Рішення

від 21.05.2014 по справі 2-70/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4123/14

Номер справи місцевого суду: 2-70/11

Головуючий у першій інстанції Кравчук Т.С.

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Сватаненка В.І.

суддів - Артеменка І.А., Черевка П.М.,

за участю секретаря - Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та за апеляційною скаргою Житлово-будівельного товариства «Ясная» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного товариства «Ясная», Житлово-будівельного товариства «Французький бульвар-білдінг» - «Про визнання угоди недійсною, стягнення основного боргу та неустойки, стягнення матеріальної та моральної шкоди», -

ВСТАНОВИЛА:

27.09.2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, який у подальшому був уточнений, по якому просив визнати угоду № 21 про пайову участь у будівництві жилого будинку від 02.03.2005 року, укладену між ним та ЖБТ «Ясная» в особі голови правління Мельника О.М. недійсною; стягнути з ЖБТ «Ясная» суму боргу у розмірі 256997 доларів США та моральну шкоду 1% від суми 2569,97 доларів США; стягнути з ЖБТ «Французький бульвар-білдінг» суму матеріальної шкоди по зобов'язанням у розмірі 46331,67 доларів США, суму моральної шкоди у розмірі 6856,50 грн. та неустойки у розмірі 42501,70 доларів США; стягнути з ЖБТ «Ясная» та ЖБТ «Французький бульвар-білдінг» збитки понесені позивачем по розгляду цивільної справи у розмірі 1730 грн. в рівних частках.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 02.10.2003 року між ним та ЖБТ «Ясная» в особі голови правління Мельника О.М. було укладено угоду про інвестування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 за умовами якої він фінансує будівництво будинку у сумі 621192 грн., а відповідач після здачі в експлуатацію будинку передає йому квартиру № 5Д з мансардою на 9-му поверсі, загальною площею 219,9 кв.м., строк введення будинку в експлуатацію - 2 квартал 2005 року. У подальшому, коли строки будівництва були відповідачем порушені, за взаємною згодою було укладено угоду № 21 від 02.03.2005 року про пайову участь у будівництві жилого будинку за вказаною адресою, за умовами якої позивач повинен був внести пай в розмірі 685648,60 грн., що в еквіваленті складало 128498,50 доларів США, а ЖБТ «Ясная» зобов'язалося за ці кошти передати йому квартиру № 50 на 12-му поверсі з мансардою (1-й під'їзд секція А) загальною площею 242,45 кв.м. Зазначена угода укладалася відповідно до загальних зборів членів ЖБТ «Ясная», членом якого він являється.

Позивач стверджував, що у березні 2005 року сплатив повністю пай у будівництво житлового 10-14 поверхового будинку відповідно до угоди від 02.03.2005 року. Але йому стало відомо, що рішенням Одеської міської ради від 28.01.2005 року було затверджено проект відведення ЖБТ «Ясная» земельної ділянки для проектування будівництва 9-ти поверхового житлового будинку, про що було відомо відповідачу під час укладання зазначеної угоди з ним. У зв'язку з наведеним він вважає угоду від 02.03.2005 року недійсною, оскільки відповідач навмисно ввів позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення при укладанні угоди.

Позивач також зауважив, що 09.07.2008 року між ним та членами відповідача (ОСОБА_4, ОСОБА_5.) було підписане зобов'язання про відшкодування йому до 10.08.2008 року грошової суми у розмірі 282392 грн., що складало 58337 доларів США, та відшкодування моральної шкоди 1 % від пайового внеску у розмірі 6856 грн., але відповідно до вказаного зобов'язання було перераховано лише 60000 грн.: 18.02.2009 року - 20000 грн., 02.03.2009 року - 40000 грн.

Позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів ЖБТ «Ясная» та ЖБТ «Французький бульвар-білдінг» позов не визнав, заперечував проти його задоволення.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2014 року позов ОСОБА_3 задоволений частково: стягнуто з ЖБТ «Ясная» на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 625648,60 грн., а також судові витрати у розмірі 1730 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

07.03.2014 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, по якій просить скасувати рішення районного суду в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог, ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування районним судом обставин по справі, які мають значення для правильного вирішення спору.

13.03.2014 року ЖБТ «Ясная» подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду, по якій просить змінити рішення районного суду, ухвалити рішення про стягнення з відповідача на користь позивача грошової суми у розмірі 297398,60 грн., посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає частково.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст. 212 ЦПК України з урахуванням положень ст. ст. 57-66 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з'ясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих до суду самими учасниками процесу.

Згідно до п.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно до ст. 11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Усправі були встановлені наступні фактичні обставини.

02.10.2003 року між ОСОБА_3 та ЖБТ «Ясная» був укладений договір про інвестування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, за умовами якого ОСОБА_3 зобов'язався внести кошти у сумі 621192 грн. на будівництво квартири з мансардою на 9-му поверсі, площею 219,9 кв.м. під номером 5Д, а ЖБТ «Ясная» після введення будинку в експлуатацію в строк до 2 кварталу 2005 року передати зазначену квартиру позивачу.

Рішенням Одеської міської ради № 3652-V від 28.01.2005 року було затверджено проект відведення земельної ділянки та надано ЖБТ «Ясная» у короткострокову оренду терміном на 5 років земельну ділянку для проектування будівництва 9-ти поверхового житлового будинку з мансардою за вищезазначеною адресою, вбудованими офісними приміщеннями й автостоянкою та благоустрою території.

Про зазначене рішення позивачу не було відомо.

02.03.2005 року між ОСОБА_3, як пайщиком, та ЖБТ «Ясная», як забудовником, був укладений договір № 21 про пайову участь позивача у будівництві житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, на підставі загальних зборів членів ЖБТ «Ясная» від 20.11.2003 року (протокол №4/03).

За умовами вказаного договору позивач зобов'язався внести пайовий внесок у розмірі 685648,60 грн., що в еквіваленті складало 128498,50 доларів США (п.1.4. договору), а ЖБТ «Ясная» зобов'язалось після введення будинку в експлуатацію (четвертий квартал 2007 року) передати пайщику чотирьохкімнатну квартиру № 50 на 12-му поверсі з мансардою (1-й під'їзд секція А) загальною площею 242,45 кв.м. (п.1.6. договору).

На виконання умов договору № 21 ОСОБА_3 сплатив відповідачу ЖБТ «Ясная» 685648,60 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 21 від 24.06.2005 року, завіреною печаткою ЖБТ «Ясная».

Таким чином, на момент укладання з позивачем договору про пайову участь у будівництві від 02.03.2005 року, відповідачу - ЖБТ «Ясная» було відомо, що будинок не може бути збудовано 10-14 поверхів, проте відповідач уклав з позивачем, угоду на будівництво квартири на 12-13 поверхах.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що договір про пайову участь був укладений позивачем під впливом обману, оскільки під час укладання даного договору відповідач навмисно замовчував про наявність обставин щодо поверховості будинку, що впливало на вчинення правочину.

Колегія суддів звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається, зокрема, з експертного висновку № 18-15/0816/05/рп про відповідність об'єкта нормативним актам з питань енергозбереження, складеного 14.06.2005 року ТУ державної інспекції з енергозбереження; висновку експертизи УНПД ГУ МНС України в Одеській області № 46-875 від 25.05.2005 року; висновку на проект будівництва № 775, складеного 10.08.2005 року Одеською обласною санітарно-епідеміологічною станцією; листом УАМ № 2206 від 23.05.2005 року, відповідач ЖБТ «Ясная» погоджував робочий проект на будівництво житлового будинку за вищезазначеною адресою до 10-14 поверхів з мансардою. Але, на момент укладання договору про пайову участь у будівництві від 02.03.2005 року відповідний проект погоджений не був.

Таким чином, відповідач ЖБТ «Ясная» умисно уклав з позивачем договір щодо неіснуючої квартири (був відсутній дозвіл на її будівництво на відповідному поверсі).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 ЦК України),такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до ч. 2 ст. 230 ЦК України сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведена обставина, що він укладав договір про пайову участь у будівництві під впливом обману при наявності умислу в діях відповідача (навмисно замовчував).

Таким чином, вимоги позивача про визнання зазначеного договору недійсним з підстав ч. 1 ст. 230 ЦК України підлягають задоволенню, а також позовні вимоги позивача про стягнення збитків у подвійному розмірі та моральної шкоди підлягають задоволенню відповідно до ч. 2 ст. 230 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що 09.07.2008 року між позивачем та членами відповідача (ОСОБА_4, ОСОБА_5.) було підписане зобов'язання про відшкодування йому, позивачу, до 10.08.2008 року грошової суми у розмірі 282392 грн., що складало 58337 доларів США, та відшкодування моральної шкоди 1% від пайового внеску у розмірі 6856 грн.

Відповідно до вказаного зобов'язання відповідачем позивачу було перераховано 60000 грн.: 18.02.2009 року - 20000 грн., 02.03.2009 року - 40000 грн.

Позивачем було сплачено відповідачу ЖБТ «Ясная» 685648,60 грн., які і є власне розміром збитків позивача. Слід врахувати, що у 2009 році позивач отримав від ЖБТ «Ясная» частково компенсацію збитків у сумі 60000 грн.

Тому, розмір збитків позивача становить 625648,60 грн. (685648,60 грн. - 60000 грн.), а подвійний розмір збитків становить відповідно 1251297,20 грн. (625648,60 грн. х 2).

Щодо позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 6856 грн., то вони підлягають задоволенню відповідно до ч. 2 ст. 230 ЦК України, а розмір моральної шкоди був визначений позивачем при укладанні зобов'язання від 09.07.2008 року.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 до ЖБТ «Французький бульвар-білдінг» про стягнення на його користь матеріальної та моральної шкоди, колегія суддів вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідач ЖБТ «Французький бульвар-білдінг» не є стороною в спірному договорі про пайову участь у будівництві. ЖБТ «Французький бульвар-білдінг» було створено для здійснення обслуговування та надання послуг власникам квартир у вказаному будинку. Договірних відносин між позивачем та ЖБТ «Французький бульвар-білдінг» не існувало.

Відповідно до ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Стосовно позовних вимог позивача, про відшкодування йому збитків в доларах США, то ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи, зокрема, з квитанції до прибуткового касового ордеру № 21 від 24.05.2005 року, вбачається, що ОСОБА_3 сплатив відповідачу ЖБТ «Ясная» на виконання умов договору про пайову участь у будівництві національну валюту України - 685648,60 грн., тобто збитки позивача підлягають стягненню в гривневому еквіваленті.

Одночасно, колегією суддів звертає увагу на доводи відповідача ЖБТ «Ясная», якими відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, та які ЖБТ «Ясная» посилається, як на підставу для зміни рішення суду.

Так, колегія суддів критично оцінює розписку, складену 13.08.2008 року ОСОБА_3, оскільки в розписці вказано, що позивач отримає зазначені в ній кошти шляхом перерахування сум на рахунок позивача в строк не пізніше 25.08.2008 року; підтвердженням безрахункових платежів буде платіжне доручення, видане ЖБТ «Ясная».

З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідач ЖБТ «Ясная» на підтвердження вказаної обставини, під час розгляду справи районним судом, а також під час апеляційного розгляду, не надав судам доказів перерахування позивачу ОСОБА_3 вказаних в розписці сум, окрім перерахованих 60000 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку ЖБТ «Ясная» та листом ПАТ «ПриватБанк» від 25.08.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача ЖБТ «Ясная» на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем в судді першої інстанції в розмірі 1730 грн., які складаються з судового збору у сумі 1700 грн. та витрат на ІТЗ розгляду справи у сумі 30 грн., а також у суді апеляційної інстанції, які складаються з судового збору в розмірі 1827 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача ЖБТ «Ясная» на користь позивача підлягають грошові кошти у розмірі 1261710,20 грн., з яких: 1251297,20 грн. - подвійний розмір збитків (із розрахунку збитку у розмірі 625648,60 грн.); 6856 грн. - моральна шкода (із розрахунку, визначеному сторонами у зобов'язанні); 1700 грн. - судові витрати по оплаті судового збору у суді першої інстанції; 30 грн. - витрати по оплаті ІТЗ розгляду справи у суді першої інстанції; 1827 грн. - судові витрати по оплаті судового збору у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного товариства «Ясная» та апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2014 року - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір № 21 від 2 березня 2005 року про пайову участь в будівництві житлового будинку, укладений між ОСОБА_3 та ЖБТ «Ясная» (м. Одеса, вул. Чайковського, 13, кв.2, код 24528970).

Стягнути з Житлово-будівельного товариства «Ясная» (м. Одеса, вул. Чайковського, 13, кв.2, код 24528970) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1): збитки у подвійному розмірі - 1251297,20 грн.; моральну шкоду - 6856 грн.; судові витрати - 3557 грн., а всього стягнути - 1261710,20 (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча сімсот десять грн., 20 коп.).

В решті позивних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області В.І. Сватаненко

І.А. Артеменко

П.М. Черевко

21.05.2014 року м. Одеса