cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.
Суддя-доповідач - Лях О.П.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2014 року справа №812/9532/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Лях О.П.,
суддів Жаботинської С.В., Нікуліна О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції України з контролю за цінами на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 р. у справі № 812/9532/13-а за позовом Комунального підприємства "Алчевське управління механізації" до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання незаконним припису №44 від 11.10.2013, -
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Алчевське управління механізації" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання незаконним припис № 44 від 11.10.2013 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року замінено відповідача у справі на Державну інспекцію України з контролю за цінами.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000271902 від 07.11.2013, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 23 416 грн., за звітні періоди березень 2012 року - 2760,00грн.; жовтень 2012 року - 1563,00грн.; січень 2013 року - 19093,00грн.
В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати додаткову постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.
За приписами п. 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може буди вирішено на основі наявних в ній доказів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Комунальне підприємство "Алчевське управління механізації", ідентифікаційний код 01240427, зареєстровано в якості юридичної особи. внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19.08.1996, зокрема, здійснює діяльність з оброблення та видалення відходів (а.с. 90-96).
У період з 20.09.2013 по 04.10.2013 - посадовими особами відповідача проведено перевірку позивача дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, за результатами якої складено акт за № 049 (а.с. 43-48).
Підстави призначення та порядок проведення перевірки позивачем не оскаржуються.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5 ч.1 ст. 20, та п.6 ч.2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Детальний опис виявленого порушення містить наступне.
Позивачем при затвердженій рішенням виконавчого комітету Алчевської міської ради від 05.10.2010 № 1120 нормі надання послуг 1,54 м куб. на рік за послугу з вивезення твердих побутових відходів для населення, яке мешкає у будинках з присадибною ділянкою з наявністю усіх видів благоустрою, у період з 01.09.2012 по 04.01.2013 застосовано тариф у розмірі 3,40 грн. з 1 чоловіка на місяць, затверджений рішенням виконавчого комітету Алчевської міської ради від 01.01.2011 № 101, та у період з 05.01.2013 по 31.08.2013 - у розмірі 4,53 грн. з 1 чоловіка на місяць відповідно до рішення виконавчого комітету Алчевської міської ради від 18.12.2012 № 1125.
Перевіркою фактичного надання послуг встановлено, що населенню, яке мешкає у будинках з присадибною ділянкою з наявністю усіх видів благоустрою, а саме, 119182,51 кількості осіб за послугу з вивезення твердих побутових відходів за період з 01.09.2012 по 31.08.2013 нараховано 494714,76 грн.
Фактичний обсяг вивезення побутових відходів від населення, яке мешкає у будинках з присадибною ділянкою з наявністю усіх видів благоустрою за період з 01.09.2012 по 31.08.2013 складає 12807 м куб. згідно з довідкою позивача про планові та фактичні обсяги вивезення твердих побутових відходів по групам споживачів.
Згідно з фактичними обсягами вивезення твердих побутових відходів та місячної норми надання послуг 0,12833 м куб. на 1 мешканця (1.54 м куб.: 12 місяців) фактична кількість осіб, яким надано послугу з вивезення твердих побутових відходів за період з 01.09.2012 по 31.08.2013, складає 99797,397 осіб.
У зв'язку з чим, нарахування за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення, яке мешкає у будинках з присадибною ділянкою з наявністю усіх видів благоустрою, за період з 01.09.2012 по 31.08.2013 повинні складати 413186,4515 грн. (при фактичному нарахуванні підприємством 494714,76 грн.).
Необґрунтовано нарахована сума за послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення, яке мешкає у будинках з присадибною ділянкою з наявністю усіх видів благоустрою, за період з 01.09.2012 по 31.08.2013 складає 81528,31 грн.
Необґрунтовано одержана виручка за послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення, яке мешкає у будинках з присадибною ділянкою з наявністю усіх видів благоустрою, з урахуванням відсотка оплати населенням вартості послуг, за період з 01.09.2012 по 31.08.2013 складає 66419,52 грн.
Таким чином, в період з 01.09.2012 по 31.08.2013 при застосуванні тарифів на послуги з вивезення відходів, позивачем завищено вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів за рахунок включення до вартості фактично ненаданих послуг.
На підставі акта перевірки відповідачем складено Припис № 44 від 11 жовтня 2013 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, яким позивача зобов'язано зокрема, провести перерахунки зі споживачами за послуги з вивезення твердих побутових відходів за період з 01.09.2012 по 31.08.2013 на суму необґрунтовано нарахованої плати в розмірі 81528,31 грн., у тому числі необґрунтовано одержану виручку у розмірі 66419,52 грн.
Відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 21 червня 2012 року № 5007-VI (надалі - Закон № 5007).
Відповідно до ст. 16 Закону № 5007 органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.
Ст. 17 Закону № 5007 встановлено, що основними функціями уповноважених органів є: виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; запобігання порушенням у сфері ціноутворення.
Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами, затвердженого Указом Президента України від 30 березня 2012 року № 236/2012 "Питання реалізації державної політики з контролю за цінами".
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5 ч.1 ст. 20, та п.6 ч.2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Стаття 20 Закону встановлює права та обов'язки споживача послуг. За п.5 ч.1 цієї статті споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
П. 6 ч.2 ст. 21 Закону, на порушення норм якого вказує відповідач, передбачає обов'язок виконавця послуг розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.
Наведені норми регулюють правовідносини безпосередньо між споживачем та виконавцем послуг, передбачають право споживача послуг на зменшення плати за послуги та відповідний такому праву обов'язок виконавця проводити певні перерахунки. При цьому умовою реалізації таких прав та обов'язків є наявність відповідного звернення від споживача послуг.
Як вбачається з акта перевірки, будь-яких звернень споживачів послуг, які надає позивач, щодо здійснення перерахунку, випадків відмови позивача у здійсненні перерахунків, чи отримання позивачем претензій щодо неналежного надання послуги з вивезення відходів, в ході перевірки не встановлено.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території - п. 2 ч. 1 ст.14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 р. № 1070 затверджено Правила надання послуг з вивезення побутових відходів. Ці Правила визначають механізм надання суб'єктами господарювання незалежно від форми їх власності послуг з вивезення побутових відходів у містах, селищах і селах (далі - послуги).
Відповідно до п.п. 6, 7 Правил обсяг надання послуг розраховується на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування.
Норми надання послуг визначаються на підставі правил, встановлених центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Зазначені норми переглядаються один раз на п'ять років.
Отже, ціни (тарифи) на послуги з вивезення відходів, а також норми обсягу надання послуг з вивезення відходів визначаються та затверджуються органами місцевого самоврядування на відповідній території. Розмір оплати населенням таких послуг, за умови відсутності договору або засобів обліку (що має місце в даному випадку) нараховується саме виходячи з вищевказаних норм та тарифів (цін).
Зазначене, на думку суду, спростовує твердження відповідача про те, що розмір щомісячних нарахувань за надані послуги з вивезення відходів залежить від фактичних обсягів вивезення відходів.
Таким чином, сума нарахувань за місяць за надані послуги має бути визначена виходячи з кількості осіб, які мешкають на відповідній території та з яким укладено договори про надання послуг, та діючого в цей період тарифу, затвердженого органом місцевого самоврядування. Тобто шляхом множення кількості населення на діючий тариф.
Рішенням виконавчого комітету Алчевської міської ради від 05.10.2010 № 1120 затверджено норми обсягу надання послуг з вивезення відходів. Такі норми для населення, яке мешкає у будинках з присадибною ділянкою з наявністю усіх видів благоустрою складають 1,54 м куб. на одну особу за 1 рік (а.с. 100).
Рішенням виконавчого комітету Алчевської міської ради від № 101 від 01.01.2011 для населення, яке мешкає у будинках з присадибною ділянкою з наявністю усіх видів благоустрою, затверджено тариф у розмірі 26,50 грн. грн. / м куб. Рішенням виконавчого комітету Алчевської міської ради від 18.12.2012 № 1125 вказаний тариф скориговано, та для населення, яке мешкає у будинках з присадибною ділянкою з наявністю усіх видів благоустрою, затверджено тариф у розмірі 35.28 грн./ м куб. (а.с.97-99).
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено перевіркою, позивачем при затвердженій рішенням виконавчого комітету Алчевської міської ради від 05.10.2010 № 1120 нормі надання послуг 1,54 м куб. на рік на 1 особу за послугу з вивезення твердих побутових відходів для населення, яке мешкає у будинках з присадибною ділянкою з наявністю усіх видів благоустрою, у період з 01.09.2012 по 04.01.2013 застосовано тариф у розмірі 3,40 грн. з 1 чоловіка на місяць, затверджений рішенням виконавчого комітету Алчевської міської ради від 01.01.2011 № 101, та у період з 05.01.2013 по 31.08.2013 - у розмірі 4,53 грн. з 1 чоловіка на місяць відповідно до рішення виконавчого комітету Алчевської міської ради від 18.12.2012 № 1125. При цьому позивачем враховано облікову кількість осіб, яким надавались такі послуги (а.с.223-226). Населенню, яке мешкає у будинках з присадибною ділянкою з наявністю усіх видів благоустрою, а саме, 119182,51 кількості осіб за послугу з вивезення твердих побутових відходів за період з 01.09.2012 по 31.08.2013 позивачем нараховано 494714,76 грн.
Колегія суддів зазначає, що розрахунки здійснені відповідачем в акті перевірки та викладені в оскаржуваному Приписі є безпідставними, оскільки показник кількості населення, якому надано послуги, визначено відповідачем виходячи із запланованого позивачем обсягу вивезення відходів (12 807 м куб.) та норми вивезення відходів на 1 особу, встановленої місцевим органом влади (1,54 м куб. в перерахунку на один місяць) шляхом ділення цих показників. Відповідачем залишено поза увагою, що кількість населення має бути визначена виходячи з фактичної реєстрації місця проживання кожної особи, кількості членів сім'ї, укладених договорів на надання послуг, тощо, та, відповідно, не має вираховуватись у залежності від кількості відходів; по-друге за відсутності засобів обліку відходів, неможливо встановити фактичний обсяг відходів, що виробляє одна особа, цей показник не може бути постійним та незмінним.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновку відповідача про завищення вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів за рахунок включення до вартості фактично ненаданих послуг, а тому оскаржуваний припис було обґрунтовано скасовано.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної інспекції України з контролю за цінами на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 р. у справі № 812/9532/13-а за позовом Комунального підприємства "Алчевське управління механізації" до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання незаконним припису №44 від 11.10.2013 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 р. у справі № 812/9532/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів: О.П. Лях
С.В. Жаботинська
О.А. Нікулін
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2014 |
Оприлюднено | 28.05.2014 |
Номер документу | 38853052 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Лях О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні