Рішення

від 14.05.2014 по справі 34/321

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/321 14.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління

активами "І3І ЛАЙФ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

третя особа 2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайран"

про стягнення 30441677,31 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гулевець О.В.

Суддя Пригунова А.Б.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

Від позивача: Атаманюк Т.О. (дов.)

Від відповідача: Іванцова Г.В. (дов)

Від третьої особи-1: Атаманюк Т.О. (дов.)

Від третьої особи-2: не з'явився

У судовому засіданні 14.05.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "І3І ЛАЙФ" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" (відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р. у сумі 30 441 677,31 грн. (у тому числі 23 364 626,99 грн. заборгованості за кредитом, 5 265 249,02 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 3 600 грн. несплаченої комісійної винагороди, 1 595 092,10 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та 213 109,20 - 3% річних).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.09.2010р. (суддя Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 (у складі головуючого судді Кондес Л.О., суддів Калатай Н.Ф., Рябуха В.І.), у справі №34/321 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", стягнуто з ТОВ "Автотранспортне підприємство "Максімус" на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", що діє в інтересах та за рахунок коштів пайового венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Гамма" недиверсифікованого виду закритого типу заборгованість за кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007 у сумі 30 441 677,31 грн., з яких 23 364 626,99 грн. заборгованості за кредитом, 5 265 249,02 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 3600 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди, 1 595 092,10 грн. пені, 213 109,20 грн. - 3% річних.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2013р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайран" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2010 у справі № 34/321 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

В результаті автоматичного розподілу вказана справа була передана для розгляду судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013р. прийнято справу № 34/321 до свого провадження та призначено її до розгляду на 13.11.2013р.

08.11.2013р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" надійшли документи по справі.

13.11.2013р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" надійшли клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, заява про призначення судової експертизи по справі №34/321, заява про залучення до участі у справі третіх осіб та клопотання про витребування доказів по справі.

В судовому засіданні 13.11.2013р. представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" надав суду заяву про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу в судовому засіданні 13.11.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013р. заяву відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" про залучення до участі у справі третіх осіб задоволено частково, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайран", витребувано додаткові докази по справі та відкладено розгляд справи на 11.12.2013р.

11.12.2013р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" надійшли документи по справі.

11.12.2013р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

11.12.2013р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від третьої особи 1 - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надійшли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013р. призначено колегіальний розгляд справи № 34/321.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 11.12.2013 року призначено колегіальний розгляд справи № 34/321 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), суддя Любченко М.О., суддя Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), суддя Любченко М.О, суддя Пригунова А.Б. прийнято до свого провадження справу № 34/321 та призначено розгляд справи на 21.01.2014р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 21.01.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, справу № 34/321 передано на розгляд колегії суддів у складі: Стасюк С.В. (головуючий), суддя Любченко М.О., суддя Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2014р. колегією суддів у складі: Стасюк С.В. (головуючий), суддя Любченко М.О, суддя Пригунова А.Б. прийнято до свого провадження справу № 34/321 та призначено розгляд справи на 25.02.2014р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 18.02.2014р., у зв'язку з виходом судді Гулевець О.В. з відпустки та у зв'язку з великою завантаженістю судді Любченко М.О., справу № 34/321 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), суддя Пригунова А.Б., суддя Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2014р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), суддя Пригунова А.Б., суддя Стасюк С.В. прийнято до свого провадження справу № 34/321, розгляд якої призначено на 25.02.2014р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 25.02.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. на лікарняному, справу № 34/321 передано на розгляд колегії суддів у складі: Стасюк С.В. (головуючий), суддя Любченко М.О., суддя Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2014р. колегією суддів у складі: Стасюк С.В. (головуючий), суддя Любченко М.О., суддя Пригунова А.Б. прийнято справу №34/321 до свого провадження та призначено її розгляд на 01.04.2014р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 01.04.2014р., у зв'язку з виходом судді Гулевець О.В. з лікарняного, справу № 34/321 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), суддя Пригунова А.Б., суддя Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2014р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), суддя Пригунова А.Б., суддя Стасюк С.В. прийнято до свого провадження справу № 34/321 розгляд якої призначено на 01.04.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2014р. відкладено розгляд справи № 34/321 на 15.04.2014р., у зв'язку з ненаданням витребуваних судом документів.

15.04.2014р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" надійшли письмові пояснення з розрахунками позовних вимог та документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014р. відкладено розгляд справи № 34/321 на 14.05.2014р., у зв'язку з ненаданням витребуваних судом документів.

13.05.2014р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" надійшли письмові пояснення по справі.

Представники сторін, які з'явились в судове засідання 14.05.2014р. не заперечили проти розгляду справи без здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. При цьому, представник відповідача усно заявив, що не вбачає необхідності здійснювати фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу за клопотанням поданим відповідачем до суду 13.11.2013р., проте, письмової заяви про відмову від клопотання про здійснення фіксації суду не надав.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги можливість надання сторонами усних заяв та пояснень згідно ст. 22 ГПК України, у судовому засіданні 14.05.2014р. не здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з правління активами "Ізі Лайф" в судовому засіданні 14.05.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" в судовому засіданні 14.05.2014р. позовні вимоги заперечив.

Щодо клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України, що надійшло до суду 11.12.2013р., то суд відхиляє дане клопотання, оскільки залишення позову без розгляду, зокрема на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, є правом, а не обов'язком суду, а застосування пункту 5 частини статті 81 ГПК України можливо лише за наявності певних умов, що встановлюються судом, при цьому, враховуючи наявні в матеріалах справи докази і обставини справи, суд може розглянути дану справу по суті за наявними в ній доказами.

Відповідачем, також 13.11.2013р. було подано клопотання про витребування доказів по справі.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

В своєму клопотанні про витребування доказів по справі, відповідач просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з правління активами "Ізі Лайф" обґрунтований та детальний розрахунок суми позовних вимог; витребувати у Публічного акціонерного товариства "Акціонерний промислово інвестиційний банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з правління активами "Ізі Лайф" оригінали платіжних доручень та розпоряджень на оплату коштів за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р., шляхом оплати розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника (TOB "АТП "Максімус") безпосередньо з відповідних рахунків банку на рахунки контрагентів позичальника, або в інший осіб; оригінали платіжних доручень про оплату відшкодування за відступлення права вимоги по Договору про відступлення права вимоги № 20-0534/2-1 від 30.03.2010 року, витребувати у Головного управління статистики в м. Києві, оригінали документів про фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з правління активами "Ізі Лайф" за 2010 та 2011 роки, а саме: баланс станом на 31 грудня 2010 та 2011 року (форма № 1); звіти про фінансові результати за 2010 та 2011 роки (форма № 2); звіти про рух грошових коштів за 2010 та 2011 роки (форма № 3); звіти про власний капітал за 2010 та 2011 роки (форма № 4).

Однак, суд відмовляє в задоволенні даного клопотання відповідача про витребування доказів, оскільки приймаючи справу №34/321 до свого провадження ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013р., а також неодноразово під час розгляду справи, судом було витребувано у Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" первинні документи, що підтверджують надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" та отримання останнім кредиту у сумі 23 364 626,99 грн.; банківські виписки з позичкового рахунку позичальника про рух коштів на позичковому рахунку позичальника; обґрунтований розрахунок процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р. з посиланням на відповідні пункти договору. Крім того, витребування оригіналів документів про фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з правління активами "Ізі Лайф" за 2010 та 2011 роки не входить до предмету доказування у даній у справі та є недоцільним.

Також, 13.11.2013р. відповідачем, було подано заяву про призначення судової експертизи по справі №34/321, в якій відповідач просить суд призначити почеркознавчу експертизу Договорів про внесення змін від 12.04.2007р. від 05.06.2007р., від 08.10.2007р., від 27.11.2008р., до Договору застави майна № 15-94/17-1319/07 та Договору про внесення змін № 1 віл 27.11.2007р. до Кредитного договору № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р., посилаючись на те, що вказані договори про внесення змін ОСОБА_9 від імені відповідача не підписувались.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проте, суд зазначає, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише письмову форму правочину, в якій його вчинено, а відповідно сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі.

Таким чином, наявність печатки на вищевказаних Договорах про внесення змін є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документу. Крім того, наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами наданими банком, що свідчить про схвалення вказаних договорів.

Окрім того, позивачем заявлено про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р., а не звернення стягнення за Договором застави.

Суд зазначає, що Договір про внесення змін № 1 від 27.11.2007р. до Кредитного договору № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р. на час розгляду даної справи є дійсним та в судовому порядку недійсним не визнавався. Доказів протилежного суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, заява про призначення судової експертизи по справі №34/321 задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд зазначає, що в судовому засіданні, судом було здійснено огляд оригіналів Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р., Договору застави майна №15-94/17-1319/07 від 23.02.2007 року, а також договорів про внесення змін до вказаних договорів.

Крім того, в судовому засіданні 14.05.2014р. представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" заявив усне клопотання про призначення у справі економічної експертизи з метою встановлення дійсного розміру заборгованості за Кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р., яку просить стягнути ТОВ "Компанія з управління активами "І3І ЛАЙФ" з ТОВ "Автотранспортне підприємство "Максімус".

Однак, доказів в підтвердження наявності обставин для проведення економічної експертизи, а також контррозрахунків заборгованості представником відповідача суду не надано. При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні первинні документи, необхідні для встановлення розміру заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р.

У зв'язку із зазначеним, суд відмовляє в задоволенні усного клопотання представника відповідача про призначення економічної експертизи у даній справі.

Представник третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" позовні вимоги підтримав.

Представник третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайран" в судовове засідання 14.05.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом пояснень третя особа не надала.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 14.05.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" (позичальник, відповідач) та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) правонаступником якого є ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (банк, третя особа 1) був укладений Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-555/07 (кредитний договір).

У відповідності до умов Кредитного договору, банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів зобов'язався надати позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 10 400 000 грн. на умовах передбачених цим договором (п. 1.1) зі строком повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 20.02.2010 або 10 днів з моменту отримання письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплати відсотків у визначених договором випадках (п.1.2), а позичальник зобов'язався використати кредитні кошти за цільовим призначенням і у встановлений строк повернути отримані кошти, своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, комісію за управління кредитом у встановленому розмірі, а також виконувати інші зобов'язання передбачені Кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених даним договором, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з відповідних рахунків банку на рахунки контрагентів позичальника, відповідно до цільового призначення кредиту.

Згідно з п. 2.2. Кредитного договору, відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмір 18% річних. Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з відповідного рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком у передостанній робочий день звітного місяця за період попередній даті нарахування та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. У грудні відсотки нараховуються банком 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період попередній даті нарахування по 30 грудня включно та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня місяця.

Відповідно до умов Кредитного договору, за надання фінансового кредиту позичальник протягом трьох робочих днів з дати підписання Кредитного договору одноразово сплачує банку комісійну винагороду в розмірі 500 грн. (ч. 3 п. 2.1), та за управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку щомісячно, до закінчення звітного місяця, комісійну винагороду у розмірі 300 грн. (п. 2.3).

13.03.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) укладено договір про внесення змін № 1 до кредитного договору, відповідно до якого п. 1.3 викладено в наступній редакції: "кредит надається із наступним цільовим призначення: виробничі потреби, а саме: розрахунки з постачальниками, сплата послуг та інші виробничі потреби".

10.07.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого ліміт кредитної лінії збільшено до 23 400 000 грн, а також позичальник зобов'язався протягом 3 робочих днів сплатити банку комісійну винагороду в розмірі 1000 грн. за збільшення ліміту кредитної лінії.

22.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого відсоткова ставка за користування кредитом була зменшена до 15% річних.

27.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) укладено договір про внесення змін до кредитного договору відповідно до якого відсоткова ставка за користування кредитом була встановлена у розмірі 16% річних.

30.12.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) укладено договір про внесення змін до кредитного договору відповідно до якого встановлено, що відсотки за користування кредитом нараховуються банком у передостанній робочий день звітного місяця за період попередній даті нарахування та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. У грудні відсотки нараховуються банком 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період попередній даті нарахування по 31 грудня включно та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня місяця.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, 23.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус", як заставодавцем, та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), як заставодержателем, укладено договір застави майна № 15-94/17-1319/07 з наступними змінами згідно договорів про внесення змін від 12.04.2007, від 05.06.2007, від 10.07.2007, від 08.10.2007, від 22.01.2008, від 27.11.2008, а також договір застави майна № 15-94/17-1684/07, з наступними змінами згідно договорів про внесення змін від 05.06.2007, від 10.07.2007, від 08.10.2007, від 22.01.2008, від 27.11.2008.

У відповідності до п. 1.1 Договорів застави, з урахування винесених змін та доповнень, ці договори забезпечують вимоги заставодержателя, що випливають з Кредитного договору (а також усіх договорів про внесення змін до нього), укладеного між заставодержателем та заставодавцем. Основні умови якого є: розмір кредитної лінії - 23 400 000 грн.; процентна ставка за користування кредитом -16 % річних у гривні; термін повернення боргів по Кредитному договору - 20.02.2010 або 10 днів з моменту настання випадків, передбачених у пп. 3.3.4. Кредитного договору; строки сплати відсотків - відсотки за користування кредитом нараховуються заставодержателем у передостанній робочий день звітного місяця за період попередній даті нарахування та сплачуються заставодавцем не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. У день остаточного погашення кредиту відсотки нараховуються заставодержателем в день погашення кредиту за період, попередній даті нарахування та сплачуються заставодавцем у день нарахування. У грудні відсотки нараховуються Заставодержателем 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період попередній даті нарахування по 31 грудня включно та сплачуються заставодавцем не пізніше останнього робочого дня місяця. Відсотки нараховані в листопаді 2008 року за період з 30.10.2008 до 26.11.2008 сплачуються позичальником не пізніше 31.12.2008р.

30.03.2010р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУА "І3І ЛАЙФ", як новим кредитором, було укладено Договір відступлення права вимоги № 20-0534/2-1, відповідно до умов якого банк відступив, а ТОВ "КУА "Ізі Лайф" набуло належне банку право вимоги за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р., укладеним з ТОВ "АТП "Максімус", та договорами про внесення змін до Кредитного договору від 13.03.2007р., від 10.07.2007, від 22.01.2008р., від 04.09.2008р., від 27.11.2008, від 30.12.2008р., що є його невід'ємними частинами.

30.03.2010 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУА "І3І ЛАЙФ", як новим кредитором, було укладено Договір відступлення права вимоги № 20-0562/3-1, відповідно до умов якого банк відступив, а ТОВ "КУА "Ізі Лайф" набуло належне банку право вимоги за договором застави № 15-94/17-1319/07 від 23.02.2007р. із договорами про внесення змін до нього, та договір відступлення права вимоги № 20-0561/3-1, за умовами якого банк відступив, а ТОВ "КУА "Ізі Лайф" набуло належне банку право вимоги за договором застави № 15-94/17-1684/07 від 23.02.2007р. із договорами про внесення змін до нього.

02.04.2010 на адресу ТОВ "АТП "Максімус" банком було направлено повідомлення №17-30/1262 від 31.03.2010р. про укладання договорів відступлення права вимоги № 20-0534/2-1, № 20-0562/3-1 та № 20-0561/3-1 від 30.03.2010р.

Позивач, зазначає, що заборгованість відповідача за Кредитним договором складає: 23 364 626,99 грн. - заборгованості за кредитом, 5 265 249,02 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом та 3 600 грн. - заборгованості щодо сплати комісійної винагороди банку.

Пунктами 4.1 та 4.2 Кредитного договору визначено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин.

Таким чином, позивачем заявлено до стягнення пені за прострочення строку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди в загальному розмірі 1 595 092,10 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення 3% річних за прострочення виконання останнім зобов'язань за Кредитним договором (за прострочення строку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди) у сумі 213 109,20 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.09.2010р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012, у справі №34/321 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", стягнуто з ТОВ "Автотранспортне підприємство "Максімус" на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", що діє в інтересах та за рахунок коштів пайового венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Гамма" недиверсифікованого виду закритого типу заборгованість за кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007 у сумі 30 441 677,31 грн., з яких 23 364 626,99 грн. заборгованості за кредитом, 5 265 249,02 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 3600 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди, 1 595 092,10 грн. пені, 213 109,20 грн. - 3% річних.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2013р. по справі №34/321 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012р. та рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2010р. у справі № 34/321, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Вищевказана постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було досліджено первинні документи в підтвердження отримання кредиту у сумі 23 364 626,99 грн., не перевірено дійсний розмір заборгованості з повернення кредиту та правильність нарахування процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р. Також, в постанові Вищого господарського суду України від 08.10.2013р. по справі №34/321 зазначено, що судам необхідно було встановити обставини щодо виконання ТОВ "Компанія з управління активами "І3І ЛАЙФ" умов пунктів 1.7, 2.1.1 договору відступлення права вимоги № 20-0534/2-1 від 30.03.2010р., дотримання яких є підставою для переходу до нового кредитора права вимоги за кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р. та у зв'язку із посиланням ТОВ "Скайран" на порушення його прав, суду першої інстанції слід перевірити, чи може прийняте рішення у даній справі вплинути на права та обов'язки ТОВ "Скайран" щодо відповідача - ТОВ АТП "Максімус" відповідно до ст. 27 ГПК України.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Статтею 512 ЦК України визначено можливість зміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України, при зміні кредитора у зобов'язання, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як встановлено судом вище, між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУА "І3І ЛАЙФ", як новим кредитором, було укладено Договори про відступлення права вимоги № 20-0534/2-1, №20-0562/3-1 та №20-0561/3-1 від 30.03.2010р., що відповідає вимогам вищезазначених норм ЦК України.

У відповідності до положень Договору відступлення права вимоги № 20-0534/2-1 від 30.03.2010р., ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відступило, а ТОВ "КУА "І3І ЛАЙФ" набуло належне банку право вимоги за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р., укладеним з ТОВ "АТП "Максімус", та договорами про внесення змін до кредитного договору від 13.03.2007р., від 10.07.2007р., від 22.01.2008р., від 04.09.2008р., від 27.11.2008р., від 30.12.2008р., що є його невід'ємними частинами.

Положеннями пунктів 4.2, 4.3 Договору відступлення права вимоги № 20-0534/2-1 від 30.03.2010р., визначено, що передбачене цим договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з кредитного договору, переходить до нового кредитора в термін та на умовах, визначених в п. 1.7, 2.1.1 цього договору. У випадку, якщо новий кредитор не здійснить переказ грошових коштів в порядку, на умовах і у строки, передбачені п. 2.1.1 цього договору, право вимоги за кредитним договором (та договорами забезпечення), що мало бути відступлено за цим договором, до нового кредитора не переходить та безумовно залишається у первісного кредитора. В такому випадку цей договір припиняється в день, наступний за датою, визначеною в п. 2.1.1, коли новий кредитор повинен був здійснити остаточний розрахунок з первісним кредитором.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 264 від 30.03.2010 р. ТОВ "КУА "І3І ЛАЙФ" перерахувало ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 28 633 476, 01 грн. з призначенням платежу: відшкодування права вимоги за кредитним договором згідно договору відступлення права вимоги № 20-0534/2-1 від 30.03.2010 р.

Таким чином, позивачем було дотримано умов, передбачених п.п. 1.7, 2.1.1. Договору відступлення права вимоги № 20-0534/2-1 від 30.03.2010 р., у зв'язку з чим до позивача перейшло право вимагати від відповідача повернення заборгованості за Кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007 р.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок про рух коштів позичальника та розрахунків заборгованості вбачається, що заборгованість ТОВ "АТП "Максімус" за Кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р., складає: 23 364 626,99 грн. - заборгованості за кредитом, 5 265 249,02 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом та 3 600 грн. - заборгованості щодо сплати комісійної винагороди банку. При цьому, згідно з розрахунку відсотків за користування кредитом, пояснень до даного розрахунку та положень Кредитного договору № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р. підтверджується правомірність нарахування відсотків за користування кредитом та розмір заборгованості за відсотками.

Згідно частини 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 4.1 та 4.2 Кредитного договору визначено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та пояснення до розрахунку, встановив, що пеня нарахована за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором складає 1 595 092,10 грн., а саме: пеня за прострочення строку повернення кредиту нарахована за період з 22.02.2010р. до 11.05.2010р. складає 643007,30 грн., пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, що нараховані з дати виникнення прострочення зі сплати відсотків до наступної дати сплати відсотків, складає 951 583,40 грн. та пеня за прострочення сплати комісійної винагороди складає 501,40 грн.

Таким чином, розрахунок пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором є арифметично вірним, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором у розмірі 1 595 092,10 грн. визнаються судом обґрунтованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та пояснення до розрахунку, встановив, що 3% річних нараховані за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором складають 213109,20 грн., а саме: 3% річних за прострочення строку повернення кредиту складають 94098,60 грн., 3% річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом складають 118 947,90 грн. та 3% річних за прострочення сплати комісійної винагороди складають 62,70 грн.

Щодо заперечень відповідача про відсутність обґрунтованих та вірних розрахунків заборгованості за Кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р., то дані заперечення визнаються судом безпідставними, оскільки матеріали справи містять належні розрахунки позовних вимог та пояснення до них, а відповідачем в підтвердження своїх заперечень контррозрахунку позовних вимог не надано. Жодних доказів, у відповідності до ст. ст. 33, 34 ГПК України, які б спростовували правомірність заявлених позовних вимог відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "І3І ЛАЙФ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" про стягнення 23 364 626,99 грн. заборгованості за кредитом, 5 265 249,02 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 3600 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди, 1 595 092,10 грн. пені, 213 109,20 грн. - 3% річних є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, суд, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України викладені в постанові від 08.10.2013р. по справі №34/321, беручи до уваги заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" про залучення до участі у справі третіх осіб, залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайран".

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Скайран" (поручитель) та ТОВ "Автотранспортне підприємство "Максімус" (Кредитор) було укладено Договір поруки від 23.02.2007 року, відповідно до умов якого ТОВ "Скайран" поручається перед ТОВ "Автотранспортне підприємство "Максімус" за належне виконання зобов'язань ЗАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", які встановлені Кредитними договорами № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р., № 15-93/17-8978/06 від 24.10.2006р., укладених між ЗАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ "Автотранспортне підприємство "Максімус".

У відповідності до п. 1.3. вказаного договору, відповідальність поручителя виникає у випадку: часткового невиконання банком прийнятих ним зобов'язань; у випадку повного невиконання своїх зобов'язань; порушення прав та інтересів TOB "Автотранспортне підприємство "Максімус", недобросовісного виконання банком своїх обов'язків; завдання ТОВ "Автотранспортне підприємство "Максімус" незаконними діями ЗАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" майнової або моральної шкоди.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.11.2011 року, датою державної реєстрації TOB "Скайран" є 05.04.2007 року, тобто на час укладення Кредитного договору № 15-93/17-555/07 та Договору поруки - 23.02.2007р., TOB "Скайран" не було зареєстроване як юридична особа, а отже у відповідності до вимог чинного законодавства не було створене як юридична особа. Враховуючи зазначене, рішення у даній справі не може вплинути на права та обов'язки ТОВ "Скайран" щодо відповідача - ТОВ АТП "Максімус".

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем, в порядку статей 33, 34 ГПК України не спростовано, факт наявності заборгованості Кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "І3І ЛАЙФ" підлягають задоволенню.

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, код ЄДРПОУ 33791401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "І3І ЛАЙФ" (03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 92/1, код ЄДРПОУ 35379813), що діє в інтересах та за рахунок коштів пайового венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Гамма" не диверсифікованого виду закритого типу заборгованість за кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007 р. у сумі 30 441 677 (тридцять мільйонів чотириста сорок одна тисяча шістсот сімдесят сім) грн. 31 коп., з яких: 23 364 626 (двадцять три мільйони триста шістдесят чотири тисячі шістсот двадцять шість) грн. 99 коп. заборгованості за кредитом; 5 265 249 (п'ять мільйонів двісті шістдесят п'ять тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 02 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом; 3 600 (три тисячі шістсот) грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди; 1 595 092 (один мільйон п'ятсот дев'яносто п'ять тисяч дев'яносто дві) грн. 10 коп. пені; 213 109 (двісті тринадцять тисяч сто дев'ять) грн. 20 коп. - 3% річних; 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.05.2014р.

Головуючий суддя О.В. Гулевець

Суддя А.Б. Пригунова

Суддя С.В. Стасюк