Постанова

від 14.05.2014 по справі 816/1266/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1266/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Марченка О.Є.,

представника позивача - Пальонної О.О.,

представника відповідача - Дзюбло О.І.,

представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру - Клименко Г.Й.,

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради - Бондар Н.М.,

третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом першого заступника прокурора міста Полтави Кривоноса Руслана Євгенійовича до Полтавської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради, Приватне підприємство «Промтехсервіс-Полтава», ОСОБА_9, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_10 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2014 року перший заступник прокурора міста Полтави Кривонос Руслан Євгенійович звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради, Приватне підприємство «Промтехсервіс-Полтава», ОСОБА_9 про визнання протиправним та скасування рішення Полтавської міської ради від 18.03.2014 «Про надання згоди на розміщення бару та дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскарженим рішенням управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради надано згоду на розміщення бару з використанням арки будинку АДРЕСА_3 та дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування бару по вул. Жовтневій, із земель, що належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Полтава (землі житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, КВЦПЗ 03.08).

На переконання прокурора, спірним рішенням порушено права мешканців багатоквартирних житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, оскільки будівництво бару не погоджено у встановленому законом порядку з вказаними громадянами.

Також, на думку прокурора, рішення про надання згоди на розміщення бару з використанням арки будинку АДРЕСА_3 суперечить вимогам пункту 2.3 ДБН В2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", затвердженого наказом Держбуду України від 18 травня 2005 року №80, якими встановлена обов'язковість наскрізних проїздів для автотранспорту відповідно до вимог ДБН-360, ширина яких має бути не менше 3,5 м, висота не менше 4,25 м, а наскрізні проходи - на відстані не більше 100 м.

Окрім того, за твердженням позивача, оскаржене рішення не відповідає ряду вимог Кодексу цивільного захисту України, Земельного кодексу України, Законів України "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про автомобільні дороги", Правил пожежної безпеки в Україні, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

На підставі викладеного, позивач посилався на невідповідність оскарженого рішення вимогам земельного, містобудівного та протипожежного законодавства, що є підставою для визнання його протиправним та скасування в судовому порядку.

Відповідач позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що оскаржене рішення не є містобудівною документацією у розумінні положень Законів України "Про основи містобудування" та "Про регулювання містобудівної діяльності", у зв'язку з чим твердження прокурора про порушення таким рішенням прав мешканців багатоквартирних житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 є безпідставними. Також, звертав увагу на те, що спірним рішенням не затверджено проект створення об'єкта архітектури і не вирішено питання щодо виготовлення такого проекту, як і не вирішено питання щодо організації і виконання будівельних робіт. Окрім того, посилався на те, що доводи позивача про невідповідність спірного рішення вимогам ДБН В2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", Правил пожежної безпеки в Україні, Закону України "Про автомобільні дороги" є припущеннями, що не являються належними, у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами. Враховуючи наведене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради (далі по тексту - КП "ЖЕО №2") надало до суду письмові пояснення, в яких зазначило, що КП "ЖЕО №2" являється балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_3, предметом діяльності якого є утримання, технічне обслуговування та поточний ремонт будинків, споруд і прибудинкових територій.

В ході судового розгляду справи ухвалами суду від 07.04.2014, 16.04.2014 та протокольною ухвалою від 13.05.2014 в порядку статті 53 Кодексу адміністративного судочинства до участі у справі залучено управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору /а. с. 59-60, 82-83, 134-138/.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_9 у судове засідання не з'явилась, про час, дату і місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно.

Представники третіх осіб без самостійних вимог управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру вимоги позовної заяви не визнала, просила суд у їх задоволенні відмовити.

Треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вимоги адміністративного позову підтримали, просили суд їх задовольнити.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» листом від 07.05.2014 повідомило суд, що підприємство є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_3 та надає послуги з утримання будинку та прибудинкових територій, просило розглядати справу за відсутності уповноваженого представника /а. с. 112/.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Прокуратурою міста Полтави, за колективним зверненням мешканців багатоквартирних житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, зокрема, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо порушень вимог земельного та містобудівного законодавства при прийняті Полтавською міською радою рішення про надання дозволу на будівництво кафе в арці АДРЕСА_3, проведено перевірку /а. с. 13/.

Перевіркою встановлено, що рішенням позачергової сорокової сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 18 березня 2014 року "Про надання згоди на розміщення бару та дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1" управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради надано згоду на розміщення бару з використанням арки будинку АДРЕСА_3 та дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування бару по вул. Жовтневій, із земель, що належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Полтава (землі житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, КВЦПЗ 03.08) /а. с. 12/.

За результатами вивчення зазначеного рішення, прокурор дійшов висновку про його невідповідність вимогам чинного законодавства України, внаслідок чого в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", звернувся до суду з даним позовом /а. с. 122/.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, окрім іншого, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Досліджуючи правомірність рішення Полтавської міської ради від 18.03.2014 «Про надання згоди на розміщення бару та дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1», суд виходить з наступного.

18.03.2014 розглянувши звернення управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради та графічні матеріали обґрунтування розмірів та меж земельної ділянки, розроблені Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавархпроект» та розглянуті на засіданні архітектурної-містобудівної ради (протокол №Пр-/3-03/№М від 20.02.2014), Полтавською міською радою позачергової сорокової сесії шостого скликання прийнято рішення згідно якого управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради надано згоду на розміщення бару з використанням арки будинку АДРЕСА_3 та дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування бару по вул.. Жовтневій, із земель, які належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Полтава (землі житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, КВЦПЗ 03.08). З метою впорядкування адресного плану міста надано земельній ділянці для розміщення бару адресу - АДРЕСА_1. /а. с. 12/.

Судом встановлено, що земельна ділянка, на якій розташовано наскрізний проїзд (арка) та яка відводиться управлінню капітального будівництва Полтавського міськвиконкому, є частиною земельної ділянки, яка надана у користування на умовах оренди ОСОБА_9 для обслуговування магазину непродовольчих товарів «Флорист» АДРЕСА_3, що підтверджується витягом з рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради віл 19.08.2010 №282, договором оренди від 09.09.2010, розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку м. Полтави, актом приймання передачі в оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 /а. с. 28-33/.

Відповідно до частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Факт перебування земельної ділянки в оренді громадянки ОСОБА_9 свідчить про порушення вимог статті 123 Земельного кодексу України, якою передбачено порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування за умови вилучення земельних ділянок у інших землекористувачів.

Як встановлено судом, ПП «Промтехсервіс-Полтава» при зверненні до Полтавської міської ради із відповідним клопотанням про можливість розміщення бару та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою, не додано письмової згоди ОСОБА_9 на вилучення частини земельної ділянки.

Крім того, статтею 134 Земельного кодексу України визначено обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах).

Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, зокрема у разі надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків.

Судом встановлено, що інвестором та замовником будівництва бару з використанням арки будинку АДРЕСА_3 є Приватне підприємство «Промтехсервіс-Полтава», про що свідчить відповідна заява до Полтавської міської ради.

Однак, рішенням Полтавської міської ради від 18.03.2014, всупереч вимогам статей 134, 135 Земельного кодексу України, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для будівництва, експлуатації та обслуговування бару АДРЕСА_3 надано управлінню капітального будівництва Полтавського міськвиконкому, яке відповідно до Положення, затвердженого рішенням Полтавської міської ради від 27.12.2013, є виконавчим органом Полтавської міської ради. І тим самим звільнено Приватне підприємство «Промтехсервіс-Полтава» від обов'язку брати учать у земельних торгах та здійснювати відповідні виплати за купівлю вказаної земельної ділянки або прав на неї.

Таким чином, при прийнятті спірного рішення Полтавська міська рада діяла з порушенням зазначених норм чинного законодавства та всупереч інтересам територіальної громади.

Слід зазначити, що проведення земельних торгів забезпечує реалізацію принципу рівності прав громадян, юридичних осіб, територіальних громад і держави на землекористування, визначений статті 5 Земельного кодексу України.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що рішення Полтавської міської ради від 18.03.2014 «Про надання згоди на розміщення бару та дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1» суперечить вимогам чинного законодавства та створює механізм надання землі у користування суб'єкту господарської діяльності без дотримання обов'язкового проведення аукціону.

Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» визначено основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону України «Про архітектурну діяльність» громадяни та громадські організації, які не беруть безпосередньої участі у створенні об'єктів архітектури, мають право, зокрема одержувати в органах влади інформацію щодо підготовки і прийняття рішень з планування, забудови та реконструкції населених пунктів, окремих територій і конкретних об'єктів архітектури, додержання при цьому вимог законодавства про збереження пам'яток історії та культури, довкілля; брати участь в обговоренні архітектурних рішень проектів у встановленому порядку; захищати свої інтереси під час проектування і будівництва нових та експлуатації існуючих об'єктів архітектури відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», також передбачено, що під час організації і виконання будівельних робіт не повинні бути порушені законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд.

Пунктом 1.5 ДБН В2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» визначено, що у випадку розміщення в першому поверсі багатоквартирних житлових будинків вбудованих нежитлових приміщень масового відвідування (магазини, адміністративні приміщення тощо) підходи і під'їзди до них не повинні перешкоджати під'їзду до кожного входу житлового будинку пожежних, санітарних машин та пересувної техніки комунальних служб.

Згідно з пунктом 2.49 вказаних норм, висоту приміщень громадського призначення, що розташовуються у житлових будинках, допускається приймати такою, що дорівнює висоті житлових приміщень, крім приміщень, у яких за умовами розміщення обладнання повинна бути висота не менше 3 м від підлоги до стелі.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради №Пр-/3-03/ЗМ від 20.02.2014, містобудівним розрахунком з техніко-економічними показниками, розробленим ТОВ «Полтавархпроект», на земельній ділянці АДРЕСА_3 пропонується розміщення двоповерхового бару висотою 6, 45 м з використанням об'єму арки житлового будинку.

Пунктом 3.11* ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Держкоммістобудування №44 від 17.04.1992, у житлових кварталах треба передбачати в'їзди на їх територію, а також при потребі - наскрізні проїзди в будинках на відстані не більше 300 м один від одного, а при периметральній забудові - не більше 180 м. Примикання проїздів до проїжджих частин магістральних вулиць регульованого руху допускається на відстанях не менше 50 м від перехрестя.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності та враховані при проектуванні житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3

Відповідно до частини п'ятої статті 55 Кодексу цивільного захисту України обов'язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Пунктом 4.2.2. Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій №126 від 19.10.2004, визначено, що у разі реконструкції, перепланування, капітального ремонту приміщень, будинків та інших споруд, їх технічного переоснащення як зі зміною, так і без зміни функціонального призначення, необхідно виконувати протипожежні вимоги, визначені нормативно-правовими документами в галузі будівельного, технологічного проектування та чинними правилами.

Відповідно до пункту п. 4.1.3 Правил дороги, проїзди й проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, взимку очищатися від снігу.

Пунктом 3.5.7 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 тротуари шириною понад 3,5 м, а також внутрішньоквартальні проїзди і двори слід прибирати, як правило, машинами, призначеними для проїзної частини вулиць (при задовільній несучій спроможності покриттів).

Відповідно до пункту 3.7.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій забороняється довільно зменшувати нормовану ширину доріг та проїздів. До всіх будівель і споруд має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. їх не дозволяється захаращувати стоянками транспорту, будівництвом та встановленням тимчасових будинків і споруд, у тому числі індивідуальних гаражів тощо.

У разі реконструкції, перепланування, капітального ремонту приміщень, будинків необхідно дотримуватись протипожежних вимог, визначених нормативними документами в галузі будівництва (п. 3.7.7.).

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Суд вважає, оскільки розташування спірного об'єкту будівництва передбачено з використанням арки багатоквартирного житлового будинку, яка призначена для проїзду автотранспорту (спецтранспорту, зокрема пожежних машин), повинні також враховуватися вимоги Закону України «Про автомобільні дороги», яким передбачено наступне.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону, вулиця - автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів, а її проїзна частина безпосередньо призначена для руху транспортних засобів.

Пунктом 1 статті 19 Закону України «Про автомобільні дороги» основними обов'язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами.

Статтею 32 Закону визначено, що користувачі автомобільних доріг мають право на безперервні, безпечні та зручні умови руху.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що згідно Проекту розподілу частини території кварталу, розробленого КП «Містобудування та кадастр» управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради передбачено лише два проїзди для руху автомобільного транспорту, одним з яких є арка в будинку АДРЕСА_3, тому суд дійшов висновку, що забудова вказаної арки унеможливить доступ спеціального автотранспорту: медичних, пожежних, сміттєзбиральних та інших автомобілів до житлових будинків кварталу, що завдає істотної шкоди суспільним інтересам і порушує права мешканців цих будинків щодо безпечних умов для життя і здоров'я людини, що є одним із основних принципів державної політики в сфері містобудування, визначених статтею 4 Закону України «Про будівельні норми».

Суд вважає, що спірне рішення суперечить вимогам пункту 2.3 ДБН В2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», затвердженого наказом Держбуду України №80 від 18.05.2005, якими встановлена обов'язковість наскрізних проїздів для автотранспорту відповідно до вимог ДБН-360. При цьому ширина їх повинна бути не менше 3,5 м., висота не менше 4,25 м., наскрізні проходи на відстані не більше 100 м.

Як встановлено судом, підставою для проведення перевірки прокуратурою міста Полтави є колективне звернення мешканців багатоквартирних житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, серед інших, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо порушень вимог земельного та містобудівного законодавства при прийняті Полтавською міською радою рішення про надання дозволу на будівництво бару в арці АДРЕСА_3.

Квартири цих осіб знаходяться безпосередньо над наскрізним проїздом (аркою) будинку та поруч з ним, що підтверджується документами на право власності, довідками Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» та договорами про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, квитанціями про сплату вказаних послуг /а. с. 130,131; 147-156/.

Перевіряючи чи поширюється дія спірного рішення на мешканців квартир, що знаходяться над наскрізним проїздом (аркою) будинку АДРЕСА_2, суд виходить з наступного.

Під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів, офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як номативно-правовий акт, так і правовий акт індивідуальної дії.

Нормативно-правовий акт - рішення, дію якого поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб, який призначається для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правовий акт індивідуальної дії - рішення, яке є актом одноразового застосування норм права і дію якого поширено на конкретних осіб або яке стосується конкретної ситуації, за своєю природою ненормативний правовий акт, на відміну від нормативного, встановлює не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовується одноразово й після реалізації вичерпує свою дію.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Аналізуючи вищезазначене, суд вважає, що дія спірного рішення поширюється на законні права та охоронювані інтереси мешканців будинку АДРЕСА_2, зокрема, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки рішення може вплинути на законні права та охоронювані інтереси цих осіб.

Зважаючи на те, що, будівельно-технічна документація щодо будівництва бару за адресою АДРЕСА_1, складена з порушенням ДБН В2.2-15-2005, Закону України «Про архітектурну діяльність», суд вважає, що таке будівництво, в подальшому, обмежуватиме мешканців будинку у їх вільному користуванні.

Твердження управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради про те, що законні права та охоронювані інтереси ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не порушено, оскільки будівництво бару не розпочате, підстави вважати, що таке будівництво буде проводитись у майбутньому відсутні, а спірне рішення на даний час фактично не виконане, суд не приймає до уваги, оскільки таке твердження ґрунтується лише на припущеннях, доказів на підтвердження доводів управлінням не надано.

Доводи управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради про відсутність прибудинкової території та те, що фактичне будівництво бару не проводиться, що фактично не порушує законні права та охоронювані інтереси мешканців будинку, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Судом встановлено, що площа прибудинкової території будинків АДРЕСА_2, АДРЕСА_4, АДРЕСА_3 визначена рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 08.05.2013 №55.

Відповідно до положень підпункту 1 пункту «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, а саме: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Оскільки будь-яких доказів на підтвердження зміни площі територій будинків АДРЕСА_2, АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3, затверджених відповідним рішенням міської ради, відповідач не надав, суд вважає, що прибудинкова територія будинків АДРЕСА_2, АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 збільшуватися чи зменшуватись без відповідного рішення органу місцевого самоврядування не може.

Беручи до уваги все вищеперелічене та з огляду на те, що будівництво бару не погоджено у встановленому законом порядку з громадянами ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, спірне рішення є чинним та не скасовано, у суду відсутні підстави вважати, що будівництво бару не буде розпочато. А тому, суд дійшов висновку, що спірне рішенням порушує законні права та охоронювані інтереси мешканців багатоквартирних житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.

Серед іншого, суд звертає увагу на те, що в силу положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, окрім іншого, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Таким чином, надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить саме з наведених вище критеріїв.

Суд зазначає, що порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-III.

Зокрема, частиною першою вказаної статті передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Згідно з частиною другою вказаної статті особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Зі змісту спірного розпорядження судом встановлено, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування бару по вул. Жовтневій надано управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради /а.с. 12/. При цьому, земельну ділянку виділено з метою розміщення на ній бару.

Водночас, як визнано в судовому засіданні представником відповідача, замовником та інвестором будівництва, а в подальшому - фактичним власником бару по вул. Жовтневій у м. Полтаві є Приватне підприємство "Промтехсервіс-Полтава" (код ЄДРПОУ 33709448).

Зважаючи на наведені вище положення статті 123 Земельного кодексу України, саме Приватне підприємство "Промтехсервіс-Полтава" є особою, зацікавленою в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Тобто, саме вказана особа мала звертатись до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Разом з тим, як встановлено зі змісту оскарженого рішення, з відповідним клопотанням до відповідача звернулось управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради. При цьому, Положенням про вказане управління не передбачено таких видів діяльності останнього, як організація і експлуатація закладів громадського харчування та передача їх в оренду. Дану обставину, окрім іншого, підтверджено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04 квітня 2014 року, що складений Державною інспекцією сільського господарства в Полтавській області за результатами перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства Полтавською міською радою /а.с. 71/.

За таких обставин, суд дійшов висновку про невідповідність спірного рішення вимогам статті 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи положення частини першої статті 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, суд звертає увагу на те, що у даному випадку предметом оскарження до суду можуть бути, безпосередньо, як неправомірна бездіяльність, так і дії суб'єкта владних повноважень.

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Положеннями статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадках встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатись до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Частиною п'ятою статті 36 1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ встановлено, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

Згідно з положеннями статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи, суд вважає рішення позачергової сорокової сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 18 березня 2014 року «Про надання згоди на розміщення бару та дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1» протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов першого заступника прокурора міста Полтави Кривоноса Руслана Євгеновича до Полтавської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради, Приватне підприємство «Промтехсервіс-Полтава», ОСОБА_9, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_10 про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення позачергової сорокової сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 18 березня 2014 року «Про надання згоди на розміщення бару та дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 26 травня 2014 року.

Суддя (підпис) О.О. Кукоба

Згідно з оригіналом

Суддя О.О. Кукоба