Постанова

від 13.05.2014 по справі 13/356/07-ап

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13 травня 2014 року 12 год. 25 хв. Справа № 13/356/07-АП Провадження №СН/808/5/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Ініної І.М., представника позивача - Лісніченко О.Є. (довіреність від 20 грудня 2013 року), представника відповідача - Крошки В.В. (довіреність від 02 липня 2013 року), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛюЗа» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі задоволено повністю: скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 19.04.2007 №0000100806/0, №0000110806/0 та №0000120806/0.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.03.2014 касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі задоволено частково; постанову Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.03.2014 замінено позивача по справі на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство «Фарлеп-Інвест».

25.03.2014 адміністративна справа №13/356/07-АП надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді від 28.03.2014 адміністративну справу №13/356/07-АП прийнято до провадження та призначено справу до розгляду.

13.05.2014 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити їх повністю.

В судове засідання також прибув представник відповідача, підтримав, викладену в письмових запереченнях проти адміністративного позову, правову позицію щодо предмета спору, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог повністю.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 13.05.2014.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 27.02.2007 №0131 та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт «Про результати виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛюЗа» (код ЄДРПОУ 19366502) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 31.12.2006» від 10.04.2007 №26/08-06/19366502 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 11, том 1).

Перевіркою встановлені порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2006 року на суму в розмірі 112888 грн. 00 коп.; підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв'язку з несвоєчасною сплатою суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 2007320 грн. 42 коп., узгодженої за результатами судового оскарження, а саме: 668027 грн. 42 коп. штрафних (фінансових) санкцій з затримкою сплати 7, 35, 49, 76, 108 календарних днів, 1339293 грн. 00 коп. основного платежу з затримкою сплати 108, 131, 132, 166, 194, 229 календарних днів; підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1671784 грн. 00 коп., в тому числі по періодам: за травень 2005 року на суму в розмірі 26193 грн. 00 коп. з затримкою сплати 209 календарних днів, за червень 2005 року на суму в розмірі 57020 грн. 00 коп. з затримкою сплати 177 календарних днів, за липень 2005 року на суму в розмірі 53401 грн. 00 коп. з затримкою сплати 148 календарних днів, за серпень 2005 року на суму в розмірі 861733 грн. 00 коп. з затримкою сплати 117 календарних днів, за вересень 2005 року на суму в розмірі 298521 грн. 00 коп. з затримкою сплати 86 календарних днів, за жовтень 2005 року на суму в розмірі 65084 грн. 00 коп. з затримкою сплати 56, 57 календарних днів, за грудень 2005 року на суму в розмірі 83794 грн. 00 коп. з затримкою сплати 119 календарних днів, за січень 2006 року на суму в розмірі 71175 грн. 00 коп. з затримкою сплати 88 календарних днів, за лютий 2006 року на суму в розмірі 65303 грн. 00 коп. з затримкою сплати 60 календарних днів, за березень 2006 року на суму в розмірі 61580 грн. 00 коп. з затримкою сплати 26 календарних днів, за квітень 2006 року на суму в розмірі 27979 грн. 75 коп. з затримкою сплати 28 календарних днів; пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно наданих уточнюючих розрахунків у розмірі 604260 грн. 60 коп., в тому числі по періодам: за жовтень 2005 року по строку сплати 21.06.2006 на суму в розмірі 509729 грн. 66 коп. основного платежу з затримкою сплати 32, 57, 89, 109, 123 днів, 90926 грн. 00 коп. штрафу з затримкою сплати 123 календарних дні; за січень 2006 року по строку сплати 15.05.2006 на суму в розмірі 3152 грн. 00 коп. основного платежу з затримкою сплати 14 календарних днів, 158 грн. 00 коп. штрафу з затримкою сплати на 14 календарних днів; за лютий 2006 року по строку сплати 15.05.2006 на суму в розмірі 281 грн. 00 коп. основного платежу з затримкою сплати 14 календарних днів, 14 грн. 00 коп. штрафу з затримкою сплати 14 календарних днів.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2007 №0000100806/0, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% на суму 9299 грн. 28 коп.; податкове повідомлення-рішення від 19.04.2007 №0000110806/0, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% на суму 137028 грн. 89 коп.; та податкове повідомлення-рішення від 19.04.2007 №0000120806/0, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% на суму 1373051 грн. 28 коп. (а.с. 23-25, том 1).

Не погодившись з винесеними суб'єктом владних повноважень рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 у справі №13/356/07-АП позовні вимоги задоволено повністю: скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.04.2007 №0000100806/0, №0000110806/0 та №0000120806/0 (а.с. 62, том 1).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 - без змін (а.с. 92, том 1).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.03.2014 касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі задоволено частково: постанову Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 143, том 1).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених контролюючим органом в Акті перевірки, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

Під час перевірки податковим органом було виявлено факт несвоєчасної сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, як донарахованих платникові податковим органом за податковим повідомленням-рішенням від 15.11.2004 №0000920301/0 на суму в розмірі 2008940 грн. 00 коп., у тому числі 1339293 грн. 00 коп. за основним платежем, та 669647 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, так і самостійно визначених платником податків у поданих податкових деклараціях та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань.

За приписами підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (далі іменується - Закон України №2181-III), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181-III встановлено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181-III, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.08.2007 у справі №5/327-3/386/07-АП (яка залишена без змін за наслідками її перегляду в апеляційному та касаційному порядках) скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.11.2004 №0000920301/0 (а.с. 49, том 1), що виключає правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання за такими податковим повідомленням-рішенням.

Суд зазначає, що скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2004 №0000920301/0 свідчить про об'єктивну відсутність у позивача недоплати з податку на додану вартість, а відтак і про відсутність у платника податків обов'язку зі сплати до бюджету визначених сум податку взагалі.

Дана позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.03.2014, в якій зазначено, що притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку, щодо якого відсутній обов'язок сплати, є неприпустимим.

В той же час, направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав, що судами попередній інстанцій не з'ясовано обставини щодо строків сплати позивачем самостійно задекларованих податкових зобов'язань у перевіряємий період по деклараціях. Такі суми штрафів входили до загальних сум, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях.

З даного приводу суд зазначає, що в Акті перевірки (сторінка 33 Акту перевірки) зазначено про несвоєчасність перерахування позивачем сум узгоджених податкових зобов'язань згідно податкових декларацій: декларація за травень 2005 року від 17.06.2005 №4627 по строку сплати 30.06.2005, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 26193 грн. 00 коп. (погашення податкового боргу - платіжне доручення від 25.01.2006 №62 на суму в розмірі 1909442 грн. 85 коп.; з затримкою сплати 209 календарних днів); декларація за червень 2005 року від 15.07.2005 №5585 по строку сплати 01.08.2005, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 57020 грн. 00 коп. (погашення податкового боргу - платіжне доручення від 25.01.2006 №62 на суму в розмірі 1909442 грн. 85 коп.; з затримкою сплати 177 календарних днів); декларація за липень 2005 року від 22.08.2005 №8687 по строку сплати 30.08.2005, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 53401 грн. 00 коп. (погашення податкового боргу - платіжне доручення від 25.01.2006 №62 на суму в розмірі 1909442 грн. 85 коп.; з затримкою сплати 148 календарних днів); декларація за серпень 2005 року від 20.09.2005 №9416 по строку сплати 30.09.2005, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 861733 грн. 00 коп. (погашення податкового боргу - платіжне доручення від 25.01.2006 №62 на суму в розмірі 1909442 грн. 85 коп.; з затримкою сплати 117 календарних днів); декларація за вересень 2005 року від 22.10.2005 №10489 по строку сплати 31.10.2005, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 298521 грн. 00 коп. (погашення податкового боргу - платіжне доручення від 25.01.2006 №62 на суму в розмірі 1909442 грн. 85 коп.; з затримкою сплати 86 календарних днів); декларація за жовтень 2005 року від 21.11.2005 №12205 по строку сплати 30.11.2005, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 72835 грн. 00 коп. (погашення податкового боргу - платіжне доручення від 25.01.2006 №62 на суму в розмірі 1909442 грн. 85 коп.; з затримкою сплати 148 календарних днів; платіжне доручення від 25.01.2006 №61 на суму в розмірі 83794 грн. 00 коп.; з затримкою сплати 56 календарних днів; платіжне доручення від 26.01.2006 №71 на суму в розмірі 00 грн. 15 коп.; з затримкою сплати 57 календарних днів); уточнюючий розрахунок по ПДВ за жовтень 2005 року від 23.02.2006 №1722 на суму в розмірі 1339282 грн. 00 коп. (до зменшення); декларація за листопад 2005 року від 20.12.2005 №13242 по строку сплати 30.12.2005, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 22744 грн. 00 коп. (погашення податкового боргу - уточнюючий розрахунок по ПДВ за жовтень 2005 року від 23.02.2006 №1722 на суму в розмірі 1339282 грн. 00 коп. (до зменшення); декларація за грудень 2005 року від 20.01.2006 №14135 по строку сплати 30.01.2006, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 83794 грн. 00 коп. (погашення податкового боргу - платіжне доручення від 29.05.2006 №629 на суму в розмірі 732756 грн. 41 коп.; з затримкою сплати 119 календарних днів); декларація за січень 2006 року від 20.02.2006 №1667 по строку сплати 02.03.2006, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 71175 грн. 00 коп. (погашення податкового боргу - платіжне доручення від 29.05.2006 №629 на суму в розмірі 732756 грн. 41 коп.; з затримкою сплати 88 календарних днів); декларація за лютий 2006 року від 20.03.2006 №2481 по строку сплати 30.03.2006, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 65303 грн. 00 коп. (погашення податкового боргу - платіжне доручення від 29.05.2006 №629 на суму в розмірі 732756 грн. 41 коп.; з затримкою сплати 60 календарних днів); декларація за березень 2006 року від 20.04.2006 №3588 по строку сплати 03.05.2006, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 61580 грн. 00 коп. (погашення податкового боргу - платіжне доручення від 29.05.2006 №629 на суму в розмірі 732756 грн. 41 коп.; з затримкою сплати 26 календарних днів); декларація за квітень 2006 року від 22.05.2006 №5167 по строку сплати 30.05.2006, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 53401 грн. 00 коп. з узгодженою сумою податкового зобов'язання 44491 грн. 00 коп. Узгоджена сума частково зараховується переплатою (переплата станом на 29.05.2006 - 16511 грн. 40 коп.), а залишок суми погашено згідно платіжного доручення від 27.06.2006 №726 на суму в розмірі 88500 грн. 00 коп.; з затримкою сплати 28 календарних днів; уточнюючий розрахунок за жовтень 2005 року від 26.01.2006 №316 по строку сплати 26.01.2006 з узгодженою сумою податкового зобов'язання 1909442 грн. 85 коп. (1818517 грн. 00 коп. - основний платіж, 90926 грн. 00 коп. - сума штрафу) (погашення податкового боргу - уточнюючий розрахунок по ПДВ за жовтень 2005 року від 23.02.2006 №1722 на суму в розмірі 1339282 грн. 00 коп. (до зменшення); платіжне доручення від 27.02.2006 №201 на суму в розмірі 71175 грн. 00 коп., з затримкою сплати 32 календарні дні); від 24.03.2006 №266 на суму в розмірі 65303 грн. 00 коп., з затримкою сплати 57 календарних днів; від 25.04.2006 №396 на суму в розмірі 61580 грн. 00 коп., з затримкою сплати 89 календарних днів; від 15.05.2006 №532 на суму в розмірі 3605 грн. 00 коп., з затримкою сплати 109 календарних днів; від 29.05.2006 №630 на суму в розмірі 46491 грн. 00 коп., з затримкою сплати 123 календарних дні; від 29.05.2006 №629 на суму в розмірі 732756 грн. 00 коп., з затримкою 123 календарних дні; уточнюючий розрахунок за січень 2006 року від 15.05.2006 №4692 по строку сплати 15.05.2006 з узгодженою сумою податкового зобов'язання 3310 грн. 00 коп. (3152 грн. 00 коп. - основний платіж, 158 грн. 00 коп. - сума штрафу) (погашення податкового боргу - платіжне доручення від 29.05.2006 №629 на суму в розмірі 732756 грн. 00 коп., з затримкою сплати 14 календарних днів); уточнюючий розрахунок за лютий 2006 року від 15.05.2006 №4693 по строку сплати 15.05.2006 з узгодженою сумою податкового зобов'язання 295 грн. 00 коп. (281 грн. 00 коп. - основний платіж, 14 грн. 00 коп. - сума штрафу) (погашення податкового боргу - платіжне доручення від 29.05.2006 №629 на суму в розмірі 732756 грн. 00 коп., з затримкою сплати 14 календарних днів).

На вимогу суду позивачем надано податкові декларації за спірний період та платіжні доручення про сплату сум податкових зобов'язань:

податкова декларація з ПДВ від 17.06.2005 (а.с. 9, том 2): сума зобов'язання - 26193 грн. 00 коп., сплата задекларованого зобов'язання - платіжне доручення від 17.06.2005 №2728; призначення платежу - ПДВ за травень 2005 року (а.с. 160, том 1);

податкова декларація з ПДВ від 15.07.2005 (а.с. 17, том 2): сума зобов'язання - 57020 грн. 00 коп., сплата задекларованого зобов'язання - платіжне доручення від 15.07.2005 №ZF3294; призначення платежу - ПДВ за червень 2005 року (а.с. 161, том 1);

податкова декларація з ПДВ від 22.08.2005 (а.с. 24, том 2): сума зобов'язання - 53401 грн. 00 коп., сплата задекларованого зобов'язання - платіжне доручення від 29.07.2005 №3470 та від 23.08.2005 №ZF3842; призначення платежу - ПДВ за липень 2005 року (а.с. 162, 163, том 1);

податкова декларація з ПДВ від 20.09.2005 (а.с. 31, том 2): сума зобов'язання - 861733 грн. 00 коп., сплата задекларованого зобов'язання - платіжне доручення від 26.09.2005 №ZF4282; призначення платежу - ПДВ за серпень 2005 року (а.с. 164, том 1);

податкова декларація з ПДВ від 20.10.2005 (а.с. 37, том 2): сума зобов'язання - 298521 грн. 00 коп., сплата задекларованого зобов'язання - платіжне доручення від 20.10.2005 №2; призначення платежу - ПДВ за вересень 2005 року (а.с. 165, том 1);

податкова декларація з ПДВ від 21.11.2005 (а.с. 44, том 2): сума зобов'язання - 72835 грн. 00 коп., сплата задекларованого зобов'язання - платіжне доручення від 23.11.2005 №4972; призначення платежу - ПДВ за жовтень 2005 року (а.с. 166, том 1);

податкова декларація з ПДВ від 20.12.2005 (а.с. 49, том 2): сума зобов'язання - 22744 грн. 00 коп., сплата задекларованого зобов'язання - платіжне доручення від 21.12.2005 №5080; призначення платежу - ПДВ за листопад 2005 року (а.с. 167, том 1);

уточнюючий розрахунок з ПДВ за жовтень 2005 року від 26.01.2005 №316 (а.с. 80, том 2) сума зобов'язання - 1818517 грн. 00 коп. основного платежу, 90926 грн. 00 коп. штрафних санкцій; сплата зобов'язання - платіжне доручення від 25.01.2006 №62 та від 25.01.2006 №71 (а.с. 168, 169 том 1);

податкова декларація з ПДВ від 20.01.2006 (а.с. 54, том 2): сума зобов'язання - 83794 грн. 00 коп., сплата задекларованого зобов'язання - платіжне доручення від 25.01.2006 №61; призначення платежу - ПДВ за грудень 2005 року (а.с. 170, том 1);

податкова декларація з ПДВ від 20.02.2006 (а.с. 59, том 2): сума зобов'язання - 71175 грн. 00 коп., сплата задекларованого зобов'язання - платіжне доручення від 27.02.2006 №201; призначення платежу - ПДВ за січень 2006 року (а.с. 171, том 1);

податкова декларація з ПДВ від 20.03.2006 (а.с. 64, том 2): сума зобов'язання - 65303 грн. 00 коп., сплата задекларованого зобов'язання - платіжне доручення від 24.03.2006 №266; призначення платежу - ПДВ за лютий 2006 року (а.с. 172, том 1);

податкова декларація з ПДВ від 20.04.2006 (а.с. 69, том 2): сума зобов'язання - 61580 грн. 00 коп., сплата задекларованого зобов'язання - платіжне доручення від 25.04.2006 №396; призначення платежу - ПДВ за березень 2005 року (а.с. 173, том 1);

уточнюючий розрахунок з ПДВ за січень 2006 року від 15.05.2006 №4692 (а.с. 82, том 2) сума зобов'язання - 3152 грн. 00 коп. основного платежу, 158 грн. 00 коп. штрафних санкцій; сплата зобов'язання - платіжне доручення від 15.05.2006 №532 (а.с. 174, том 1);

уточнюючий розрахунок з ПДВ за лютий 2006 року від 15.05.2006 №4693 (а.с. 81, том 2) сума зобов'язання - 281 грн. 00 коп. основного платежу, 14 грн. 00 коп. штрафних санкцій; сплата зобов'язання - платіжне доручення від 15.05.2006 №532 (а.с. 174, том 1);

податкова декларація з ПДВ від 22.05.2006 (а.с. 74, том 2): сума зобов'язання - 44491 грн. 00 коп., сплата задекларованого зобов'язання - платіжне доручення від 29.05.2006 №630; призначення платежу - ПДВ за квітень 2006 року (а.с. 175, том 1).

Зі змісту досліджених судом документів вбачається, що платник податків своєчасно сплачував суми податкових зобов'язань, задекларованих ним самостійно. Проте, судом встановлено, що контролюючим органом здійснювалось зарахування даних сум в рахунок погашення податкового зобов'язання за раніше винесеним податковим повідомленням-рішення від 15.11.2004 №0000920301/0, яке було скасовано в порядку судового оскарження. Тобто, вважаючи суму, визначену податковим повідомленням-рішенням від 15.11.2004 №0000920301/0, податковим боргом, контролюючий орган спрямовував сплачені позивачем суми по деклараціях на погашення такого боргу.

Відповідно до пункту 1.2. статті 1 Закону України №2181-III, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України №2181-III визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У відповідності до пункту 7.7 статті 7 Закону Закону України №2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Однак, згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України №2181-III, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

При цьому, слід звернути увагу на те, що нормами підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України №2181-III податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до пункту 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Зазначене свідчить про те, що податковий орган дійсно має право розподіляти лише ті суми, які надійшли та направлені на погашення податкового боргу, а не сплачені платником податків поточні податкові зобов'язання, а тому підстави для розподілу сплачених позивачем сум з податку на додану вартість відсутні.

Слід додати, що згідно пункту 20.1 статті 20 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-III, ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи - члена платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) використання держателем спеціального платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; 5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання.

Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками (п. 3.8 вищезазначеної Інструкції).

Отже, із наведених правових норм вбачається, що право визначати та змінювати призначення платежу відповідно до законодавства належить виключно платнику.

Законом України №2181-III, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Серед таких заходів відсутній такий, як зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, а відтак податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків.

Отже, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 19 квітня 2007 року №0000100806/0, №0000110806/0 та №0000120806/0.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» (ідентифікаційний код 19199961) суму сплаченого судового збору в розмірі 10 (десять) грн. 20 (двадцять) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська