Рішення

від 14.05.2014 по справі 12/5007/7/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" травня 2014 р. Справа № 12/5007/7/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю: представника відповідача Лисака Ю.М. - дов. від 25.03.2014р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алексіс Експрес ЛТД" (м. Київ)

до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (м. Житомир)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія Бліг" (Кіровоградська область, м.Олександрія)

про стягнення 6501896,84 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 6501896,84 грн., з яких: 6295779,42 грн. основного боргу за договором поставки №14 від 07.07.2011 р., 147081,10 грн. пені, 30568,98 грн. інфляційних, 28467,34 грн. три відсотки річних.

Ухвалою господарського суду від 06.01.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія Бліг".

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.02.2013р. провадження у справі № 12/5007/7/12 було зупинено до вирішення справи № 912/225/13-г, що розглядалась господарським судом Кіровоградської області, за позовом ТОВ "Алексіс Експрес ЛТД" до ТОВ "Олександрія-Бліг" та ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про визнання недійсним договору.

Ухвалою господарського суду від 17.04.2014р. провадження у справі поновлено. Розгляд справи призначено на 28.04.2014р.

Ухвалою господарського суду від 28.04.2014р. розгляд справи відкладено на 14.05.2014р.

Позивач та третя особи своїх представників в судове засідання не направили. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Про поважність причин неявки представників в засідання суд не повідомлено.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві від 24.12.2012 р. (а.с. 17, 18 т. 5).

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2011р. між ТОВ "Алексіс Експрес ЛТД" (постачальник/позивач) та ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №14 (а.с. 7-12, т. 1), відповідно п. 2.1. якого постачальник в порядку і на умовах, визначених у договорі, зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти товар (скло порожнисте (пляшки)) і сплатити за нього обумовлену договором ціну.

За умовами п. 10.7 договору сплата вартості товару кожної окремої партії здійснюється повністю протягом 90 днів з дати поставки.

На виконання умов договору, позивач у період з 08.07.2011р. по 30.09.2011р. поставив відповідачу товар на загальну суму 6295779,42грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 13-59).

Зобов'язання щодо оплати у відповідності до п. 10.7 договору відповідач не виконав.

Згідно п. 14.1. договору за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання зі сплати постачальнику вартості товару, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, за кожен день прострочення від загальної суми невчасно перерахованого платежу за весь період (термін) прострочення.

У відповідності до п. 14.1. договору відповідачу за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий товар нараховано пеню в розмірі 147081,10грн.

У відповідності до положень ст. 625 ЦК України - нараховано інфляційні у розмірі 30568,98грн. та 28467,34грн. 3 % річних.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що заборгованість за поставлену продукцію згідно спірного договору перед позивачем відсутня, оскільки позивач та ТОВ "Олександрія-Бліг" (третя особа) уклали договір відступлення права вимоги № 15/2 від 15.10.2012 р., згідно якого позивач уступив - ТОВ "Олександрія-Бліг" право вимоги від ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" погашення заборгованості, що виникла, у тому числі, на підставі договору поставки №14 від 07.07.2011 р., укладеного між позивачем та відповідачем.

В подальшому, відповідач та ТОВ "Олександрія-Бліг" здійснили зарахування однорідних вимог, про що уклали договір від 19.10.2012 р.

Вказав, що рішенням господарського суду Кіровоградської області, яке залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2014р., відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Алексіс Експрес ЛТД" до ТОВ "Олександрія-Бліг" та ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 15/2 від 15.10.2012 р.

Крім того, відповідачем заявлено вимогу про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки збитки в межах договору №14 від 07.07.2011р. та поданої заяви відсутні. До того ж, відповідач на даний час знаходиться у скрутному фінансовому становищі.

Просить прийняти до уваги, що відповідач є державним підприємством, виробником продукції та одним із небагатьох на даний час бюджетоутворюючих підприємств в області, а тому застосування надмірно великих штрафних санкцій буде додатковим фінансовим тягарем, що негативно вплине на діяльність підприємства.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення учасника судового процесу, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт поставки відповідачу товару по договору №14 від 07.07.2011р. на суму 6295779,42грн., а також факт неналежного виконання з боку відповідача зобов'язань щодо оплати товару, що і спонукало позивача до звернення 05.01.2012 р. з позовом до суду.

Однак, 15.10.2012р., тобто під час перебування спору на розгляді в господарському суді, між позивачем та третьою особою - ТОВ "Олександрія-Бліг" було укладено договір відступлення права вимоги (цесія) №15/2, відповідно до якого ТОВ "Алексіс Експрес ЛТД" як первісний кредитор відступив ТОВ "Олександрія-Бліг" як новому кредитору право вимоги боргу з ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (боржник) в сумі 6776513,71грн., в тому числі, на підставі договору поставки №14 від 07.07.2011р. (а.с. 54 т.5).

При цьому, суд враховує, що господарський суд Кіровоградської області при розгляді справи № 912/225/13-г за позовом ТОВ "Алексіс Експрес ЛТД" до ТОВ "Олександрія-Бліг" та ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 15/2 від 15.10.2012 р., у рішенні від 15.04.2013 р. дійшов висновку, з яким погодився Дніпропетровський апеляційний господарський суд у постанові від 03.04.2014р., про відсутність підстав для визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 15/2 від 15.10.2012 р., укладеного між ТОВ "Алексіс Експрес ЛТД" та ТОВ "Олександрія-Бліг".

Тобто, первісний кредитор ТОВ "Алексіс Експрес ЛТД" в результаті відступлення права вимоги новому кредитору - ТОВ "Олександрія-Бліг" не є стороною управненою вимагати від боржника ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" сплати основного боргу за договором поставки №14 від 07.07.2011р. на загальну суму 6295779,42грн., у зв'язку з чим у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Водночас суд вважає за необхідне вказати, що 19.10.2012р. між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та ТОВ "Олександрія-Бліг" укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 7834454,96грн., зокрема, щодо заборгованості, яка виникла у ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" перед ТОВ "Олександрія-Бліг" за договором відступлення права вимоги № 15/2 від 15.10.2012 р. (а.с. 22, т. 5).

Розглядаючи вимоги щодо стягнення з відповідача 147081,10грн. пені та 3 % річних в розмірі 28467,34грн., господарський суд враховує наступне.

Відповідно до норм ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок пені та 3 % річних, зроблений станом на 30.12.2011р. (а.с. 64,66 т.1), господарський суд встановив, що позивач припустився помилки при їх обрахунку, які полягають в наступному.

Так, позивачем здійснено нарахування пені та 3 % річних по трьом періодам на заборгованість, загальна сума якої становить 5871208,52 грн., а саме:

1) на суму заборгованості 2245252,46грн., за поставлений товар по накладним в період з 08.07.11 по 29.07.11 р. за прострочку в оплаті протягом 85 днів;

2) на суму 1507340,71грн. за поставлений товар по накладним в період з 08.08.11 по 25.08.11 р. за прострочку в оплаті протягом 61 дня;

3) на суму 2118615,35грн. за поставлений товар по накладним в період з 02.09.11 по 30.09.11 р. за прострочку в оплаті протягом 30 днів.

При цьому, позивачем не взято до уваги, що по кожній накладній, у визначений ним період, є різний строк проведення розрахунків, отже і період прострочки є різним. Позивач період прострочки визначив по першій накладній кожного періоду, а саме:

1) накладна № 191 від 08.07.2011 р. - прострочка з 07.10.2011 р. по 30.12.2011 р. становить 85 днів;

2) накладана № 223 від 01.08.2011 р., незважаючи на те, що остання не включена в розрахунок, на яку здійснювалось нарахування, - прострочка з 31.10.2011 р. по 30.12.2011 р. становить 61 день;

3) накладна № 239 від 02.09.2011 р. - прострочка з 02.12.2011 р. по 30.12.2011 р. становить 30 днів;

Згідно розрахунку суду, враховуючи строк настання виконання зобов'язання та кінцевий строк нарахування штрафних санкцій, який визначив позивач - 30.12.2011р. та суми, за несвоєчасну сплату яких позивач нарахував санкції, правомірними є вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 110639,45грн. та 21414,11грн. 3 % річних, а саме:

І.

- по накладній №191 від 08.07.2011р. на суму 70957,08грн. (строк оплати по 06.10.2011р.) за період з 07.10.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 2561,26грн.; річні - 495,73грн.;

- по накладним №193 та №194 від 11.07.2011р. на загальну суму 148386,36грн. (строк оплати по 09.10.2011р.) за період з 10.10.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 5167,10грн.; річні - 1000,08грн.;

- по накладним №195, №196 та №197 від 12.07.2011р. на загальну суму 249761,68грн. (строк оплати по 10.10.2011р.) за період з 11.10.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 8591,12грн.; річні - 1662,80грн.;

- по накладним №201 та №202 від 15.07.2011р. на загальну суму 168939,68грн. (строк оплати по 13.10.2011р.) за період з 14.10.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 5595,84грн.; річні - 1083,07грн.;

- по накладній №203 від 18.07.2011р. на суму 194565,43грн. (строк оплати по 16.10.2011р.) за період з 17.10.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 6196,78грн.; річні - 1199,38грн.;

- по накладній №204 від 21.07.2011р. на суму 265316,50грн. (строк оплати по 19.10.2011р.) за період з 20.10.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 8112,14грн.; річні - 1570,09грн.;

- по накладній №205 від 20.07.2011р. на суму 84469,84грн. (строк оплати по 18.10.2011р.) за період з 19.10.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 2618,57грн.; річні - 506,82грн.;

- по накладній №209 від 22.07.2011р. на суму 88438,84грн. (строк оплати по 20.10.2011р.) за період з 21.10.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 2666,49грн.; річні - 516,10грн.;

- по накладним №212 та №213 від 26.07.2011р. на загальну суму 147957,85грн. (строк оплати по 24.10.2011р.) за період з 25.10.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 4209,70грн.; річні - 814,78грн.;

- по накладній №214 від 27.07.2011р. на суму 165291,87грн. (строк оплати по 25.10.2011р.) за період з 26.10.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 4632,70грн.; річні - 896,65грн.;

- по накладній №215 від 28.07.2011р. на суму 259626,60грн. (строк оплати по 26.10.2011р.) за період з 27.10.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 7166,41грн.; річні - 1387,05грн.;

- по накладним №217, №219 та №220 від 29.07.2011р. на загальну суму 401540,76грн. (строк оплати по 27.10.2011р.) за період з 28.10.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 10913,11грн.; річні - 2112,21грн.;

ІІ.

- по накладній №226 від 08.08.2011р. на суму 186305,51грн. (строк оплати по 06.11.2011р.) за період з 07.11.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 4272,27грн.; річні - 826,89грн.;

- по накладній №227 від 09.08.2011р. на суму 108563,00грн. (строк оплати по 07.11.2011р.) за період з 08.11.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 2443,41грн.; річні - 472,92грн.;

- по накладній №229 від 11.08.2011р. на суму 450353,52грн. (строк оплати по 09.11.2011р.) за період з 10.11.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 9753,55грн.; річні - 1887,78грн.;

- по накладним №230 та №231 від 16.08.2011р. на загальну суму 372611,02грн. (строк оплати по 14.11.2011р.) за період з 15.11.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 7278,68грн.; річні - 1408,78грн.;

- по накладній №235 від 19.08.2011р. на суму 156280,16грн. (строк оплати по 17.11.2011р.) за період з 18.11.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 2853,72грн.; річні - 552,33грн.;

- по накладній №236 від 23.08.2011р. на суму 77742,50грн. (строк оплати по 21.11.2011р.) за період з 22.11.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 1287,54грн.; річні - 249,20грн.;

- по накладним №237 та №238 від 25.08.2011р. на загальну суму 155485,00грн. (строк оплати по 23.11.2011р.) за період з 24.11.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 2443,03грн.; річні - 472,85грн.;

ІІІ.

- по накладній №239 від 02.09.2011р. на суму 87598,18грн. (строк оплати по 01.12.2011р.) за період з 02.12.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 1078,78грн.; річні - 208,80грн.;

- по накладній №241 від 05.09.2011р. на суму 77742,50грн. (строк оплати по 04.12.2011р.) за період з 05.12.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 858,36грн.; річні - 166,13грн.;

- по накладним №242, №245 та №246 від 06.09.2011р. на загальну суму 243083,18грн. (строк оплати по 05.12.2011р.) за період з 06.12.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 2580,68грн.; річні - 499,49грн.;

- по накладній №249 від 09.09.2011р. на суму 77742,50грн. (строк оплати по 08.12.2011р.) за період з 09.12.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 726,31грн.; річні - 140,58грн.;

- по накладній №250 від 12.09.2011р. на суму 243088,49грн. (строк оплати по 11.12.2011р.) за період з 12.12.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 1961,36грн.; річні - 379,62грн.;

- по накладній №252 від 13.09.2011р. на суму 108693,00грн. (строк оплати по 12.12.2011р.) за період з 13.12.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 830,83грн.; річні - 160,81грн.;

- по накладній №253 від 14.09.2011р. на суму 87599,81грн. (строк оплати по 13.12.2011р.) за період з 14.12.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 632,40грн.; річні - 122,40грн.;

- по накладній №254 від 19.09.2011р. на суму 77927,42грн. (строк оплати по 18.12.2011р.) за період з 19.12.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 397,11грн.; річні - 76,86грн.;

- по накладній №256 від 20.09.2011р. на суму 87599,81грн. (строк оплати по 19.12.2011р.) за період з 20.12.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 409,20грн.; річні - 79,20грн.;

- по накладним №258 та №259 від 22.09.2011р. на загальну суму 202010,16грн. (строк оплати по 21.12.2011р.) за період з 22.12.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 772,07грн.; річні - 149,43грн.;

- по накладній №261 від 23.09.2011р. на суму 228820,70грн. (строк оплати по 22.12.2011р.) за період з 23.12.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 777,36грн.; річні - 150,46грн.;

- по накладним №263 та №264 від 26.09.2011р. на загальну суму 270630,58грн. (строк оплати по 25.12.2011р.) за період з 26.12.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 574,63грн.; річні - 111,22грн.;

- по накладній №267 від 27.09.2011р. на суму 108693,00грн. (строк оплати по 26.12.2011р.) за період з 27.12.2011р. по 30.12.2011р. пеня - 184,63грн.; річні - 35,73грн.;

- по накладній №268 від 30.09.2011р. на суму 217386,00грн. (строк оплати по 29.12.2011р.) за 30.12.2011р. пеня - 92,31грн.; річні - 17,87грн.

Разом з тим, встановивши за результатами розгляду даного спору правомірність заявлених позивачем вимог в частині стягнення 110639,45грн. пені, суд вважає за можливе зменшити її розмір до 50% та стягнути 55319,73грн., враховуючи наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Оцінивши співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з можливими збитками кредитора, враховуючи інтереси обох сторін, в т.ч. майнові, господарський суд дійшов висновку про зменшення суми пені до 50%, що підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 30568,98грн. інфляційних, господарський суд враховує наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" вказано, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р].

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Позивач нарахування інфляційних в розмірі 30568,98грн. також здійснив у три етапи, виходячи з сум, на які здійснював нарахування пені та 3% річних, а саме:

1) 2245252,46*1,012=2272195,49-2245252,46=26943,03грн.

2) 1507340,71*1,001=1508848,05-1507340,71=1507,34грн.

3) 2118615,35*1,001=2120733,96-2118615,35=2118,61грн.

При перевірці розрахунку інфляції, враховуючи строк настання оплати, заявленої до стягнення в позовній заяві заборгованості, та вихідні дані позивача, суд встановив, що обґрунтованими є інфляційні в розмірі 3752,59грн., які можуть бути нараховані на заборгованість лише за два, визначені позивачем періоди, а саме:

1) на заборгованість в розмірі 2245252,49грн. (поставка в період з 08.07.2011р. по 29.07.2011р.; строк оплати товару - з 06.10.2011р. по 27.10.2011р.) інфляційні за жовтень та листопад 2011р. становлять 2245,25грн.;

2) на заборгованість в розмірі 1507340,71 (поставлену за період з 08.08.2011р. по 25.08.2011р.; строк оплати - з 06.11.2011р. по 23.11.2011р.) інфляційні за листопад 2011р. становлять 1507,34грн.

Нарахування інфляційних на суму 2118615,35грн. станом на момент здійснення розрахунку (30.12.2011р.) господарський суд вважає неправомірним у зв'язку з неможливістю проведення вказаних нарахувань виходячи із строку оплати заборгованості та кінцевого періоду нарахування позивачем інфляційних.

Таким чином, у задоволенні 26816,39грн. інфляційних (30568,98грн. - 3752,59грн.) суд відмовляє, оскільки заявлені позивачем до стягнення безпідставно.

З огляду на викладене, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 55319,73грн. пені, 21414,11грн. 3% річних та 3752,59грн. інфляційних.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені на 50%.

3. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (10008, м.Житомир, вул. 1-го Травня, 38, ідентифікаційний код 00375504)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алексіс Експер ЛТД" (03067, м.Київ, вул. Виборзька, 94, ідентифікаційний код 33260937)

- 55319,73грн. пені,

- 21414,11грн. 3% річних,

- 3752,59грн. інфляційних

- 1258,25грн. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.05.14

Суддя Сікорська Н.А.

Друк. :

1 - до справи

2 - позивачу (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 94) ( рек .з. пов)

3 - третя особа - ТОВ "Олександрія-Бліг" (28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, вул.Айвазовського, буд.42) - (рек. з пов. )

4- відповідачу (згідно заяви)