Постанова

від 21.05.2014 по справі 910/6742/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2014 р. Справа№ 910/6742/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рудченка С.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - Сорокін В.В., від відповідача - Шемелін Д.А.,

від ОСОБА_4, - ОСОБА_5, від третіх осіб 2-5 - не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу

приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2014 року

у справі №910/6742/13

(головуючий суддя Кирилюк Т.Ю., судді Літвінова М.Є., Смирнова Ю.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства

«Перший Український Міжнародний банк», м. Київ,

до приватного акціонерного товариства

«Страхова компанія «ПЗУ Україна», м. Київ,

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. ОСОБА_4, м. Київ

2. ОСОБА_7, м. Київ,

3. ОСОБА_8, м. Київ,

4. ОСОБА_9, м. Київ,

5. ОСОБА_10, м. Київ,

про стягнення 1180148,07 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - позивач) подало до господарського суду міста Києва позов до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» (далі - відповідач) треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про стягнення 1180148,07 грн. страхового відшкодування. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором добровільного страхування від нещасних випадків №GA.PUMB.113.1001129.3001 від 13.12.2011 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2014 року у справі №910/6742/13 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» 1180148,07 грн. страхової виплати, 23602,96 грн. витрат по сплаті судового збору та 5909,28 грн. судових витрат, пов'язаних з проведенням експертизи. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що смерть страхувальника (ОСОБА_11) за договором №GA.PUMB.113.1001129.3001 від 13.12.2011 року стала прямим наслідком отримання нею 19.08.2012 року травми голови, тобто є страховим випадком, а тому, на переконання суду, відповідач зобов'язаний здійснити страхову виплату.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2014 року у справі №910/6742/13 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи. Зокрема, відповідач стверджує, що смерть страхувальника (ОСОБА_11) настала внаслідок хвороби, а тому не є страховим випадком згідно договору №GA.PUMB.113.1001129.3001 від 13.12.2011 року. При цьому, на думку скаржника, судом першої інстанції не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між отриманою страхувальником (ОСОБА_11) травмою та її смертю. При цьому, відповідач в порядку ст. 35 ГПК України посилається також на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28.05.2013 року за позовом до ПАТ «ТАС».

Позивач та треті особи 2-5 не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

20.05.2014 року від представника третьої особи 1 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить спірне судове рішення залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року у справі №910/6742/13 апеляційну скаргу ПАТ «СК «ПЗУ Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2014 року у справі №910/6742/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначений на 21.05.2014 року.

В судовому засіданні 21.05.2014 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представники позивача та третьої особи 1 в судовому засіданні 21.05.2014 року заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, просили оскаржуване судове рішення залишити в силі. Треті особи 2-5 в судове засідання 21.05.2014 року не з'явились, треті особи 2-5 про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень. Приймаючи до уваги обізнаність третіх осіб 2-5 про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 ГПК України, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності третіх осіб 2-5.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 13.12.2011 року між відповідачем (страховик) та ОСОБА_11 (страхувальник) було укладено генеральний договір добровільного страхування від нещасних випадків №GA.PUMB.113.1001129.3001 (далі - генеральний договір, т. 1, а.с. 47-51), предметом якого відповідно до п. 1.2 визначено майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю страхувальника.

Пунктом 1.1 генерального договору встановлено, що договір добровільного страхування складається з даного договору та страхового сертифікату на відповідний строк страхування.

13.12.2011 року сторонами генерального договору також підписано страховий сертифікат №GA.PUMB.113.1001129.3001.S1 зі строком дії страхування з 00 годин 00 хвилин 20.12.2011 року по 24 годину 00 хвилин 19.12.2012 року (далі - страховий сертифікат, т. 1, а.с. 52).

Відповідно до п. 1.3 позивач (ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк») є вигодонабувачем за договором страхування.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого Відділом реєстрації смерті у місті Києві 25.08.2012 року (т. 1, а.с. 16), страхувальник вмер ІНФОРМАЦІЯ_1. Смерть настала в межах визначеного страховим сертифікатом строку дії страхування.

31.08.2012 року чоловік страхувальника від власного імені та від імені неповнолітніх дітей та батьків покійної звернувся до позивача та відповідача з заявою про настання страхового випадку за договором страхування (т. 1, а.с. 36).

Відповідач листом №9735-31 від 28.10.2012 року відмовив у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи свою відмову тим, що смерть страхувальника настала внаслідок захворювання, а не нещасного випадку (т. 1, а.с. 43).

Відмовляючи у здійсненні страхової виплати, відповідач послався на витяг з протоколу патологоанатомічного дослідження №109 від 25.08.2012 року (т. 1, а.с. 44) та довідку про причину смерті (т. 1, а.с. 45) причиною смерті визначено цереброваскулярну хворобу та геморагічний інсульт. Отже, на думку відповідача, смерть страхувальника настала внаслідок хвороби, а не нещасного випадку, що відповідно до п. 4.1.1.8 договору є виключенням із страхових випадків.

При цьому, згідно п. 20 протоколу патологоанатомічного дослідження №109 від 25.08.2012 року безпосередньою причиною смерті визначено повторний крововилив (т. 1, а.с. 195-198). Основним захворюванням протокол №109 визначає цереброваскулярну хворобу: крововилив в правій лобно-скроневій ділянці головного мозку (п. 9) з датою початку основного захворювання (п. 12) - 21.08.2012 року.

Під терміном цереброваскулярні хвороби відповідно до Міжнародної класифікації хвороб мається на увазі десять груп хвороб системи кровообігу, у тому числі інфаркти, інсульти та внутрішньо мозкові крововиливи.

У медичній картці №22593 стаціонарного хворого - ОСОБА_11, вказано про наявність на момент госпіталізації у хворої внутрішньочерепного крововиливу, яке мало наслідком утворення гематоми, видаленої під час нейрохірургічної операції. Внутрішньочерепний крововилив та утворення гематоми може бути наслідком як судинних хвороб, так і травматичного ушкодження голови.

Як вірно вказав суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_11 до 21.08.2012 року мала сердечно-судинні патології або ознаки наявності у неї хвороб, які могли мати наслідком внутрішньочерепний крововилив.

У той же час, матеріали справи містять лист №561 від 08.10.2013 року, наданий Київською міською клінічною лікарнею №17 (т. 1, а.с. 193), згідно якого страхувальник зверталась 19.08.2012 року до відділення політравми та отримала медичну допомогу лікаря нейрохірурга, яким встановлено діагноз: «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Поверхневі забої голови».

Відповідно до висновку №56/к експерта Київського обласного бюро судово-медичної експертизи (т. 2, а.с. 2-18) безпосередньою причиною смерті ОСОБА_11 був повторний крововилив в праву скроневу ділянку головного мозку, що розвинувся у післяопераційному періоді після видалення 21.08.2012 року внутрішньомозкової гематоми у правій лобно-скроневій ділянці головного мозку. При розтині та при лікуванні ОСОБА_11 не виявлено даних щодо наявності у неї патологічних змін судин. У ОСОБА_11 за 2 дні до розвитку у неї гострого порушення мозкового кровообігу мали місце травматичні впливи в ділянку голови (які могли статися й без залишення видимих тілесних ушкоджень на шкіряних покривах). Виходячи з того, що при вивченні наданих для проведення експертизи матеріалів не було виявлено переконливих даних щодо наявності у ОСОБА_11 захворювань, які могли б призвести до розвитку у неї гострого порушення мозкового кровообігу, можна припустити, що вказана травма є найбільш ймовірною причиною розвитку вказаного внутрішньомозкового крововиливу.

Також, консультативний висновок спеціалістів в галузі судової медицини, виконаний ТОВ «Центр судово-медичних послуг «Мібі-Лекс» (т. 1, а.с. 132-137), на який посилався відповідач, містить наступні відомості про наявність страхового випадку: смерть сталась внаслідок нещасного випадку; причиною смерті став крововилив у мозок. Комісія вважає, що причиною відмови страховика у страховій виплаті є неправильне тлумачення спеціальних термінів та неправильне розуміння їх змісту.

Разом з цим, згідно консультаційного висновку від 19.12.2012 року, складеного Інститутом травматології та ортопедії Академії медичних наук України (т. 1, а.с. 46), безпосередньою причиною смерті ОСОБА_11 був раптово виниклий розрив однієї з судин головного мозку, який призвів до гострої кровотечі в структури головного мозку (тобто, гостро виник геморагічний інсульт); встановлений клінічний та патоморфологічний діагноз цереброваскулярної хвороби у ОСОБА_11 не був ознакою хронічної хвороби судин головного мозку, а прояв гострої захисної реакції цих судин не раптово виникле травматичне пошкодження (розрив) однієї із судин головного мозку; смерть ОСОБА_11 наступила раптово, як наслідок дії факторів зовнішнього середовища (не виключено в цей день різка зміна фронту погоди тощо), а не як прояв хронічного, довготривалого захворювання.

Відповідно до п. 4.1.1.8. генерального договору страховик не несе відповідальності і не здійснює страхових виплат у випадках коли нещасний випадок, що стався із страхувальником, прямо чи побічно пов'язаний з, зокрема, хворобами різного роду, у тому числі професійними, та їх наслідками.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів про наявність у ОСОБА_11 до 21.08.2012 року сердечно-судинні патологій або ознак наявності у неї хвороб, які могли мати наслідком внутрішньочерепний крововилив, колегія суддів вважає необґрунтованою відмову відповідача щодо здійснення страхової виплати, яка є предметом спору у даній справі, з посилання на п. 4.1.1.8. генерального договору. При цьому, колегією суддів не встановлено будь-яких інших обставин, передбачених законом та генеральним договором, щодо відмови у здійсненні страхової виплати, що також підтверджується висновком №56/к експерта Київського обласного бюро судово-медичної експертизи.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3.1.1 генерального договору та п. 7 страхового сертифікату визначено, що страховим випадком, зокрема, є смерть страхувальника внаслідок нещасного випадку.

Відповідно до п.п. 3.2 та 3.3 договору нещасним випадком є обмежена у часі раптова, випадкова, несподівана та незалежна від волі страхувальника подія або раптовий вплив на страхувальника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків або у побуті, внаслідок яких настав розлад здоров'я або смерть. Нещасним випадком вважається травматичне ушкодження, у тому числі внаслідок протиправних дій третіх осіб, гостре отруєння отруйними рослинами, грибами, хімічними речовинами (промисловими або побутовими), ліками (крім випадків самолікування), утоплення, асфіксія внаслідок попадання сторонніх тіл або рідин у дихальні шляхи, укуси тварин тощо.

Стаття 9 Закону України «Про страхування» визначає, що страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

За умовою п. 8.3.1 договору відповідач зобов'язався у разі смерті страхувальника внаслідок нещасного випадку, який відбувся під час дії договору страхування, виплатити 100% страхової суми.

Відповідно до умов п. 2 страхового сертифікату страхова сума встановлена в розмірі 1210378,57 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення на його користь у примусовому порядку страхову виплату у розмірі 1180148,07 грн. (сума заборгованості за кредитом страхувальника відповідача, розрахунок - т. 1. .а.с 39-42), що є меншим за розмір зобов'язання відповідача за договором страхування.

Статтею 988 ЦК України встановлено обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування у встановлений договором строк.

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем виплати страхової виплати.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано задовольнив позов ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» про стягнення 1180148,07 грн. страхової виплати.

Доводи відповідача на те, що смерть страхувальника (ОСОБА_11) настала внаслідок хвороби, а тому не є страховим випадком згідно генерального договору, спростовано викладеними вище обставинами.

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між отриманою ОСОБА_11 травмою та її смертю, колегія суддів відхиляє, оскільки генеральний договір передбачає здійснення страховиком страхової виплати саме у зв'язку з настанням страхового випадку - смерті страхувальника. Вказаний договір передбачає лише обов'язок страховика встановити наявність або відсутність обставин, що виключають визнання випадку страховим (розділ 4 - виключення із страхових випадків).

Твердження відповідача про преюдиційність рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28.05.2013 року за позовом до ПАТ «ТАС» (т. 1, а.с. 123-131) згідно ст. 35 ГПК України колегія суддів вважає безпідставними. Так, в п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2014 року у справі №910/6742/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2014 року у справі №910/6742/13 залишити без змін.

3. Справу №910/6742/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.Г. Рудченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз