Постанова

від 22.05.2014 по справі 915/1068/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2014 р.Справа № 915/1068/13 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Колеснікова О.О. (за довіреністю),

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Югресурси»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 11.03.2014р.

у справі № 915/1068/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до Приватного підприємства «Югресурси»

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2

про стягнення заборгованості у розмірі 473 697,39 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Представником позивача в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22.05.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013р. Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк», позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства «Югресурси» (далі - ПП «Югресурси», відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, третя особа) про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором б/н від 28.11.2006р. та витрати на судовий збір у розмірі 9 473,95 грн.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що на виконання зобов'язання, передбаченого кредитним договором №11081725000 від 28.11.2006р., він надав ОСОБА_2 кредит в сумі 45 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті на момент укладання договору дорівнювало 227 250,00 грн. Однак, позичальник, користуючись грошовими коштами, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим у останнього станом на 10.04.2013р. утворилась заборгованість у розмірі 284 747,03 грн. - основного боргу за кредитом та 188 950,36 грн. - відсотків за користування кредитними коштами.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.03.2014р. по справі № 915/1068/13 (суддя Коваль С.М.) позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено в повному обсязі, з ПП «Югресурси» звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28.11.2006р., а саме: нежитлові приміщення більярд-клубу з майданчиком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., та розташовані на земельній ділянці площею 1800 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві користування за договором оренди землі від 07.08.2003р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 07.08.2003р. за р. № 2778. Предмет іпотеки є власністю ПП «Югресурси» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно САА № 278511 виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 08.10.2004р., зареєстрованого Миколаївським міським бюро технічної інвентаризації від 08.10.2004 р., за реєстраційним № 7813492, номер запису 1884 в книзі 15, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою у процесі здійснення виконавчого провадження, з вартості якого підлягає сплаті заборгованість за кредитним договором № 11081725000 від 28.11.2006р. в розмірі 473 697,39 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 284 747,03 грн. та 188 950,36 грн. відсотків за користування кредитними коштами. Також, стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 473,95 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП «Югресурси» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28.11.2006р., а саме: нежитлові приміщення більярд-клубу з майданчиком, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, з вартості якого підлягає сплаті заборгованості за відсотками за кредитним договором №11081725000 від 28.11.2006р. в сумі 91 350,00 грн. та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Скаржник зазначає, що позивач не надав визначені п. 1 розділу 3 Інструкції про касові операції в банках України документи, що підтверджують видачу кредитних коштів. Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази часткового погашення кредиту, відповідно оскаржуване рішення суду винесено без встановлення дійсного розміру заборгованості, у зв'язку з чим апелянт вважає, що є недоведеним факт видачі кредитних коштів та відповідно наявність заборгованості по відсоткам в сумі 91 350,00 грн.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014р. дана справа відкладалась, у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представників відповідача, третьої особи та необхідністю витребування додаткових доказів по даній справі.

22.05.2014р. на виконання ухвали суду від 06.05.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду представником позивача надані витребувані ухвалою додаткові докази.

Представник відповідача належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 08.04.2014р., 07.05.2014р., проте його представник в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Третя особа належним чином повідомлялась про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення поштових відправлень від 08.04.2014р., 07.05.2014р., проте її представник в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник позивача в судовому засіданні 06.05.2014р. надала усні пояснення, проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.11.2006р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого з усіма правами та обов'язками є АТ «УкрСиббанк» (Банк) та ОСОБА_2 (позичальник), було укладено кредитний договір № 11081725000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 45 000,00 доларів США з розрахунку 12,8 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 28.11.2006р. по 26.11.2016р..

Пунктом 1.2.2 кредитного договору передбачено, що позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до договору.

Відповідно до п.п. 1.3.1, 1.3.3, 1.3.4 кредитного договору нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Термін сплати процентів: з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Згідно з п. п. 5.4. - 5.5. кредитного договору у випадку непогашення кредиту та/або процентів у терміни, передбачені договором, банк, відповідно до вимог чинного законодавства, має право видати наказ про примусову оплату боргу за договором. Позичальник зобов'язується достроково повернути банку в повному розмірі всю суму кредиту та повністю сплатити плату за кредит у разі застосування банком права вимоги дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 11 договору.

Пунктом 11.1 кредитного договору передбачено, що у випадку настання обставин визначених у п.п. 2.3., 4.9., 5.3., 5.5, 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. цього договору та направлення Банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за договором протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку не отримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 (сорока) календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку.

З матеріалів справи вбачається, що для забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором № 11081725000 від 28.11.2006 року, в тому числі по поверненню суми кредиту, сплаті відсотків, між Банком (іпотекодержатель) та Закритим акціонерним товариством «Югресурси» (правонаступником якого є Приватне підприємство «Югресурси») (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу за р.№783 від 28.11.2006р., за умовами якого, іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення більярд-клубу з майданчиком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 1800 кв.м., що належить іпотекодавцю на праві користування за договором оренди землі від 07.08.2003р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 07.08.2003р. за р. № 2778.

Предмет іпотеки є власністю іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно САА № 278511, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 08.10.2004 року, зареєстрованого Миколаївським міським бюро технічної інвентаризації від 08.10.2004 р., за реєстраційним № 7813492, номер запису 1884 в книзі 15, і не має жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких іпотекодавець отримав право власності на предмет іпотеки.

Згідно з п. 4.1.6. договору іпотеки, у разі порушення іпотекодавцями зобов'язання за кредитним договором та/або зобов'язань за цим договором, а також інших обов'язків іпотекодавців, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

В подальшому, 08.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого, продавець погоджується продати (відступити) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та передати їх покупцеві, а покупець цим погоджується придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх та сплатити ціну купівлі. Права вимоги за кредитами переходить від продавця до покупця.

Позивач на виконання зобов'язання, передбаченого кредитним договором, надав ОСОБА_2 кредит в сумі 45000,00 доларів США.

Позивачем 13.11.2012 р. на адресу позичальника була направлена вимога-претензія за № 48.2-08/5645/12, а також позивачем було направлено відповідачу лист-вимогу № 48.208/5645/12 про виконання свого зобов'язання та усунення порушеного зобов'язання, однак дані документи залишені без відповіді.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Наведені нормі відповідають положення п. п. 1.1, 1.2.2, 1.3.3 кредитного договору, згідно з якими, позичальник зобов'язаний повністю повернути банку кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частинами 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що у зв'язку з несплатою кредиту, заборгованість позичальника, що підлягає поверненню за рахунок предмета іпотеки у відповідності до іпотечного договору від 28.11.2006р., становить 473 697,39 грн., з яких 284 747,03 грн. заборгованості по тілу кредиту та 188 950,36 грн. - відсотки за користування кредитними коштами.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних ПАТ «Дельта Банк».

Щодо доводів в апеляційній скарзі про відсутності доказів отримання кредитних коштів за кредитним договором, судова колегія зазначає, що рішеннями Ленінського районного суду міста Миколаєва від 15.04.2011р. та Апеляційного суду Миколаївської області від 19.10.2011р. було встановлено факт отримання позичальником ОСОБА_2 кредитних коштів у розмірі 45 000 дол. США за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Крім цього, апелянт зазначає, що кредит був частково погашений, однак в супереч ст. ст. 32-33 ГПК України ані до суду першої інстанції, ані до апеляційного суду відповідач не надав жодних доказів, які б підтвердили його доводи, а з листа ДВС УДВС ГУЮ у Миколаївській області ВПВК від 21.05.2014р. № 02.1-24/2991 вбачається, що станом на 21.05.2014р. стягнення боргу на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_2 за виконавчим листом по справі №2-515, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 27.02.2012р. не проводилось, у зв'язку з відсутністю майна у боржника на яке можливо звернути стягнення та сума боргу становить 434 592,95 грн.

З огляду на викладене судова колегія, дійшла до висновку, що місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам і вмотивовано частково задовольнив вимогу позивача про стягнення.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування, у зазначеній частині судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись cm.cm. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 11.03.2014р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.05.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Суддя Мирошниченко М.А.

Суддя Шевченко В.В.