Постанова

від 20.05.2014 по справі 2а/0270/2715/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 травня 2014 р. Справа № 2а/0270/2715/11

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука Андрія Валерійовича, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області до Липовецької районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення санкцій

ВСТАНОВИВ:

03.06.2011року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області (далі - ДІКЦ у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до Липовецької районної санітарно-епідеміологічної станції (далі - Липовецька РСЕС, відповідач) про примусове стягнення економічних санкцій в розмірі 23560,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що за наслідками планової перевірки Липовецької районної санітарно-епідеміологічної станції з питань дотримання вимог чинного законодавства з питань ціноутворення при наданні платних послуг, складено акт №000129 від 20.04.2011 року. На підставі даного акту прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №ІЦ-02-12/25 від 27.04.2011 року, в якому зокрема визначено суму заборгованості в розмірі 23560,32 грн. Дане рішення відповідачем отримане, однак визначена у рішенні сума заборгованості не сплачена. У зв'язку з чим, Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 24.04.2014 року замінено первинного позивача - Державну інспекцію з контролю за цінами у Вінницькій області на його правонаступника - Державну інспекцію України з контролю за цінами.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності (вх.№9181 від 14.05.2014 року).

Відповідач в судове засідання також не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою реєстрації, однак до суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає".

В силу частини 8 статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Крім того, відповідно до положень частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод у розгляді справи та потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 01.04.2011 року по 20.04.2011 року працівниками ДІКЦ у Вінницькій області, проведено планову перевірку Липовецької районної санітарно-епідеміологічної станції Вінницької області щодо дотримання вимог чинного законодавства з питань ціноутворення при наданні платних послуг.

В результаті перевірки позивачем виявлено порушення, а саме: за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року необґрунтовано завищено тарифи при наданні послуг з дератизації в будинках і спорудах, необґрунтовано стягнуто плату за невиконанні послуги з визначення колі-індексу води при наданні громадянам висновку санітарно-гігієнічної експертизи на житловий будинок при введенні в експлуатацію. За результатами перевірки складено акт №000129 від 20.04.2011 року (а.с. 6-11).

Відповідно до статті 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" та Інструкції "Про застосування економічних та фінансових санкцій органам державного контролю за цінами" сума в розмірі 7853,44 грн. підлягає вилученню до бюджету зі штрафом 200%, всього 23560,32 грн.

Відповідно до пункту 3.8. Інструкції "Про застосування економічних та фінансових санкцій органам державного контролю за цінами" відповідно до наданих повноважень Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким такі санкції та їх розміри передбачено. Суми за зазначеними санкціями стягуються із суб'єктів господарювання і зараховуються за належністю в порядку, визначеному законодавством, з урахуванням вимог цієї Інструкції. Один примірник рішення направляється суб'єкту господарювання, до якого застосовуються фінансові (штрафні) санкції, для виконання у визначений законодавством термін.

На підставі акта перевірки №000129 від 20.04.2011 року ДІКЦ у Вінницькій області 27.04.2011 року прийнято рішення №ІЦ-02-12/25 про застосування до відповідача економічних санкцій на загальну суму 23560,32 грн. та винесено претензію про сплату сум економічних санкцій (а.с. 5, 17), які отриманні відповідачем (а.с.18), однак в визначені законом строки заборгованість не погашена.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з рішенням про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відповідач оскаржив останнє в судовому порядку.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.07.2009 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 року, в задоволенні позову Липовецька РСЕС відмовлено.

Відповідно до частини 3 статті 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, станом на день розгляду даної справи є таким, що набрало законної сили рішення суду, яким розглянуто та вирішено питання щодо правомірності прийняття ДІКЦ у Вінницькій області рішення про застосування економічних санкцій, яке є підставою для їх стягнення у даній справі, а саме: рішення №ІЦ-02-12/25 від 27.04.2011 року - є чинним.

Відповідно до статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать Державна комісія з контролю за цінами) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи, що станом на день розгляду справи економічні санкції в розмірі 23560,32 грн. на підставі рішення №ІЦ-02-12/25 від 27.04.2011 року відповідач не сплатив, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, відповідно до якої у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Липовецької районної санітарно-епідеміологічної станції Вінницької області (код ЄДРПОУ 05413161) на користь Державного бюджету несплачену суму економічних санкцій, застосованих згідно рішення Держінспекції цін від 27.04.2011 року №ІЦ-02-12/25 в розмірі 23560 (двадцять три тисячі п'ятсот шістдесят) гривень 32 (тридцять дві) копійки.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Томчук Андрій Валерійович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: