Постанова

від 12.08.2014 по справі 911/1284/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2014 р. Справа№ 911/1284/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Шевченка Е.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від скаржника: Нужненко Ю.І. - представник за довіреністю від 17.07.2014 року;

від боржника: не з'явились;

від ВДВС: Малиш Т.О. - представник за довіреністю від 24.04.2014 року;

від третьої особи: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року

за скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

у справі № 911/1284/13 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Граніт ЛТД»

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінтерзв'язок»

про звернення стягнення на заставлене майно

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2013 р. у справі № 911/1284/13 позов ПАТ "Банк "Таврика" задоволено, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Укрінтерзв'язок" перед позивачем за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 55-08-КЛ від 29.10.2008 р. в загальній сумі 142 971 434 ,54 грн. звернуто стягнення на предмет застави згідно договору застави № 05-257/ЗЦП від 30.06.2011 р., а саме - акції іменні прості ПАТ "Ластівка", що належать на праві власності ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД", в кількості 10 637 штук загальною номінальною вартістю 2 659,25 грн. шляхом набуття права власності ПАТ "Банк "Таврика" за ціною, визначеною на підставі оцінки, яка надана суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е." від 07.05.2013 р., що складає 0, 25 грн. за одну акцію, а всього - 2 659, 25 грн., шляхом перерахування простих іменних акцій емітента ПАТ "Ластівка" в кількості 10 637 штук з рахунку у цінних паперах депонента - ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД" на рахунок у цінних паперах ПАТ "Банк "Таврика" 001147 (код зберігача 1147 у депозитарії Приватного акціонерного товариства "ВДЦП", код МДО 300970).

Вподальшому до Господарського суду міста Києва надійшла скарга від Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання незаконною постанови про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа від 06.03.2014 р., скасування вказаної постанови та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду у даній справі скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вжиття Державною виконавчою службою заходів щодо перерахування цінних паперів стягувачу є єдиним можливим заходом щодо належного виконання судового рішення.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» по справі № 911/1284/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Федорчук Р.В. - головуючий, Лобань О.І., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2014 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року прийнято до свого провадження колегією суддів: Федорчук Р.В. - головуючий, Лобань О.І., Майданевич А.Г. та призначено до розгляду на 16.07.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року відкладено розгляд справи до 28.07.2014 року.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року у зв'язку із перебуванням головуючої судді Федорчука Р.В у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Після повторного автоматичного розподілу справи № 911/1284/14, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Пономаренко Є.Ю. та Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Пономаренко Є.Ю. та Руденко М.А. та призначено до розгляду на 12.08.2014 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 року, враховуючи перебування суддів Пономаренка Є.Ю. та Руденко М.А. у відпустці, справу № 911/1284/13 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Зеленін В.О., Шевченко Е.О.

Представник стягувача у судовому засіданні 12.08.2014 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник ВДВС заперечував доводи апеляційної скарги та зазначив, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачені виконавчі дії щодо набуття права власності на прості іменні акції.

Враховуючи, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, направленими на їх адресу копіями ухвали суду, а також те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за відсутності представників боржника та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року у справі № 911/1284/13 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14.11.2013 р.) позов ПАТ "Банк "Таврика" задоволено, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Укрінтерзв'язок" перед позивачем за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 55-08-КЛ від 29.10.2008 р. в загальній сумі 142 971 434 ,54 грн. звернуто стягнення на предмет застави згідно договору застави № 05-257/ЗЦП від 30.06.2011 р., а саме - акції іменні прості ПАТ "Ластівка", що належать на праві власності ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД", в кількості 10 637 штук загальною номінальною вартістю 2 659,25 грн. шляхом набуття права власності ПАТ "Банк "Таврика" за ціною, визначеною на підставі оцінки, яка надана суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е." від 07.05.2013 р., що складає 0, 25 грн. за одну акцію, а всього - 2 659, 25 грн., шляхом перерахування простих іменних акцій емітента ПАТ "Ластівка" в кількості 10 637 штук з рахунку у цінних паперах депонента - ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД" на рахунок у цінних паперах ПАТ "Банк "Таврика" 001147 (код зберігача 1147 у депозитарії Приватного акціонерного товариства "ВДЦП", код МДО 300970)

23.09.2013 року на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва був виданий відповідний наказ.

У подальшому скаржник - ПАТ "Банк "Таврика" звернувся до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою про відкриття виконавчого провадження за рішенням суду.

Однак, 06.03.2014 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень ДВС України Бойко О.М. відмовив банку у відкритті виконавчого провадження з посиланням на п. 8 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", про що була винесена відповідна постанова.

Звертаючись до суду першої інстанції, скаржник зазначив, що вказана постанова є незаконною, просить її скасувати та відкрити виконавче провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору.

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу № 911/1284/13 від 23.09.2013 року, державний виконавець виходив з того, що виконавчий документ, поданий на виконання, не містить заходів примусового виконання, передбачених ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» та законом не передбачено проведення виконавчих дій щодо звернення стягнення на предмет застави як шляхом набуття права власності стягувачем на предмет забезпечувального обтяження, так і шляхом перерахування простих іменних акцій емітента на рахунок стягувача.

В свою чергу, відмовляючи у задоволенні скарги на дії ДВС суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" стягувач (скаржник) повинен вчинити певні дії для виконання рішення суду самостійно, а боржник не зобов'язаний ці дії вчиняти. Відповідно у боржника немає обов'язку виконувати судовий наказ ні добровільно, ні примусово, а, тому і виконавча служба позбавлена права застосовувати заходи примусу до боржника.

Однак, колегія суддів не погоджується із даними висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і законом (ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Так, відповідно до п. 2 Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013 року, депозитарна операція - це сукупність дій Центрального депозитарію, депозитарної установи, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках або клірингової установи у разі провадження ними депозитарної діяльності депозитарної установи щодо здійснення ними депозитарної діяльності відповідно до законодавства України.

Безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах - списання, зарахування або переказ цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку у цінних паперах клієнта, депонента без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами, а також у зв'язку із зміною дієздатності (обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною), внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені законодавством України.

Ініціатор депозитарної операції - особа, за розпорядженням чи іншою вимогою якої в системі депозитарного обліку Центрального депозитарію, депозитарної установи виконуються депозитарні операції. Ініціатором депозитарної операції можуть бути депонент, клієнт, керуючий рахунком у цінних паперах, Центральний депозитарій, депозитарна установа, державні органи у межах їх повноважень, а також інші суб'єкти у випадках, визначених законом.

Згідно із п. 12.ст. 2 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, Безумовні операції щодо цінних паперів / прав на цінні папери здійснюються на підставі наданих депозитарній установі та/або Центральному депозитарію оригіналів або засвідчених відповідно до вимог законодавства документів, зокрема постанови державного виконавця або інших документів виконавчого провадження, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, як вбачається із вищезазначених норм права, перерахування цінних паперів із рахунку боржника на рахунок стягувача на підставі виконавчого документа є безумовною операцією, яка здійснюється без розпорядження клієнта (боржника) згідно постанови державного виконавця.

Беручи до уваги зазначене, твердження суду першої інстанції про те, що стягувач повинен самостійно вчинити дії для виконання рішення у даній справі та твердження відділу державної виконавчої служби, що Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено проведення виконавчих дій щодо звернення стягнення на предмет застави як шляхом набуття права власності стягувачем на предмет забезпечувального обтяження, так і шляхом перерахування простих іменних акцій емітента на рахунок стягувача є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на дії ВДВС підлягає задоволенню в частині скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 42368864 від 06.03.2014 року та зобов'язання головного державного виконавця Бойко О.М. відкрити виконавче провадження за наказом Господарського суду міста Києва № 911/1284/13 від 23.09.2013 року.

Щодо вимог про зобов'язання державного виконавця повідомити про виконання ухвали суд та заявника не пізніше, ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду, то колегія суду зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачений обов'язок державного виконавця здійснювати вищезазначені дії.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги у вищевказаній частині.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року частковому скасуванню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року у справі № 911/1284/13 скасувати частково.

3. Визнати неправомірною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 42368864 від 06.03.2014 року.

4. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрити виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 911/1284/13 від 23.09.2013 року.

5. В іншій частині, ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року у справі № 911/1284/13 залишити без змін.

6. Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (04053, м. Київ, вул. Артема, 73; код ЄДРПОУ 37471975) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94; код ЄДРПОУ 19454139) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 609, 00 грн.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

8. Матеріали справи № 911/1284/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Е.О. Шевченко

В.О. Зеленін