Ухвала

від 21.05.2014 по справі 412/15896/2012

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №412/15896/2012

Провадження №2-п/201/62/2014

УХВАЛА

21 травня 2014 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Нижник І.В.,

за участю: заявника ОСОБА_1,

представника заявника ОСОБА_2,

представника позивача Портянко Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення у цивільній справі №412/15896/2012 за позовом кредитної спілки «Щедрик» до ОСОБА_4 «Про стягнення боргу», -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2014 року заочним рішенням у справі №412/15896/2012 було задоволено позов кредитної спілки «Щедрик» до ОСОБА_4 «Про стягнення боргу» про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким суд вирішив стягнути з ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки «Щедрик» заборгованість за кредитним договором №51-К від 21 липня 2008 року з урахуванням процентів за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 2 423 811,05 гривень (два мільйони чотириста двадцять три тисячі вісімсот одинадцять гривень п'ять копійок), яка складається з заборгованості за тілом кредиту 505 109,36 гривень та процентів у розмірі 1 918 701,69 гривень. Окрім того, було вирішено стягнути з ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки «Щедрик» витрати, пов'язані з поданням позовної заяви, а саме судовий збір у сумі 3 219,00 гривень (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень).

11.04.2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення. В обґрунтування заявленого, заявниця послалася на те, що вона не з'явилася у судове засідання 27.02.2014 р. у зв'язку з тим, що не була повідомлена про нього. Судова повістка про засідання їй не направлялася та не була вручена їй особисто або будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, які проживають разом з нею, чи відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Стосовно суті позовних вимог, заявниця посилалася на те, що вона з цими вимогами не згодна, кредит не отримувала та їй не зрозуміло, з чого складається стягнута сума.

В судовому засіданні заявниця та її представник заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, на задоволенні заяви наполягали з підстав викладених у заяві.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, рішення по справі просив залишити без змін.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали цивільної справи №412/15896/2012, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню за одночасної наявності двох обставин - поважності причини, з якої відповідач не з'явився до суду і не повідомив про причини неявки, а також посилання відповідача на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що справа призначалась до слухань неодноразово, проводилися засідання по суті позовних вимог, у тому числі із допитом свідків, по справі двічі призначалися почеркознавчі експертизи. У відповідачки та її представника була можливість доводити свою незгоду із позовними вимогами та вони цією можливістю скористалися. Відповідачка сповіщалася про місце та час розгляду справи належним чином шляхом направлення відповідних повідомлень та повісток за адресою проживання відповідачки. Деякі з них були вручені відповідачці, а деякі повернулися поштою до суду не врученими через закінчення терміну зберігання (а.с.77, 84, 90, 128, 148). В той же час, окрім зазначених способів повідомлення позивачки, її представник додатково інформувався про дати та час проведення засідань телефонограмами, зокрема й про засідання, яке мало відбутися 27.02.2014 року, але на яке ані він, ані відповідачка не з'явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили, ніяких заяв та клопотань суду не надіслали. Це вже була не перша неявка відповідачки та її представника у судові засідання по даній справі та засідання переносилися через їх неявку (а.с.73).

Частиною 2 ст.74 ЦПК України встановлено, що судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

У відповідності до ч.5 ст. 74 ЦПК України, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів, за адресою місця проживання чи місця перебування сторони, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

У відповідності до ч.6 ст. 74 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

В силу зазначеного судом встановлено, що твердження заявника про його неповідомлення щодо необхідності явки у судові засідання, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовується належними доказами її сповіщення та сповіщення її представника, що за змістом ч.1 ст.232 ЦПК України, вказує на відсутність підстав для перегляду заочного рішення у даній цивільній справі.

Інші обставини, за яких заявник просить скасувати заочне рішення за вимогами ч.1 ст.232 ЦПК України не можуть бути самостійними та достатніми підставами для скасування заочного рішення, оскільки по своїй суті є незгодою із позовними вимогами та витлумаченням доказів, які є в матеріалах справи, на свою користь.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України вказується, суд у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Таким чином, суд не знайшов достатніх та переконливих підстав та суду не були надані докази, в контексті вимог ч.2 ст.232 ЦПК України, що мають істотне значення для скасування заочного рішення у справі.

В силу зазначеного, заява не підлягає задоволенню, а заочне рішення від 27.02.2014 року у справі підлягає залишенню без змін.

З урахуванням вищенаведеного, на підставі ст. ст. 10, 60, 74, 88, 210, 231-233 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заочного рішення у цивільній справі №412/15896/2012 за позовом кредитної спілки «Щедрик» до ОСОБА_4 «Про стягнення боргу» - відмовити.

Понесені заявником витрати за сплату судового збору у сумі 114,70 гривень не відшкодовуються.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: С.С. Федоріщев