Постанова

від 22.05.2014 по справі 2а-4007/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року Справа № 2а-4007/12/1370

17 год. 18 хв. Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О. ,

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.,

за участю представників сторін:

від позивача - Рак В.М.

від відповідача - Онисько З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яричів» до Державної податкової інспекції у Кам'янка - Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яричів» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка - Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 27.01.2012 року №0000052301, від 27.01.2012 року №0000062301, від 14.11.2011 року №0000732301, від 14.11.2011 року №0000742301, від 14.11.2011 року №0000752301.

Позивач вважає, що спірні рішення є протиправними, оскільки прийняті на основі необґрунтованих висновків акту перевірки органу ДПС від 21.10.2011 року, висновки акта перевірки вважає помилковими, такими що не відповідають фактичним обставинам фінансово- господарської діяльності підприємства, суперечать первинним документам бухгалтерського обліку, на підставі яких підприємством вівся як бухгалтерський так і податковий облік. Щодо господарських операцій з контрагентом «Мораксель» зазначає про наявність первинних документів та про те, що ПДВ в сумі 391220,56 грн. включеної до податкового кредиту за лютий 2011 року по взаємовідносинах з даним контрагентом, відповідачем проводилась перевірка за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, за результатами якої було складено акт від 28.04.2011 року №106/23-0/3492161 та винесено податкове повідомлення - рішення №0000592301 від 12.08.2011 року. З цього приводу винесено рішення Львівським окружним адміністративним судом у справі 2а-11628/11/1370, яке набрало законної сили, винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення скасоване. Крім того, довідкою відповідача від 08.08.2011 року №215/23-0/34928161, досліджувались правовідносини з контрагентом ТзОВ «Мораксель», по тому ж договору №01312 від 31.01.2012 року, перевіркою з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів в квітні 2011 року порушень не встановлено. Позиція безтоварності і нікчемності у вказаній довідці - відсутні, підтверджено законний статус операцій пов'язаних із придбанням товарів у ТзОВ «Мораксель». Зазначена в договорі продукція була реалізована на експорт, що підтверджено і включено в склад доходів підприємства. Щодо висновків по операціях з контрагентом ТОВ «Меркурій - ЛТД», крім представлених первинних документів покликається на те, що сума ПДВ включена до податкового кредиту за грудень 2010 року по взаємовідносинах з цим контрагентом, відповідачем вже проводилась перевірка за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 18.04.2011 року та винесено податкове повідомлення - рішення, яке було скасовано рішенням суду у справі №2а-5904/11/1370, яке набрало законної сили. Вважає, що витрати на мерчандайзингові послуги, надані ТОВ «Меркурій - ЛТД» пов'язані з господарською діяльністю підприємства, а тому ними правомірно віднесено до складу валових витрат витрати на послуги та сформовано у зв'язку з цим податковий кредит, а сам лише факт незрозумілості перевіряючи ми мети і економічного ефекту послуг не позбавляє згідно законодавства права підприємства на податковий кредит. Щодо операцій з контрагентом ТОВ «Нові перспективи» зазначає, що вони не несуть відповідальність за фінансову - господарську діяльність контрагента та його находження за юридичною адресою, визначати в акті перевірки нікчемність правочину органи ДПІ не наділені, в зв'язку з цим, щодо завищення витрат по взаємовідносинах з даним контрагентом та зняття ПДВ, включеної до податкового кредиту є такими, що суперечать чинному законодавству. Щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що задеклароване ТОВ «Яричів» за результатами 2- го кварталу 2011 року, таке є неправомірним та суперечить чинному законодавству з огляду на положення ст.7, п.1 ст.150, 150.1, п.3 пр.4. р.20, п.1 р.19 Перехідних положень ПК України, Рішення КС України від 09.02.1999 року №1-рп/99. З огляду на наведене, просить позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові та поясненнях, просить позов задоволити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов, заперечує проти позову з підстав, викладених в акті перевірки від 21.10.2011 року. Відповідач вважає, що підстав для скасування податкових повідомлень-рішень немає. Представник відповідача таку позицію підтримав.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи:

ТОВ "Яричів" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луцької міської ради 16.03.2007 року, згідно зі свідоцтва про державну реєстрацію, місцезнаходженням товариства є с. Старий Яричів Кам'янка-Бузького району Львівської області. 26 березня 2007 року позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100320492, виданим 03.02.2011 року ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області.

На підставі направлень на перевірку від 05.09.2011 року №347-350, 354, 369,370 та направлень про продовження перевірки від 03.10.2011 року №384-386 та наказу №404 від 22.08.2011 року проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Яричів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 21.10.2011 року №302/23-0/34928161 (далі - акт перевірки).

Як вказано у акті перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Яричів»:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3. ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями), п.138.2 ст.138, пп.138.10.2 п 138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-У1 із змінами та доповненнями встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 6080806,00 грн. (в т.ч. за 2010 рік - 913115,00 гри.), за II квартал 2011 року - на суму 20177451грн.;

- пп.7.2.6 п.7.2, п.7.4.1, 7.4.4., 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями), п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України із змінами і доповненнями - занижено ПДВ всього на 745 415 грн., в т.ч. за квітень 2010 року - на суму 12 972 грн., червень 2010 року - 3354 грн., липень 2010 року - 16008 грн., серпень 2010 року - 5612 грн., вересень 2010 року - 27605 грн., жовтень 2010 року - 11184 грн., грудень 2010 року - 11125 грн.,січень 2011 року - 11943 грн., лютий 2011 року - 36438 грн., березень 2011 року - 592761 грн., квітень 2011 року - 8660грн., травень 2011 року - 6853 грн., червень 2011 року - 900 грн.;

- п.4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги та пп.6.3.2, 6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в сумі 1003,66 грн.;

- ст.9 Декрету КМ України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті від 21 жовтня 2011р. ТзОВ «Яричів» на адресу ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі направило 28.10.2011р. заперечення.

09.11.2011 року ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі направило ТзОВ «Яричів» за вих. № 7996/23-0 відповідь на заперечення до акта перевірки, в якій частково врахував заперечення Товариства та вказано на порушення позивачем п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість, п.198.1, 198.2, 198.3 ПК України позивачем завищено суму податкового кредиту внаслідок включення до нього сум ПДВ по придбаних послугах, що не пов'язані з веденням господарської діяльності на суму 132066 грн., в тому числі за квітень 2010 року - 12972 грн.,червень 2010 року - 3319 грн., липень 2010 року - 16008 грн., серпень 2010 року - 5612 грн., вересень 2010 року-27442 грн., жовтень 2010 року - 9104 грн., січень 2011 року - 7040 грн. лютий 2011 року - 36438 грн., березень 2011 року - 6269 грн., квітень 2011 року - 2113 грн., травень 2011 року - 4849 грн.,червень 2011 року - 900 грн. Також вказано на порушення п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.6 ПК України, згідно з якими не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п.7.2.6 цього пункту), підприємством до складу податкового кредиту включено суми ПДВ, не підтверджені відповідними податковими накладними, а саме: всього на суму 24118,11 грн., в т.ч. за червень 2010 року - 35 грн., вересень 2010 року - 162,55 грн., жовтень 2010 року - 12,20 грн. та 2068,33 грн., грудень 2010 року - 11125,06 грн., січень 2011 року - 4150 грн. та 753,16 грн., березень 2011 року - 2833,34 грн. та 898,23 грн., квітень 2011 року - 76,66 грн., травень 2011 року - 1859,50 грн. та 144 грн. Таким чином, відповідач дійшов до висновку про завищення позивачем податкового кредиту на суму 745415 грн. Однак, підприємством до заперечень подано копії документів по взаєморозрахунках з підприємствами, які надавали маркетингові послуги ((СПД ФО ОСОБА_4, ТОВ «ВИМ-Сервіс», СПД ФО ОСОБА_3, СПД ФО Мартиненко О, СПД ФО ОСОБА_5, ТОВ «Бескид-Трейд». ТОВ «Т.Д.К.» , ТОВ «Олбі Іф» , ПП «Час Н», СПД ФО ОСОБА_7) інформаційно-консультаційні (СПД ФО ОСОБА_8, ТОВ «ТТК-Вест». ТОВ «Сибоко», СПДФО ОСОБА_6, ТОВ «Гранд Фуд Сервіс», ТОВ «ПАККО-Холдинг») та юридичні послуги (ТОВ «Астаїюв і партнери») , що містять достатньо інформації для правомірного віднесення даних послуг до валових витрат та податкового кредиту. Також до заперечення частково додано завірені копії чеків та податкових накладних на суму 6004,91 грн. (за червень 2010 на суму 35,08 грн., за грудень 2010 року - 3966,69 грн., за січень 2011 року - 753,16 грн., за березень 2011 року - 1250 грн.) по яких за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на момент перевірки рахувались розбіжності, що вказує на підтвердження правомірності формування податкового кредиту.

14.11.2011 року ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі вручило ТзОВ «Яричів» податкові повідомлення-рішення №№ 0000732301, 0000742301, 0000752301 від 14.11.2011р. прийняті на підставі акта перевірки № 302/23-0/34928161 з врахуванням уточнень врахованих у відповіді ДПІ від 09.11.2011р. за № 7996/23-0, а саме:

- №0000732301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 586673 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 586672 грн., та за штрафними санкціями 1 грн.;

- №0000742301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 609699 грн., в тому числі за основним платежем 607344 грн., за штрафними санкціями 2355 грн.;

- №0000752301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 20 177 451 грн. ,в тому числі за 2010 рік - 507961 грн., за 1 кв.2011 року - 5377868 грн., за 2 кв.2011 року - 20177451 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся зі скаргою на них до ДПА у Львівській області 28.11.2011 року. Рішенням ДПА У Львівській області від 27.01.2012 року №2357/10/25-005/135 залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 14.11.2011 року №0000752301, скасовано податкове повідомлення - рішення від 14.11.2011 року №0000742301 в частині 3,75 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині без змін, скасовано податкове повідомлення - рішення від 14.11.2011 року №0000732301 в частині 1 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині залишене без змін.

На підставі акта перевірки та з врахуванням рішень за результатами розгляду скарги, податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 27.01.2012 року:

- №0000052301, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 586672 грн., в тому числі за основним платежем 586672 грн.;

- №0000062301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 609694, 25 грн., в тому числі за основним платежем 607344 грн., за штрафними санкціями 2350,25 грн.

За результатами розгляду повторної скарги на вказані податкові повідомлення - рішення, ДПА України рішенням від 17.04.2012 року №6757/6/10-2115 рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

1. В силу п.60.1 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Відтак вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.11.2011 року №№0000732301, 0000742301, до задоволення не підлягають, оскільки такі є відкликаними в силу ст.60 ПК України ,оскільки за результатами адміністративного оскарження такі податковим органом скасовано та винесено податкові повідомлення - рішення від 27.01.2012 року №№0000062301, 00000052301.

2.Стосовно висновків податкового органу про порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3. ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями), п.138.2 ст.138, пп.138.10.2 п 138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-У1 із змінами та доповненнями встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 6080806,00 грн. (в т.ч. за 2010 рік - 913115,00 гри.), за II квартал 2011 року - на суму 20177451грн. слід зазначити наступне.

У акті перевірки вказано, що ТОВ „Яричів" задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 р. у сумі 22018562 грн., І кв. 2011 року - на суму 22695850 грн., II кв. 2011 року - на суму 20177451 грн. Перевіркою відображених у рядку 06.6 Декларації „Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" показників за період 01.04.2011 по 30.06.2011р. у загальній сумі 22695850 грн. встановлено, що ТОВ «Яричів» до даного рядка декларації віднесло від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток , що виникло станом на 01.04.2011 р. та складається з від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік (станом на 01.01.2011 р.) в сумі 22018562 грн. та від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 р. в сумі - 677288 гривень. Проведеною перевіркою відображеного показника декларації з податку на прибуток встановлено завищення задекларованих показників на 22695850 гривень. Враховуючи порушення, викладені в п. 3.1.2 даного Акту (валові витрати на придбання) за результатами діяльності платника податку у І кварталі 2011 року відсутнє від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток ( без врахування результатів 2010 року). Підприємством на порушення п. 150.1 ст.150, п. З підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 507961 грн. за 2010 рік, на 5377868 грн. у 1 кв.2011 року, на 20177451 грн. у ІІ кВ.2011 року. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток встановлено його заниження за ІІ кВ.2011 року на суму 586672 грн.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі - Закон).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

На підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в разі якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Включення від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року до витрат другого, а не першого кварталу звітного податкового року становить особливість застосування у 2011 році норми пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

За загальним правилом, установленим нормою пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, у разі якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в разі якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Ці особливості зумовлені тим, що розділ III Податкового кодексу України набув чинності з 1 квітня 2011 року, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року. Включення від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу витрат не першого, а другого кварталу звітного року має місце лише у 2011 році, у зв'язку з чим законодавцем було передбачено відповідні особливості нормативного регулювання цієї ситуації.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

Правові наслідки формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року визначено пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Згідно з указаною нормою Перехідних положень у разі якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовується платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року N 114.

У рядку 06.6 цієї Декларації підлягає відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. Тобто у другому кварталі 2011 року до рядка 06.6 Декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року N 114, підлягає перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядка 08 Декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.

Причому ні Закон, ні Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Ураховуючи викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення, зазначених у попередньому абзаці.

Така ж правова позиція викладена у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 13.09.2012, № 2019/12/13-12 "Щодо застосування пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України ".

Відповідачем не надано належних доказів та не наведено доводів щодо наявності ставити під сумнів достовірність даних податкового обліку щодо формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток позивачем. Також на вимогу суду відповідачем не було представлено розрахунку визначених платникові податку сум податкових зобов'язань з урахуванням фактично вчинених таким платником порушень, у тому числі не пов'язаних із перенесенням сум від'ємного значення з податку на прибуток до витрат другого кварталу 2011 року, але таких, що впливають на правильність формування відповідних сум.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність висновків податкового органу про порушення позивачем .5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3. ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями), п.138.2 ст.138, пп.138.10.2 п 138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-У1.

3. Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем п.5.1, 5.2.1, 5.2, ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та порушення п.198.1, 198.2, 198.3 ПК України по операціях з ТзОВ «Мораксель» суд зазначає наступне.

Як вказано в акті перевірки, в ході відпрацювання контрагентів ТОВ «Яричів» встановлено, що в лютому 2011 року позивач здійснював взаєморозрахунки з ТзОВ «Мораксель» на суму 2347323,35 грн. в тому числі ПДВ в сумі 391220,56 грн., в березні 2011 року на суму 3496565,45 грн. в т.ч. ПДВ - 582760,90 грн. Згідно акту від 21.04.11 №1394/23-513/37420695 ДПІ у Приморському районі м. Одеси: місцезнаходження ТОВ «Мораксель» не встановлено. Основні фонди на підприємстві відсутні. Звіт довідка по формі 1 ДФ до ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси не надана, тобто на підприємстві відсутні співробітники. У ТОВ «Мораксель» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Враховуючи вищенаведене, фактичне одержання макухи соняшникової, сої від ТОВ «Мораксель» не було здійснено, вартість придбання даного товару було віднесено до валових витрат без зв'язку з господарською діяльністю ТОВ "Яричів".

Щодо реальності господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Мораксель", то суд встановив наступне.

ТОВ "Мораксель", місцезнаходження якого: м. Одеса, пров. Нечипуренка, буд.9, кв.3 код ЄДРПОУ 37420695, зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради 08.12.2010р., про що внесено запис в Єдиний державний реєстр №15561020000040674, перебуває на обліку і зареєстроване як платник ПДВ в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси.

Під час судового розгляду справи суд встановив, що між ТОВ "Яричів"та ТОВ "Мораксель" укладено договір купівлі-продажу № 01312 від 31.01.2011 року (а.с. 138 том 1) за умовами якого Продавець (ТОВ "Мораксель") зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ "Яричів") товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах, що передбачені цим договором. За умовами договору, кількість, асортимент та ціна товару, а також терміни його передачі й оплати, місце постачання визначаються додатками до договору, які є невід'ємними частинами договору. Відповідно до п. 2.5 цього договору Продавець відповідно до ст. 667 ЦК України може зберігати товар Покупця до моменту його вивозу на власних складах на протязі 90 днів. Вартість зберігання врахована у вартість Товару.

У Додатках № 1 та № 3 від 31.01.2011 року до договору № 01312 від 31.01.2011 року сторони обумовили свої зобов'язання щодо купівлі-продажу "макухи соняшникової " в кількості: у 1213,087 мт (+/- 10%) - згідно з додатка № 1, в кількості 1486,913 мт - згідно з додатка № 3. Домовлена ціна товару 1935,00 грн. за одну тонну (додаток 1,3). Загальна вартість поставки становить відповідно 2347323,35 грн. та 2877176,66 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

У додатку №2 від 31.01.2011 року до договору № 01312 від 31.01.2011 року сторони обумовили свої зобов'язання щодо купівлі-продажу «сої, українського походження, врожаю 2010 року, насипом» в кількості 350 т ціною за 1 тонну товару 4030 в т.ч.ПДВ, загальна вартість товару складає 1410500 грн. з ПДВ.

Сторони домовились, що поставка повинна бути проведена на умовах EXW -Херсонський морський торгівельний порт, Покупець здійснює оплату за товар протягом 90 днів з моменту його поставки.

Згідно з правил Інкотермс 2000 "означає "франко-завод (франко склад) продавця". Ця умова поставок передбачає, що продавець виконав свої зобов'язання з доставки товару в момент його передання покупцеві або уповноваженій ним особі зі свого підприємства або складу.

На виконання взятих на себе договірних зобов'язань ТОВ "Мораксель" передав у власність ТОВ "Яричів"з 28.02.2011 по 28.04.2011 року макуху соняшникову сумарно в кількості 2782,082 т., зокрема:

- 28.02.2011р. - 1213,087 т. на суму 2347323,35 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 391220,56 грн., про що складено Акт № 1 прийому-передачі товару до Додатку №1 від 31.01.2011р. до Договору № 01312;

- 31.03.2011р. - 1078,070 т. на суму 2086065,45 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 347677,57 грн. про що складено Акт № 1 прийому-передачі товару до Додатку №3 від 31.01.2011р. до Договору № 01312;

- 28.04.2011р. - 490,925 т. на суму 949939,87 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 158323,31 грн. про що складено Акт № 2 прийому-передачі товару до Додатку №3 від 31.01.2011р. до Договору № 01312.

На виконання взятих на себе договірних зобов'язань ТОВ "Мораксель" передав у власність ТОВ "Яричів" сою, українського походження, врожаю 2010 року 16.03.2011 року в кількості 350т. на суму 1410500 грн. в тому числі ПДВ 235083,33 грн. про що складено акт №1 прийому - передачі товару до додатку №2 від 31.01.2011 року до договору №01312.

По факту отримання товару ТОВ "Мораксель" виписав ТОВ "Яричів" податкові накладні № 19 від 28.02.2011 року, №31 від 31.03.2011 року, №24 від 16.03.2011 року.

Вище уже йшлось про те, що за домовленістю сторін Договору купівлі-продажу від 31.01.2011 року, оплата за отриманий товар повинна бути проведена не пізніше 90 днів з моменту його поставки. Зважаючи на дату першої поставки, тобто 28.02.2011 року, строк розрахунку завершується 30 травня 2011 року. На виконання взятих на себе зобов'язань ТОВ "Яричів" станом на 01.06.2011 року повністю розрахувався за отриманий товар, підтвердженням чого є наступні платіжні доручення: № 688 від 05.04.2011 року на суму 300000,00 грн. з яких суму в розмірі 112554,00 грн. згідно листа № 27/04-02 від 27.04.2011р. змінено призначення, та віднесено як оплату за макуху; № 1222 від 10.05.2011 року на суму 1080000,00 грн.; № 1251 від 11.05.2011 року на суму 690000,00 грн.; № 1266 від 12.05.2011 року на суму 307485,48 грн.; № 1267 від 12.05.2011 року на суму 495000,00 грн.; № 1333 від 16.05.2011 року на суму 185000,00 грн.; № 1335 від 16.05.2011 року на суму 236451,68 грн.; № 1336 від 17.05.2011 року на суму 300000,00 грн.; № 1401 від 18.05.2011 року на суму 300000,00 грн.; № 1402 від 19.05.2011 року на суму 300000,00 грн.; № 1403 від 19.05.2011 року на суму 300000,00 грн.; № 1406 від 19.05.2011 року на суму 300000,00 грн.; № 1432 від 20.05.2011 року на суму 300000,00 грн.; № 1439 від 20.05.2011 року на суму 206999,65 грн.; № 1497 від 26.05.2011 року на суму 269837,86 грн.

Надалі, придбаний на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2011 року ТОВ "Яричів" реалізувало товар (макуху соняшникову) на експорт наступним чином. ТОВ "Яричів" (Комітент) уклав з ТОВ "Агроінвест СК"(Комісіонер) договір комісії № К31012 від 31.01.2011 року, у відповідності з яким Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок останнього реалізацію на експорт з України Товару, що належить Комітенту, асортимент, кількість і ціна якого визначається в додатках до договору; укладати експортні договори купівлі-продажу і т.д. (п.1.1 договору № К31012). Зокрема, ТОВ "Яричів" передав на комісію ТОВ "Агроінвест СК" з 28.02.2011 по 28.04.2011 року макуху соняшникову сумарно в кількості 2782,082 мт, зокрема: - 28.02.2011р. - 1213,087 мт. згідно Акту № 1 прийому-передачі товару на комісію до Додатку №1 від 31.01.2011р. до Договору № К31012;- 31.03.2011р. - 1078,070 мт. згідно Акту № 1 прийому-передачі товару на комісію до Додатку №3 від 31.01.2011р. до Договору № К31012; - 28.04.2011р. - 490,925 мт. згідно Акту № 2 прийому-передачі товару на комісію до Додатку №3 від 31.01.2011р. до Договору № К31012.

Згідно п.3.5 договору № К31012 Комісіонер зобов'язується при продажу товару на експорт передати Комітенту треті аркуші ВМД МД-2 (МД-3).

На виконання умов договору комісії № К31012 від 31.01.2011 року ТОВ "Агроінвест СК"(Продавець) 31.01.2011 року уклав Контракт №3101-SС з Компанією TRADECENTER CORPORATION (Покупець) PANAMA, предметом якого є купівля-продаж макухи соняшника. На виконання умов контракту реалізовано та вивезено за межі митної території України макуху соняшникову в кількості 2782,082 мт (2782082 кг.), що підтверджується ВМД № 508040002/2011/002160 від 29.04.2011 року з відміткою Херсонської митниці "задекларований в цій ВМД товар вивезено за межі митної території України в повному обсязі". У розшифровці графи 9 згаданої ВМД зазначено, що власником товару є ТОВ "Яричів"(Львівська обл., Камянка-Бузький район, с. Старий Яричів).

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.5.2.1 п.5.2.ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 цього ж Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Висновки органу ДПС про нікчемність правочину між ТОВ "Яричів"та ТОВ "Мораксель", та як наслідок безтоварність господарської операції і неправомірне формування податкового кредиту за лютий 2011 року обґрунтовані:

1) актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси про неможливість перевірки ТОВ "Мораксель"від 21.04.2011 року та нікчемність правочинів за його участі;

2) відсутністю факту оплати за отриманий товар станом на дату проведення перевірки;

3) розбіжностях у податковій звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Обидва суб'єкти господарювання, ТОВ "Яричів"та ТОВ "Мораксель", зареєстровані платниками податку на додану вартість, їх свідоцтва як на момент здійснення господарської операції, так і під час проведення в квітні 2011 року перевірки були дійсними. Податковий кредит за лютий 2011 року в сумі 391220,56 грн. ТОВ "Яричів"сформував на підставі податкової накладної від 28.02.2011 року, виданої ТОВ "Мораксель"по факту передачі товару "макуха соняшникова", про що складено акт прийому -передачі від 28.02.2011 року, що цілком узгоджується з вимогами ПК України щодо права виникнення права на податковий кредит. Стосовно оплати вартості товару, то аргументи відповідача в цій частині і в такому контексті не заслуговують уваги, оскільки за домовленістю сторін така оплата повинна бути проведена протягом 90 днів з дати отримання товару. Станом на 01 червня 2011 року свої щодо порядку оплати сторони належно виконали, свідченням чого є перелічені вище платіжні доручення. Те, що станом на дату проведення перевірки кошти, які підлягали сплаті за придбаний товар були віднесені до кредиторських зобов'язань платника не свідчить про неправомірність формування податкового кредиту, оскільки товар фактично був отриманий покупцем. В подальшому придбаний в ТОВ "Мораксель"товар ТОВ "Яричів"реалізував за кордон через комісіонера ТОВ "Агроінвест СТ", що підтверджується переліченими вище первинними документами. Факт використання товару в господарській діяльності додатково підтверджується вантажно-митною декларацією, що містить відомості про: 1) товар, який експортується; 2) його власника та відправника; 3) відмітку митного органу про фактичне вивезення макухи соняшникової перетин державного кордону України. Таким чином, факт придбання товару, факт його оплати і наступного використання у господарській діяльності підтверджується належними і допустимими доказами.

В основу висновку відповідача про неможливість реального виконання ТОВ "Мораксель"взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу від 31.03.2011 року з огляду на відсутність для цього виробничих потужностей та трудових ресурсів, а відтак і про безтоварність операцій з ТОВ "Яричів", покладено лише акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 21.04.2011 року та результати співставлення податкової звітності.

В акті ДПІ у Приморському районі м. Одеса № 1394/23-513/37420695 від 21.04.2011 року за період лютий 2011 року (а.с. 123-128) контролюючий орган зазначив про те, що згідно з бази даних АІС РПП в Приморському районі м. Одеси місцезнаходження ТОВ "Моракселль"не встановлено, а власне перевірка проведена в приміщенні контролюючого органу, позаяк зв'язатись з посадовими особами, як і отримати від них потрібні документи, не вдалося. Згідно з цього ж акта останньою податковою звітністю платника є декларація з ПДВ за лютий 2011 року (вх. № 68260 від 25.03.2011 року), яка як з'ясувалось під час судового розгляду справи в органі ДПС зареєстрована, але до уваги під час не взята, і в базі даних задекларовані платником показники не значаться. Крім того, контролюючий орган зазначив також про те, що з огляду на відсутність декларації з податку на прибуток за 2010, 2011 роки, а також зважаючи на відсутність довідки форми 1 ДФ в базі Бест звіт підприємство немає основних фондів та трудових ресурсів. В підсумку перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначила про нікчемність угод ТОВ "Мораксель"за період лютий 2011 року.

Слід також зауважити, що у своїй довідці від 08.08.2011 року "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Яричів"з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01 по 30 квітня 2011 року"ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, аналізуючи взаємовідносини ТОВ "Яричів"з ТОВ "Мораксель"щодо купівлі-продажу "макухи соняшникової"на основі тих же первинних документів (угод), але вже з покликанням на акт ДПІ у Приморському районі від 04.08.2011 року про результати перевірки ТОВ "Мораксель", робить висновок про відсутність у ТОВ "Яричів"порушень податкового законодавства. Така суперечлива і двозначна оцінка одних і тих же господарських відносин суб'єктів господарювання, на думку суду, знову ж таки свідчить про надуманість висновків органу ДПС, зроблених під час першої перевірки ТОВ "Яричів"в квітні 2011 року.

Крім того, щодо висновку органів ДПС про нікчемність правочину слід зазначити, що відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", щоб вважати правочин нікчемним необхідні виключно законом передбачені для цього підстави, але й встановлення цього факту не входить до компетенції органу ДПС.

З огляду на наведене вище, аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального виконання господарської операції, та й сам висновок про нікчемність правочину, є безпідставними і не доводять правомірності зменшення суми податкового кредиту позивача за лютий 2011 року.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року у справі №2а-11268/11/1370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Яричів" до державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення та застосовується судом в порядку ст.72 КАС України, оскільки набрала законної сили.

Таким чином висновки податкового органу про порушення позивачем п.5.1, 5.2.1, 5.2, ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та порушення п.198.1, 198.2, 198.3 ПК України по операціях з ТзОВ «Мораксель» є протиправними та необґрунтованими.

4. Щодо висновків податкового органу про не підтвердження факту надання послуг від ТОВ «Меркурій - К ЛТД» для позивача у період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, внаслідок чого завищено суму валових витрат на придбання за 4 кв. 2010 року на 507961,40 грн. суд зазначає наступне.

Як вказано у акті перевірки, ТОВ "Яричів" в перевіреному періоді (грудень 2010 року) здійснював взаєморозрахунки з ТОВ «Меркурій-К ЛТД» на суму 609553,66 грн., в тому числі ПДВ в сумі 101592,28 грн. Перевіркою встановлено, що до складу валових витрат на придбання в ІУ кварталі 2010 року ТОВ " Яричів" включено витрати з отриманих мерчендайзингових послуг від ТОВ " Меркурій - К ЛТД" на суму 507961,40 гривень. ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва листом 05.04.2011 року № 7514/7/23-1008 повідомила, що провести зустрічну перевірку ТзОВ " Меркурій-К ЛТД" не є можливим, оскільки підприємство відсутнє за місцем знаходження. Відповідач зазначає, що по наявних актах виконаних робіт від ТОВ" Меркурій-К ЛТД" не можна встановити мету отримання даних послуг, економічний ефект від їх отримання та як вони пов'язані з господарською діяльністю підприємства, відповідно відсутня підстава для включення витрат на їх проведення до складу валових витрат на придбання.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.5.2.1 п.5.2.ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. А для визначення правомірності формування платниками податку податкового кредиту потрібно встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суму податкового кредиту.

Відповідно до статті 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підставі досягнутої домовленості між ТОВ «Яричів» та ТОВ «Меркурій-К ЛТД» було укладено договір № 02-03/06 від 03.06.2010р., згідно якого останнім надано послуги мерчандайзингу , а саме передпродажна підготовка товару до продажу кінцевому споживачу, зокрема: розміщення товарів, виробником і власником якої є ТзОВ «Яричів», на торговому обладнанню: стендах, поличках, вітринах і т.д. в роздрібній мережі по торгових точках вказаних в Доповненні № 1 до вищевказаного договору, здійсненням контролю за їх присутністю і правильним розташуванням. На виконання взятих на себе зобов'язань ТОВ «Меркурій-К ЛТД» надало такі послуги, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: № МК-0000146 від 20.08.2010 р. на суму 20000,00 грн. в т.ч. ПДВ-3333,33 грн. - строк надання послуг згідно додатку № 1 до даного Акта становив з 13.08.10р. по 20.08.10р. (8 днів); № МК-0000252 від 20.12.2010 р. на суму 175825,00 грн. в т.ч. ПДВ - 29304,17 грн. - строк надання послуг згідно додатку № 1 до даного Акта становив з 01.09.10р. по 20.12.10р. (111 днів); № МК-0000253 від 27.12.2010 р. на суму 163728,66 грн. в т.ч. ПДВ - 27288,11 грн. - строк надання послуг згідно додатку № 1 до даного Акта становив з 01.09.10р. по 20.12.10р. (111 днів); № МК-0000260 від 30.12.2010 р. на суму 250000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 41666,67 грн. - строк надання послуг згідно додатку № 1 до даного Акта становив з 17.09.10р. по 30.12.10р. (105 днів).

У відповідності до підписаних даних Актів ТОВ «Меркурій-К ЛТД» правомірно виписано наступні податкові накладні: № 3444 від 20.08.2010 р. на суму 20000 грн. в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.; № 4919 від 20.12.2010 р. на суму 175825,00 грн. в т.ч. ПДВ - 29304,17 грн.; № 4920 від 27.12.2010 р. на суму 163728,66 грн. в т.ч. ПДВ - 27288,11 грн.; № 5013 від 30.12.2010 р. на суму 250000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 41666,67 грн.. ТОВ «Яричів» в свою чергу здійснено часткову оплату ТзОВ «Меркурій-К ЛТД», а саме: 175825 грн. в т.ч. ПДВ - 29304,17 грн. від 20.12.2010р згідно виписки ПАТ «ОКСІ БАНК»; 250000 грн. в т.ч. ПДВ - 41666,67 грн. від 14.01.2011р. згідно виписки ПАТ «ОКСІ БАНК»; 183728,66 грн. в т.ч. ПДВ - 30621,44 грн. від 25.01.2011 р. згідно угоди про зарахування зустрічних вимог № 012501; 60000 грн. в т.ч. ПДВ - 10000 грн. від 25.02.2011р. згідно виписки ПАТ «ОКСІ БАНК».

З представлених позивачем виписок з банку, що наявні в матеріалах справи, вбачається, що Товариством "Яричів" було здійснено часткову оплату наданих ТзОВ "Меркурій-К ЛТД" послуг.

Згідно Витягу з державного реєстру станом на 08.11.2011р. статус відомостей щодо ТзОВ «Меркурій-К ЛТД» - підтверджено.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є виробником кондитерських виробів , що означає, що для нього регулярною, постійною та суттєвою є діяльність, пов'язана з виробництвом кондитерських виробів. Послуги, що надавались Товариству згідно договорів надавалися в період дії договірних відносин з поставки товару і розміщення його для продажі в роздрібних мережах, а тому такі мали ознаки регулярних, постійних та суттєвих, були пов'язані з господарською діяльністю Товариства та обумовлені отриманням економічної вигоди, якою характеризується господарська діяльність.

Враховуючи те, що позивач, сплативши відповідні суми за отримані послуги на підставі договорів та актів виконаних робіт, отримав податкові накладні, а тому твердження відповідача про не встановлення мети отримання даних послуг, відсутності економічного ефекту від їх отримання та відсутності підстав для включення ПДВ з вартості наданих послуг до складу податкового кредиту не відповідає дійсності.

Суд вважає, що послуги, які надавалися ТзОВ "Меркурій-К ЛТД" направлені на зростання обсягів реалізації товарів замовника, а значить зростання доходу від господарської діяльності.

Посилання відповідача на лист №7514/7/23-1008 від 05.04.2011 р. ДПІ у Солом'янському районі м. Києва щодо проведення зустрічної перевірки ТзОВ "Меркурій-К ЛТД"не є можливим, оскільки такий відсутний за місцем знаходження, судом не береться до уваги враховуючи той факт, що дана обставина встановлена після здійснення правовідносин між ТзОВ "Яричів"та ТзОВ "Меркурій-К ЛТД".

Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом враховано, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А у відповідності до вимог п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується ПДВ в сумі 101592,28 гри. включено; до податкового кредиту за грудень 2010 року по взаєморозрахунках з ТОВ «Меркурій - К ЛТД», з цього приводу на ТОВ «Яричів» працівниками ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі проводилась перевірка у період з з 18.04.2011р. по 19.04.2011р. з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з з 01.12.2010 р. по 31.12.2010р.. За результатами перевірки складено акт від 18 квітня 2011р. № 97/23-0/34928161 та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000232301 від 05.05.2011р.. яким підприємству донараховано суму податкового зобов'язання із податку на додану вартість в розмірі 101592,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 25398,00 грн. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2011 року у справі № 2а-5904/11/1370 між тими самими сторонами, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000232301 від 05.05.2011 року. Дане рішення судом враховується в порядку ст.72 КАС України.

З огляду на вищенаведене ,висновки податкового органу про не підтвердження факту надання послуг від ТОВ «Меркурій - К ЛТД» для позивача у період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, внаслідок чого завищено суму валових витрат на придбання за 4 кв. 2010 року на 507961,40 грн. є необґрунтованими та безпідставними.

5. Щодо висновків податкового органу про неправомірне віднесення позивачем до валових витрат та податкового кредиту сум за нікчемною угодою з ТОВТД «Нові перспективи» , в наслідок чого завищено витрати на суму 32350 грн. та в квітні 2011 року зайво включено до податкового кредиту 6470 грн. податку на додану вартість ,суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Яричів" в квітні 2011 року віднесло до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів витрати по взаємовідносинах з ТОВТД «Нові перспективи» відповідно до видаткових накладних на отримання ваніліну, ароматизатору на суму 38819,50 грн., в тому числі ПДВ в сумі 6469,92 гривень. Згідно акту ДПІ у Городоцькому районі від 11.07.011 №291/23/37304247 «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Нові перспективи» з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011р" встановлено нікчемність всіх правочинів зазначеного підприємства з контрагентами як таких, що порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання наслідків передбачених ними. Витрати понесені ТОВ "Яричів" за нікчемною угодою, яка не створює юридичних наслідків, а тому віднесення підприємством їх до складу витрат на підставі такого правочину суперечить ст. 216 ЦК України, п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України, а тому підприємством завищено витрати в сумі 32350 гривень.

18.03.2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Торговий дім «Нові перспективи» (постачальник) укладено договір №111805 про потсавку харчових добавок для виробництва продуктів харчування та інших, а саме ароматизаторів, харчових барвників, ваніліну, молочного жиру і т.п, висівки пшеничні.

На підтвердження реальності операцій, позивач представив копії видаткових накладних, податкових накладних, копії платіжних доручень (том2 а.с. 2-15).

Однак не було представлено документів складського обліку, доказів передачі таких товарів у виробництво, товарно - супровідних документів, сертифікатів якості товарів (згідно п.4.6 договору (том 3)), документів у підтвердження приймання товарів по якості та кількості (згідно вимог інструкцій П-6, П-7 на виконання п.5.1 договору).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями, далі - Закон №996) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2, 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФ України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 168/704: "Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Відповідно до п.11 Наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі - Правила перевезення), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Оформлення перевезень вантажів товарно - транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно - транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно - транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно товарно - транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів ,встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп.139.1.9 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об»єкта оподаткування податковм на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. (п.14.1.191 ПК України).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. (п.14.1.36. ПК України).

Доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. (п. 14.1.56. ПК України).

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. (п.14.1.231. ПК України).

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Докази, надані позивачем, не підтвердили підставність позовних вимог у частині дослідження реальності операцій з контрагентом ТОВ «»ТД «Нові перспективи». Вказана правова позиція узгоджується з судовою практикою Вищого адміністративного суду, що викладена в ухвалах від 30.01.2013 року №К/9991/43795/12, від 28.11.2012 року №К/9991/23061/12, від 29.08.2013 року №К/9991/3051/11.

За вищенаведених обставин, висновки податкового органу про неправомірне віднесення позивачем до валових витрат та податкового кредиту сум за угодою з ТОВТД «Нові перспективи», в наслідок чого завищено витрати на суму 32350 грн. та в квітні 2011 року зайво включено до податкового кредиту 6470 грн. податку на додану вартість ,суд зазначає наступне є правомірними.

6. Щодо висновків податкового органу про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат виробництва витрати на маркетингові, інформаційно - консультативні та юридичні послуги, що не пов'язані з веденням господарської діяльності платника слід зазначити наступне.

Як вказано у акті перевірки, позивачем у перевіряємому періоді укладено ряд типових дистриб'юторських договорів з ФОП ОСОБА_4, ЛФТзОВ «ВИМ - Сервіс», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ТзОВ «Бескид Трейд», ТзОВ «ТДК», ТзОВ «Олбі ІФ», ПП «Час - Н», ФОП ОСОБА_7, додатком до яких передбачено надання дистриб'ютором маркетингових послуг; договорів про надання маркетингових послуг з ФОП ОСОБА_8, ТОВ «ТТК Вест», ФОП ОСОБА_6, ТзОВ «Сироко», ТзОВ «Гранд Фуд Сервіс» ,ТзОВ «Пакко - Холдинг». Відповідач зазначає, що відсутність в актах виконаних робіт інформації стосовно видів та обсягів виконаних маркетингових досліджень, фактично понесених витрат на їх виконання, обґрунтування ціни вказаних послуг виключає можливість встановлення як факту їх реального виконання, так і зв'язку цих послуг з господарською діяльністю. Крім того вказується на те, що позивачем було укладено договір про надання юридичних послуг з ТОВ «Астапов і партнери», в актах виконаних робіт по якому відсутні будь - які відомості, що б містили дані про те, які саме юридичні послуги було проведено виконавцем за договором та зауважено, що в період отримання вказаних послуг в штаті підприємства рахувався юрисконсульт.

Крім того, перевіркою встановлено, що на порушення пп.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.6 ПК України підприємством до складу податкового кредиту включено суми ПДВ, не підтверджені відповідними податковими накладними, (стор. 65-67 акта перевірки) на суму 24118,11 грн.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

З огляду на те, що позивачем не спростовано вказаних висновків ані поясненнями, ані належними та допустимими доказами, відтак суд вважає такі висновки правомірними.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Слід зазначити, що сума штрафних санкцій, застосованих згідно податкового повідомлення - рішення №0000062301 від 27.01.2012 року підлягає скасуванню у повному обсязі, оскільки відповідачем на вимоги суду не надано розрахунок штрафних санкцій до вказаного рішення, відтак неможливо визначити суму штрафних санкцій яка підлягає до скасуванню згідно висновків суду, що зроблені вище.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково, слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.11.2011 року №0000752301; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.01.2012 року №0000062301 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 585111,15 грн. в тому числі за основним платежем 582760,90 грн. та за штрафними санкціями 2350,25 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.01.2012 року №0000052301 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 579231,5 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.11.2011 року №0000752301.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.01.2012 року №0000062301 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 585111,15 грн. в тому числі за основним платежем 582760,90 грн. та за штрафними санкціями 2350,25 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.01.2012 року №0000052301 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 579231,5 грн.

5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яричів" (адреса:80463, Львівська обл., Кам'янка - Бузький район, с. Старий Яричів, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 34928181) 2017,24 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27.05.2014 року.