Постанова

від 17.07.2014 по справі 34/321

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2014 р. Справа№ 34/321

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Атаманюк Т.О., довіреність №458 від 20.12.2013 року,

відповідача: Шпак В.І., довіреність б/н від 19.03.2013 року,

третьої особи 1: не з'явився,

третьої особи 2: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус"

на рішення господарського суду м. Києва від 14.05.2014 року

у справі №34/321 (головуючий суддя - Гулевець О.В., судді - Пригунова А.Б., Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайран"

про стягнення 30441677,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "І3І ЛАЙФ" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р. у сумі 30441677,31 грн. (у тому числі 23 364 626,99 грн. заборгованості за кредитом, 5 265 249,02 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 3 600 грн. несплаченої комісійної винагороди, 1 595 092,10 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та 213 109,20 - 3% річних).

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.05.2014 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Автотранспортне підприємство "Максімус" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 14.05.2014 року у справі №34/321 та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Апелянтом було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої судової експертизи. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проте, суд зазначає, що апелянтом не подано суду документів, на підставі яких можуть виникнути сумніви щодо справжності підписів на відповідних угодах (висновки спеціалістів з вказаного питання).

Окрім того, позивачем заявлено про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р., а не звернення стягнення за Договором застави.

Також договір про внесення змін № 1 від 27.11.2007р. до Кредитного договору № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р. на час розгляду даної справи є дійсним та в судовому порядку недійсним не визнавався. Доказів протилежного апелянтом суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, вказана заява про призначення судової експертизи по справі №34/321 задоволенню не підлягає.

Також апелянтом заявлено клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення. При цьому суд керується тим, що доказів в підтвердження наявності обставин для проведення економічної експертизи, а також контррозрахунків заборгованості апелянтом не надано. Крім того, в матеріалах справи наявні первинні документи, необхідні для встановлення розміру заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

23.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" (позичальник, відповідач) та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) правонаступником якого є ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (банк, третя особа 1) був укладений Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-555/07 (кредитний договір).

У відповідності до умов Кредитного договору, банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів зобов'язався надати позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 10 400 000 грн. на умовах передбачених цим договором (п. 1.1) зі строком повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 20.02.2010 або 10 днів з моменту отримання письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплати відсотків у визначених договором випадках (п.1.2), а позичальник зобов'язався використати кредитні кошти за цільовим призначенням і у встановлений строк повернути отримані кошти, своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, комісію за управління кредитом у встановленому розмірі, а також виконувати інші зобов'язання передбачені Кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених даним договором, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з відповідних рахунків банку на рахунки контрагентів позичальника, відповідно до цільового призначення кредиту.

Згідно з п. 2.2. Кредитного договору, відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмір 18% річних. Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з відповідного рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком у передостанній робочий день звітного місяця за період попередній даті нарахування та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. У грудні відсотки нараховуються банком 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період попередній даті нарахування по 30 грудня включно та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня місяця.

Відповідно до умов Кредитного договору, за надання фінансового кредиту позичальник протягом трьох робочих днів з дати підписання Кредитного договору одноразово сплачує банку комісійну винагороду в розмірі 500 грн. (ч. 3 п. 2.1), та за управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку щомісячно, до закінчення звітного місяця, комісійну винагороду у розмірі 300 грн. (п. 2.3).

13.03.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) укладено договір про внесення змін № 1 до кредитного договору, відповідно до якого п. 1.3 викладено в наступній редакції: "кредит надається із наступним цільовим призначення: виробничі потреби, а саме: розрахунки з постачальниками, сплата послуг та інші виробничі потреби".

10.07.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого ліміт кредитної лінії збільшено до 23 400 000 грн, а також позичальник зобов'язався протягом 3 робочих днів сплатити банку комісійну винагороду в розмірі 1000 грн. за збільшення ліміту кредитної лінії.

22.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого відсоткова ставка за користування кредитом була зменшена до 15% річних.

27.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) укладено договір про внесення змін до кредитного договору відповідно до якого відсоткова ставка за користування кредитом була встановлена у розмірі 16% річних.

30.12.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) укладено договір про внесення змін до кредитного договору відповідно до якого встановлено, що відсотки за користування кредитом нараховуються банком у передостанній робочий день звітного місяця за період попередній даті нарахування та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. У грудні відсотки нараховуються банком 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період попередній даті нарахування по 31 грудня включно та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня місяця.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, 23.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус", як заставодавцем, та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), як заставодержателем, укладено договір застави майна № 15-94/17-1319/07 з наступними змінами згідно договорів про внесення змін від 12.04.2007, від 05.06.2007, від 10.07.2007, від 08.10.2007, від 22.01.2008, від 27.11.2008, а також договір застави майна № 15-94/17-1684/07, з наступними змінами згідно договорів про внесення змін від 05.06.2007, від 10.07.2007, від 08.10.2007, від 22.01.2008, від 27.11.2008.

У відповідності до п. 1.1 Договорів застави, з урахування винесених змін та доповнень, ці договори забезпечують вимоги заставодержателя, що випливають з Кредитного договору (а також усіх договорів про внесення змін до нього), укладеного між заставодержателем та заставодавцем. Основні умови якого є: розмір кредитної лінії - 23 400 000 грн.; процентна ставка за користування кредитом -16 % річних у гривні; термін повернення боргів по Кредитному договору - 20.02.2010 або 10 днів з моменту настання випадків, передбачених у пп. 3.3.4. Кредитного договору; строки сплати відсотків - відсотки за користування кредитом нараховуються заставодержателем у передостанній робочий день звітного місяця за період попередній даті нарахування та сплачуються заставодавцем не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. У день остаточного погашення кредиту відсотки нараховуються заставодержателем в день погашення кредиту за період, попередній даті нарахування та сплачуються заставодавцем у день нарахування. У грудні відсотки нараховуються Заставодержателем 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період попередній даті нарахування по 31 грудня включно та сплачуються заставодавцем не пізніше останнього робочого дня місяця. Відсотки нараховані в листопаді 2008 року за період з 30.10.2008 до 26.11.2008 сплачуються позичальником не пізніше 31.12.2008р.

30.03.2010р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУА "І3І ЛАЙФ", як новим кредитором, було укладено Договір відступлення права вимоги № 20-0534/2-1, відповідно до умов якого банк відступив, а ТОВ "КУА "Ізі Лайф" набуло належне банку право вимоги за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р., укладеним з ТОВ "АТП "Максімус", та договорами про внесення змін до Кредитного договору від 13.03.2007р., від 10.07.2007, від 22.01.2008р., від 04.09.2008р., від 27.11.2008, від 30.12.2008р., що є його невід'ємними частинами.

30.03.2010 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУА "І3І ЛАЙФ", як новим кредитором, було укладено Договір відступлення права вимоги № 20-0562/3-1, відповідно до умов якого банк відступив, а ТОВ "КУА "Ізі Лайф" набуло належне банку право вимоги за договором застави № 15-94/17-1319/07 від 23.02.2007р. із договорами про внесення змін до нього, та договір відступлення права вимоги № 20-0561/3-1, за умовами якого банк відступив, а ТОВ "КУА "Ізі Лайф" набуло належне банку право вимоги за договором застави № 15-94/17-1684/07 від 23.02.2007р. із договорами про внесення змін до нього.

02.04.2010 на адресу ТОВ "АТП "Максімус" банком було направлено повідомлення №17-30/1262 від 31.03.2010р. про укладання договорів відступлення права вимоги № 20-0534/2-1, № 20-0562/3-1 та № 20-0561/3-1 від 30.03.2010р.

Позивач, зазначає, що заборгованість відповідача за Кредитним договором складає: 23 364 626,99 грн. - заборгованості за кредитом, 5 265 249,02 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом та 3 600 грн. - заборгованості щодо сплати комісійної винагороди банку.

Пунктами 4.1 та 4.2 Кредитного договору визначено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин.

Позивачем заявлено до стягнення пені за прострочення строку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди в загальному розмірі 1595092,10 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення 3% річних за прострочення виконання останнім зобов'язань за Кредитним договором (за прострочення строку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди) у сумі 213 109,20 грн.

Статтею 512 ЦК України визначено можливість зміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України, при зміні кредитора у зобов'язання, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як встановлено судом вище, між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУА "І3І ЛАЙФ", як новим кредитором, було укладено Договори про відступлення права вимоги № 20-0534/2-1, №20-0562/3-1 та №20-0561/3-1 від 30.03.2010р., що відповідає вимогам вищезазначених норм ЦК України.

У відповідності до положень Договору відступлення права вимоги № 20-0534/2-1 від 30.03.2010р., ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відступило, а ТОВ "КУА "І3І ЛАЙФ" набуло належне банку право вимоги за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р., укладеним з ТОВ "АТП "Максімус", та договорами про внесення змін до кредитного договору від 13.03.2007р., від 10.07.2007р., від 22.01.2008р., від 04.09.2008р., від 27.11.2008р., від 30.12.2008р., що є його невід'ємними частинами.

Положеннями пунктів 4.2, 4.3 Договору відступлення права вимоги № 20-0534/2-1 від 30.03.2010р., визначено, що передбачене цим договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з кредитного договору, переходить до нового кредитора в термін та на умовах, визначених в п. 1.7, 2.1.1 цього договору. У випадку, якщо новий кредитор не здійснить переказ грошових коштів в порядку, на умовах і у строки, передбачені п. 2.1.1 цього договору, право вимоги за кредитним договором (та договорами забезпечення), що мало бути відступлено за цим договором, до нового кредитора не переходить та безумовно залишається у первісного кредитора. В такому випадку цей договір припиняється в день, наступний за датою, визначеною в п. 2.1.1, коли новий кредитор повинен був здійснити остаточний розрахунок з первісним кредитором.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 264 від 30.03.2010 р. ТОВ "КУА "І3І ЛАЙФ" перерахувало ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 28 633 476, 01 грн. з призначенням платежу: відшкодування права вимоги за кредитним договором згідно договору відступлення права вимоги № 20-0534/2-1 від 30.03.2010 р.

Таким чином, позивачем було дотримано умов, передбачених п.п. 1.7, 2.1.1. Договору відступлення права вимоги № 20-0534/2-1 від 30.03.2010 р., у зв'язку з чим до позивача перейшло право вимагати від відповідача повернення заборгованості за Кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007 р.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок про рух коштів позичальника та розрахунків заборгованості вбачається, що заборгованість ТОВ "АТП "Максімус" за Кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р., складає: 23 364 626,99 грн. - заборгованості за кредитом, 5 265 249,02 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом та 3 600 грн. - заборгованості щодо сплати комісійної винагороди банку.

При цьому, згідно з розрахунку відсотків за користування кредитом, пояснень до даного розрахунку та положень Кредитного договору № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007р. підтверджується правомірність нарахування відсотків за користування кредитом та розмір заборгованості за відсотками.

Згідно частини 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 4.1 та 4.2 Кредитного договору визначено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин.

Суд встановив, що пеня нарахована за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором складає 1 595 092,10 грн., а саме: пеня за прострочення строку повернення кредиту нарахована за період з 22.02.2010р. до 11.05.2010р. складає 643007,30 грн., пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, що нараховані з дати виникнення прострочення зі сплати відсотків до наступної дати сплати відсотків, складає 951 583,40 грн. та пеня за прострочення сплати комісійної винагороди складає 501,40 грн.

Таким чином, розрахунок пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором є арифметично вірним, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором у розмірі 1 595 092,10 грн. є обґрунтованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та пояснення до розрахунку, встановив, що 3% річних нараховані за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором складають 213109,20 грн., а саме: 3% річних за прострочення строку повернення кредиту складають 94098,60 грн., 3% річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом складають 118 947,90 грн. та 3% річних за прострочення сплати комісійної винагороди складають 62,70 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "І3І ЛАЙФ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" про стягнення 23 364 626,99 грн. заборгованості за кредитом, 5 265 249,02 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 3600 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди, 1 595 092,10 грн. пені, 213 109,20 грн. - 3% річних є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 14.05.2014 року у справі №34/321 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" на рішення господарського суду м. Києва задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 14.05.2014 року у справі №34/321 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" на рішення господарського суду м. Києва - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран