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з урахуванням поданого ним клопотання б/н від 27.03.2014 р. (вх. № 5915/14 від 01.04.2014 р.) про уточнення розміру позовних вимог, просив суд його задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у його відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 15.05.2014 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

15.11.2013 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 275/П/15, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти продукти переробки олійних та зернових (далі-товар).

Відповідно до п. 2.2 договору загальна кількість товару складається із суми кількості товару в підписаних Специфікаціях.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що найменування товару, вартість за одиницю товару та загальна вартість партії товару вказується у Специфікації.

Згідно з п. 2.4 договору ціна товару визначена сторонами договору є звичайною.

Відповідно до п. 2.5 договору відповідач оплачує вартість партії товару на умовах встановлених даним договором шляхом перерахування 100 % вартості партії товару, що відвантажується, на розрахунковий рахунок позивача на протязі 14-ти банківських днів після отримання відповідачем рахунку, видаткової та податкової накладних.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що позивач проводить передачу товару партіями на умовах поставки (згідно Інкотермс-2000) вказаних у Специфікації, яка підписується на кожну партію товару і являється невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.п. 3.1.1 договору поставка товару здійснюється в об'ємах та в строки вказані в Специфікації.

Відповідно до п. 3.2 договору датою отримання товару відповідачем є дата підписання сторонами видаткової або товарно-транспортної накладної та передачі документів на товар, вказаних в п. 2.5, п. 5.2 договору.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що під час передачі товару позивач зобов'язаний передати відповідачу оригінали рахунку-фактури, видаткову та податкову накладні на товар, а відповідач зобов'язаний прийняти товар та підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару.

Згідно з п. 4.1 договору договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до п. 5.2 договору товар вважається відвантаженим позивачем та прийнятим відповідачем: за якістю- у відповідності до вимог по якості, вказаних у Специфікації; за кількістю - на підставі даних, що вказані у видатковій накладній і підписані позивачем та відповідачем.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що у випадках порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену договором та чинним в Україні законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з п. 6.3 договору у випадку порушення строків оплати поставленого товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

15.11.2013 р. між сторонами підписана Специфікація № 1 до договору купівлі-продажу № 275/П/15 від 15.11.2013 р., відповідно до якої визначено найменування, одиниця виміру, кількість та ціна за одиницю товару. Сума Специфікації № 1 до договору купівлі-продажу № 275/П/15 від 15.11.2013 р. складає 340 000, 00 грн.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 275/П/15 від 15.11.2013 р. позивач по видаткових накладних № 689 від 15.11.2013 р. на суму 60 350, 00 грн., № 690 від 19.11.2013 р. на суму 59 568, 00 грн., № 694 від 21.11.2013 р. на суму 67 932, 00 грн., № 695 від 22.11.2013 р. на суму 61 880, 00 грн., № 696 від 25.11.2013 р. на суму 57 018, 00 грн. передав відповідачу товар на загальну суму 306 748, 00 грн., а відповідач відповідно до довіреності № 89 від 15.11.2013 р. даний товар отримав.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за переданий позивачем товар за вищезазначеними видатковими накладними не розрахувався, що і стало підставою для звернення останнього до суду. Разом з тим, як вже зазначалось вище, відповідач в ході розгляду справи часткового розрахувався за заборгованість за договором купівлі-продажу № 375/П/15 від 15.11.2013 р на суму 69 496, 00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 1707 від 03.02.2014 р., у зв'язку з чим за відповідачем на момент розгляду справи наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 237 252, 00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Відповідно до ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У своєму відзиві на позовну заяву вих. № 12-Ю від 20.03.2014 р. (вх. № 5085/14 від 21.03.2014 р.) відповідач проти позову заперечив. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що позивачем не було дотримано п. 3.3 договору купівлі-продажу № 275/11/15 від 15.11.2013 р., в частині надання відповідачу під час передачі товару разом з видатковою накладною та рахунком-фактурою відповідної податкової накладної. Відповідач вважає, що оскільки позивачем не була надана податкова накладна на переданий йому товар, то строк оплати його вартості не настав.

Суд, заслухавши пояснення відповідача щодо відзиву на позовну заяву з вищезазначених підстав, зазначає наступне.

Відповідно до абз. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Таким чином, з урахуванням п. 2.5, 3.2, 3.3 договору купівлі-продажу № 275/П/15 від 15.11.2013 р. та наявних у матеріалах справи підписаних сторонами видаткових накладних, суд прийшов до висновку, що строк виконання зобов'язання відповідача щодо сплати вартості переданого позивачем товару за договором настав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 237 252, 00 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, враховуючи, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за отриманий товар в строк встановлений договором, позивач відповідно до п. 6.3 договору купівлі-продажу № 275/П/15 від 15.11.2013 р. просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за період з 06.12.2013 р. по 27.03.2014 р., яка складає 10 359, 47 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судом було перевірено розрахунок пені, зроблений позивачем і встановлено, що він є арифметично невірним, оскільки позивачем було невірно визначено кількість днів прострочення виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу № 275/П/11 від 15.11.2013 р., з урахуванням яких здійснювався розрахунок суми пені.

Таким чином, за розрахунком суду, зробленим за зазначений позивачем період сума пені підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 10 316, 76 грн.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми за період з 06.12.2013 р. по 27.03.2014 р., що складає 2 390, 66 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено розрахунок 3 % річних, зроблений позивачем і встановлено, що він є арифметично невірним, оскільки позивачем було невірно визначено кількість днів прострочення виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу № 275/П/11 від 15.11.2013 р., з урахуванням яких здійснювався розрахунок суми 3 % річних.

Таким чином, за розрахунком суду, зробленим за зазначений позивачем період сума 3 % річних підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 2 380, 80 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму, на яку збільшився розмір основного боргу внаслідок інфляційних процесів, яка за розрахунком позивача за період з 06.12.2013 р. по 27.03.2014 р. складає 3 285, 66 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Судом було перевірено розрахунок суми інфляційних втрат, зроблений позивачем, та встановлено, що сума інфляційних втрат є більшою, ніж заявлена позивачем.

Оскільки в силу ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд не має право виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання заінтересованої сторони, суд прийшов до висновку про те, що вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума інфляційних втрат у розмірі 3 285, 66 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 275/П/11 від 15.11.2013 р., а саме у розмірі 253 235, 22 грн., з яких: 237 252, 00 грн. - основного боргу, 10 316, 76 грн. - пені, 2 380, 80 грн. - 3 % річних та 3 285, 66 грн. - інфляційних втрат.

Разом з цим, позивач у клопотанні б/н від 27.03.2014 р. (вх. № 5915/14 від 01.04.2014 р.) про уточнення розміру позовних вимог просить суд повернути надмірно сплачений судовий збір у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог у розмірі 1 253, 59 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Корма України» надмірно сплачену частину судового збору згідно платіжного доручення № 293 від 18.02.2014 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 911/736/14.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Корма України» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерзерноторг» (08751, Київська область, Обухівський район, село Красна Слобідка, вулиця Леніна, будинок 58, ідентифікаційний код - 36890753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корма України» (08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок 57-А, офіс 12, ідентифікаційний код - 36378889) 237 252 (двісті тридцять сім тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 00 коп. - основного боргу, 10 316 (десять тисяч триста шістнадцять) грн. 76 коп. - пені, 2 380 (дві тисячі триста вісімдесят) грн. 80 коп.- 3 % річних, 3 285 (три тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн. 66 коп. - інфляційних втрат та 6 319 (шість тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 34 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Корма України» (08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок 57-А, офіс 12, ідентифікаційний код - 36378889) з Державного бюджету України 1 253 (одна тисяча двісті п'ятдесят три) грн. 59 коп. надмірно сплаченого судового збору у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог згідно платіжного доручення № 293 від 18.02.2014 р.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 20.05.2014 р.

Суддя Т.В. Лутак