Ухвала

від 01.04.2014 по справі 11/362-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2014 року м. Київ К-29959/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010 у справі № 11/362-А

за позовом Державного підприємства завод "Генератор"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2007 року Підприємство до суду оскаржило рішення від 07.05.2007 № 0004012305/0, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 407 436,95 грн. за порушення вимог Закону України Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Постановою Господарського суду міста Києва від 02.11.2007 в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010 судове рішення першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фактичною підставою нарахування Підприємству фінансових санкцій у сумі 1 407 436,95 грн. слугував висновок фахівців податкового органу, викладений у акті перевірки від 07.05.2007, про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265/95-ВР), що полягало у проведенні розрахункових операцій за реалізований товар через незареєстрований реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) у період з 22.05.2006 по 27.04.2007 на загальну суму 281 487,39 грн.

На підставі цього акта та п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" Державна податкова інспекція прийняла оспорюване позивачем рішення.

Так, п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зобов'язує суб'єктів підприємницької діяльності проводити розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та, послуг на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

За порушення вимог Закону № 265/95-ВР ст. 17 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п. 1 ст. 17); двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій (п. 2 ст. 17).

Під час вирішення спору судом апеляційної інстанції було враховано, що розмір фінансових санкцій визначено позивачеві за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО, нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки, передбачені п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.

Жодного юридичного факту, перерахованого у наведеному вичерпному переліку дій, які можуть бути підставою для застосування санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) за цим пунктом, суди не встановили.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскарженого рішення.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судове рішення апеляційної інстанції у справі прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права та зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010 у справі № 11/362-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Л.І. Бившева

Г.К. Голубєва