Ухвала
від 26.05.2014 по справі 2а-6518/10/1270
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2014 р. м. Київ К/9991/12897/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВАР»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2010

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011

у справі № 2а-6518/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВАР»

до 1. Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська;

2. Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська

про визнання протиправними та скасування податкових вимог, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2010 позов задоволено частково. Визнано протиправною першу податкову вимогу ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська від 18.08.2010 №1/660 в частині включення до її складу штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 1530891,32 грн. Визнано протиправною другу податкову вимогу ДПІ в Артемівському районі м. Луганська від 28.09.2010 №2/691 в частині включення до її складу штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 1530891,32 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 скасовано судове рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАВАР» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п. 2 ст. 2, абз. 2 ст. 19 Конституції України, п.п. 6.3.1 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 N 2181-III.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська надіслано позивачеві першу податкову вимогу від 18.08.2010 № 1/660 на загальну суму 1615470, 82 грн., в якій визначено податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 84579, 50 грн., в тому числі: 36094 грн. основного платежу та 48485,50 грн. штрафних санкцій, а також штрафні санкції за рішенням від 15.01.2010 № 0000022340 за порушення законодавства про застосування РРО у сумі 1530891,32 грн.

ДПІ в Артемівському районі м. Луганська надіслано позивачеві другу податкову вимогу від 28.09.2010 № 2/691 на загальну суму 1643508, 25 грн., в якій, крім визначених першою вимогою сум, зазначено податковий борг з податку з доходів найманих працівників в сумі 28037, 43 грн.

Позиція позивача полягає в тому, що штрафні санкції за порушення законодавства про застосування РРО в сумі 1530891, 32 грн. не є податковим боргом, а тому контролюючим органом протиправно включено їх до податкових вимог, які відповідно до п.п. 6.3.1 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 N 2181-III (далі Закон N 2181-III) повинні містити лише суми податкового боргу. При цьому, позивач не наводить доводів в обґрунтування вимог щодо скасування податкових вимог в частині визначення податкового боргу.

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову в частині визнання протиправними першої та другої податкових вимог щодо включення до їх складу штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1530891, 32 грн., суд першої інстанції погодився з вищезазначеною позицією позивача, а в частині відмови в задоволенні позову керувався встановленими судом обставинами щодо підтвердження наявності податкового боргу.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції , застосувавши положення п.п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III, виходив з того, що податкові вимоги повинні містити відомості про податковий борг платника податків та відомості про пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону N 2181-III у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

Згідно з п.п. 6.2.3 п. 6.2 Закону N 2181-III податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У відповідності до п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону N 2181-III податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Згідно з ч. 2 п.п. 6.3.1 п. 6.3 ст. 6 Закону N 2181-III податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо окремих платників податків.

З аналізу наведених норм вбачається, що податкові вимоги надсилаються платникові податків на загальну суму узгодженого податкового зобов'язання, яка включає консолідований показник несплачених станом на момент винесення податкових вимог податкового боргу за кожним податком, збором (обов'язковим платежем), пені та штрафних санкцій.

При цьому штрафні санкції, передбачені за порушення законів про патентування, з регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на час виникнення спірних відносин належали до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України). На такі санкції не поширювалися процедури визначення та погашення податкових зобов'язань, встановлені в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21ю12.2000 № 2181-ІІІ.

Тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправного включення відповідачем до складу податкового боргу, зазначеного в оспорюваних податкових повідомленнях, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 1530891,32 грн.

Суд апеляційної інстанції помилково скасував законну та обґрунтовану постанову суду першої інстанції та дійшов неправильного висновку про необхідність відмови в задоволенні позову повністю.

Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню із залишенням в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВАР» задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 скасувати та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2010.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення26.05.2014
Оприлюднено28.05.2014
Номер документу38903901
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-6518/10/1270

Ухвала від 17.01.2011

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Старосуд М.І.

Ухвала від 17.01.2011

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Старосуд М.І.

Ухвала від 17.01.2011

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Старосуд М.І.

Ухвала від 17.01.2011

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Старосуд М.І.

Ухвала від 22.05.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Пилипчук Н.Г.

Ухвала від 26.05.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Пилипчук Н.Г.

Постанова від 01.02.2011

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Старосуд М.І.

Ухвала від 01.02.2011

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Старосуд М.І.

Постанова від 01.12.2010

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

Каюда А.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні