Рішення

від 27.02.2014 по справі 412/15896/2012

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №412/15896/2012

Провадження №2/201/40/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,

при секретарі - Нижник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Щедрик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка «Щедрик» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №51-К у розмірі 2 423 811,05 гривень, а також судових витрат у розмірі 3 219,00 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог, відповідно до уточненої позовної заяви (а.с. 56-57), позивач зазначив, що 21 липня 2008 року між КС «Щедрик» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №51-К, згідно умов якого остання отримала кредит у сумі 508 000,00 гривень, що підтверджується видатковим ордером, з кінцевим терміном повернення - 05 серпня 2010 року, проте у порушення умов зазначеного кредитного договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2 423 811,05 гривень, тому враховуючи вищевказані обставини, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача зазначену суму заборгованості за кредитним договором, з урахуванням процентів за користування кредитом та процентів за несвоєчасне погашення кредиту, а також судові витрати, понесені ним у даній справі

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, згідно письмової заяви позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи провести без його участі, на підставі документів, наявних в матеріалах справи. Проти розгляду справи в заочному порядку також не заперечував.

Відповідачка та її представник у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали, з клопотанням про відкладення розряду справи до суду не звернулись. При цьому представник відповідачки у судових засіданнях позов не визнавав, заперечував факт підписання відповідачкою кредитного договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку з чим суд, з метою недопущення порушення строків розгляду справи, передбачених ст. 157 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача, вважає за можливе провести заочний розгляд справи та вирішити справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснили, що він є директором КС «Щедрик», відповідачка ОСОБА_1 особисто підписувала кредитний договір №51-К від 21 липня 2008 року та інші документи до нього. Кредитна спілка виконала свої зобов'язання за вказаним кредитним договором в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 гроші, однак через невиконання останньою своїх зобов'язань за даним договором у неї виникла заборгованість, яку позивач і просить стягнути. Як відповідачка розпорядилася отриманими коштами йому невідомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що в 2007 році він брав у КС «Щедрик» кредит, згодом його повідомили, що строк кредитування необхідно продовжити, але розбити взятий кредит на два. Після цього ОСОБА_3 запропонував своїй знайомій, ОСОБА_1, посприяти йому в цьому, на що вона погодилась та таким чином було укладено кредитний договір на її ім'я, другий - на його ім'я.

Вислухавши представника позивача, представника відповідачки, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21 липня 2008 року між Кредитною спілкою «Щедрик» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 51-К, відповідно до п. 2.1 якого остання отримала кредит у сумі 508 000,00 гривень з кінцевим терміном повернення - 05 серпня 2010 року, що підтверджується копією відповідного договору (а.с. 5-7) та копією видаткового касового ордера (а.с. 9), та розрахунком суми заборгованості (а.с. 8), що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору №51-К ОСОБА_1 повинна була повернути кредитні кошти та проценти за його користування, згідно узгодженого сторонами графіку.

ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором № 51-К від 21 липня 2008 року в частині повернення суми кредиту та щомісячної сплати відсотків за користування кредитом виконала лише частково, повернувши наступні суми: 15 вересня 2008 року - 42 532,92 гривень, 06 жовтня 2008 року - 8 800,00 гривень, 21 листопада 2008 року - 30 300 гривень, що підтверджується прибутковими касовими ордерами (а.с. 10, 11, 12).

Відповідно до кредитного договору, залишок кредитних коштів відповідачка позивачу не повернула, у зв'язку з чим виникла заборгованість з урахуванням процентів за несвоєчасне погашення кредиту, яка станом на 26 листопада 2012 року становить 2 423 811,05 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 505 109,36 гривень та процентів у розмірі 1 918 701,69 гривень, дані обставини підтверджуються наданим розрахунком заборгованості (а.с. 8).

Відповідно до висновку №2813-13 судової почеркознавчої експертизи від 20 січня 2014 року (а.с. 122-124), досліджувані підписи від імені ОСОБА_1 мають однакову транскрипцію, що унеможливило виявлення належного комплексу ознак підписного почерку та встановлення відповіді на поставлене питання перед експертами. Тобто безспірного підтвердження того, що відповідачкою не підписувався кредитний договір №51-К від 21 липня 2008 року та інші документи до нього не здобуто.

Правовідносини, що виникли між сторонами законодавчо урегульовані наступним чином:

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, які повинні виконуватися. Відповідач зі свого боку погодився з такими умовами договору, підписавши кредитний договір особисто.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а також те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.3.2 вищезазначеного кредитного договору у випадку порушення термінів повернення кредиту, вказаних у п.2.2 цього договору, відповідач сплачує додатково позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми остаточної заборгованості за кожний день прострочення.

Оцінюючі всі докази, досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи в їх сукупності, та приймаючи до уваги, що відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором № 51-К від 21 липня 2008 року в повному обсязі не виконала, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 2 423 811,05 гривень, з урахуванням відсотків, тим самим задовольнивши вимоги позивача в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне судові витрати по справі покласти на відповідача та стягнути з останнього на користь держави судовий збір у розмірі 3 219,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 169, 197, 209, 212-215 ЦПК ст.ст. 16, 212, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 632, 1048, 1054 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Кредитної спілки «Щедрик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат - задовольнити .

1. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Щедрик» (код ЄДРПОУ 33974594) заборгованість за кредитним договором №51-К від 21 липня 2008 року заборгованість з урахуванням процентів за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 2 423 811,05 гривень (два мільйони чотириста двадцять три тисячі вісімсот одинадцять гривень п'ять копійок), яка складається з заборгованості за тілом кредиту 505 109,36 гривень та процентів у розмірі 1 918 701,69 гривень.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Щедрик» (код ЄДРПОУ 33974594) витрати, пов'язані з поданням позовної заяви, а саме судовий збір у сумі 3 219,00 гривень (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя:С.С. Федоріщев