Постанова

від 14.05.2014 по справі 816/6451/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 р. Справа № 816/6451/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційними скаргами публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод», Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

У с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року позивач - публічне акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод» (далі по тексту ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод») звернувся до суду з позовом, яким з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (т. 1 а.с 106) просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ), що прийняті на підставі акта перевірки від 03.07.2013 року № 76/22.4-09/05756783:

- від 29.07.2013 року № 0004902204/106, яким підприємству за порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 44.1 ст. 44, п. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) на 1.353.770 грн. з яких у тому числі 1.082.956 грн. за основним платежем, 270.814 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- від 29.07.2013 року № 0004892204/107, яким підприємству за порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 44.1 ст. 44, пп. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1, п. 138.1, 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2.149.950 грн. 25 коп. з яких у тому числі 1.719.965 грн. за основним платежем, 429.985 грн. 25 коп. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- від 14.10.2013 року № 0006112204/602, яким підприємству за порушення п. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах), на загальну суму 450 грн. з яких у тому числі 300 грн. - основний платіж, 150 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про хибність висновків податкового органу щодо наявності порушень підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 03.07.2013 року № 76/22.4-09/05756783 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» код за ЄДРПОУ 05756783 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ ВФК «Бізнес-Модуль» (код 33523123), ТОВ «Універсал-Союз» (код 30613685), ПП «Промабразив» (код 36225243), ТОВ «ПК Індустрія» (код 37363627), ТОВ «Кредере» (код 37224570) за період 01.05.2010 року по 31.12.2012 року (далі - Акт перевірки).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року адміністративний позов ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» задоволено частково. Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ:

- від 29.07.2013 року № 0004892204/107 в частині збільшення ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 1.141.032 грн. 31 коп., у тому числі: за основним платежем - в сумі 912.830 грн. 65 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 228.201 грн. 66 коп. ;

- від 14.10.2013 року № 0006112204/602 в частині збільшення ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 257 грн. 50 коп., у тому числі, за основним платежем в сумі 146 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 111 грн. 50 коп.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» суд першої інстанції виходив з того, що подання платником податків до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах, та відсутність зв'язку понесених підприємством витрат з його господарською діяльністю. Таких доказів відповідач суду не надав.

Рішення суду про відмову в задоволені частини позовних вимог ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» вмотивовано: невиконанням позивачем вимог п.п. 44.1, 44.3, 44.6 ст. 46 ПК України (ненадання контролюючому органу первинних документів за травень 2010 року по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ВФК «Бізнес-Модуль»); безпідставністю віднесення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 154 грн. за податковими накладними: № 7 від 13.09.2011 року та № 19 від 20.09.2011 року, виданими ТОВ «Кредере» з порушеннями вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України; фактом відкликання відповідно до положень п.п. 60.1.3, п. 60.1 ст. 60, п. 60.4 ст. 64 ПК України податкового повідомлення-рішення від 29.07.2013 року № 0004902204/106, та безпідставністю застосування штрафних санкцій у розмірі 50% за відсутності повторності податкового порушення.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в частині, якою судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати оскаржуване рішення суду з прийняттям нового - про задоволення позовних вимог підприємства у повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Кременчуцька ОДПІ, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, свідків - ОСОБА_1, ОСОБА_2, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, відповідно, оскаржувана постанова, згідно із приписами п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягає частковому скасуванню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 18.06.2013 року по 25.06.2013 року фахівцями Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ ВФК «Бізнес-модуль», ТОВ «Універсал-Союз», ПП «Промабразив», ТОВ «НК Індустрія», ТОВ «Кредере» за період з 01.05.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 03.07.2013 № 76/22.4-09/05756783 (т. 1 а.с. 11-45).

За висновками перевірки позивачем порушено:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 44.1 ст. 44, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст.135, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 1.719.965 грн., в тому числі: за І півріччя 2010 року - на суму 1.719.635 грн., за 2-4 квартал 2011 року - на суму 177 грн., за 1 квартал 2012 - на суму 153 грн.;

- пп. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість всього в сумі 1.376.005 грн., в тому числі: за травень 2010 року - на суму 293.049 грн., за червень 2010 року - на суму 1.082.656 грн., за вересень 2011 року - на суму 154 грн., за лютий 2012 року - на суму 146 грн. (т. 1 а.с. 44).

Вказаних висновків податковий орган дійшов з огляду на встановлені в ході проведення перевірки обставини:

щодо ТОВ ВКБ «Бізнес Модуль»:

- в наданих до перевірки видаткових накладних, отриманих від ТОВ ВКБ «Бізнес Модуль» відсутні дані щодо осіб, (прізвище, посада), які підписали дані первинні документи. До перевірки не надано документи, передбачені п. 2.3 договору, а саме: сертифікат якості в якому відображається: назва підприємства, вид і підвид, походження металобрухту, масу партії, дату відправлення, номер транспортного засобу та посвідчення про вибухову, хімічну та радіаційну безпечність металобрухту чорних металів, завірених печаткою постачальника. Також до перевірки не надано квитанції про приймання вантажу та приймально-здавальницьких актів, що унеможливлює підтвердження фактичного отримання ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» товару від ТОВ ВКБ «Бізнес Модуль».

Крім цього під час проведення перевірки враховано акт Дніпродзержинської ОДПІ від 20.06.2012 року № 1752/96/22-506/33523123 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВКБ «Бізнес Модуль» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Металонг-Інвест», ТОВ НВП «Дніпро-Сталь», ПП «Краун-С», ПП «Гелей» за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року» в якому зазначено, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ ВКБ «Бізнес Модуль» з отримання товарів від постачальників та їх подальшої реалізації на адресу контрагентів-покупців за період лютий-червень 2010 року, в тому числі по ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод».

щодо ТОВ Кредере»:

- до перевірки не надано товарно-транспортні накладні або подорожні листи, які б засвідчували факт транспортування придбаного товару від постачальника до потенційного покупця. Також в ході проведення перевірки не підтверджена фактична поставка товарів по ланцюгу від підприємств-постачальників до TOB «Кредере», як наслідок не підтверджено фактичність здійснення операцій продажу в адресу ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод». Також між податковим зобов'язанням TOB «Кредере» та податковим кредитом ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» встановлено розбіжності згідно баз даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з розрізі контрагентів на рівні ДПА України, в т.ч. за вересень 2011 року на суму 154,28 грн., лютий 2012р. на суму 146,46 грн.

29.07.2013 року на підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0004902204/106, яким ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в загальній сумі 1.353.770 грн., у тому числі: за основним платежем - в сумі 1.082.956 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 270.814 грн. (т. 1 а.с. 46);

- № 0004892204/107, яким ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на загальну суму 2.149.950 грн. 25 коп., у тому числі: за основним платежем - 1.719.965 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 429.985 грн. 25 коп. (т. 1 а.с. 48).

За результатами розгляду скарги платника податків, рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 09.10.2013 року № 1128/10/16-31-10-10-04-06 скарга ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» задоволена частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 29.07.2013 року № 0004902204/106 в частині визначеної суми податку на додану вартість в розмірі 1.082.656 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 270.664 грн. (господарські операції травня-червня 2010 року з ТОВ ВФК «Бізнес-Модуль»).

В частині вимог скаржника про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2013 року № 0004892204/107 - скарга залишена без задоволення (т. 1 а.с. 52-59).

14.10.2013 року Кременчуцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006112204/602, яким ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в загальній сумі 450 грн.,у тому числі: за основним платежем - в сумі 300 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 150 грн. (т. 1 а.с. 50).

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 28.10.2013 року № 14130/6/99-99-10-01-15 скаргу позивача залишено без задоволення (т. 1 а.с. 60-65).

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2013 року № 0004902204/106 суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даної вимог підприємства - позивача, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.07.2013 року № 0004902204/106 вважається відкликаним та не тягне для позивача жодних негативних правових наслідків.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на те, що рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 09.10.2013 року № 1128/10/16-31-10-10-04-06 про результати розгляду скарги ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 29.07.2013 року № 0004902204/106 в частині визначеної суми податку на додану вартість в розмірі 1.082.656 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 270.664 грн. скасовано.

14.10.2013 року Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0006112204/602, яким ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в загальній сумі 450 грн., у тому числі: за основним платежем - в сумі 300 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 150 грн., що отримане позивачем (т. 1 а.с. 50).

Згідно з п.п. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Пунктом 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Стосовно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 29.07.2013 року № 0004892204/107 та від 14.10.2013 року № 0006112204/602, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ ВФК «Бізнес-Модуль» (постачальник) укладено договір поставки товару № 0585-СН/9 від 10.12.2009 року (т. 2 а.с. 199-202), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар-металобрухт, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією - (ями), що є додатками до цього договору (п. 1.2 договору). Якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати нормативній документації, діючій на підприємстві виробника товару вимогам ГОСТУ, ДСТУ 4121-2002, ТУ. УП КСЗ 40-05.67-2007 року при їх наявності на даний вид товару (пункт 1.3 договору). Згідно пункту 2.2 договору товар за даним договором поставляється залізничним транспортом на умовах FCA, станція Крюків-на-Дніпрі та автотранспортом на умовах СРТ м. Кременчук, вул. Івана Приходько, 141, згідно правил «Інкотермс» у редакції 2000 року відповідно до письмової заявки. Ж/д тариф відшкодовує покупець згідно виставлених рахунків. Товар приймається покупцем згідно видаткової накладної. Відвантаження товару покупцю здійснюється після пред'явлення останнім довіреності на право отримання товарно-матеріальних цінностей (пункт 6.2 договору).

Додатковими угодами до договору доповнено пункту 1.2 договору специфікаціями із зазначенням виду, коду, найменуванням виду товару, одиниці виміру, кількості та ціни товару та внесено зміни до пункту 1.4 договору щодо загальної суми договору (т. 2 а.с. 203-213).

Судом встановлено, що на виконання умов договору ТОВ ВФК «Бізнес-Модуль» виписано позивачу податкові накладні за червень 2010 року, копії яких наявні у матеріалах справи та які надавалися позивачем до перевірки, про що зафіксовано в акті перевірки (т. 1 а.с. 29-31, т. 5 а.с. 1-72).

Фактичне отримання товару від ТОВ ВФК «Бізнес-Модуль» позивач підтверджує видатковими накладними на загальну суму 14.220.750 грн. 45 коп., у тому числі ПДВ - 2.844.150 грн. 09 коп., які надавалися до перевірки та відображені на стор. 21-25 акту (т. 1 а.с. 31-35) та копії яких наявні у матеріалах справи.

Перевезення товару здійснено залізничним транспортом, на підтвердження чого позивачем надано копії залізничних накладних, які надавалися позивачем до перевірки, про що зафіксовано в акті перевірки (т. 1 а.с. 31-35). Копії видаткових накладних та залізничних накладних наявні матеріалах справи (т. 6 а.с. 3-155, т. 8 а.с. 102-172). Зазначеними залізничними накладними зафіксовано, що власником, товару, який перевозився залізничним транспортом, є ТОВ ВФК «Бізнес-Модуль».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ ВФК «Бізнес-Модуль» зареєстровано як юридична особа 18.04.2005 року та має право на здійснення таких видів діяльності як 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом та 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (т. 6 а.с. 196-198).

Із пояснень представника позивача наданих у судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що приймання товару від ТОВ ВФК «Бізнес-Модуль» здійснювалося ОСОБА_1, на підтвердження чого надано письмові пояснення економіста УМТП ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» ОСОБА_1 (т. 7 а.с.57). Викладене в письмових поясненнях свідок ОСОБА_1 підтвердив в засіданні суду апеляційної інстанції.

На підтвердження фактичного приймання товару від ТОВ ВФК «Бізнес-Модуль» позивачем надано до суду: копії прибуткових ордерів, копії приймально-здавальницьких актів до залізничних накладних та копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 631.

Факт оплати поставлених товарів підтверджується платіжними дорученнями (т. 3 а.с. 103-155).

Судом встановлено, що 01.07.2011 року між ТОВ «Кредере» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки товару № 0370-СН (т. 6 а.с. 168-172), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю визначеним цим договором товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією -(ями), що є додатками до даного акту. Згідно пункту 2.2 договору відвантаження товару здійснюється автотранспортом за базисом постави СРТ згідно Інкотермс в редакції 2000 року. Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 13.1 цього договору та закінчується 31.12.2011 (пункти 13.1, 13.2 договору).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Кредере» має право на здійснення такого виду діяльності як 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (т. 6 а.с. 193-195). Матеріалами справи підтверджено, що свідоцтво платника податку на додану вартість, видане ТОВ «Кредере», анульовано лише 07.10.2013 року (т. 7 а.с. 205, т. 6 а.с. 211).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Кредере» виписано податкову накладну № 19 від 29.09.2011 року на суму 422, 07 грн., у тому числі, ПДВ - 70,35 грн. (т. 6 а.с. 187).

Крім того, ТОВ «Кредере» на виконання умов усного договору від 02.09.2011 року та згідно рахунку-фактури № СФ-0000108 від 02.09.2011 року (т. 6 а.с. 190) виписано позивачу податкову накладну № 7 від 13.09.2011 року на суму 503,62 грн., у тому числі: ПДВ - 83.94 грн. (т. 6 а.с. 188).

Суми податку на додану вартість на підставі вказаних податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2011 (т. 8 а.с. 179).

Також ТОВ «Кредере» на виконання умов усного договору від 22.11.2011 року виписано податкову накладну № 5 від 23.02.2012 року на суму 878,62 грн., у тому числі: ПДВ - 146,44 грн. (т. 6 а.с. 184).

Сума податку на додану вартість на підставі вказаної податкової накладної включена позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року (т. 8 а.с. 16) та відповідно складу податкового кредиту березня 2012 року (т. 8 зворот а.с. 186).

Фактичне отримання товару від ТОВ «Кредере» позивач підтверджує видатковими накладними, прибутковими ордерами, карточками рахунку 631, копії яких наявні у матеріалах справи (т. 6 а.с. 179, 185, 186, 191, 192, 195, 197).

Як вбачається з видаткових накладних, приймання товару здійснювалося працівником підприємства ОСОБА_3 на підставі довіреностей, записи про видачу яких наявні у Журналах реєстрації довіреностей, копії витягів з яких наявні у матеріалах справи (т. 2 а.с. 215, т. 7 а.с. 220-224).

Розрахунок за отриманий товар здійснено у безготівковій формі та підтверджується платіжними дорученнями (т. 3 а.с. 3, 4, 7).

На підтвердження подальшого використання отриманого від ТОВ «Кредере» товару позивачем надано до суду копії вимог на товарно-матеріальні цінності, лімітно-заборні картки, відомостей на видачу спецодягу та взуття, актів на списання спецодягу та спецвзуття (т. 7 а.с. 64-98).

Колегія суддів погоджується із висновком суду стосовно необгрунтованності висновків контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Кредере» за 2-4 квартали 2011 року на суму 177 грн. і за 1 квартал 2012 року на суму 153 грн. та про завищення податкового кредиту на суму ПДВ - 146 грн.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що податкові накладні № 7 від 13.09.2011 року і № 19 від 29.09.2011 року згідно із положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України не дають позивачу права на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту жовтня 2011 на суму 154 грн., оскільки судом встановлено, що у податковій накладній № 19 від 29.09.2011 на суму ПДВ 70 грн. 35 коп. (т. 6 а.с. 187) та податковій накладній № 7 від 13.09.2011 на суму ПДВ 83 грн. 94 коп. зазначено номенклатуру товарів, серед яких вказано «Скло середнє до маски APOLLO 60» за ціною постачання одиниці товару 22 грн. 65 коп.

Разом з тим, у видатковій накладній № РН-0000058 від 29.09.2011 на суму ПДВ -154 грн. 28 коп. (т. 6 а.с. 191) відсутній товар вказаної у податкових накладних номенклатури «Скло середнє до маски APOLLO 60» за ціною постачання одиниці товару 22 грн. 65 коп. Натомість, згідно вказаної видаткової накладної позивачем отримано скло внутрішнє до маски APOLLO 60 на ціною одиниці товару 47 грн. 74 коп. у більшій кількості ніж зазначено у податкових накладних, що також підтверджується карткою рахунку 631 (т. 8 а.с. 197).

Скарга на постачальника у порядку, встановленому п. 201.10 ст. 201 ПК України, підприємством до податкової декларації з ПДВ за відповідний період не подавалась.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про недоведеність контролюючим органом своїх доводів про те, що договори, укладені позивачем з ТОВ ВФК «Бізнес-Модуль», ТОВ «Кредере», були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, відповідачем не надано доказів про наявність умислу сторін на вчинення саме такого правочину, що сторони договору прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Також колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. За відсутністю належних доказів, доводи відповідача про безтоварний характер господарських операцій з посиланням на відсутність товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості є безпідставним.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу вимог пп. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону заборонено відносити до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкового кредиту та витрат.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Обґрунтованим колегія суддів вважає висновок суду щодо відсутності підстав для застосування контролюючим органом штрафних санкцій у розмірі 50% згідно із повідомлення-рішення від 14.10.2013 № 0006112204/602, оскільки встановлено, що податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 14.12.2012 року: № 00136792301/2088, № 0013782301/2087 (т. 7 а.с. 184), які прийняті за наслідками перевірки позивача, на підставі акта перевірки від 21.11.2012 № 4892/22-209/5756783, скасовані у судовому порядку (т. 7 а.с. 193-204), а інших доказів повторного, протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку або зменшення суми бюджетного відшкодування, відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Із змісту абз. 2 п. 85.2 ПК України вбачається, що податковому органу при перевірці необхідно надавати копії документів: - з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань); - первинного обліку; - регістрів бухгалтерського обліку; - фінансової звітності; - пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті (первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством), а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Якщо платником податків не забезпечено зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи (у разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності - 1095 дня) та/або не надано ним контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Кодексом, - такий платник податків сплачує штраф у розмірі згідно з пунктом 121.1 статті 121 Кодексу.

Посадова особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПК України, має право отримувати від платника податків копії документів, що належать до предмета перевірки.

Висновок суду першої інстанції щодо необгрунтованності позовних вимог ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення відповідача від 29.07.2013 року № 0004892204/107 ґрунтується на тому, що в акті перевірки (т. 1, а.с. 28) визначено, що на письмовий запит контролюючого органу платником податків відмовлено у наданні первинних документів за травень 2010 року з посиланням на п. 44.3 ст. 44 ПК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки вважає, що судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і, зокрема, для такого висновку.

Так, в акті перевірки ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» від 03.07.2013 року № 76/22.4-09/05756783 (т. 1 а.с. 12) зазначено, що перевірку проведено в присутності головного бухгалтера підприємства ОСОБА_2

Допитаний судом апеляційної інстанції свідок ОСОБА_2 (головний бухгалтер підприємства) пояснила, що під час проведення контролюючим органом перевірки на вимогу перевіряючих були надані усі документи, що стосувалися предмету перевірки. Про випадки, коли посадові особи контролюючого органу відмовлялись з будь-яких причин від урахування документів, наданих підприємством під час проведення перевірки їй, не відомо.

Також в акті перевірки від 03.07.2013 року № 76/22.4-09/05756783 зазначено, що «Посадові особа ПАТ «КСЗ» в усній формі посилаючись на 44.3 ст. 44 ПК України…відмовили у наданні первинних документів за травень 2010 р. у зв'язку з закінченням терміну зберігання даних документів» (т. 1 а.с. 28).

Таким чином, в акті перевірки не зазначено, яка чи які саме посадові особи підприємства відмовили в наданні первинних документів до перевірки. У зв'язку з цим відсутня можливість підтвердити чи спростувати інформацію, що визначена в акті перевірки, встановити повноваження цієї чи цих осіб надавати таку інформацію контролюючому органу. Також в акті перевірки відсутнє посилання на документ, який би підтвердив факт знищення зазначених документів.

Доказів про застосування до платника податків штрафних санкцій, передбачених п. 121.1 ст. 121 ПК України, за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПК України, судам першої та апеляційної інстанцій відповідачем не надано.

Заперечуючи проти висновків, викладених відповідачем в акті перевірки від 03.07.2013 року № 76/22.4-09/05756783, ТОВ «Кременчуцький сталеливарний завод» зазначав про надання в ході перевірки контролюючому органу усіх первинних документів по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ВФК Бізнес-Модуль» (т. 10 а.с. 36-46).

Із відповіді Кременчуцької ОДПІ на заперечення підприємства від 24.07.2013 року № 1819/10/22 вбачається, що контролюючий орган вважає заперечення необґрунтованими, оскільки під час проведення перевірки підприємства встановлено, що ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» здійснило видимість придбання товарів, зокрема, від ТОВ «ВФК Бізнес-Модуль», які в дійсності ним не реалізовувалися, а лише полягали в документальному оформленні первинних документів з метою ухилення від сплати податків.

Посилання на ненадання підприємством під час проведення перевірки первинних документів по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом за травень 2010 року у цьому документі відсутні (т. 12 а.с. 135-140).

Про те, що факт проведення операцій з придбання ТМЦ у ТОВ «ВФК Бізнес-Модуль» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, що оформленні належним чином, ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» зазначав у первинній та повторній скаргах на податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ, які прийняті за наслідками проведеної перевірки (т. 10 а.с. 11-23, 24-35).

Рішення про результати розгляду цих скарг підприємства мають посилання на те, що для проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємством надані наступні первинні бухгалтерські документи по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ ВКФ «Бізнес-Модуль»: накладні на поставку товару за червень 2010 року, податкові накладні, залізнодорожні накладні (повний перелік зазначено в акті перевірки) (т. 1 а.с. 52-59, 60-65). Таким чином, із зазначених рішень можливо зробити висновок, що до перевірки підприємством не були надані лише накладні на поставку товару ТОВ ВКФ «Бізнес-Модуль» за травень 2010 року. Крім того, критичної оцінки заслуговує посилання на повний перелік цих документів, який визначений в акті перевірки, оскільки перелік залізнодорожних накладних в акті перевірки відсутній.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що Кременчуцькою ОДПІ судам першої та апеляційної інстанції не надано безспірних доказів в обґрунтування визначеного в акті перевірки 03.07.2013 року № 76/22.4-09/05756783 про відмову в наданні до перевірки ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» первинних документів (зокрема, копії яких залучено до матеріалів справи) по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ВКФ «Бізнес-Модуль» за травень 2010 року.

Колегія суддів вважає, що без дослідження вказаного вище, застосування судом п. 44.6 ст. 44 ПК України, згідно із яким, зокрема, у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання), що підтверджують показники відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності, є безпідставним.

Відтак, є і необґрунтованим ненадання судом оцінки викладеним в акті перевірки обставинам та висновкам, якими податковий орган обґрунтує порушення позивачем вимог законів щодо формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Кременчуцької ОДПІ та часткову обґрунтованість апеляційної скарги ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод».

При цьому колегія суддів, також, зазначає про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» стосовно скасування постанови суду першої інстанції в тій частині, якою судовим рішенням задоволені позовні вимоги підприємства.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» про скасування податкового повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 29.07.2013 року № 0004892204/107 про збільшення публічному акціонерному товариству «Кременчуцький сталеливарний завод» суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 1.008.917 грн. 94 коп. (один мільйон вісім тисяч дев'ятсот сімнадцять грн. дев'яносто чотири коп.) з яких: основний платіж - 807.134 грн. 35 коп. (вісімсот сім тисяч сто тридцять чотири грн. тридцять п'ять коп.) та штрафні санкції - 201.783 грн. 59 коп. (двісті одна тисяча сімсот вісімдесят три грн. п'ятдесят дев'ять коп.), з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» та скасування податкового повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 29.07.2013 року № 0004892204/107 про збільшення публічному акціонерному товариству «Кременчуцький сталеливарний завод» суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 1.008.917 грн. 94 коп. (один мільйон вісім тисяч дев'ятсот сімнадцять грн. дев'яносто чотири коп.) з яких: основний платіж - 807.134 грн. 35 коп. (вісімсот сім тисяч сто тридцять чотири грн. тридцять п'ять коп.) та штрафні санкції - 201.783 грн. 59 коп. (двісті одна тисяча сімсот вісімдесят три грн. п'ятдесят дев'ять коп.).

В іншій частині Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 19 травня 2014 року.