Рішення

від 22.05.2014 по справі 5023/1732/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2014 р.Справа № 5023/1732/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Харків, в інтересах держави, в особі Ізюмської міської ради, м. Ізюм; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держкомзему у Харківській області, м. Харків; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Держсільгоспінспекції України в Харківській області, м. Харків; до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югран", с. Пісочин; про стягнення 143.818,02 грн. за заявою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Югран" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012р. у справі №5023/1732/12 за участю :

прокурора - Панова М.С., посвідчення №015274 від 18.02.2013р.;

представника:

відповідача - Статівка О.Є., довіреність від 21.03.2014р.;

представники позивача та третіх осіб не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2012 у справі №523/1732/12 позовні вимоги задоволені повністю - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югран" на користь держави 143.818,02 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.

22.04.2014р. відповідач - ТОВ "Югран", звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного рішення суду за нововиявленими обставинами, яку ухвалою суду від 24.04.2014р. призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.05.2014р.

В судовому засіданні оголошено перерву до 22.05.2014р.

Прокурор проти задоволення заяви про перегляд рішення суду від 29.05.2012р. за нововиявленими обставинами заперечує, вважає, що факт самовільного зайняття ТОВ "Югран" земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 59,0га та 123,4721га на території м. Ізюм, підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення від 22.04.2008р. №003224 та 003225, за наслідками розгляду яких винесені постанови №3 та №4 від 05.05.2008р., якими ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 53-1 КУпАП України, проте провадження по справі закрито на підставі ст.253 КУпАП, у зв'язку з передачею матеріалів до правоохоронних органів для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України. Прокурор вказує на те, що оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2012р. встановлено наявність фактів самовільного зайняття та використання вищевказаних земельних ділянок, та присуджено до стягнення відшкодування суми завданих збитків, у зв'язку з чим відповідач несе цивільно-правову відповідальність, - підстав для притягнення його до кримінальної відповідальності за цим фактом не вбачалося можливим, а тому, на думку прокурора, вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26.11.2013 по кримінальній справі №2016/2671/12, який набрав законної сили 20.03.2014, яким виправдано директора ТОВ "Югран" ОСОБА_4, за ознаками вищевказаних складів злочинів, не є нововиявленою обставиною та матеріально-правовим фактом, який може бути підставою для перегляду судового рішення у відповідності до ст. 112 ГПК України.

Представник відповідача заяву про перегляд рішення суду від 29.05.2012р. за нововиявленими обставинами підтримав в повному обсязі та просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року по справі № 5023/1732/12, відмовити у задоволенні позову Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора, поданого в інтересах держави, в особі Ізюмської міської ради, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Югран" шкоди, заподіяної самовільним заняттям земельної ділянки, в розмірі 143818,02 грн., з підстав вказаних у заяві.

Представники позивача та третіх осіб у судове засідання не з"явилися, документи витребувані ухвалою суду від 24.04.2014р. не надали. Треті особи звернулися до суду із заявами про розгляд заяви про перегляд рішення суду від 29.05.2012р. за нововиявленими обставинами за відсутності представників Головного управління Держземагенства у Харківській області (№198 від 19.05.2014р., вх.№16440 від 20.05.2014р.) та Державної інспекції сільського господарства в Харківській області (вх.№16453 від 20.05.2014р.).

Враховуючи, що згідно приписів п.8.9. постанови Пленуму ВГСУ №17 від 26.12.2011р., неявка заявника або інших учасників судового процесу в судове засідання не перешкоджає розглядові заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд вважає можливим розглянути заяву за відсутністю представників позивача та третіх осіб.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд дійшов до висновку про те, що вказані у заяві про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012р. у справі №5023/1732/12 за нововиявленими обставинами обставини мають істотне значення для справи і є нововиявленими у розумінні ст.112, 113 ГПК України.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 112 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із законами України від 21.06.2001р. N2539-III,від 07.07.2010р. N2453-V) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, крім іншого, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» визначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Наразі обставини, на які вказує заявник ТОВ "Югран" в якості нововиявлених, а саме встановлена вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26.12.2013р. у кримінальній справі №2016/2671/12 (т.4, а.с. 9-13) відсутність в діях директора ТОВ "Югран" ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364-1 КК України, та відповідно, відсутність в діях ТОВ "Югран" складу правопорушення самовільного зайняття земельної ділянки, відповідає наведеним умовам.

Так, відсутність в діях директора ТОВ "Югран" ОСОБА_4 складу злочину, а в діях ТОВ "Югран" складу правопорушення самовільного зайняття земельної ділянки за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

При цьому, по-перше, ці обставини не є новими, а є такими, що існували на момент розгляду справи.

По-друге, заявникові, іншим учасникам судового процесу та суду на момент ухвалення рішення господарського суду від 29.05.2012р. про існування цих обставин не було відомо, адже вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26.12.2013р. у кримінальній справі №2016/2671/12, яким вони встановлені, набрав законної сили лише після ухвалення Апеляційним судом Харківської області ухвали від 20.03.2014р. у справі №2016/2671/12. До цього часу чинними залишались документи, складені Головним управлінням Держкомзему у Харківській області, в т.ч. протоколи про адміністративне правопорушення від 22.04.2008 року №003224 та №003225, котрими підтверджувався факт самовільного зайняття земельної ділянки. На момент ухвалення рішення господарським судом ці протоколи, а також інші документи складені Головним управлінням Держкомзему у Харківській області з приводу самовільного зайняття ТОВ "Югран" земельної ділянки були не оскаржені, не скасовані, а отже вважались правомірними і обов'язковими до виконання.

По-третє, відсутність в діях директора ТОВ "Югран" ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364-1 КК України, та відповідно, відсутність в діях ТОВ "Югран" складу правопорушення самовільного зайняття земельної ділянки має істотне значення для даної справи, адже на наявність ознак цих злочинів та правопорушень, суд послався у своєму рішенні від 29.05.2012р., як на підставу задоволення позову. Аналогічно Вищий господарський суд України скасовуючи постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. та залишаючи в силі рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012р. вказав на те, що відносно керівника відповідача порушено кримінальну справу тому числі за статтею 197-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

Заперечення прокурора, викладені у поясненнях №04-50-36-12 від 16.05.2014р. (вх.№16261 від 19.05.2014р., т.4, а.с. 37-40) проти заяви перегляд рішення суду від 29.05.2012р. за нововиявленими обставинами фактично зводяться до того, що самовільне зайняття та використання вищевказаних земельних ділянок встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2012р., і те, що відповідач несе цивільно-правову відповідальність, свідчить про неможливість притягнення директора підприємства до кримінальної відповідальності.

Суд критично ставиться до вказаних тверджень прокурора і не приймає їх в якості належного обґрунтування підстав для відмову у задоволенні заяви відповідача, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

В даному разі ОСОБА_4 виправдано за відсутністю у його діях складу злочину.

Разом з тим, і доказів притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності немає. Зокрема, постанов про адміністративні правопорушення та приписів з вимогами усунути порушення земельного законодавства. Посилання прокурора, в якості доказів вини відповідача, на протоколи про адміністративне правопорушення від 22.04.2008р. є необґрунтованими, оскільки зазначені протоколи не доводять вину відповідача у заподіянні шкоди, а є лише підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. При цьому як встановлено в процесі розгляду даної справи, за результатами розгляду протоколів за № 003224 та № 003225 від 22.04.2008р. директор відповідача - ОСОБА_4, до адміністративної відповідальності притягнутий не був, а провадження щодо розгляду зазначених правопорушень було закрите.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що у даному разі встановлена вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26.12.2013р. у кримінальній справі №2016/2671/12 відсутність в діях директора ТОВ "Югран" ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364-1 КК України, та відповідно, відсутність в діях ТОВ "Югран" складу правопорушення самовільного зайняття земельної ділянки є нововиявленими обставинами, котрі спростовують висновки, покладені в основу рішення господарського суду Харківської області у справі від 29.05.2012р. у справі №5023/1732/12, внаслідок чого останнє підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог прокурора і заперечень відповідача проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Таким чином, враховуючи те, що за результатами розгляду протоколів за № 003224 та № 003225 від 22.04.2008 р. директор відповідача - ОСОБА_4, до адміністративної відповідальності притягнутий не був, провадження щодо розгляду зазначених правопорушень було закрите, вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26.11.2013 по кримінальній справі №2016/2671/12, який набрав законної сили 20.03.2014, ОСОБА_4 було виправдано, - будь-які судові рішення, що встановлюють вину директора відповідача ТОВ "Югран" щодо самовільного зайняття земельної ділянки в матеріалах справи відсутні, що має наслідком відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд також враховує приписи п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", де, з метою забезпечення правильного і однакового застосування законодавства, Вищим господарським судом України роз'яснено, що у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач починаючи з 2006 року вживав заходи для того, щоб оформити право користування спірною земельною ділянкою, а саме уклав попередній договір № 16 про укладення договору оренди земельної ділянки від 12.04.2007р., неодноразово звертався до компетентних органів державної влади та органів місцевого самоврядування з приводу надання в користування спірної земельної ділянки, після надання позивачем дозволу звертався до компетентних органів щодо розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, сплачував орендну плату за період користування земельними ділянками за період 20.06.2007 р. по 20.12.2011 р.

За приписами Земельного кодексу України та інших норм чинного законодавства відповідачеві надано право ініціювати одержання земельної ділянки в користування, а розгляд цього питання та прийняття відповідного рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний забезпечити відповідний повноважний державний орган. При цьому, обов'язок щодо оформлення правовстановлюючих документів на використання земельної ділянки покладається на відповідний повноважний державний орган, який приймає рішення щодо розпорядження земельною ділянкою.

Вказане надає підстави дійти висновку про те, що відповідач вживав заходів для того, щоб оформити право користування спірною земельною ділянкою належним чином, що підтверджується здійсненням ним передбачених чинним земельним законодавством звернень до компетентних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які уповноважені вирішувати питання надання в користування земельних ділянок, надавати необхідні погодження з цього приводу, а також вжиттям інших заходів, спрямованих на оформлення права користування земельною ділянкою.

Таким чином обставини справи свідчать про те, що дії відповідача щодо користування земельною ділянкою не можна розцінювати як самовільне зайняття земельної ділянки в розумінні статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

В контексті наведеного вбачається, що в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 211 Земельного кодексу України, статтями 22, 1166 Цивільного кодексу України. В зв'язку з чим вимоги прокурора про стягнення шкоди в розмірі 143 818,02 грн. є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та наданими суду доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховую, що за змістом п.4.6. постанови Пленуму ВГСУ визначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор.

Враховуючи вищевказане, норми ст. 49 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1438,19грн. покладаються на Ізюмську міську раду та підлягають стягненню на користь відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 81-85, 112, 113, 114 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Рішення від 29.05.2012р. у справі №5023/1732/12 скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Ізюмської міської ради (пл. Центральна, 1, м.Ізюм, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 37283992) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Югран" (62416, Харківська область, Харківський район, с. Пісочин, вул. Молодіжна, 1, кв. 2, код ЄДРПОУ 32888798) 1438,19грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Повне рішення складено 26.05.2014 р.

Суддя О.В. Бринцев

/Справа №5023/1732/12/