Ухвала

від 19.05.2014 по справі 911/1284/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 911/1284/13 19.05.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Крапивній А.М., розглянувши

скаргу на дії (рішення) Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання неправомірною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.03.2014 р., зобов'язання вчинити певні дії за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Граніт "ЛТД" третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Укрінтерзв'язок" про звернення стягнення на заставлене майно за участю представників

від скаржника: Кічук О.І. від стягувача:не з'явився від третьої особи:не з'явився від ДВС:Іванюк Д.С.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла скарга від Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання незаконною постанови про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа від 06.03.2014 р., скасування вказаної постанови та зобов'язання вчинити певні дії.

Скаржник зазначив, що 06.03.2014 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойко О.М. неправомірно відмовив стягувачу у відкритті виконавчого провадження за наказом господарського суду про звернення стягнення на прості іменні акції шляхом, визначеним судом, а саме - шляхом перерахування цих акцій з депозитарного рахунка депонента (боржника), відкритого у ПАТ "Банк "Таврика", на рахунок заявника (банка) , що є порушенням Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки вжиття державною виконавчою службою примусових заходів щодо перерахування цінних паперів стягувачу є єдиним можливим заходом належного виконання судового рішення, оскільки ПАТ "Банк "Таврика" припинив свою діяльність у зв'язку із втратою відповідної ліцензії (через запровадження процедури ліквідації банківської установи).

Просив визнати неправомірною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 06.03.2014 р. про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа, а також зобов'язати орган ДВС вжити заходів для відкриття виконавчого провадження на виконання судового наказу господарського суду м. Києва у даній справі.

У судовому засіданні представник скаржника (банку) наполягав на задоволенні скарги, вважав, що державний виконавець повинен відкрити виконавче провадження з тих підстав, що є єдиним способом виконання судового рішення.

Представник органу ДВС проти поданої скарги заперечив, зазначив, що серед заходів примусового виконання рішення відсутній такий захід, як звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття права власності стягувачем на предмет забезпечувального обтяження та шляхом перерахування простих іменних акцій емітента на рахунок стягувача, отже, й у виконавчої служби таких повноважень немає. Просив відмовити у задоволенні скарги.

Суд, вивчивши подану скаргу, дослідивши подані докази, прийшов до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2013 р. у справі № 911/1284/13 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14.11.2013 р.) позов ПАТ "Банк "Таврика" задоволено, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Укрінтерзв'язок" перед позивачем за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 55-08-КЛ від 29.10.2008 р. в загальній сумі 142 971 434 ,54 грн. звернуто стягнення на предмет застави згідно договору застави № 05-257/ЗЦП від 30.06.2011 р., а саме - акції іменні прості ПАТ "Ластівка", що належать на праві власності ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД", в кількості 10 637 штук загальною номінальною вартістю 2 659,25 грн. шляхом набуття права власності ПАТ "Банк "Таврика" за ціною, визначеною на підставі оцінки, яка надана суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е." від 07.05.2013 р., що складає 0, 25 грн. за одну акцію, а всього - 2 659, 25 грн., шляхом перерахування простих іменних акцій емітента ПАТ "Ластівка" в кількості 10 637 штук з рахунку у цінних паперах депонента - ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД" на рахунок у цінних паперах ПАТ "Банк "Таврика" 001147 (код зберігача 1147 у депозитарії Приватного акціонерного товариства "ВДЦП", код МДО 300970)

23.09.2013 року на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва був виданий відповідний наказ.

У подальшому скаржник - ПАТ "Банк "Таврика" звернувся до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою про відкриття виконавчого провадження за рішенням суду.

Однак, 06.03.2014 р. державний виконавець Відділу примусового виконання рішень ДВС України Бойко О.М. відмовив банку у відкритті виконавчого провадження з посиланням на п. 8 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", про що була винесена відповідна постанова.

Скаржник вважає вказану постанову незаконною, просить її скасувати та відкрити виконавче провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору

Стаття 26 вказаного Закону містить перелік підстав, з яких у відкритті виконавчого провадження має бути відмовлено.

Згідно з п. 8 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

З системного аналізу наведених правових норм слідує, що заходами примусового виконання рішення є такі заходи, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, але відмовився виконати добровільно рішення суду (стаття 75 Закону).

У даному випадку рішенням суду звернуто стягнення на предмет застави шляхом набуття права власності стягувачем на предмет забезпечувального обтяження, що полягає у перерахуванні простих іменних акцій з депозитарного рахунка депонента (ТОВ "Компанія "Граніт "ЛТД", депозитарний код рахунку 005019)) на рахунок у цінних паперах ПАТ "Банк "Таврика" 001147 (код зберігача 1147 у депозитарії Приватного акціонерного товариства "ВДЦП", код МДО 300970).

Механізм переходу права власності на цінні папери врегульований ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», відповідно до якої, зокрема, право власності на цінні папери, випущені у бездокументарній формі, переходять до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

Тобто, відповідно до вказаного закону стягувач (скаржник) повинен вчинити певні дії для виконання рішення суду самостійно, а боржник не зобов'язаний ці дії вчиняти. Відповідно у боржника немає обов'язку виконувати судовий наказ ні добровільно, ні примусово, а, тому і виконавча служба позбавлена права застосовувати заходи примусу до боржника.

За таких обставин суд вважає, що орган ДВС правомірно відмовив заявнику у відкритті виконавчого провадження за судовим наказом у даній справі та підстав для його відкриття немає.

Твердження скаржника про здійснення стосовно нього ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим зобов'язання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрити виконавче провадженням є єдиним способом виконання судового рішення, суд відхиляє та зазначає, що згідно з ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що державний виконавець, отримавши заяву стягувача про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом у даній справі, перевірив її на відповідність нормам законодавства, зокрема, Закону України "Про виконавче провадження", та на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені цим Законом, відмовив стягувачу у відкритті провадження.

Таким чином, суд вважає, що запровадження ліквідаційної процедури у позивача, не є законною підставою для скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини у справі, суд вважає, що скарга ПАТ "Банк "Таврика" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України задоволенню не підлягає

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання незаконною постанови про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа від 06.03.2014 р., скасування вказаної постанови та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя К.І. Головіна