Постанова

від 28.05.2014 по справі 2а-16825/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16825/12/2670 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Кобаля М.І.,

Собківа Я.М.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Місто" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Місто" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000561530 від 12.10.2012, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 12.10.2012 №0000561530 в частині зменшення розміру від'ємного значення в сумі 2 885 195грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, сторонами подано апеляційні скарги.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в своїй апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ТОВ "Євро Місто" в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин у справі, та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного суду знаходить, що апеляційна скарга ДПІ у Святошинському районі м. Києва задоволенню не підлягає, апеляційна скарга ТОВ "Євро Місто" підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволенні позову повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість висновку податкового органу про порушення позивачем вимог п.200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6 статті 200 ПК України в частині формування суми від'ємного значення з ПДВ за квітень 2009 та, як наслідок, завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2012 року в розмірі 2 882 195грн. Щодо решти позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки, уточнюючих розрахунків по декларації з ПДВ за червень 2009 позивачем не подавалось, а тому відображення позивачем в додатку 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 від'ємне значення ПДВ, яке виникло в червні 2009 в сумі 117466грн. є необґрунтованим

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується частково, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 12 жовтня 2012 відповідачем на підставі акта перевірки №36/15-309/35909794 від 28.09.2012 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000561530, яким позивачу за порушення п.п.102.5, 200.1, 200.3, 200.4, 200.6. 200.7, 200.8 ПК України зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 3 002 661грн.

З акта перевірки вбачається, зменшення суми від'ємного значення ґрунтується на наступних обставинах.

Так, позивачем в додатку 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 відображено від'ємне значення ПДВ, яке виникло в квітні 2009 на суму 2885195грн., в червні 2009 в сумі 117466грн.

В той же час, перевіркою встановлено, що фактично позивачем в декларації з ПДВ за квітень 2009 відображено від'ємне значення в сумі 166грн. В декларації за червень 2009 відображено від'ємне значення в сумі 2028грн., в той час як в додатку 2 до декларації за липень 2012 дана сума збільшилась на 115438грн. та становить 117466грн.

Тобто, спір зводиться до того, що позивач в 2009 декларує від'ємні значенні в сумах 116грн. та 2028грн. за квітень та червень відповідно, а в 2012 дані суми змінюються на 2 885 195грн. від'ємного значення за квітень та 117466грн. від'ємного значення за червень 2009.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до п.102.5 статті 102 ПК України - заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Підпунктом 14.1.115 п. 14.1 статті 14 ПК України - дано визначення надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно пп. 200.4 статті 200 ПК України - якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована, згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового період.

Зазначена норма не передбачає строку давності для включення до складу податкового кредиту сум від'ємного значення податку на додану вартість, що залишилось після бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, п. 102.5 статті 102 ПК України встановлює строк для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, але не надає право податковому органу списувати переплати з податків, в даному випадку - суму ПДВ, в результаті закінчення терміну давності, встановленого для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, а отже п. 102.5 статті 102 ПК України був застосований відповідачем до спірних правовідносин безпідставно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року (у додатку 2 до декларації) було зазначено, що від'ємне значення ПДВ сформовано у квітні 2009 року на суму 2 885 195,00грн. та у червні 2009 року на суму 117 466,00 загалом на суму 3 002 661,00грн.

Під час перевірки встановлено, що позивачем 20 травня 2009 року подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2009 року, де в рядку 21 відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 166,00грн.

17 серпня 2009 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким було здійснено коригування суми податного кредиту у бік збільшення та у рядку 8.5 зазначено збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 2 966 345, 00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі №826/13325/13-а, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року - скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зареєструвати Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Місто" від 17.08.2009 р. датою його фактичного надходження до державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задоволено.

Отже, в декларації з ПДВ за квітень 2009, з урахуванням уточнюючої декларації від 17 серпня 2009 позивачем правомірно відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ поточного (звітного) періоду у розмірі 2 966 345, 00 грн.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.п.200.3, 200.4 статті 200 ПК України - при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновку податкового органу про порушення позивачем вимог п.200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6 статті 200 ПК України в частині формування суми від'ємного значення з ПДВ за квітень 2009 та, як наслідок, завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2012 року в розмірі 2 885 195грн.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості відображення позивачем в додатку 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 від'ємне значення ПДВ, яке виникло в червні 2009 в сумі 117466грн, оскільки уточнюючих розрахунків по декларації з ПДВ за червень 2009 позивачем не подавалось є таким, що спростовується наявними в матеріалах доказами, а саме копіями податкових декларацій з ПДВ.

Так, позивачем в податковій декларації з ПДВ за червень 2009 року було задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в розмірі 124 033 грн. (рядок 21) та заявлено про зарахування такого від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2 «до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 22.1)»), тобто вказану суму позивач відобразив у рядку 23.1 податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року (копія податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року міститься в матеріалах справи).

В подальшому, у липні та серпні 2009 року задекларована позивачем в податковій декларації з ПДВ за червень 2009 року сума залишку від'ємного значення ПДВ зменшувалася за рахунок виникнення у позивача податкових зобов'язань з ПДВ внаслідок проведення господарських операцій (надання Позивачем в оренду нерухомого майна).

Колегія суддів зауважує, що всі показники до вказаних податкових декларацій позивача з ПДВ вносилися у відповідності до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від ЗО травня 1997 р. №166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. №213), що діяв у період заповнення та подання декларацій.

Зокрема, розділом 5 зазначеного Порядку встановлені наступні правила заповнення податкової декларації з ПДВ:

5.11. Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

5.12. Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

5.12.4. Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка податкової декларації наступного звітного періоду).

Таким чином, враховуючи вищенаведене позивачем в Додатку 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року вірно зазначена сума 117 466 грн., як залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що виникла в червні 2009 року та мала початковий розмір 124 033 грн. (рядок 22.2 податкової декларації за червень 2009 року).

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачем було необґрунтовано відображено від'ємне значення ПДВ, яке виникло в червні 2009 року в сумі 117466 грн. в Додатку 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за липень 2012.

Доводи податкового органу в апеляційній скарзі, яку ним подано, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції та спростовуються встановленими обставинами та матеріалами справи, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За подачу апеляційної скарги ТОВ "Євро Місто" було сплачено судовий збір у розмірі 2436,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №48 від 08 квітня 2014 року ( Том 2 а.с.122).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги ТОВ "Євро Місто", яке не є суб'єктом владних повноважень, обґрунтовані і відповідають вимогам чинного законодавства.

Оскільки спір вирішений на користь позивача, а судові витрати підтверджені документально, то вони підлягають поверненню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також прийнята судом при неповному з'ясуванні обставин у справі, доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Місто" спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування в частині відмови у задоволенні адміністративного позову з ухваленням в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення рішення в частині зменшення розміру від'ємного значення в сумі 117 466 грн. В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року, з врахуванням доводів та мотивів викладених в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.01.2014р. по даній справі, відповідно до положень ч.5 ст.227 КАС України, - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160,198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Місто"- задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року в частині відмови у задоволенні адміністративного позову скасувати та прийняти в цій частині нову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Місто" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000561530 від 12.10.2012- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби №0000561530 від 12.10.2012 року в повному обсязі.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року - залишити без змін.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Місто" (03062, м. Київ, проспект Перемоги,67, код ЄДРПОУ 35909794) судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість ) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 30.05.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: М.І. Кобаль

Я.М.Собків

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Кобаль М.І.