Постанова

від 23.01.2007 по справі 36/444

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/444

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

23 січня 2007 р.                                                                                   № 36/444  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючий суддя Муравйов О.В.,

судді:Полянський А.Г.,Коробенко Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ВАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього

на рішеннята постановугосподарського суду м. Києва від 13.09.2006 р. Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2006р.

у справі№ 36/444 господарського суду м. Києва

за позовомТОВ "Будівельно-монтажне управління-04"

доВАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього

простягнення  24 608,11 грн.

за участю  представників сторін:

позивача:Ткаченко Н.М., дов. б/н від 06.09.2006р., Паладченко С.В., дов. б/н від 12.09.2006р.,

відповідача:Прокопенко І.М., дов. №51 від 08.02.2006р., Збирит О.В., дов. №56 від 29.03.2006р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.09.2006р. у справі                     № 36/444 (суддя: Трофименко Т.Ю.) позов ТОВ "Будівельно-монтажне управління-04" до ВАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 24 608,11 грн. боргу, 246,09 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2006р. (судді: Моторний О.А., Вербицька  М.М., Кошіль В.В.), вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 13.09.2006р.  та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2006р.  у справі № 36/444 та передати справу на новий розгляд до суду  першої  інстанції, мотивуючи касаційну скаргу тим, що оскаржені судові рішення  прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу позивач не надав.

Заслухавши присутніх  представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2006р. між сторонами  було укладено контракт  субпідряду №255/СП (далі –контракт), відповідно до умов якого   позивач (субпідрядник) зобов'язався виконати  якісно  і в  встановлені  строки комплекс  пусконалагоджувальних робіт  з електропостачання ж/б  по вул.Тростянецької, корпус 3, секції Г,Д. ЕО в м. Києві, а відповідач (генпідрядник) зобов'язався прийняти  виконані роботи та  оплатити їх (п.1.1 контракту). Договірна  вартість робіт складає 25 440 грн., в тому числі  ПДВ у розмірі 4 240 грн. (п.1.2 контракту).

П. 1.2  контракту сторони  обумовили  початок виконання  робіт - квітень 2006р., закінчення  -   травень 2006 р.

Термін дії контракту  встановлено  до повного виконання   сторонами  своїх зобов'язань.

Згідно п.4.1 контракту відповідач до початку робіт перераховує аванс  у розмірі 80% від договірної вартості  контракту, згідно п.1.2. відповідач у п'ятиденний  строк оформляє довідку  по ф. КБ-3 та акти  виконаних робіт ф. КБ-2в з моменту пред'явлення     їх субпідрядником, тобто позивачем (п.4.2 контракту).

П.4.3. контракту передбачено, що розрахунки  за виконані роботи  проводяться щомісячно на підставі довідки ф. КБ-3 та актів виконаних робіт ф. КБ-2в, які обраховуються  згідно  з ДБН Д1.1-1-2000 (із внесеними змінами та доповненнями), виходячи з фактичних обсягів виконаних робіт, норм, витрат трудових та матеріальних ресурсів і обґрунтованих цін та тарифів при умові надходження коштів від замовника.

Згідно  п.4.4. контракту за надані  послуги  генпідряду  субпідрядник щомісячно перераховує кошти на  розрахунковий  рахунок генпідрядника у розмірі 3,27 % від вартості виконаних  робіт без урахування  ПДВ, крім того  20% ПДВ  від суми за послуги ген підряду.

На виконання умов даного контракту  позивач здав, а відповідач прийняв  роботи на загальну суму 25 440 грн.

За надані послуги  генпідряду позивач повинен  перерахувати  відповідачу  відповідно до п.4.4 зазначеного контракту 831, 89 грн.

У зв'язку з порушенням відповідачем п.4.3 контракту щодо строків розрахунків за виконані роботи 27.07.2006 р. позивач  звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості, яку останній залишив без задоволення.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом  першої інстанції встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за спірним договором  щодо виконання пусконалагоджувальних робіт, а відповідач зобов'язання за цим договором  щодо  оплати виконаних робіт не виконав, і має заборгованість перед позивачем у сумі     24 608 ,11 грн., що підтверджується матеріалами  справи.

Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції,  про порушення відповідачем  взятих на себе зобов'язань  за договором з оплати виконаних позивачем робіт й  обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення основного  боргу в сумі   24 608 ,11 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.

На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини та прийнято обґрунтоване рішення.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, оскаржені судові рішення відповідають  матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх  слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2006 року та  постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 року у справі  № 36/444  залишити без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2006 року та  постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 року у справі    № 36/444.

Головуючий    суддя                                                                    Муравйов О.В.

Судді                                                                                              Полянський А.Г.

                                                                                               Коробенко Г.П.