Рішення

від 16.06.2009 по справі 22/127

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/127

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.09                                                                                           Справа№ 22/127

за позовом         Приватного підприємства „Електрокабельпостач”, м.Львів

до відповідача   Приватного підприємства „Мега- клас”, м.Львів

про стягнення    15032,07 грн.

       Суддя  М.Желік

Представники:                                                                                                                                                                                                                                                                                   

від позивача:       не з'явився

від відповідача:   Хом'як Р.Б. - директор

       Суть спору:

        Розглядається справа за позовом Приватного підприємства „Електрокабельпостач”, м.Львів до Приватного підприємства „Мега- клас”, м.Львів про стягнення    15032,07 грн.

       Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 15.05.2009р. ухвалив призначити розгляд справи на 04.06.2009р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено  на 16.06.2009 р.

         Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив.

         Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав  в повному обсязі.

           Представнику відповідача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

            Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  відповідача, господарський суд встановив наступне.

 ПП „Мега-клас” ( надалі відповідач) замовило  у ПП „Електрокабельпостач” (надалі позивач) роботи  по наданню рекламних послуг. Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існували договірні відносини щодо розміщення рекламного зображення  в період з 01.07.2008р. по 31.09.2008 р. вартістю  25305,00 грн.

          Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, згідно підп.1 ч. 1 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є дія та інші правочини. Ст.202 ЦК України визначено, що правочином  є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і за змістом ст.204 ЦК України правочин  є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

          Частиною 1 ст.205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

          Відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

          Отже, фактично між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг в усній формі.

 Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

            Позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином та в повному обсязі, що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних  робіт № ОУ-0000155 від 29.08.2008р.; № ОУ-0000138 від 31.07.2008р., підписаними та скріпленими печатками представниками обох сторін. Відповідач в порушення своїх зобов'язань за виконану роботу розрахувався частково і станом на 14.05.2009р. його заборгованість перед позивачем становить  12870,00  грн.

           Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку  учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання  господарського зобов'язання.

           Відповідно до ст.231 ГК України  штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків  не передбачено законом або договором та згідно поданого розрахунку розмір штрафних санкцій  становить 769,86 грн.

           У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити  суму боргу з врахуванням індексу  інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення  з відповідача 1199,69 грн. інфляційних збитків та 192,52 грн. –3% річних є обгрунтованими  та  підлягають до задоволення.

          Таким чином загальна сума заборгованості  відповідача перед позивачем за виконані  роботи становить 15032,07 грн. і на день прийняття рішення відповідачем не погашена.

          Позивачем 27.01.2009р. на адресу відповідача було надіслано лист-претензію № 04 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 12870,00 грн., яка останнім  залишена без  відповіді та задоволення.           

          Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним  чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Враховуючи наведене, відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення. В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22,43,49,75,82,84,85,115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Мега-клас” (79058 м.Львів, вул.Грінченка 1/99, р/р 26001118864061 в філії АБ „Брокбізнесбанк” м.Львова, МФО 325774, ЗКПО 30276135, ІПН 302761313073, Св.ПДВ 18158848) на користь Приватного підприємства „Електрокабель постач (79035 м.Львів, вул.Трильовського 5/31, р/р 26005049324600 у АКБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, ЗКПО 30337852, ІПН 303378513043) - 12870,00 грн. основного боргу, 1199,69 грн. інфляційних нарахувань, 192,52 грн. –3% річних, 769,86 грн. штрафних санкцій, 150,32 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Желік М.Б.