Постанова

від 21.05.2014 по справі 914/2873/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року Справа № 914/2873/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів:Прокопанич Г.К., Алєєвої І.В., Мирошниченка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Ю.М.Э.К." на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 р. та на рішеннягосподарського суду Львівської області від 09.10.2013 р. у справі№ 914/2873/13 господарського суду Львівської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЗІФ"; Закритого акціонерного товариства "Ю.М.Э.К." доТовариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" третя особаДержавна служба інтелектуальної власності України простягнення завданих матеріальних збитків у сумі 1 104 405,18 грн.

За участю представників:

позивача-1:Куц А.В.; позивача-2:Куц А.В.; відповідача:Хоп’як В.В.; третьої особи:Не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІФ" та Закрите акціонерне товариство "Ю.М.Э.К." звернулись в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" про стягнення 1 104 405, 18 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.10.2013 р. (суддя Кидисюк Р.А.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 р. (судді: Юрченко Я.О., Давид Л.Л., Матущак О.І.) рішення місцевого господарського суду залишене без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та рішенням місцевого господарського суду, Закрите акціонерне товариство "Ю.М.Э.К." звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 23.07.2013 р. позивачі звернулися із позовом у даній справі до відповідача про стягнення завданих матеріальних збитків в сумі 1 104 405,18 грн.

Правова позиція позивачів обґрунтована зокрема тим, що в результаті реєстрації за відповідачем протягом 2010-2011 років ряду промислових зразків на продукцію, яку останній виробляє та реалізовує, видачі йому третьою особою відповідних патентів (№ 21636 від 25.03.2011 р., № 20508 від 25.06.2010 р., № 20507 від 25.06.2010 р., № 20509 від 25.06.2010 р., № 21635 від 25.03.2011 р., № 21634 від 25.03.2011 р., № 21633 від 25.03.2011 р., № 21637 від 25.03.2011 р.) позивачі отримали матеріальні збитки в сумі 1 104 405,18 грн. (вартість: утилізованого майна (прямі збитки) у розмірі 103 273, 79 грн., упущеної вигоди у розмірі 1 000 581, 39 грн., понесених збитків на оплату адміністративно-господарських санкцій у розмірі 550 грн.).

Позивачі вважають, що відповідач, володіючи суб'єктивним правом, неправомірно його здійснює, а порушення таких цивільних прав полягає у зловживанні відповідним правом, що призвело до виникнення даного спору.

Обґрунтовуючи протиправність поведінки відповідача позивачі посилаються на рішення суду (серпень-вересень 2012 року), згідно з якими вищевказані патенти визнані недійсними з підстави відсутності новизни у продукції, яка підлягала реєстрації як промисловий зразок (встановлено судом за наслідками проведених судових експертиз).

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що патент видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки, всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, позивачами не доведено протиправності поведінки відповідача, натомість, останній отримав спірні патенти у межах прав та в порядку, передбачених законом.

Але, Вищий господарський суд України не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, що розглядає господарські спори) не потребують доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями господарського суду у інших справах між тими ж сторонами, зокрема, встановлено, що суди дійшли висновку про наявність у позивача охоронюваного законом інтересу, за захистом якого позивач звернувся з позовом до суду, зазначаючи, що оспорюванні патенти не відповідають умовам патентоспроможності та умовам надання правової охорони, в той час як включення таких промислових зразків до митного реєстру перешкоджає господарській діяльності позивача.

Однак, судами попередніх інстанцій не досліджено належно встановлених рішеннями суду фактів та неправомірно зроблений висновок про встановлення лише факту недійсності патентів, без оцінки факту наявності порушеного охоронюваним законом інтересу позивача.

Відповідачем патенти на промислові зразки отримані з порушенням вимог ст. 6 ЗУ "Про охорону прав на промислові зразки" та ч. 1 ст. 461 ЦК України, а отже, з асвоєю суттю отримання правовстановлюючих документів відповідачем є протиправним.

Зареєстровані патенти істотно впливають на господарську діяльність позивача, а саме унеможливлює перетин митного кордону товарами позивача. Однак, судами попередніх інстанцій безпідставно відхилено даний факт, що підтверджує причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та наслідками, без надання роз'яснення причин та міркувань, по яким такі факти судом відхилено.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи неповне з'ясування обставин справи, що є порушенням норм процесуального права, які не можуть бути виправлені касаційною інстанцією, з огляду на визначені ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України повноваження, рішення господарського суду Львівської області та постанова Львівського апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Ю.М.Э.К." задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 р. та рішення господарського суду Львівської області від 09.10.2013 р. у справі № 914/2873/13 скасувати.

Справу направити для нового розгляду до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

С.В. Мирошниченко