Постанова

від 03.10.2006 по справі 12/70-б-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/70-Б-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.10.06                                                                                       Справа №12/70-Б-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Коробка Н.Д.  , Шевченко Т. М.

при секретарі Акімовій Т.М.

за участю представників:                                                   

кредитора - Акціонерного поштово-пенсійного банку „Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції АППБ „Аваль”, м.Херсон – Сапіги М.М., заст.нач.юр.відділу, дов.№5 від 20.01.2005р.

кредитора - Державної податкової інспекції у місті Херсоні – Бондаря А.Ф., гол.держ.подат.інспект., дов.№56/9/10-139 від 11.01.2006р.

кредитора - Приватного підприємства „Херсонська продовольча компанія”, м.Херсон – Штульман З.В., дов. від 27.06.2006р.

боржника -  не з'явився

Розпорядника майна – Пасеки Т.В., дов. від 12.04.2006р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційні

скарги  Державної податкової інспекції у місті Херсоні та Приватного підприємства „Херсонська продовольча компанія”, м.Херсон

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 04.07.2006р.

у справі № 12/70-Б-06

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега Опт”, м.Херсон

                                                                 Установив:

          Ухвалою господарського суду Херсонської області (суддя Пінтеліна Т.Г.) від 04.07.2006р. визнані вимоги конкурсних і заставних кредиторів, в тому числі: Акціонерного поштово-пенсійного банку „Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції АППБ „Аваль” (заставного – у першу чергу) - у сумі – 2.350.977грн.92коп., до першої черги також включена вихідна допомога звільненим працівникам у сумі – 10.550грн., до другої черги – 127.416грн.50коп. – заробітна плата, до третьої черги – вимоги ДПІ у м.Херсоні – 375.765грн.70коп., Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності – 3751грн.64коп., Управління пенсійного фонду Суворовського району м.Херсона – 21.744грн.26коп., до четвертої черги – вимоги Приватного підприємства „Херсонська продовольча компанія” – 765.602грн.59коп., суб'єктів підприємницької діяльності – Леванісова А.М. – 41.066грн., Кузьміна Р.В. – 15.210грн., Шуляка Л.М. – 38.651грн.46коп., до шостої черги – пеню та штрафи АППБ „Аваль” – 3.840грн.13коп.    

          Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом у частині визнання господарським судом грошових вимог Акціонерного поштово-пенсійного банку „Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції АППБ „Аваль” у розмірі  1.051.526грн.99коп., які включені до першої черги задоволення вимог кредиторів тому, що забезпечені заставою, ДПІ у м.Херсоні та Приватне підприємство „Херсонська продовольча компанія” оскаржили його в апеляційному порядку, у поданих скаргах зазначили про те, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Податкова інспекція вважає, що оскільки активи боржника знаходяться у податковій заставі, то її вимоги повинні задовольнятися у першу чергу. На її думку в ухвалі не вказана відповідальність поручителя – ТОВ.„Мега Опт” за договором поруки між ПП „Херсонська продовольча компанія” та  ТОВ.„Мега Опт” за кредит, отриманий від АППБ „Аваль” Приватним підприємством „Херсонська продовольча компанія” у сумі 1.051.526грн.99коп. Вважає безпідставним визначення відповідальності боржника перед АППБ „Аваль” як поручителя у сумі  1.051.526грн.99коп.

          Інший заявник апеляційної скарги - ПП „Херсонська продовольча компанія” вважає, що грошові вимоги у розмірі – 1.051.526грн.99коп. місцевим господарським судом безпідставно визнані, оскільки  АППБ „Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції пропущений встановлений статтею 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” тридцятиденний строк для подання заяв до господарського суду з грошовими вимогами. Оголошення про порушення провадження у справі надруковано 24 травня 2006р. в газеті „Урядовий кур'єр”, а заява подана до суду лише 04 липня 2006р. А тому він вважає, що при таких обставинах ухвала господарського суду Херсонської області підлягає скасуванню у частині визнання грошових вимог Банку у розмірі - 1.051.526грн.99коп.

           У відзиві на апеляційні скарги кредитор - АППБ „Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції зазначив, що при винесені оскаржуваної ухвали, господарським судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального або процесуального права, висновки ґрунтуються на обставинах справи та належних доказах. Щодо пропущеного ним тридцятиденного строку подання заяви до господарського суду з грошовими вимогами на суму 1.051.526грн.99коп. пояснив, що оскільки  Банк є заставним кредитором стосовно цієї суми, то закон не зобов'язує його  подавати заяви з грошовими вимогами, так як згідно зі статтею 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутністю – згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Але ці вимоги не були внесені розпорядником майна до реєстру, а тому Банк самостійно звернувся із відповідною заявою до суду. У відзиві на апеляційну скаргу Приватного підприємства „Херсонська продовольча компанія” Державна податкова інспекція у місті Херсоні підтримала доводи, викладені у скарзі, просить її задовольнити та виключити з реєстру вимог кредиторів вимоги Банку на суму 1.051.526грн.99коп., а ухвалу скасувати.           Розпорядник майна у відзиві на апеляційні скарги зазначив, що оскільки Банк „Аваль” є заставодержателем, то до нього перейшло право власності на предмет застави-цілісний майновий комплекс, розташований у місті Цюрупинську Херсонської області, оцінений згідно з п.1.3 Договору іпотеки у 2.000.000 грн., який він може реалізувати згідно зі статтею 591 Цивільного кодексу України з публічних торгів, і одержати за це кошти, а тому він безпідставно заявив свої вимоги до боржника. Просить ухвалу господарського суду скасувати і справу направити на новий розгляд.   

            У судовому засіданні представники заявників апеляційної скарги та Банку підтримали доводи та заперечення, що викладені в апеляційних скаргах та відзивах на них. Кредитором – ДПІ у місті Херсоні подано письмове клопотання про зупинення дії постанови господарського суду Херсонської області від 18.07.2006р. про визнання боржника банкрутом у зв'язку з розглядом судом апеляційної інстанції апеляційних скарг на ухвалу від 04.07.2006р. Але судова колегія відхиляє це клопотання як безпідставне, апеляційний суд не наділений повноваженнями зупиняти дію судового акту, який набрав законної сили.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від 02.10.2006р. за №2732 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А.(головуючого, доповідача), Коробки Н.Д. і Шевченко Т.М.

          За усним клопотанням учасників судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини  постанови.

Колегія суддів, заслухавши учасників судового засідання, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

          Відповідно до статтей 14, 15 і 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”(Закон №2343) вимоги  кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до  реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх  заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника,  а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

          Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про  вимоги  щодо виплати заробітної плати,  авторської винагороди, аліментів,  а також  про вимоги щодо відшкодування шкоди,  заподіяної  життю та здоров'ю громадян,  згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

          У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог  кредиторів,  вимоги  кредиторів,  щодо  яких  були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

          Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості боржника перед заставним кредитором - Акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції АППБ „Аваль” у наступних розмірах:

- 1.303.290грн.96коп., з яких  - 1.000.000грн. сума боргу за кредитом, одержаним на підставі укладеного між АППБ „Аваль” та боржником кредитного договору №010/03-01/58 від 10.03.2004р., 299.450грн.83коп. – відсотки за користування кредитом на дату порушення справи про банкрутство – 27.04.2006р., 3840грн.13коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту і судові витрати. Ці суми віднесені господарським судом до відповідних черг задоволення вимог кредиторів  правильно - згідно із Законом №2343.

Вищевказана сума не оспорюється жодним з кредиторів у справі.

- 1.051.526грн.99коп., з яких – 800.000грн. сума боргу за кредитом, одержаним Приватним підприємством „Херсонська продовольча компанія” на підставі укладеного між АППБ „Аваль” та Приватним підприємством „Херсонська продовольча компанія” кредитного договору №010/03-01/123 від 15.04.2004р., 251.526грн.99коп. - відсотки за користування кредитом на дату порушення справи про банкрутство. Майновим поручителем виконання цього договору виступив боржник – ТОВ. „Мега Опт”.

          Дослідивши правову природу виникнення заборгованості за цим договором,  колегія суддів дійшла висновку, що і ця сума заявлена Банком також на законних підставах.          

Зокрема, відповідно до умов кредитного договору №010/03-01/123 від 15.04.2004р. та додаткової угоди до нього від 09.09.2004р. Акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції було відкрито Приватному підприємству „Херсонська продовольча компанія” кредитну лінію з лімітом кредитування у розмірі 800.000грн. з кінцевим строком погашення – до 14 квітня 2005р. зі сплатою 21 відсотка річних за користування кредитними коштами та комісійних тарифів за послуги з управління та обслуговування позичкових рахунків. Крім того, пунктом 1.1 кредитного договору було встановлено графік зменшення ліміту відкритої кредитної лінії. Надання кредитних коштів проводилося згідно з пунктом 5.1 Кредитного договору №010/03-01/123 від 15.04.2004р. шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Приватного підприємства „Херсонська продовольча компанія” на підставі його письмових заяв. Усього за цим договором Банком було надано Компанії 800.000грн. Згідно з п.1.1, 6.1 кредитного договору Компанія повинна сплачувати Банку відсотки за користування кредитними коштами не пізніше передостаннього робочого дня кожного місяця. Факт видачі кредиту підтверджено рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 06.07.2005р. у справі №2-2886/05 (у матеріалах справи), яке набрало законної сили.

          В рахунок забезпечення належного виконання зобов'язань ПП „Херсонська продовольча компанія” за кредитним договором між Банком і ТОВ.„Мега Опт” (у якості майнового поручителя за кредитом згідно зі статтею 11 Закону України „Про заставу”) було укладено Договір застави товарів в обігу №2/123 від 09.09.2004р., за умовами якого ТОВ.„Мега-Опт” було передано у заставу банку товари в обігу. Зазначеним договором забезпечено вимоги банку у сумі отриманого кредиту, нарахованих відсотків, комісійних тарифів, штрафів та пені (п.1.1 Договору застави товарів в обігу). Як свідчать матеріали справи, інформація про заставу майна, яке належить ТОВ. „Мега Опт”, була внесена до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджує витяг №880079 (копія Договору застави та витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна у матеріалах справи).

          Таким чином, оскільки за вищевказаним кредитним договором майновим поручителем виступив боржник, то він і відповідає своїм майном за вищезгаданим кредитним договором і договором застави товарів в обігу перед Банком.

          Стосовно тверджень заявників апеляційної скарги про те, що Банком пропущений установлений Законом тридцятиденний строк подання заяв до суду з грошовими вимогами, передбачений статтею 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, то колегія зазначає про таке. Оскільки Банк у даному випадку не є конкурсним кредитором стосовно суми -1.051.526грн.99коп., проти якої заперечують особи, що подали апеляційну скаргу, а являється заставним кредитором, то його грошові вимоги у вказаній сумі повинні бути включені розпорядником майна незалежно від поданої заяви. Тобто, Банк міг і не звертатися до господарського суду із заявою від 03.07.2006р. за №07-01/2593 (т.3), його вимоги як заставного кредитора визнаються на підставі ч.6 статті 14 Закону №2343.  

Доводи розпорядника майна про те, що оскільки Банк „Аваль” є заставодержателем, то до нього перейшло право власності на предмет застави-цілісний майновий комплекс, розташований у місті Цюрупинську Херсонської області, оцінений згідно з п.1.3 Договору іпотеки у 2.000.000 грн., який він може реалізувати згідно зі статтею 591 Цивільного кодексу України з публічних торгів, і одержати за це кошти, а тому він безпідставно заявив свої вимоги до боржника, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що мораторій на задоволення вимог - це, зокрема, зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Таким чином, протягом дії мораторію (а він введений ухвалою про порушення провадження у справі) не може здійснюватись як виконавче провадження, так і добровільна оплата боржником грошових зобов'язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію. Тобто, Банк після порушення справи про банкрутство боржника не вправі реалізувати своє право, передбачене Цивільним кодексом України. Після порушення справи про банкрутство пріоритету над іншими законами набувають норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Права кредиторів після порушення справи про банкрутство можуть бути захищені лише в межах справи про банкрутство, зокрема, статті 31 Закону, в частині 1 якої передбачено, що у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою. Таким чином, протягом дії мораторію не може здійснюватись як виконавче провадження, так і добровільна оплата боржником грошових зобов'язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію.

          Щодо доводів податкової інспекції про те, що оскільки майнові активи боржника знаходяться у податковій заставі, то її грошові вимоги повинні також бути включені до першої черги задоволення вимог, бо забезпечені заставою, то вони є помилковими. Податкову заставу в розумінні Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і заставу в розумінні Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не можна ототожнювати з тих підстав, що у них різна правова природа, вони регулюються різними нормативними актами.

          У Законі України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мова йдеться лише про заставу (а не податкову заставу), яка застосовується як спосіб забезпечення зобов'язань, передбачену Законом України „Про заставу” і Цивільним кодексом України, а не податкову заставу, передбачену Законом „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.  

          Відповідно до преамбули Закону України  „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює  порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати  пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за  порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Він  не  регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення

податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені  Законом  України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове  державне  пенсійне страхування. Про зазначене свідчить і судова практика вищих судових інстанцій.   

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали господарського суду Херсонської області немає.

          Керуючись статтями 101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний  господарський суд -

                                                             Постановив:

          Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у місті Херсоні та Приватного підприємства „Херсонська продовольча компанія”, м.Херсон, залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 04.07.2006р. у справі  № 12/70-Б-06 - без змін.

         Справу  передати  на  розгляд  господарського  суду  Херсонської області.

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Коробка Н.Д.  Шевченко Т. М.